Нова стратегія старого "Укроборонпрому", три енергокомпанії отримають 600 мільйонів євро від ЄБРР

Корпоративне управління держпідприємств

Фонд держмайна ліквідує понад 1200 збиткових держпідприємств. 16 червня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що проаналізував 2 364 підприємства, які наразі перебувають в управлінні ФДМУ. Із них:

• 134 – стратегічні активи, які залишаться в управлінні ФДМУ;
• 288 – підлягають приватизації та шукають інвесторів;
• 664 – перебувають на окупованих територіях;
• 1278 – заплановані до ліквідації або банкрутства.

Активи, які залишаються в управлінні ФДМУ, – стратегічні та соціальні підприємства, зокрема, діючі та прибуткові протезно-ортопедичні компанії та оборонні підприємства. [ФДМУ не зазанчив назви цих підприємств. – SOE Weekly.]

До кінця 2023 року ФДМУ планує взяти в управління ще близько 1200 держпідприємств.

На думку ФДМУ, ліквідація непрацюючих активів дозволить зменшити боргове навантаження на держбюджет, виплатити заборгованість із заробітної плати працівникам, створити нові бізнеси на базі майна збиткових підприємств, а також розвивати українську економіку.

Ліквідація підприємств може тривати від чотирьох місяців до 1,5 року. ФДМУ планує ліквідувати 347 підприємств у 2023 році, 400 підприємств – у 2024 році та ще 141 – у 2025 році.

Раніше ми повідомляли, що з вересня 2022 року ФДМУ замінив 89 керівників та 53 членів наглядових рад на підприємствах, які перебувають в його управлінні. Фонд очікував на погодження призначень ще на 26 підприємствах.

Також ми писали, що Верховна Рада схвалила механізм ліквідації понад 1200 непрацюючих державних підприємств.

Перед цим ми повідомляли, що ФДМУ оголосив, що планує замінити керівників 65 держпідприємств. Таке рішення було прийнято на основі аналізу фінансових показників цих підприємств.

Крім цього, ми писали, що ФДМУ оголосив про початок звільнення недоброчесних керівників держпідприємств.

Наглядова рада "Укроборонпрому" затвердила стратегічні пріоритети розвитку концерну до 2034 року. 21 червня 2023 року "Укроборонпром" повідомив, що його наглядова рада затвердила стратегію, яка встановлює пріоритети для "Укроборонпрому" та підприємств-учасників концерну на 2023-2034 роки.

[У державному оборонному замовленні у 2020 році частка держпідприємств, зокрема тих, що входять до "Укроборонпрому", становила 36%. – SOE Weekly.]

Згідно з пресрелізом "Укроборонпрому", його основною метою є забезпечення сталого розвитку виробничо-технологічної бази. Це включає серійне виготовлення та постачання продукції і послуг для задоволення потреб Сил безпеки та оборони України.

Стратегічними пріоритетами "Укроборонпрому" та його підприємств є:

• збереження існуючих науково-технічних та виробничих компетенцій;
• розвиток нових компетенцій за рахунок трансферу технологій від провідних західних компаній;
• підтримка всього життєвого циклу сучасних зразків озброєння та військової техніки.

"Укроборонпром" має на меті забезпечити взаємосумісність та взаємозамінність озброєння та військової техніки, що використовуються Силами безпеки та оборони України та країнами-членами НАТО. Для цього "Укроборонпром" співпрацюватиме з оборонними компаніями США, а також інших країн-членів НАТО і ЄС.

[Раніше ми повідомляли, що "Укроборонпром" створив кілька нових виробництв у країнах НАТО. Детальніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.

Зауважимо, що важливо, аби стратегія держпідприємств відповідала очікуванням держави як власника. Ці очікування, як правило, викладені в політиці державної власності.

Концепцію реформи корпоративного управління "Укроборонпрому", включаючи політику власності, було розроблено на початку 2020 року членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном, Олександром Лисенком та Дмитром Яблоновським, а також міжнародною юридичною фірмою Kinstellar.

Згодом політику було cхвалено урядом у 2021 році. Обговорення цих документів можна знайти в Огляді ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами в Україні.

У відкритому доступі немає інформації про те, чи розглядалися якісь зміни до цієї політики після повномасштабного вторгнення Росії. Нам також невідомо, як нещодавно затверджена стратегія "Укроборонпрому" відображає його політику власності. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що в липні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон 1630-IX (раніше відомий як законопроєкт №3822), який заклав основу для трансформації "Укроборонпрому".

9 грудня 2021 року Кабмін ухвалив постанови та розпорядження про перетворення "Укроборонпрому" на акціонерне товариство. Уряд також схвалив перетворення 43 некорпоратизованих підприємств "Укроборонпрому" на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, які повністю контролюються державою.

Ми також писали, що у своєму прес-релізі Кабмін повідомив, що 21 березня 2023 року прийняв постанову про реорганізацію Державного концерну "Укроборонпром" на акціонерне товариство.

Згодом ми повідомляли, що ця корпоратизація ще не розпочалася: постанову уряду про перетворення Державного концерну "Укроборонпром" на акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" ще не було оприлюднено.

Кабмін опублікував постанову 4 травня 2023 року. (Детальніше читайте в одному з наших попередніх випусків).

Однак перетворення "Укроборонпрому", як того вимагала ця постанова, залишилося заблокованим (детальніше див. в одному з наших минулих дайджестів).

[Серед іншого, трансформація "Укроборонпрому" передбачає створення наглядової ради, до склад якої входитимуть незалежні члени. Таким чином, новій наглядовій раді буде необхідно актуалізувати вже існуючі або затвердити нові стратегічні пріоритети розвитку корпоратизованої компанії. – SOE Weekly.]

Енергосектор

ЄБРР виділить 600 млн євро на підтримку енергетичного сектору України – кошти отримають "Укренерго", "Нафтогаз" та "Укргідроенерго". 21 червня 2023 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підтримає український енергетичний сектор пакетом допомоги у розмірі 600 млн євро у 2023 році.

За словами Шмигаля, відповідні меморандуми були підписані на полях Конференції з відновлення України в Лондоні. Кожна компанія отримає по 200 млн євро у вигляді кредитів та грантів від міжнародних партнерів.

Меморандум ЄБРР з "Нафтогазом" передбачає три основні напрямки співпраці: створення стратегічних запасів природного газу, інвестиції в декарбонізацію та скорочення викидів метану, а також інвестиції в підвищення енергоефективності, додав прем'єр-міністр.

За словами "Укргідроенерго", ЄБРР також надасть підтримку у відновленні та модернізації гідроелектростанцій.

ЄБРР заявив, що пакет фінансування буде надано у відповідь на нещодавню повінь у Херсонській області, спричинену руйнуванням дамби у Новій Каховці. [Державна компанія "Укргідроенерго" володіє активами Каховської ГЕС. – SOE Weekly].

ЄБРР пояснив, що 50 млн євро спрямують на фінансування ліквідності для підтримки стійкості компанії, а решта 150 млн євро призначені для відновлення двох гідроелектростанцій поблизу окупованої Запорізької АЕС.

Як ми писали раніше, "Укргідроенерго" повідомило, що Каховська ГЕС була зруйнована і не підлягає відновленню після того, як росіяни влаштували потужний вибух у машинному відділенні.

Меморандум з "Укренерго" має на меті забезпечити стабільну та безперебійну передачу та диспетчеризацію електроенергії, заявив Шмигаль. За словами керівника "Укренерго" Володимира Кудрицького, це не перша інвестиція міжнародних партнерів у стабільність української енергосистеми.

З початку повномасштабного вторгнення Росії "Укренерго" залучило фінансову підтримку ЄБРР у вигляді кредитів та грантів на загальну суму понад 500 млн євро. Близько 300 млн євро з цієї суми зміцнили ліквідність компанії та дозволили їй здійснити виплати учасникам ринку за 2022 та 2023 роки, написав Кудрицький.

"Нафтогаз" позивається проти Росії в американському суді, вимагаючи 5 млрд дол компенсації за кримські активи. 23 червня 2023 року "Нафтогаз" повідомив, що подав клопотання до Окружного суду США в окрузі Колумбія на виконання рішення Арбітражного трибуналу Постійної палати третейського суду в Гаазі про виплату Росією 5 млрд дол. США.

Трибунал зобов'язав Росію виплатити 5 млрд дол. плюс відсотки в якості компенсації за завдані збитки і втрачене майно в Криму. Росія поки не заплатила.

Згідно з пресрелізом "Нафтогазу", компанія має право розпочати процес визнання та допуску до примусового виконання рішення на території тих держав, де знаходяться російські активи.

Відповідно до законодавства США, підтвердження арбітражного рішення є обов’язковим, якщо суд не встановить, що існує одна з обмежених підстав для відмови або відстрочки визнання чи виконання арбітражного рішення, викладених у Нью-Йоркській конвенції. Відсотки продовжуватимуть нараховуватися до повної сплати Росією, пояснили в "Нафтогазі". 

Раніше ми повідомляли, що Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі зобов'язав Росію виплатити 5 млрд дол. на покриття збитків групи "Нафтогаз" у Криму (Росія захопила активи "Нафтогаз" у Криму в 2014 році).

Оборона

"Укроборонпром" повідомив про успішне застосування нового безпілотника. 20 червня 2023 року "Укроборонпром" повідомив про успішне застосування безпілотника українського виробництва з дальністю польоту 1 000 км.

За інформацією джерел "Української правди" (УП), безпілотник було ефективно використано 3 травня 2023 року. Як повідомлялося, того ж дня загорілася російська нафтобаза в селищі Волна в Краснодарському краї Росії, неподалік від Кримського мосту.

Раніше ми повідомляли, що "Укроборонпром" створив кілька нових виробництв у країнах НАТО. Детальніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

Закон про націоналізацію "Сенс Банку" набув чинності; власник банку погрожує судовими позовами. 16 червня 2023 року президент Зеленський підписав закон, який дозволяє Національному банку України (НБУ) націоналізувати банки власників, що потрапили під санкції.

Зокрема, це стосується  останнього пов’язаного з Росією "Сенс Банку"в Україні (який до 1 грудня 2022 року працював під назвою "Альфа-Банк"). Кінцевими власниками банку є підсанкційні російські олігархи Михайло Фрідман, Пьотр Авен та Косогов Андрій. 

За даними "Економічної правди" (ЕП), найбільш імовірними датами націоналізації є 23 або 30 червня.

Тим часом ABH Holdings S.A. (ABHH), номінальний власник акцій "Сенс Банку", заявив, що серйозно стурбований тим, що НБУ може націоналізувати банк без компенсації ABHH понад номінальної суми. У такому випадку ABHH звернеться до міжнародного суду.

Раніше компанія звернулася до Ради національної безпеки і оборони (РНБО) з проханням надати дозвіл на продаж акцій банку європейському інвесторові. ABHH стверджував, що кошти від продажу не підуть власникам, які перебувають під санкціями.

Раніше ми повідомляли, що Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9107-1, який дозволяє НБУ націоналізувати "Сенс Банк".

Апеляційна палата ВАКС схвалила націоналізацію кар’єрів Дерипаски, крім двох – мотивувала тим, що ті не належать олігарху. 16 червня 2023 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) розглянула скарги компаній російського олігарха Олега Дерипаски на рішення ВАКС від 16 лютого про конфіскацію його активів.

Апеляційна палата ВАКС постановила залишити в силі рішення ВАКС про застосування санкцій та конфіскацію 100% корпоративних прав наступних компаній: ТОВ "Алюмінієва компанія України", ТОВ "Сервісний центр "Металург", ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", ТОВ "Глухівський Кар'єр Кварцитів" та ТОВ "Запоріжалюмінторг".

Водночас, Апеляційна палата ВАКС відмовила Міністерству юстиції у задоволенні клопотання про конфіскацію ПАТ "Хустський кар'єр" та ПАТ "Жежелівський кар'єр", визнавши недостатніми докази їхнього зв'язку з Дерипаскою. Ухвала не підлягає оскарженню.

Генеральний директор Concorde Capital Ігор Мазепа раніше заявляв, що Хустський і Жежелівський кар'єри належать йому, а також  Віталію Антонову, Василю Даниляку та громадянину Німеччини Флоріану Гуту. Він стверджував, що жоден з інвесторів не пов'язаний з російським олігархатом.

"Ми купили ці активи у австрійського виробника будматеріалів Strabag, де Дерипаска мав 27% акцій. Тобто ці активи не мають жодного відношення до Strabag чи його міноритарного акціонера Дерипаски", – заявив Мазепа.

Міністр економіки Юлія Свириденко висловила розчарування рішенням, заявивши, що воно "не повністю відповідає тому, до чого ми прагнули і за що боролися", але основні активи Дерипаски буде стягнуто на користь держави.

Раніше ми повідомляли, що 16 лютого 2023 року ВАКС задовольнив позов Міністерства юстиції та ухвалив рішення про передачу компаній Дерипаски в державну власність України.

Перед цим ми писали, що Міністерство юстиції подало позов до ВАКСу з вимогою накласти арешт на активи Дерипаски.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.