Конфіскація російських активів: що (не) вдалося Україні та світу за рік війни

Світові лідери не раз заявляли, що Кремль повинен заплатити за агресію. Україна та деякі іноземні держави впровадили механізми конфіскації активів осіб, відповідальних за війну.

Деякі кошти від конфіскації вже надійшли до державного бюджету. Про які суми йдеться? Чи поспішає світ забирати активи в агресора та передавати Україні і наскільки ефективно та прозоро проводять конфіскацію в Україні?

Інститут законодавчих ідей розробив конфіскаційний трекер, який у реальному часі відображає актуальний стан конфіскації російських активів в Україні та світі.

За рік війни в Україні постраждали 18 955 цивільних (7 199 убитих та 11 756 поранених), 13,3 млн осіб стали вимушеними переселенцями, а сума завданих збитків перевищує 750 млрд дол.

Скільки російських грошей у світі

Після вторгнення росіян в Україну цивілізовані країни заморозили активи зовнішнього валютного резерву центрального банку РФ – близько 300 млрд дол.

Точна цифра невідома, адже останні дані про активи датуються січнем 2022 року. У межах десятого пакета санкцій Євросоюз зобов’язав усі банки вказати точну суму заморожених російських активів.

Поряд з державними активами РФ заморожують і приватні активи пособників війни. Це відбувається після ухвалення міжнародних санкцій щодо громадян або юридичних осіб, які підтримують Кремль і беруть участь у війні в Україні.

Достеменна сума цих активів теж невідома. Країни ЄС, США, Канада, Австралія, Японія роблять це самостійно. За офіційними даними, сума заморожених приватних активів у світі становить близько 100 млрд дол.

Замороження активів без їх конфіскації є неефективним заходом. Проблема полягає в необхідності пошуку юридичних механізмів, які б забезпечили дотримання права власності та стандартів справедливого судочинства.

Країни та їх об’єднання шукають такі механізми, проте за рік війни було лише кілька випадків конфіскації активів за кордоном, які істотно не вплинули на відшкодування Україні шкоди.

Передані Україні кошти від таких конфіскацій становлять лише 0,0000077% від загальної суми збитків від війни. Мова про 5,4 млн дол, конфіскованих у російського олігарха Костянтина Малофєєва.

Нижче – уся наявна інформація про обсяг та стан російських активів у світі, а також позиція держав щодо їх конфіскації для відбудови України та компенсації збитків.

США

Сполучені Штати посідають особливе місце на геополітичній арені, тому їх активна позиція в питанні конфіскації російських активів буде гучним сигналом для інших країн рухатися швидше.

У цій країні заморозили 38 млрд дол активів центрального банку РФ. Офіційна інформація про суму заблокованих приватних активів відсутня, тому озвучена ЗМІ цифра – 1 млрд дол – може бути значно більшою.

США мають розвинуте законодавство у сфері конфіскації активів. Крім того, там розробили кілька спеціальних законопроєктів щодо конфіскації російських активів та їх передавання Україні.

Проєкт демократа Тома Маліновскі навіть пройшов Палату представників і переданий на розгляд Сенату. Однак він досі перебуває на цій стадії.

Наприкінці 2022 року Джо Байден підписав закон про держбюджет на 2023 рік з поправкою, яка дозволяє Мінʼюсту США передавати держсекретареві доходи від майна, конфіскованого в підсанкційних осіб.

Останній може використовувати ці кошти для надання допомоги Україні задля "усунення шкоди, завданої російською агресією в Україні".

Завдяки цій поправці Україна невдовзі зможе отримати 5,4 млн дол, конфісковані в Малофєєва. Рішення про конфіскацію ухвалили в межах механізму цивільної конфіскації у зв'язку з порушенням олігархом санкцій, введених у 2014 році, на першому етапі російсько-української війни.

Таким чином, конфіскація в США поки що відбувається за допомогою загальних інструментів та пов'язується з певною злочинною поведінкою особи.

Хоча механізм, застосований у справі Малофєєва, важко масштабувати в контексті конфіскації всіх активів пособників війни, цей приклад є чітким сигналом для країн, які шукають шляхи відшкодування шкоди, завданої агресією РФ.

Рішення демонструє дієвість криміналізації ухилення від санкцій та одночасної цивільної конфіскації, що передує обвинувальному вироку суду. Це гарантує швидке передавання грошей найближчим часом.

Канада

Першою іноземною країною, яка імплементувала механізм конфіскації іноземних активів як накладеної санкції, стала Канада. Ця країна заморозила 16 млрд дол російських суверенних активів та 80 млн дол приватних.

Ухвалений там закон дозволяє конфіскувати обидва види активів, однак його реалізація почалася лише через шість місяців.

Наприкінці 2022 року уряд Канади почав процес конфіскації 26 млн дол Романа Абрамовича для їх подальшого передавання Україні. Активи, які потрапили під санкції, належать компанії Абрамовича Granite Capital Holdings.

Наразі матеріали передані до суду. Конфісковані кошти, відповідно до закону, передадуть Україні.

Велика Британія

Об'єднане королівство заморозило 26 млрд дол суверенних і 20,5 млрд дол приватних активів.

Крім того, у Великій Британії, економіка якої переповнена російськими грошима, є чимало дорогих об'єктів нерухомості, які належать РФ, але які ще не арештовані.

За даними ЗМІ, у цій країні 18 таких об'єктів. Серед них – замок 19 сторіччя Seacox Heath, яким користуються російські спецслужби.

Не заморожено й чимало об’єктів нерухомості олігархів. За даними Transparency International, у Лондоні та графстві Суррей є 33 об'єкти вартістю 700 млн фунтів, які пов'язані з підсанкційними особами.

Розслідування BBC показало, що 12-м російським олігархам належить нерухомість у Лондоні на 800 млн фунтів.

Британський прем’єр Ріші Сунак заявив, що в його країні обговорюють використання заморожених російських активів для допомоги у відбудові зруйнованої України. Він зауважив, що створюється незалежний фонд для збору таких активів.

Раніше міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі зазначив, що Об'єднане королівство вивчатиме досвід Канади в процесі запровадження конфіскації російських активів.

Недавно в британському парламенті зареєстрували законопроєкт про конфіскацію російських державних активів та підтримку України.

З назви випливає, що мова йде про активи центрального банку РФ. Документ пройшов перше читання в Палаті громад. Обговорення в другому читанні заплановане на 3 березня.

Велика Британія, як і США, має інструменти для швидкої конфіскації активів публічних осіб, законність походження яких вони не можуть пояснити.

Щодо росіян ці інструменти ще не застосовувалися, хоча чимало дітей російських високопосадовців досі насолоджуються життям в апартаментах "Лондонграда".

Заяви британських політиків свідчать про наявність політичної волі щодо конфіскації активів РФ, але поки в форматі "ми працюємо з нашими міжнародними партнерами над цим питанням".

Швейцарія

Сума приватних заморожених активів у Швейцарії становить 8 млрд дол. За даним ЗМІ, сума російських активів у цій країні може сягати 200 млрд дол, але не всі вони належать підсанкційним особам.

Зважаючи на значну суму коштів громадян держави-агресора та суспільний резонанс, у країні триває дискусія з приводу подальших дій з цими активами.

Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявляв, що завдані Росією збитки має відшкодувати агресор, але у Швейцарії нема закону про вилучення заморожених коштів на такі цілі.

Банківський сектор Швейцарії виступає проти конфіскації російських активів, бо це може негативно вплинути на стан фінансової системи держави і призвести до колапсу. Ішлося навіть про те, що це питання винесуть на референдум.

Поки що там обмежилися опитуванням, яке показало, що близько половини швейцарців підтримують конфіскацію.

Однак у лютому 2023 року уряд Швейцарії відмовився від ідеї конфіскації російських активів, оскільки це нібито порушує конституцію і підриває правопорядок.

Утім, історія показує, що така категорична позиція може помʼякшитися. Швейцарія вже мала досвід конфіскації та передавання німецьких активів після закінчення Другої світової війни.

Європейський Союз

Не є таємницею, що найбільше коштів Росії та пособників Кремля – у країнах Євросоюзу. Активи центрального банку РФ заморожені в Німеччині (55 млрд дол), Франції (71 млрд дол) та Австрії (17 млрд дол).

Є кілька сценаріїв конфіскації суверенних активів центробанку РФ, проте наразі це питання не вирішене.

Не набагато менше заморожено коштів приватних осіб – близько 75 млрд дол.

З наведених цифр, можна зробити висновок, що підхід країн ЄС до замороження активів дуже різний.

Варто враховувати, що йдеться саме про заморожені кошти, тому заморожена нерухомість російських олігархів в Італії, Греції чи Франції (41 об'єкт вартістю 1 млрд дол) могла б підняти ці країни в рейтингу "конфіскаторів приватних активів".

Єдиною в ЄС справою стала конфіскація трьох квартир російського депутата за порушення санкцій у Німеччині. Вона не була пов’язана з великою війною і кошти не потрапили в бюджет України, бо такої процедури Німеччина не розробила.

Попри великі суми заморожених активів у країнах ЄС, з їх конфіскацією не поспішають.

Влітку президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: "Ми працюємо над юридичною основою, щоб уможливити використання активів Росії та частково олігархів для відбудови України".

Поки що Єврокомісія запропонувала країнам ЄС криміналізувати обхід санкцій як тяжкий злочин з можливістю конфіскації предметів злочину.

Першопрохідцем у пошуку механізму конфіскації стала Естонія. На початку 2023 року в Міністерстві закордонних справ цієї країни заявили, що юридичний інструмент конфіскації російських активів розроблять за місяць.

Єврокомісія ініціативу підтримала, але попросила дочекатися законодавства ЄС.

Отже, "стара" Європа підтримує ідею конфіскації, але зволікає з впровадженням юридичних рішень. Першість у цьому процесі можуть взяти країни, які хоч і не мають значних активів РФ, але готові запустити цей процес.

Що з конфіскацією в Україні

Показати світу приклад законної та ефективної конфіскації мала б Україна.

Тут не розміщені кошти російського центробанку, однак є об’єкти, які належать РФ чи її державним компаніям. Для конфіскації таких активів депутати 3 березня 2022 року ухвалили відповідний закон.

За майже рік існування документа було ухвалене лише рішення про вилучення активів трьох російських банків, яке у 2022 році принесло держбюджету 17 млрд грн. Сума могла б бути більшою, якби влада не зволікала з конфіскацією.

У серпні 2022 року з'явилася новина, що уряд ухвалив рішення про вилучення понад 900 об’єктів права власності Росії на користь України. Однак рішення про таку конфіскацію досі не ухвалене.

У відповіді на офіційний запит Мінекономіки вказало, що відповідний проєкт рішення РНБО повернула на доопрацювання. Схоже, конфіскації заважають зовсім не юридичні недоліки документа.

Стосовно приватних активів в Україні діє механізм санкційної конфіскації. До кінця лютого 2023 року ВАКС ухвалив 15 рішень щодо конфіскації активів таких осіб.

Активи були конфісковані в російських олігархів, ректорів-пропагандистів, депутатів держдуми і Януковича.

10 з 15 позовів стосувалися конфіскації активів, розташованих у Криму. Вони теж повинні бути конфісковані, але до деокупації півострова виконати такі рішення неможливо.

Існують значні проблеми і з управлінням конфіскованими активами.

За інформацією уряду, до 13 лютого з ухвалених 13 рішень лише стосовно активів олігарха Володимира Євтушенкова було рішення про їх передавання в управління Фонду державного майна. Усі інші перебувають у "підвішеному" стані.

Ще одним способом конфіскації російських активів є кримінальне переслідування і призначення покарання. Тут ситуація ще складніша, оскільки такі активи в найближчій перспективі можуть бути тільки арештованими, а не конфіскованими.

Для останнього доведеться чекати роки, аби отримати рішення суду. Арештованими активами опікується Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

За словами його очільника, АРМА управляє лише арештованими активами, які де-юре залишаються власністю росіян, і лише близько дві третини отриманих після 24 лютого 2022 року активів пов’язані з агресією РФ.

Ба більше, АРМА не може однозначно ідентифікувати всі російські та білоруські об’єкти, оскільки в судових ухвалах не завжди є дані про кінцевих бенефіціарів.

Тетяна Хутор, голова аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей"