Для пільг війна скінчилася. Держава повертає бізнесу мирні правила оподаткування

Дефіцит коштів у казні зараз вимірюється мільярдами доларів на місяць. Більшу частину цієї діри допомагають закривати міжнародні партнери.

Податкові доходи держави в цій ситуації не менш значущі: коштами, які країна може зібрати до бюджету самостійно, фінансуються оборона та безпека. Міжнародна допомога на відповідні цілі не йде.

Однак держава все одно знайшла можливість стоврити для платників податків суттєві послаблення. У перші тижні війни влада скасувала ПДВ та мита на весь імпорт, а також дозволила навіть найбільшим компаніям перейти на спрощену систему оподаткування. Вони стали платити єдиний податок за зниженою ставкою – 2%.

За час війни економіка зуміла перейти на військові рейки та пристосуватися до нових умов, тож деякі податкові пільги влада вирішила скасувати. Проте не всі.

Спрощена система оподаткування досі доступна для великого бізнесу. Зокрема, на неї перейшли й організатори азартних ігор, що дозволяє їм попри війну щомісяця економити сотні мільйонів гривень на податках.

Проте невдовзі податок 2% може стати історією. У парламенті обговорюють скасування цієї пільги для бізнесу та ФОПів. 

Які пільги запровадила держава

На початку великої війни влада погодилася піти на небачені для мирного часу податкові поступки. Усе для того, аби критично важливий бізнес продовжував працювати і не виник дефіцит найнеобхідніших товарів.

У перші тижні війни Верховна Рада скасувала мита і ПДВ на імпорт, запровадила мораторій на проведення податкових перевірок, скасувала акцизи та знизила ПДВ для пального, дозволила ФОПам першої та другої груп не сплачувати єдиний податок, а всім ФОПам – не платити ЄСВ.

Крім того, бізнес з річним оборотом до 10 млрд грн перейшов на спрощену систему оподаткування і платить 2% з доходу на місяць (згодом ліміт щодо обороту прибрали). Однак не всі пільги позитивно вплинули на економіку.

Так, скасування податків з імпорту, які до війни були найбільш вагомим джерелом доходів бюджету, надало закордонним товарам конкурентні переваги та призвело до скорочення валютних резервів. Аби їх зберегти, Нацбанку довелося в липні підвищити офіційний курс долара до 36,56 грн.

З 1 липня пільги на імпорт скасували, повернувши ПДВ і мита. Однак у владі, зокрема в НБУ, хотіли не просто повернути скасовані податки на імпорт, а й запровадити податок у розмірі 10%. Зрештою, від цієї ідеї відмовилися.

Повний мораторій на податкові перевірки теж довго не протримався. Уже на початку травня Верховна Рада повернула деякі види перевірок, зокрема ті, які здійснюються за зверненням самих платників податків.

Частково скасували й податкові пільги для пального: акцизи повернули (хоча їх розмір зменшили), але знижену ставку ПДВ вирішили не чіпати. Як не дивно, це майже не вплинуло на ціни: АЗС просто зменшили свою торговельну націнку.

Найбільш живучою виявилася пільга, яка дозволяє навіть великим компаніям переходити на спрощену систему оподаткування і сплачувати лише 2% від доходу. Однак у парламенті вже заговорили про те, аби скасувати і її.

Вигідно далеко не всім

Спрощена система оподаткування зі сплатою 2% від доходу заміняє бізнесу класичний податок на прибуток (18%) та податок на додану вартість (20%).

Вона в прямому сенсі спростила життя бізнесу: тепер йому потрібно лише раз на місяць подавати декларацію про дохід і платити єдиний податок.

Спрощена система виглядає привабливою, але вона вигідна не всім. База, з якої сплачується єдиний податок, – це весь дохід. Вона набагато більша, ніж на загальній системі, коли податок сплачується лише з прибутку. Таким чином, перехід на спрощену систему не вигідний для низькорентабельного бізнесу.

Якщо на загальній системі оподаткування компанія має рентабельність 10%, тобто доходи перевищують витрати на 10%, то сума податку на прибуток, яку вона сплатить до бюджету за ставкою 18%, становитиме 1,8% від її доходів.

Якщо ж рентабельність бізнесу вища, наприклад, 20%, то й співвідношення податку на прибуток до отриманих доходів буде вищим – 3,6%, пояснюють у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute.

Отже, чим більш прибуткова компанія, тим вигідніше їй переходити на спрощену систему оподаткування, аби платити лише 2% від доходу.

Серед найбільших вигодонабувачів цієї пільги – гральний бізнес, якому дозволили перейти на спрощену систему оподаткування у квітні. Як кажуть співрозмовники ЕП в податковому комітеті парламенту, відповідну правку погодив бюджетний комітет, а профільний комітет її начебто не помітив.

Депутати намагаються скасувати можливість грального бізнесу перебувати на спрощеній системі і вже ухвалили відповідний законопроєкт у першому читанні.

Ще одна особливість двовідсоткового податку в тому, що сплачувати його потрібно навіть тоді, коли компанія працює в збиток.

Тобто для бізнесу, який став збитковим через втрату ринків збуту чи подорожчання логістики, перехід на спрощену систему невигідний. Такі компанії залишилися на загальній системі зі сплатою ПДВ і податку на прибуток.

Натомість пільга працює на компанії, які отримують високі прибутки. Іншими словами, держава, недоотримуючи мільйони гривень податкових платежів, ніяк не допомагає бізнесу, який найбільше постраждав внаслідок війни.

Не дивно, що цією пільгою скористалося небагато компаній. За даними Державної податкової служби, до листопада на пільговий режим перейшли 50,8 тис компаній – лише 3,6% від загальної кількості юридичних осіб в Україні. За квітень-жовтень ці компанії сплатили до бюджету понад 4,6 млрд грн податку.

Натомість переважна більшість тих, хто скористався пільговою системою, – це ФОП, а не юридичні особи, для яких ця пільга передбачалася в першу чергу.

За даними ДПС, правом зменшити єдиний податок з 5% до 2% скористалися 252 тис ФОПів – у пʼять разів більше, ніж компаній. Сума пільгового податку, який вони переказали до місцевих бюджетів, становила майже 3,9 млрд грн.

"14,8% фізосіб-підприємців пішли шляхом зниження податкового навантаження. Застосовують ставку 2% й високомаржинальні бізнеси – ті, що займаються букмекерською діяльністю та азартними іграми. Це призвело до зменшення надходжень і від податку на прибуток підприємств, і від ПДВ", – кажуть у KSE.

Скільки коштували пільги для бюджету

Ідучи на поступки бізнесу, держава суттєво зменшила надходження до бюджету тоді, коли вони найбільш необхідні. Кожна гривня, яку Україні вдається зібрати без допомоги західних партнерів, іде на фінансування оборони. Направляти на військові цілі гранти чи пільгові кредити міжнародні донори забороняють.

Підрахувати, скільки бюджет недоотримав через запровадження пільг після 24 лютого, складно. З одного боку, пільги зменшують розмір надходжень через зниження ставок податків чи їх тимчасове скасування. З іншого боку, запровадження деяких пільг збільшило обсяги економічних операцій.

Наприклад, якби в Україні не скасували податки на імпорт, то українці не завозили б з-за кордону так багато товарів, зокрема автомобілів, розмитнення яких кілька місяців було майже безкоштовним.

За квітень-червень 2022 року в Україну ввезли 236,8 тис автомобілів, загальна вартість яких оцінюється 1,12 млрд дол. Зрозуміло, що якби пільги на розмитнення не було, то кількість ввезених автівок була б суттєво меншою.

За розрахунками голови податкового комітету парламенту Данила Гетманцева, обсяг наданої пільги зі скасування зборів з імпорту становив 42,6 млрд грн, з яких 26,1 млрд грн – податки, які українці не сплатили за ввезення авто.

Деякі пільги мали зворотний ефект. Наприклад, хоча ФОПи першої групи могли не платити єдиний податок, у січні-жовтні вони переказали на 35% або на 88,5 млн грн більше, ніж за аналогічні місяці 2021 року. За десять місяців ФОПи першої та другої груп переказали до місцевих бюджетів 4,8 млрд грн. Зросли надходження і від єдиного соцвнеску, хоча від нього звільнили всіх ФОПів.

Як вплинула пільга зі сплатою 2% від доходу на економіку і доходи держави, невідомо. За розрахунками заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, через запровадження цієї норми щомісяця держава недоотримує 500-700 млн грн. При цьому близько 200 млн грн з цієї суми – втрати бюджету, пов'язані з використанням пільги гральним бізнесом.

Коли та чому скасують пільгу

Якщо відштовхуватися від розрахунків депутатів, то за квітень-листопад пільгова спрощена система коштувала бюджету 2,5-3,5 млрд грн. Порівняно з дефіцитом кошторису, близько 5 млрд дол на місяць, ця сума може здатися незначною. Попри це депутати обговорюють скасування пільги.

"Очікуємо позицію уряду, але багато що говорить про те, що пільга буде скасована із середини 2023 року", – повідомив Гетманцев.

У першу чергу пільгу скасують для грального бізнесу. Ухвалення відповідного законопроєкту в другому читанні підтримав профільний комітет парламенту. Закон набуде чинності одразу після підписання, тож цілком імовірно, що гральний бізнес повернеться на загальну систему вже до кінця 2022 року.

Для решти компаній та ФОПів пільги скасовуватимуть поступово. Депутати хочуть розробити тривалий перехідний період, щоб бізнес встиг підготуватися.

Необхідність скасування пільги зумовлена ще й тим, що з часом вона почала приносити більше шкоди, ніж користі. Як і у випадку зі скасуванням податків з імпорту, пільгова спрощена система деформувала конкурентне середовище та надала переваги тим бізнесам, які цього потребували чи не найменше.

"Податки з обороту, якщо вони використовуються не лише мікробізнесом, як це було в останні 20 років, а й середнім та великим, викривляють конкуренцію та сприяють виникненню вертикально інтегрованих монополій", – вважає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

Ще одна причина, чому влада хоче скасувати пільги, – вимога міжнародних партнерів, зокрема МВФ. Крім того, у межах співпраці з фондом Україна взяла на себе зобов'язання не лише повернути довоєнне оподаткування, а й не створювати нових пільг чи винятків, які б зменшували податкову базу.

Зрештою, якщо не скасувати пільги, то міжнародним партнерам буде складно пояснити, чому Україна, потребуючи мільярди доларів для фінансування своїх видатків, не збирає хоча б частини необхідної суми самостійно.

Фото на головній ua.depositphotos.com