Друга спроба продажу "Електронмашу", кредити під держгарантії від держбанків: підсумки тижня для ДП

Корпоративне управління

Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію для розслідування дій Податкової, митниці та "Нафтогазу". 27 січня народні депутати створили Тимчасову слідчу комісію для перевірки Податкової, Державної митної служби та "Нафтогазу". 

Відповідно до постанови та пояснювальної записки Верховної Ради, ТСК було створено з метою:

1. Розслідування критичної ситуації у сфері тарифоутворення, яка склалася внаслідок дій посадових осіб.
2. Розслідування можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, зокрема, Державної податкової служби України, Державної митної служби України, які призвели до недоотримання доходів державного бюджету України в особливо великих розмірах 
3. Дослідження фінансово-господарської діяльності "Нафтогазу", зокрема:

• ефективності використання основних активів (фондів) "Нафтогазу" та стану систем розподілу газу;
• діяльності "Нафтогазу" та інших компаній, пов'язаних із видобуванням, транспортуванням, зберіганням, розподілом, постачанням природного газу та його зовнішньоекономічної діяльності;
• реалізації "Нафтогазом" політики державної власності та ключових цілей і пріоритетів, згідно з якими держава володіє компанією;
• отримання і використання компанією фінансової підтримки від держави.

У пояснювальній записці до постанови про створення ТСК йдеться, що такі дії були виявлені за результатами перевірки "Нафтогазу" Державною аудиторською службою [очевидно, у 2020 році – SOE Weekly].

Зокрема в записці зазначають, що у ході цієї перевірки, були встановлені фінансові порушення та виявлено факти неефективних управлінських дій або ризикових операцій, що призвели або можуть призвести до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму 250,9 млрд грн, у тому числі фінансових порушень, що призвели до втрат – 150 млрд грн.

Строк повноважень ТСК становить один рік. ТСК, очолить народний депутат Іван Крулько (фракція "Батьківщина"). У свою чергу, звіт слідчої комісії має бути заслуханий на засіданні Верховної Ради не пізніше ніж через півроку.

Раніше ми повідомляли, що у лютому 2021 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив тодішньому в. о. міністра енергетики Юрію Вітренку звітувати про виконання рішення РНБО щодо забезпечення енергетичної безпеки України. У своїй відповіді Вітренко розкритикував керівництво та наглядову раду "Нафтогазу", посилаючись на падіння видобутку газу в компанії, невиконання політики державної власності та порушення, які Держаудитслужба встановила в "Нафтогазі" у 2018-2019 роках.

У жовтні 2020 року Нафтогаз висловив незгоду з висновками звіту Держаудитслужби. У своїй заяві Комітет з аудиту та ризиків наглядової ради компанії зазначив, що фінансова звітність компанії відповідає законодавству України та Міжнародним стандартам фінансової звітності (IFRS).

Також ми повідомляли, що Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію щодо "Укрзалізниці". Комісія мала оцінити стан "Укрзалізниці" та розслідувати можливу бездіяльність та порушення законодавства, що спричинили погіршення роботи та технічного стану компанії.

Банки

Гарантований державою борг перед держбанками зріс на 22,5 млрд грн у 2021 році. Гарантований державою борг перед всіма українськими банками зріс із 7,85 млрд грн у 2020 році до 32,11 млрд грн у 2021 році, збільшившись таким чином на 24,26 млрд грн.

У свою чергу, 22,5 млрд грн (або 93%) боргу - це борг держави перед державними банками, а саме:

• "Укрексімбанк" (9,34 млрд грн);
• "Ощадбанк" (8,65 млрд грн);
• "Укргазбанк" (3,79 млрд грн);
• "ПриватБанк" (0,76 млрд грн).

Станом на кінець 2021 року гарантована державою заборгованість перед державними банками становила 30,4 млрд грн, що становило 94,7% від загальної заборгованості перед українськими банками.

[Держава може надавати гарантії за певними позиками для створення суспільних благ, виправляючи "провали ринку". Наприклад, держава може надавати гарантовані кредити на будівництво доріг, мостів чи аеропортів, коли застави немає, а банки не готові пропонувати такі кредити у інший спосіб.

Проте видавати такі кредити лише через державні банки немає підстав. Велика концентрація таких кредитів саме в державних банках може бути ознакою створення для них особливих умов, порушуючи таким чином рівність правил гри, або політичного втручання, що може загрожувати втручанням у корпоративне управління банків.

Антимонопольний комітет може почати розслідування, щоб з’ясувати, чи були порушені рівні умови ведення умов бізнесу, чи є такі державні гарантії державною допомогою, і якщо так, то чи була така державна допомога допустимою. – SOE Weekly.]

Енергетичний сектор

"МГУ" намагається збільшити торгівлю газом "Оператором ГТС" на біржі. За повідомленням "Магістральних газопроводів України" ("МГУ"), наглядова рада "МГУ" працює над розширенням участі "Оператора газотранспортної системи України" на Українській енергетичній біржі для купівлі-продажу газу на балансування газотранспортної системи.

Зазначається, що "ОГТСУ" вже брав участь у таких торгах протягом 19-23 січня 2022 року.

У "МГУ" повідомили, що з цією метою наглядовою радою "МГУ" було проведено низку зустрічей та розроблено й узгоджено низку документів для підготовки "ОГТСУ" до виходу на біржу та координації діяльності оператора та Української енергетичної біржі. 

["МГУ" є власником "ОГТСУ". Незрозуміло, чому саме "МГУ" напряму займається питаннями щодо купівлі-продажу газу на балансування газотранспортної системи, а також які правові інструменти використовує "МГУ" для розроблення та узгодження документації, а також представництва інтересів "ОГТСУ" щодо цього питання.

У нормальній корпоративній практиці питання щодо управління поточною діяльністю компанії належить до компетенцій виконавчого керівництва "ОГТСУ". – SOE Weekly.]

Крім того, у повідомленні зазначено, що  наглядова рада "МГУ" доручила "ОГТСУ" невідкладно запропонувати план заходів товариства на опалювальний сезон 2021-2022 років для забезпечення ліквідності "ОГТСУ" та можливості збалансувати газотранспортну систему.

"Укренерго" очікує, що ДТЕК погасить борг у 1 млрд грн. Як повідомляє ЕП, "Укренерго" звернулось до Кабміну, Міненерго, Мінфіну, НКРЕКП, Ради РНБО, СБУ щодо стягнення заборгованості з компанії "ДТЕК Трейдинг", що належить олігарху Рінату Ахметову.

За словами джерела ЕП, заборгованість сформувалася за використання "ДТЕК Трейдинг" послуг з передачі електроенергії під час експорту електроенергії.

"ДТЕК Трейдинг" вважає механізм оплати експорту електроенергії незаконним, заявляючи, що він порушує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Раніше ми повідомляли, що 8 вересня 2021 року Верховний Суд задовольнив касаційні скарги НКРЕКП та "Укренерго" проти "ДТЕК Західенерго", однієї з енергогенеруючих компаній "ДТЕК", яка намагалася уникнути оплати за використання державної мережі, експортуючи електроенергію.

"ДТЕК Західенерго" в лютому 2020 року звернулося до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою скасувати постанову НКРЕКП від 7 лютого 2020 року № 360, якою було затверджено обов'язкову плату за передачу електроенергії під час її експорту.

"Гарантований покупець" повернув свій борг Ахметову. "Гарантований покупець" заплатив  "ДТЕК ВДЕ" борги по "зеленому тарифу" на сумму 2,7 млрд грн.

Як ми раніше повідомляли, 13 листопада, на позачерговому засіданні, Кабмін припинив повноваження гендиректора держкомпанії "Гарантований покупець" Костянтина Петриковця. За словами Петриковця, причиною його звільнення стало те, що він відмовився виконувати незаконні вказівки представників уряду щодо розрахунків з виробниками електроенергії з відновлюваних джерел.

У Міненерго заявили, що дії Петриківця були непрофесійними і, ймовірно, призвели до отримання держкомпанією збитків на понад 500 млн грн. За даними міністерства, під час перебування на посаді Петриківця, великі обсяги електроенергії продавалися за завідомо низькими цінами на користь окремих фінансово-промислових груп. 

ЕП пояснює, що міністерство мало на увазі історію, яка трапилася в липні. Тоді, "Гарантований покупець" продав великий обсяг електроенергії перед підвищенням цін на ринку електроенергії. 

[В такому разі, із заяви міністерства незрозуміло, чому звільнення відбулося лише через три місяці після цих аукціонів. – SOE Weekly.]

"Укренерго" виплатило "Гарантованому покупцю" 19,3 млрд грн. Цю суму Петриковець мав розподілити між учасниками ринку, де найбільша частка – близько чверті – належить компанії "ДТЕК". У свою чергу, за словами джерела ЕП, через погіршення відносин між Офісом президента та Рінатом Ахметовим, уряд вирішив затримати ці виплати, однак Петриковець відмовився виконувати таке рішення.

Основною функцією "Гарантованого покупця" є продаж електроенергії, яку виробляють "Енергоатом" та "Укргідроенерго". Другорядна, але не менш важлива функція, – викуп енергії, яку виробляють з відновлюваних джерел, за "зеленим" тарифом та її продаж на аукціонах за ринковою ціною.

Інфраструктура

"Укрзалізниця" витратить 300 млн грн на консультаційні послуги з пасажирських перевезень. "Укрзалізниця" оголосила тендер на закупівлю консалтингових послуг з модернізації пасажирських перевезень. Стартова ціна – 304,5 млн грн (близько 10,6 млн дол).

Обсяг консультаційних послуг включає:

• підвищення ефективності роботи;
• запровадження системи фінансування послуг із соціально значущих пасажирських перевезень [очевидно, мається на увазі покладання на "Укрзалізницю" спеціальних обов’язків (PSO) – SOE Weekly];
• покращення якості пасажирських перевезень;
• підтримка розробки стратегії оновлення пасажирських перевезень; 
• збільшення доходів від бізнесу пасажирських перевезень.

Послуги вважатимуться наданими після досягнення компанією ключових показників ефективності (KPI). Перелік KPI буде узгоджуватись між замовником і підрядником протягом трьох місяців з дня укладення договору.

[KPI є суттєвою частиною технічного завдання контракту з надання консультаційних послуг. Незрозуміло, чому слід узгоджувати KPI саме після вибору переможця тендеру, особливо у закупівлі такого масштабу. Також незрозуміло, що станеться у випадку, якщо переможець і "Укрзалізниця" не погодять KPI після підписання контракту. – SOE Weekly.]

Період надання консультаційних послуг встановлений по 31 грудня 2023 року. Проведення аукціону заплановано на 14 березня 2022 року.

Інші сектори

"ОГХК" виграв позов щодо стягнення боргу на 14 мільйонів доларів. Київський апеляційний суд залишив у силі три рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (МКАС) про стягнення 13,8 млн дол боргів з Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG на користь "Об'єднаної Гірничо-Хімічної Компанії". 

За даними "ОГХК, у 2019 році вона підписала контракти на постачання титановмісної сировини для австрійської компанії. У Bollwerk повинні були заплатити за товар у 2020 році, проте кошти так і не надійшли.

Наприкінці 2020 року "ОГХК" звернувся до МКАС, який вирішив, що 4,9 млн дол, 1,5 млн дол і 7,3 млн дол мають бути стягнуті з Bollwerk за трьома різними контрактами.

Раніше, у 2018 році, колишній народний депутат Сергій Лещенко заявляв, що Bollwerk нібито пов’язаний із колишнім головою комітету Верховної Ради з питань енергетики Миколою Мартиненком. 

Держава отримала 253,5 млн грн дивідендів від "ОГХК", повідомляють в компанії. Ця сума включає 184,5 млн грн дивідендів за 2020 рік і ще 68,9 млн грн за 2018 рік. У свою чергу, минулого року компанія сплатила 50,4 млн грн дивідендів. 

Раніше ми повідомляли, що за повідомленням Марлін, за дев’ять місяців 2021 року "ОГХК" зазнала збитків у розмірі 328 млн грн. 

Також ми повідомляли, що аукціон з приватизації "ОГХК" тричі переносили, а дата нового аукціону наразі невідома. 

У "ДПЗКУ" пропонували реструктуризувати китайський кредит. Як повідомляє ЕП, "Державна продовольчо-зернова корпорація" пропонувала реструктуризувати свій борг перед Експортно-імпортним банком Китаю у 900 мільйонів доларів.

[Нам невідомо, для кого саме "ДПЗКУ" презентувала пропозицію щодо реструктуризації китайського кредиту, і чи розглядалася така пропозиція взагалі. Разом з тим зазначаємо, що наразі відсутня офіційна інформація про банкрутство  "ДПЗКУ". – SOE Weekly.]

Зокрема,за інформацією ЕП,  "ДПЗКУ" пропонувалися такі можливі дії щодо реструктуризації кредиту:

• продовжити дію поточної позики на десять років до 2037 року;
• сплату у 2037 році відсотків за кредитом за період 2022–2025 років;
• знизити ставку за кредитом до 3% і від’єднати її від Libor (за нинішніми умовами, ставка становить 4,5% + шість місяців Libor);
• змінити кредитний договір, щоб дозволити залучення коштів поза межами кредитного договору.

Також було запропоновано залучити додаткові кошти в розмірі 700 млн дол кількома траншами: 250 млн доларів на забезпечення торгівлі, 150 млн доларів на модернізацію потужностей для збільшення експорту та 300 млн доларів на формування земельного банку.

[Причина незадовільних фінансових результатів "ДПЗКУ" — вкрадені гроші, що були вкладені у розвиток бізнесу. Разом з тим, пропозиції не дають відповідь на питання, що має запобігти подібним крадіжкам у майбутньому. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли, Народний депутат фракції "Слуга народу", Мар’ян Заблоцький написав на своїй сторінці у Facebook, що "ДПЗКУ" може збанкрутувати. За словами Заблоцького, "ДПЗКУ" навряд чи самостійно виплатить свій наступний кредитний транш у розмірі 95 млн дол. 

Пізніше ЕП опублікувала статтю, в якій пояснювало, як виникли борги "ДПЗКУ", і стверджувало, що 21 січня "ДПЗКУ" увійде в стан дефолту через свої борги. За словами співрозмовників ЕП, Офіс Президента вже нібито підтримав "дефолтний сценарій", який автоматично активує державну гарантію.

Раніше ми повідомляли, що уряд створив міжвідомчу робочу групу, яка займеться питанням виплат "ДПЗКУ" за боргами та зобов’язаннями щодо постачання зерна перед китайськими держкомпаніями.

Ми також повідомляли, що з початку року елеватори "ДПЗКУ" працюють лише на 10% їх загальної потужності. До того ж, корпорація не надіслала жодної партії зерна своєму стратегічному партнеру - Китайській національній корпорації імпорту та експорту машин. Це рекордно низький показник від початку їхніх ділових відносин.

Також ми зазначали, що за повідомленням "ДПЗКУ" на їх сторінці у Facebook, колишній в. о. голови правління "ДПЗКУ" Андрій Власенко, якого підозрюють у привласненні 71 млн грн та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, був звільнений з посади в. о. голови правління на підставі наказу Міністерства економіки від 15 вересня. Василь Ковалено був призначений новим в. о. голови правління.

Також ми повідомляли, що "ДПЗКУ" була одним з найбільших збиткових серед усіх держкомпаній України, її збиток у 2020 році склав 5,9 млрд грн.

Приватизація

Фонд держмайна вдруге продав "Електронмаш" за 430 млн грн, у два з половиню рази дешевше, ніж минулого разу. Фонд державного майна продав "Електронмаш" на приватизаційному аукціоні за 430 млн грн. Стартова ціна становила 65,6 млн грн.

В аукціоні взяли участь п'ять компаній. Переможцем визнано ТОВ "Український імідж", яка за даними державного реєстру має статутний капітал 50 тис грн та займається юридичною діяльністю.

Раніше ми повідомляли, що за повідомленням ProZorro.Sale, приватизаційний аукціон "Електронмаш" визнаний таким, що не відбувся, оскільки переможець не підписав договір купівлі-продажу об'єкта у встановлений строк.

Також ми повідомляли, що 12 листопада ФДМУ продав єдиний майновий комплекс ДП "Електронмаш" на приватизаційному аукціоні за 970 млн грн.

[Тоді на аукціоні було зроблено такі ставки:

• найвища ставка – 970 000 000,01 грн (запропонована ТОВ "Лортен Груп");
• друга за величиною ставка – 970 000 000,00 грн. (запропонована ТОВ "Стрім Капітал");
• третя – 560 000 100,00 грн. (запропонована ПрАТ "Діпробудмашина"); 
• четверта – 560 000 000,00 грн. (запропонована ТОВ "Таймкол").

Примітно, що ТОВ "Лортен Груп",ТОВ "Стрім Капітал" і ТОВ "Таймкол" не брали участі в січневому аукціоні.

У свою чергу, ПрАТ "Діпробудмашина", яка брала участь у січневому аукціоні, запропонувала на ньому лише 300 млн грн, що становить приблизно половину від ставки, яку вона зробила на аукціоні в листопаді.

На січневому аукціоні ставка "Діпробудмашина" була другою за величиною. Якби компанія запропонувала 560 млн грн (як у листопаді), то, можливо, виграла б січневий аукціон.

Варто також зазначити, що ТОВ "Український імідж", переможець січневого аукціону, не брало участі в аукціоні в листопаді.

Така нетипова поведінка учасників торгів може стати підставою для перевірки Антимонопольним комітетом можливої ​​змови між учасниками торгів. – SOE Weekly.]

Кабінет міністрів планує прискорити приватизацію. Кабінет міністрів ухвалив рішення про вдосконалення порядку включення об'єктів державної власності до переліку об’єктів, що підлягають приватизації. 

За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, зміни мають прискорити підготовку відомствами необхідних документів. Він додав, що очікується, що відповідні органи будуть надавати розширений спектр інформації щодо об’єктів державного майна, зокрема про право власності, наявність майнових комплексів, рішення судів тощо.

Раніше ми повідомляли, що держбюджетом передбачено, що у 2022 році держава приватизує активів на 8 млрд грн.

Верховна Рада не змогла звільнити голову Фонду держмайна. 27 січня Верховна Рада не змогла звільнити голову Фонду державного майна Дмитра Сенниченка. "ЗА" таке рішення проголосувало 223 депутати, що на три голоси менше ніж потрібно для ухвалення рішення. 

Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив про збій у системі голосування "Рада". Згодом, у Верховній Раді, була зареєстрована нова заява про відставку Сенниченка.

Як ми повідомляли, 18 листопада Дмитро Сенниченко заявив, що йде відставку з посади голови ФДМУ.