Народна зірка смерті. На що скинулися українці замість "Байрактарів" та як супутник допоможе ЗСУ
Напередодні фонд Сергія Притули за зібрані українцями 600 мільйонів гривень купив супутник і доступ до бази даних супутникових знімків. Що це за супутник, чому він такий дорогий і чи відрізняється від інших?
У червні українці за три дні зібрали 600 млн грн на купівлю трьох турецьких безпілотників Bayraktar-ТВ2. Збір коштів на кампанію "Народний байрактар" організував Фонд Сергія Притули.
Турецька компанія Baykar вирішила надати українцям ці безпілотники безкоштовно, тому народним грошам довелося шукати інше застосування. Фонд Притули вступив у перемовини з Міністерством оборони, щоб максимально корисно витратити зібрані кошти.
У соцмережах намагалися вгадати, що за них придбають. Найближчим до істини виявився варіант космічної станції "Зірка смерті". Гроші витратили на купівлю та оренду високотехнологічних розвідувальних супутників.
Покупка виявилася неочікуваною, і багато українців не зрозуміли, яка користь ЗСУ від космічних апаратів та чому це так дорого коштує.
Яка роль супутників у війні з Росією
Аналітики американського сайту Spacenews називають російське вторгнення в Україну "першою комерційною космічною війною". Українська розвідка довго не мала на орбіті власних супутників-шпигунів, тому користувалася послугами приватних космічних компаній.
Супутникові фото поверхні Землі дають можливість відстежувати пересування ворожої армії ледь не в режимі реального часу, оцінити кількість військової техніки і зробити висновки щодо можливих планів противника.
У грудні 2021 року завдяки знімкам компанії Maxar Technologies світ побачив концентрацію сотень танків та винищувачів біля українського кордону, тож іще до великої війни ЗСУ мали уявлення про місце зосередження основних зусиль ворога.
Супутникові знімки також дозволяють оцінити наслідки "куріння" окупантів на військових об’єктах. Наприклад, фото компанії Planet Labs дозволили виявити знищення щонайменше восьми російських літаків на аеродромі в Саках.
Особливу роль супутники відіграють у документуванні російських воєнних злочинів.
Так, знімки Maxar Technologies стали основою для розслідування звірств росіян у Бучі від New York Times. Також компанія показала масові поховання цивільних неподалік Маріуполя.
Українська розвідка має доступ до супутникових знімків та використовує їх для ухвалення рішень на оперативному і тактичному рівнях. Супутники можуть робити фото навіть крізь хмари, тому похмура погода не здатна їм завадити.
Можливість ЗСУ отримувати такі розвідувальні дані дратує Кремль. Росіяни вклали мільярди доларів у власний парк супутників, але вони поступаються західним космічним апаратам, якими користується українська розвідка.
Розуміючи загрозу, у листопаді 2021 року Росія випробувала протисупутникову зброю, знищивши власний апарат на орбіті. Проте далі випробувань справа не зайшла, тому Україна досі бачить поле бою у високій якості.
Що придбав Фонд Сергія Притули
Фонд уклав контракт із фінською космічною компанією ICEYE. Україна отримає на понад рік безлімітний доступ до фотографій її 21 супутника та безстроково отримає повне управління одним із них.
Послугу з передавання супутника компанія ICEYE описує як можливість самостійно організувати управління апаратом, спланувати місію та визначити ціль для збору інформації.
Супутники ICEYE використовують технологію Synthetic aperture radar (SAR). Такі космічні апарати замість традиційної оптичної зйомки запускають на Землю радіолокаційні хвилі, а потім приймають сигнал, який відбивається від об’єктів.
Це дає змогу отримати картинку у високій якості і працювати навіть у характерну для України хмарну погоду. Більш того, SAR-супутники можуть бачити об’єкти навіть через деякі перешкоди. Наприклад, вони здатні помітити БМП ворога за маскувальною сіткою під час грози.
За даними пресслужби Фонду Сергія Притули, космічні апарати ICEYE мають високу роздільну здатність – один метр. Це дозволяє не лише бачити переміщення ворожої техніки, а й визначати її тип. Знімки супутників охоплюють площу 15х15 км. Це більше, ніж Маріуполь.
Інженерам компанії вдалося розрахувати швидкість апаратів таким чином, що за добу вони роблять рівно 15 обертів навколо планети. Завдяки цьому супутник щодня в один час може пролітати над одним і тим же місцем.
Це дозволяє щодня з одного супутника отримувати знімки визначеної локації. Справжня знахідка для вчених та військових розвідників.
Головне управління розвідки (ГУР) матиме доступ до фотографій з усіх супутників компанії. Їх орбіти перетинаються, що збільшує кількість знімків. У фонді розповіли, що вся мережа супутників зможе робити близько 36 світлин на добу.
ICEYE є провідним гравцем на світовому ринку супутникової розвідки.
У 2020 році компанія уклала контрактів на 50 млн дол, наростивши виручку в десять разів порівняно з 2019 роком. Вона постачає дані американським розвідникам та проводить дослідження разом з Міністерством оборони США.
У релізі щодо укладення угоди з Україною компанія опублікувала своє фото Керченського мосту – давньої цілі для ЗСУ.
Навіщо Україні власний супутник
Коли Притула оголосив про придбання доступу до супутникової мережі ICEYE, російські пропагандисти вибухнули наративом про те, що фонд нібито придбав знімки, доступ до яких українська розвідка вже мала. Це маніпуляція.
ГУР справді отримує високоякісні фото від американських спецслужб та приватних компаній. Це відбувається швидко та з мінімальними бюрократичними процедурами. Проте мати власні можливості для супутникової розвідки дуже важливо.
По-перше, це гарантує, що Україна зможе отримувати якісні розвідданні, навіть якщо США обмежать передавання інформації або частково повернуть скасовані бюрократичні процедури щодо обміну даними.
Політичне протистояння у Штатах посилюється, опоненти часто по-різному бачать американську зовнішню політику, тож Україні треба готуватися до будь-якого сценарію.
По-друге, це нівелює людський та логістичний фактори, які можуть спричиняти затримки в обміні інформацією із спецслужбами та приватними компаніями.
За даними пресслужби фонду, процес від замовлення до отримання фотографій міг займати 8-12 год. На власному супутнику це триватиме лічені години.
По-третє, дані з нових супутників можна комбінувати з розвідданними союзників та отримувати більш детальну картину подій на фронті.
"Зростання кількості супутників покращить нашу ситуаційну обізнаність. Інформацію про пересування противника збирають з різних джерел і одним з найнадійніших є космічна розвідка.
Наприклад, ви бачите велику кількість офіцерських машин, які пересуваються в бік будівлі. Ви робите висновок, що там пункт управління, який потрібно знищити.
Щоб отримати точні дані, вам треба побачити динаміку, тобто порівнювати кількість автомобілів в одному місці зараз, через годину, через дві години. Щоб бачити цю динаміку, потрібно постійно оновлювати знімки", – пояснив ЕП голова правління Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк.
Один супутник не може часто знімати одне і те ж місце та відстежувати пересування техніки, бо він постійно рухається по своїй орбіті. Тому чим більше супутників працює на українську розвідку, тим краще.
У майбутньому фотографії з космосу можна використовувати і в цивільних цілях: оцінювати стан урожаю або масштаби руйнувань внаслідок війни чи стихійного лиха.
Чи не завелика ціна за супутник
Точна вартість контракту з компанією ICEYE не розголошується, тож наразі невідомо, скільки коштів з 600 млн грн було витрачено. У будь-якому разі SAR-знімки – дороге задоволення.
Запуск таких супутників, їх обслуговування і навіть обробка фотографій вимагають передових технологій та компетенцій.
На маркетплейсі для супутникових фото Geocento одна серія знімків з використанням технології SAR коштує 3 300 дол. Ціна вказана за найвищу якість, коли роздільна здатність менша за метр.
Виходить, що лише одна зйомка невеликої ділянки українського фронту могла б коштувати понад 100 тис грн. При цьому не відомо, чи відбулось би це знімання в потрібний для ГУР час.
Фонд Сергія Притули не купував окремі фотографії. Він придбав для ГУР більш ніж річну підписку на безлімітне користування всіма високоякісними SAR-фотографіями з мережі, яка складається з 21 супутника.
Крім того, один космічний апарат опиниться в повному управлінні української розвідки. Після завершення війни він залишиться у власності України аж до закінчення терміну його експлуатації на орбіті.
Визначити ринкову вартість такого пакета послуг "на око" неможливо, але, схоже, контракти на десятки мільйонів доларів є нормальними для цієї галузі.
Наприклад, у США існує Національне агентство з геопросторової розвідки, яке забезпечує американських військових та цивільних картографічною інформацією.
За даними порталу Geoawesomeness, це агентство співпрацює з чотирма постачальниками SAR-знімків і щороку платить їм за контрактами 85 млн дол.
А як же "Січ-2-30"?
У січні 2022 року на космічну орбіту був виведений український супутник "Січ-2-30". Хоча він призначений для фотографування поверхні Землі, порівнювати його можливості з можливостями апаратів ICEYE не можна.
"Січ" будувався на технологіях початку 2000-х років. Він має роздільну здатність 7,8 метра, що робить його непридатним для військової розвідки. Найбільш технологічні західні зразки дозволяють отримувати в 15 разів чіткіші зображення.
Українська космічна програма не розглядалася як важлива частина національної безпеки, тому вітчизняні розробки не здатні конкурувати з передовими західними зразками.
Та роль, яку відіграють комерційні розвідувальні супутники та мобільні термінали супутникового інтернету Starlink у війні проти Росії, має стимулювати українську владу приділяти більше уваги освоєнню космосу.