Потрібне чітке бачення. Якою повинна бути "зелена" відбудова України?

За час великої війни сума збитків, завданих цивільній інфраструктурі, сягнула приголомшливих 100 млрд дол. Понад 10% з цієї суми – це промислові підприємства, близько 30% – дороги та інфраструктура, майже 40% – житлові будинки.

Крім того, за даними МВС, розмінування потребують щонайменше 270 тис кв км території країни.

Хоча звільнення України ще триває, дискусія про реконструкцію вже почалася. Свої пропозиції з цього приводу оприлюднили британський Центр досліджень економічної політики (CEPR), Кабмін та Національна рада реформ.

Примітно, що в кожному з трьох згаданих напрацювань згадується "зелена" відбудова – термін, визначення якого доволі розпливчасте. Що означає "зелене" відновлення для конкретних секторів та які є бар'єри для його реалізації?

Відповіді на ці запитання прозвучали під час дискусії, яку організував німецький екологічний проєкт Low Carbon Ukraine спільно з Центром екологічних ініціатив "Екодія" та об'єднанням неурядових організацій країн Центральної та Східної Європи CEE Bankwatch.

Ключові висновки

Запровадження "зеленої" відбудови вимагає поєднання розробки програм та політик.

"Зелене" відновлення має реалізовуватися багатьма суб’єктами в кількох секторах одночасно. Щоб децентралізоване ухвалення рішень спрямовувалося на "зелену" відбудову, необхідно прибрати перешкоди на шляху "зелених" інвестицій.

Наприклад, несприятливе регулювання ринку електроенергетики, субсидовані споживчі тарифи на тепло, яке переважно виробляється з викопного палива, схеми спеціальних зобов'язань з постачання електроенергії для домогосподарств.

Для цього марнотратні прямі та непрямі цінові субсидії потрібно замінити незалежними від споживання та більш таргетованими субсидіями для вразливих груп споживачів.

Водночас програма відбудови має розроблятися так, щоб пріоритизувати довгострокову ефективність "зелених" технологій протягом життєвого циклу над вищими початковими інвестиціями в проєкти.

Необхідне стратегічне рішення про те, чи робити Україну "вітриною" для передових технологій.

Багато технологій, необхідних для "зеленої" відбудови, широко використовуються і є комерційно ефективними. Проте в деяких випадках, наприклад, у металургії, "зелені" технології перебувають на ранніх стадіях впровадження.

Хоча відбудова з використанням нових технологій коштуватиме дорого, використання старих створить ризик побудови неефективних активів. Наприклад, у разі застосування суворих правил ЄС і цін на викиди парникових газів.

Для цих сфер знадобиться стратегічне рішення української влади та міжнародних партнерів щодо того, чи може Україна стати прикладом запровадження сучасних технологій.

Це також вимагатиме координації з іншими секторами, оскільки, найімовірніше, означатиме значно швидшу електрифікацію економіки та необхідність мати виробництво водню за допомогою відновлюваних джерел енергії.

Доступне фінансування життєво важливе для "зеленої" відбудови.

Оскільки вартість капіталу в Україні була високою ще до війни і ситуація не покращиться після її закінчення, наявність доступного фінансування для інвестицій життєво важлива. Інакше нижчі експлуатаційні витрати не зможуть переважити вищі капітальні витрати на "зелені" інвестиції.

Доступне фінансування можна забезпечити завдяки міжнародній фінансовій допомозі через надання пільгових кредитів або грантів, наприклад, у контексті програми післявоєнної реконструкції на кшталт запропонованої ЄС.

Зокрема, уряд України спільно з міжнародними фінансовими інституціями має забезпечити доступ до фінансування малим та середнім підприємствам.

Ефективне управління проєктами "зеленої" відбудови для уникнення затримок.

Заміна старих, неефективних, пошкоджених чи знищених війною активів на новіші та чисті технології зазвичай вимагатиме складніших процесів планування та будівництва, що може уповільнити реалізацію проєктів.

Щоб уникнути затримки та створення перешкод "зеленій" реконструкції, необхідні ефективні та швидкі процеси управління і реалізації проєктів.

Водночас органи влади та інвестори мають гарантувати доступ до інформації про них, а також значущу участь громадськості відповідно до Орхуської конвенції.

Для залучення фінансування необхідні управління програмами реконструкції та продовження реформ.

Міжнародні партнери України, особливо ЄС і США, заявили про готовність надати суттєву допомогу в післявоєнній відбудові України. Проте країні потрібно буде створити умови для здійснення цих інвестицій.

Зокрема, механізми програми відбудови мають відображати передовий міжнародний досвід управління.

Боротьба з корупцією, верховенство права, захист прав людини та інші реформи, багато з яких не досягли значного прогресу в довоєнний період, мають бути продовжені з подвоєним завзяттям з огляду на останні позитивні зміни в законодавстві та вимоги щодо членства в ЄС.

Очікується, що донори координуватимуть свої зусилля з відновлення, а українська влада прозоро надаватиме інформацію про отримані кошти та покращуватиме підзвітність, залучаючи суспільство до ухвалення рішень та спрощуючи доступ до інформації.

Міжнародні приватні інвестиції потребуватимуть страхування політичних ризиків.

Не слід забувати про потенційну роль міжнародних приватних інвестицій. Вони могли б доповнити та розширити фінансування, що надають країни та міжнародні фінансові установи.

Україні вигідно підвищувати продуктивність шляхом створення спільних підприємств або конкуренції на раніше монополістичних ринках.

Проте приватні інвестори будуть дуже обережними в післявоєнній ситуації, оскільки безпекові питання, вочевидь, не будуть повністю вирішені протягом багатьох років.

Страхування інвестицій, що покриває воєнні ризики, буде необхідною передумовою для залучення таких інвестицій.

Це зменшить потребу в фінансовій підтримці з держбюджету, а отже, запровадження такого страхування має бути взаємовигідним для міжнародних партнерів.

Воно може бути особливо корисним, якщо надавати його в більшому масштабі, наприклад, на рівні ЄС, щоб уникнути безлічі двосторонніх схем. Заморожені російські активи можна використовувати як заставу для такого страхування.

"Зелена" відбудова неможлива без відновлення пошкоджених екосистемних послуг.

Повернення життя на раніше окуповані території означає не лише фізичну відбудову інфраструктури, а й забезпечення людей та природи основними природними ресурсами для процвітання: чистою водою, повітрям, здоровим ґрунтом.

Ба більше, досягти загальноєвропейської мети щодо кліматичної нейтральності до середини століття майже неможливо без зв'язування та зберігання вуглецю його поглиначами (ліси, торфовища, ґрунтові накопичення).

Усього цього неможливо досягти без побудови в Україні кліматостійкої та дружньої до природи економіки.

Щоб досягти цієї мети, слід докласти зусиль для розширення охоронних територій щонайменше на 20% суші та 10% водного простору шляхом їх збереження та відновлення протягом наступного десятиліття.

Перспективи

Планування "зеленої" відбудови України є багатоаспектним викликом, який потребує координації політики багатьох внутрішніх та міжнародних учасників.

Для цього потрібна продумана інституційна база, яку країна має розробити якомога швидше разом з міжнародними партнерами.

Попри існування вагомих економічних причин для проведення "зеленої" відбудови, необхідно подолати низку перешкод, пов’язаних із стратегією, розробкою та впровадженням політики, фінансуванням і страхуванням ризиків, адміністративною ефективністю та подвоєнням зусиль із впровадження реформ.

Потрібно ухвалити важливі стратегічні рішення на найвищому політичному рівні.

Мова йде про перетворення України на "показовий кейс" запровадження обраних передових технологій, на виробника технологій, а не експортера сировини, про перетворення частини забруднених війною земель на заповідники.

Україні необхідно виробити чітке бачення процесу своєї відбудови з точки зору пріоритетів і бажаних перетворень. Тобто потрібно зібратися і вирішити, яку саме країну відбудовувати.

Як показало обговорення, є багато ідей щодо економічно здорової, екологічно чистої та соціально справедливої "зеленої" відбудови.

Зараз іде боротьба за свободу української землі та народу. Завтра потрібно прагнути відбудувати Україну, яка стане більш придатною для життя, "зеленішою" та стійкішою до змін клімату.

Стаття надана "Вокс Україна"