Продукти дорожчають і цінове ралі триває. Світ на порозі продовольчої кризи?

У вересні світові ціни на продукти досягли десятирічного максимуму. Продовольчий індекс ООН FFPI показав, що за рік вони зросли на 32,8%.

Якщо рахувати ціни з поправкою на інфляцію, то зараз купити продукти складніше, ніж у будь-який час за останні шістдесят років, не враховуючи період нафтової кризи 1974-1975 років, вважає науковець Аластер Сміт.

Очікування подальшого зростання цін призводить до панічних закупок, які ще більше підігрівають ситуацію на ринку зерна. Наприклад, Саудівська Аравія недавно поповнила резерви на 1,26 млн тонн твердої пшениці, що вдвічі більше за обсяг, на який початково розраховували трейдери.

Оскільки український ринок прив'язаний до світових цін, цю тенденцію споживачі відчувають на власних кишенях. Особливо помітним для українців є річне подорожчання олії на 59%, цукру – на 35%, яєць – на 29%.

Причин для розкручування інфляції у 2021 році чимало. Свою роль відіграли посухи, великий попит на зернові культури в Китаї, експортні обмеження в Росії, подорожчання нафти, закриті кордони та відплив робочої сили.

Ринок ще не встиг адаптуватися до нових реалій, а на аграрний сектор уже чекають нові випробування. Подорожчання добрив та морських перевезень, енергетична криза, кліматичні зміни, завищений попит та нові політичні обмеження. Усе це штовхатиме ціни на продовольство у 2022 році вгору.

Чи готова до цього Україна?

Дефіцит добрив

Жовтнева ціна на газ на голландському хабі TTF у п'ять разів вища, ніж у цю пору 2020 року. Це сильно вдарить по аграрному сектору, адже саме на блакитне паливо припадають до 80% собівартості виробництва добрив.

Своєю чергою, ціни на добрива впливають на собівартість аграрної продукції. За даними консалтингової компанії Barva Invest, частка добрив у собівартості пшениці становить 25-30%, кукурудзи і соняшнику – 15-20%, сої – 7-10%. Тож зростання цін на агрохімію неминуче позначиться на кінцевій ціні на зерно.

"Вартість азотних добрив в Україні за рік зросла у три-чотири рази. Наприклад, селітра, найпопулярніше українське добриво, на початку листопада 2020 року коштувала в середньому 7 тисяч гривень за тонну, а зараз ціни досягли 24 тисяч гривень", – зазначив аналітик Barva Invest Костянтин Кінжалов.

Однак не тільки ціни на газ розігрівають продовольчий ринок. Великий вплив мають також експортні обмеження деяких провідних виробників агрохімії. Штучно обмежує експорт цієї продукції Китай. Такі дії Піднебесної відчує весь світ, адже країна є ключовим постачальником сечовини, сульфату й фосфату.

Обмежила експорт і Росія, яка прагне стабілізувати продовольчі ціни на внутрішньому ринку. Тепер Москва постачатиме на світовий ринок менше добрив, попри обіцянки Путіна допомогти Європі подолати їх дефіцит.

Поглибити проблему можуть американські санкції проти компанії "Білоруськалій", на яку припадають понад 20% світових постачань калію. Санкції можуть суттєво зменшити пропозицію добрив на глобальному ринку.

За словами Кінжалова, обмеження планують ввести 8 грудня. Чи набудуть вони чинності, залежатиме від розвитку політичної ситуації в Білорусі.

Ціни на агрохімію підігріває попит з боку Індії та Бразилії. Вони купують добрива через сприятливі умови для їхнього використання та високі ціни на продукти.

За таких умов тепличні підприємства скорочуватимуть виробництво, ціни зростатимуть, тому Україні доведеться нарощувати імпорт овочів.

Газова криза може тривати ще довго, адже Росія до сертифікації "Північного потоку-2" не планує збільшувати обсяги поставок палива на ринок ЄС.

"Газпром" не забронював додаткові транзитні потужності через Україну та Польщу на перший квартал 2022 року. Водночас сертифікація "Північного потоку-2", яким мають піти додаткові обсяги газу, може тривати до травня 2022 року. Саме тому різкого зниження цін на газ та добрива ніхто не чекає.

Інфляція

Пандемія призвела до світової рецесії. Щоб відновити економіку, уряди вирішили стимулювати її "дешевими" грошима, які заполонили світові ринки.

Великі обсяги видатків на підтримку громадян та доступні кредити для бізнесу призвели до стрімкого зростання попиту на товари. Оскільки виробництва не встигли відновитися після кризи та постійно "спотикалися" через локдауни, товарів на ринку стало менше, і у світі почалося зростання цін.

Інфляція торкнулася й агросектору. За рік цукор у світі подорожчав на 53,5%, олійні культури – на 60%. Ціни зростали не лише через підвищений попит, а й через посухи та відплив робочої сили. Як довго триватиме ралі?

Директор Barva Invest Юрій Гаврилюк вважає, що до кінця 2021 року ціни на зерно зростатимуть, а після Нового року можуть знизитися. "Паніку спричинило швидке відновлення економіки внаслідок безпрецедентного вливання коштів у фінансову систему й провокування глобальної інфляції", – зазначив він.

Рух цін залежатиме від низки факторів, головний з яких – монетарна політика світових лідерів. Якщо центральні банки США та ЄС почнуть піднімати ключові ставки та виймати грошову масу з обігу, то ціни можуть почати зменшуватися. Перші кроки в цьому напрямку зробила Федеральна резервна система США.

Однак повернення докризових цін на продовольство малоймовірне. Гаврилюк нагадує, що за попередній сезон українські фермери отримали чималі прибутки і тепер їм можна не поспішати відвантажувати зерно на глобальний ринок.

Це означає, що виробники очікуватимуть на вищі ціни на товар замість того, щоб якомога швидше його продавати та збільшувати пропозицію на ринку.

Ціни на фрахт

Поточний глобальний індекс на морські перевезення сухих вантажів Baltic Dry зараз у 2,5 разу вищий, ніж рік тому. "Вартість доставки української кукурудзи судном класу Panamax у Китай за рік зросла з 35-40 дол за тонну до 70 дол за тонну. Це майже 20% від собівартості цього товару", – зазначив Гаврилюк.

Подорожчання морського фрахту – це одна з найгостріших криз 2021 року, яка впливає на ланцюги постачань у світі. Особливо постраждали контейнерні перевезення, ціна на які зросла майже на 500%.

Серед головних причин – відновлення виробництва товарів, зростання попиту на морські перевезення, карантин у китайських портах, аварія в Суецькому каналі, нестача водіїв вантажівок та підвищений попит на вугілля.

Ринок перевезень сухих вантажів тісно пов'язаний з контейнерним, тому ціни зростають на всі види морського фрахту. Аналітики S&P Global переконують, що попит нікуди не зникає, а затримки та черги в китайських портах тривають. Отже, ціни на фрахт залишатимуться високими.

Кліматичні зміни

Кліматичний фактор підігріває ціни на аграрну продукцію з двох боків. З одного – погана погода призводить до неврожаю. З іншого – екологічні рішення світових лідерів та подорожчання енергоносіїв підігрівають попит на біологічне паливо, яке виробляють з кукурудзи, цукрової тростини та рослинних олій.

У 2021 році ціни на продовольство зростали через заморозки в Бразилії, які знищили частину врожаю цукру та кави, посухи у США, Росії та Канаді. Остання постраждала ще й від лісових пожеж, які порушили ланцюги постачання зерна.

У Європі теж були заморозки і зливи, які пошкодили врожай та затримали його збирання. У Китаї сталася руйнівна повінь у головній аграрній провінції Хенань.

За даними Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), через подальше підвищення середньої світової температури аномальна спека та інші природні катастрофи, які б'ють по сільському господарству, стануть ще частішими.

Аби зменшити антропогенний вплив на зростання температури, Міжнародне енергетичне агентство радить використовувати біоетанол, біодизель та чисте авіаційне пальне. Виробляти екологічне пальне дорого, однак за умови поступового зростання цін на нафту воно ставатиме дедалі популярнішим.

У Франції подорожчання бензину змусило водіїв переходити на суміш бензину та етанолу. Біоетанол виробляють з кукурудзи та цукрової тростини. Переробні заводи збільшують на них попит, що штовхає ціни на сировину вгору. Те саме стосується біодизелю, який виробляють з пальмової, ріпакової та соєвої олій.

"Коли дорожчають енергоносії, переробникам вигідно купувати рослинну олію і продавати біопальне. Поки у виробників біопального є маржинальність, ціни на олію будуть підвищуватися", – сказав аналітик Barva Invest Павло Хаустов.

Країни збільшують використання біопального, для чого вносять зміни у законодавство. Так, Індія прагне досягти 20-відсоткової частки біоетанолу в бензині, а США ввели податкові пільги для сумішей бензину та етанолу.

Тенденція торкнулася й України: до другого читання готується законопроєкт, згідно з яким мінімальна частка біопального в бензині повинна становити 5%.

У 2019 році світовий ринок біоетанолу оцінювався 42,2 млрд дол. До 2024 року він має зрости до 64,8 млрд дол із середньорічним темпом зростання 14%.