Бій за "коридор". Чому Росія саботує продовження "зернової угоди" і чого хоче Україна
Країна-агресор місяцями саботувала роботу “зернового коридору”. Чи буде її продовжено, на який термін та на яких умовах, на чому наполягає Україна і чого хоче РФ.
Місяць тому українські аграрії почали бити на сполох. "Зернова угода", завдяки якій під час війни українське продовольство експортується морем, опинилася під загрозою зриву.
Морський шлях критично необхідний для українських фермерів, адже ні залізниця, ні річкові порти не можуть змагатися з морськими за обсягами поставок та собівартістю транспортування.
Росія місяцями саботувала "зернову ініціативу". Коли до чергового дедлайну залишаються лічені дні, агресор робить усе, аби її продовження залишалося питанням з багатьма невідомими.
Проблеми з продовженням "зернової ініціативи"
Перші ознаки підготовки до закриття "зернового коридору" після 18 березня з'явилися в лютому. Приводом став саботаж росіян, які перевіряють кораблі з українським продовольством на Босфорі.
Місяць тому віцепрем’єр-міністр відновлення Олександр Кубраков та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявили, що "російські інспектори свідомо сповільнюють терміни інспекцій, регулярно вимагають нерегламентовану документацію, відмовляються працювати в робочий час і шукають інші необґрунтовані приводи для зупинки інспектування".
За інформацією джерел ЕП, замість роботи по вісім годин на день російські інспектори скоротили робочий графік до пʼяти годин: з 10:00 до 15:00. Це проблема, адже інспекції повинні проводитися одночасно представниками всіх сторін – РФ, ООН, Туреччини та України.
У підписаному в липні 2022 року документі між Україною, ООН і Туреччиною з одного боку та Росією, ООН і Туреччиною з іншого визначено, що після закінчення 120 днів "зернова угода" автоматично продовжується за відсутності зауважень з боку сторін-підписантів. Уперше продовження угоди переглядалося 17 листопада – за два дні до кінцевого терміну 19 листопада.
Незадовго до тієї дати Україна звернулася до ООН і Туреччини з пропозицією продовжити угоду щонайменше на рік і долучити до неї порт у Миколаєві (зараз розблоковані Одеський, "Південний" та Чорноморський порти).
Продовження угоди на більш тривалий період важливе для українських експортерів, адже це дозволило б планувати поставки на довгу перспективу без побоювань, що море знову "закриється". Проте, за даними джерел ЕП, Україна тоді не отримала відповіді на свою пропозицію.
Відповідь на питання про розширення переліку портів, імовірно, лежить у безпековій площині.
Як відомо, "зернова угода" стала можливою завдяки звільненню Силами оборони острова Зміїний від росіян. Хоча із звільненням правобережної Херсонщини від окупації обстріли Миколаєва стали не такими частими, для судноплавства з порту цього міста загроза залишатиметься доти, доки Україна не поверне контроль над Кінбурнською косою.
Цілком імовірно, що до цього моменту Миколаївський порт не буде розблокований. Хай там як, а 18 березня спливають чергові 120 днів угоди, і до цієї дати в сторін накопичилося чимало запитань.
Чого хоче Україна
Ще в лютому 2022 року Туреччина заборонила військовим суднам проходити через протоки Босфор та Дарданелли. Натомість російські комерційні судна можуть вільно пересуватися і, на відміну від українських, не підлягають перевірці.
В українському уряді припускають, що росіяни можуть возити зброю цивільними суднами.
Виходом стали б перевірки всіх суден, які проходять через Стамбул (зокрема російських), або розблокування торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря. Саме до останнього закликали українські міністри закордонних справ та інфраструктури, а згодом – і бізнес.
Вільне судноплавство розблокувало б експорт іншої української продукції, передусім металургійної.
Отже, за ідеальних обставин Україна прагне розблокувати Чорне море для всього експорту та позбутися затримок, пов’язаних з російськими інспекторами в Стамбулі.
Чого хоче Росія
Росіяни прагнуть відновити роботу аміакопроводу "Тольятті-Одеса", що дозволить РФ експортувати свій аміак через український порт "Південний" у рамках "зернової ініціативи".
Проте позиція президента Володимира Зеленського не змінилася: це можливо лише в разі проведення обміну військовополоненими за формулою "всі на всіх". На це РФ, імовірно, не піде.
Хоча експорт аміаку через аміакопровід дозволить РФ заробляти додаткові 1,5-2 млрд дол на рік, ця сума несуттєва порівняно з нафтогазовими доходами агресора навіть попри санкції Заходу. Тож бажання Росії відновити експорт аміаку через "Південний" є радше геополітичним.
З "Південного" російський аміак раніше експортувався в Марокко, Туреччину, Індію та країни ЄС (крім держав Балтії), розповіли ЕП в аналітичній компанії Barva Invest.
Імпортерами аміаку є також Китай та Бразилія, політика яких щонайменше лояльна до РФ. Відновлення експорту до цих держав може допомогти Росії зміцнити свою політичну позицію.
Ще одна вимога РФ – послаблення санкцій. Уклавши угоду в липні, Кремль домовився про надання з боку партнерів роз’яснень для світового ринку, що обмеження не стосуються російської агропродукції.
Москва скаржиться на нібито обмеження, які заважають реалізовувати ці винятки. Мовляв, Росія вимагає повного зняття обмежень з агропродукції в обмін на продовження ініціативи.
При цьому російський аграрний експорт за липень-січень 2022-2023 маркетингового року зріс порівняно з попереднім аналогічним періодом на 13%.
Крім того, у своїх заявах прессекретар президента РФ Дмітрій Пєсков стверджує, що транзит аміаку є частиною домовленості з ООН щодо вільного експорту російської агропродукції. Аміак є основним складником азотних добрив, тож може експортуватися в рамках "ініціативи".
Що далі
Минулого тижня Україна почала онлайн-перемовини про продовження дії "зернової ініціативи". 14 березня Росія заявила, що угоду продовжено на 60 днів. Невдовзі виявилося, що це не так.
У коментарі ЕП представники МЗС та Мінінфраструктури нагадали, що ідея продовження "зернової ініціативи" на 60 днів замість 120 днів суперечить підписаним з ООН і Туреччиною документам. Україна з такими умовами не погоджується.
#BlackSeaGrainInitiative agreement involves at least 120 d. of extension, therefore Russia’s position to extend the deal only for 60 d. contradicts the document signed by Turkey & the UN. We’re waiting for the official position of @UN & Turkey as the guarantors of the initiative pic.twitter.com/TPhpaHUdhg
— Oleksandr Kubrakov (@OlKubrakov) March 13, 2023
Надвечір речник ООН заявив, що рішення про продовження угоди немає і перемовини тривають.
Ідея продовження ініціативи на два місяці замість чотирьох виглядає логічною для РФ. Агресор хоче утримувати свої політичні позиції в залежних від продовольчого імпорту країнах, нібито сприяючи більшій пропозиції зерна у світі, і одночасно – зменшити заробітки України.
"Скорочення терміну до 60 днів має негативні наслідки для роботи "зернового коридору", адже кожного разу на початку та наприкінці дії угоди маємо невизначеність. Відтак зменшуються кількість суден та обсяг експорту, порушується плавність роботи логістичного ланцюжка", – пояснює генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон.
Інша проблема – черги на Босфорі. За словами заступника гендиректора з торгівлі "Нібулону" Володимира Славінського, наразі на вхід до протоки чекають близько сотні суден. Якщо за день інспекцію можуть пройти три кораблі, то на проходження наявної черги піде щонайменше місяць.
"Судна, які зараз у черзі, стоять там уже 30-40 днів. Відповідно, контракти були укладені щонайменше 60 днів тому. Тобто основна кількість товару була продана невдовзі після продовження угоди минулого разу", – зазначає Славінський.
Якщо угоду продовжать лише на два місяці, то часу до чергового продовження залишиться обмаль. Як наслідок, є вірогідність, що кількість нових експортних продажів суттєво впаде.
Ще один негативний наслідок постійних черг та невизначеності полягає в тому, що експортери не можуть спланувати терміни поставок. Що ближче до "рубікону" дії угоди, то з більшою ймовірністю покупці відмовлятимуться від товару, який експортери будуть змушені продавати за нижчими цінами.
Усе це призводить до втрати позицій України на традиційних ринках збуту, що дозволяє Росії відбирати українські ніші на традиційних ринках, передусім у Єгипті.
Продовження дії угоди на 120 днів давало тримісячне вікно для планування з урахуванням місяця простою в чергах, а продовження на 60 днів позбавить аграріїв і такої можливості. Крім того, вважає Сластьон, Росія зможе частіше маніпулювати важелем перемовин.
Отже, продовження дії угоди на 60 днів не допоможе Україні.
Поки влада відкидає таку ідею, найкращим реальним сценарієм у межах чинної угоди є її продовження на 120 днів з можливим розширенням номенклатури продовольчих товарів, які Україна може експортувати морем. Тим паче, що турецька сторона також підтримує продовження угоди саме на такий термін.