Співзасновник білоруського краудфанд-фонду Bysol: Київ – перше місто, куди їдуть білоруси, рятуючись від режиму Лукашенка

Як і українці, які у 2014 році згуртувалися і всією країною збирали гроші на підтримку армії, білоруси у 2020 році під час протестів проти фальсифікації виборів президента Лукашенка почали збирати гроші для допомоги тим, кого білоруська влада заарештувала чи оштрафувала за політичними мотивами.

Переслідування людей, які висловлювали незгоду з виборами президента, були масовими і тривалими. Багато хто був арештований, залишився без роботи, отримав непідйомний штраф чи був змушений виїхати з країни.

За цих обставин білоруси створили кілька фондів для збору коштів, щоб допомагати тим, хто піддався політичним переслідуванням.

"Зараз, на жаль, у Білорусі влада може все, що їй заманеться. Для цього навіть не завжди потрібно вигадувати привід", – говорить співзасновник першого фонду демократичної підтримки білорусів Bysol Ярослав Лихачевський.

Менш ніж за рік роботи фонд виплатив понад 2 млн євро, надавши фінансову допомогу 1,2 тис білорусів.

Лихачевський розповів ЕП, як українські програмісти допомагають білорусам отримувати кошти в криптовалюті, хто і на яку допомогу може розраховувати та як білоруська влада переслідує засновників фонду та отримувачів виплат.

— Хто і навіщо створив Bysol?

— Почну з того, що Олександр Лукашенко, людина, яка незаконно утримує владу в Білорусі протягом 10-15 чи навіть 20 років, цілеспрямовано нищив громадянське суспільство Білорусі та будь-які прояви солідарності.

Тому лише у 2017 році з'явилася громадянська ініціатива, яка допомагала людям виплачувати політично мотивовані штрафи. Ініціатива називається By help. У 2017 році вона була невелика, але у відповідь на посилення тиску на громадянське суспільство з боку білоруської влади ініціатива росла.

У 2020 році, коли почалася пандемія, і Лукашенко проводив політику заперечення проблеми, у Білорусі виникла ще одна серйозна проблема: лікарі виявилися не забезпеченими засобами захисту та обладнанням.

Тоді з'явилася ініціатива By Covid (By – як домен Білорусі). Під час цієї ініціативи білоруси "краудфандили" гроші на купівлю засобів індивідуального захисту для лікарів та кисневих збагачувачів для лікарень, щоб допомогти лікарям і пацієнтам боротися з ковідом, оскільки держава цього не робила.

Краудфандинг – співробітництво людей, які добровільно об'єднують свої гроші або інші ресурси, щоб підтримати зусилля інших людей або організацій.

У рамках цієї ініціативи я був залучений до краудфандингу. У By Covid я познайомився з його співзасновником Андрієм Стрижаком. У звичайному житті я співвласник компанії, яка працює в медичній галузі. У нас в Мінську велика команда лікарів, які допомагали колегам боротися з ковідом.

Потім почалася політична кампанія, було багато політично мотивованих арештів і штрафів. Тоді By help знову запрацював на повну силу. Через кілька днів після виборів 9 серпня 2020 року мені і ще кільком друзям довелося їхати до Києва з міркувань безпеки, де на той час вже був Андрій Стрижак.

Ми зустрілися з ним і під час розмови прийшли до висновку, що є потреба в інтенсивній роботі краудфандингового фонду, оскільки очікувалася велика кількість політично мотивованих звільнень працівників у країні.

Ми очікували зростання страйкового руху, тому прийшли до висновку, що було б правильно створити ініціативу, яка буде фінансово допомагати звільненим, підтримувати страйкарів, якщо до них застосовуватимуться економічні репресії.

Це було відправною точкою. Bysol ми створили в Києві 14 серпня 2020 року.

— Виходить фонд юридично існує в Україні?

— Ні, перша наша юридична особа була відкрита в Нідерландах. Це сталося 30 серпня 2020 року. Річ у тім, що для збору коштів ми спершу використовували Facebook Fundraisers. Його можна запустити лише у країнах Західної та Північної Європи, Північної Америки, а також в Австралії та Новій Зеландії.

Третій засновник фонду Олексій Кузьменков у серпні 2020 року перебував у Нідерландах. З його допомогою ми запустили Facebook Fundraisers і зареєстрували фонд як юридичну особу.

— У яких країнах переважно перебувають засновники фонду?

— З вересня 2020 року основні сили фонду – у Вільнюсі, частково в Києві і Голландії.

— Скільки людей працює у фонді?

— На це питання складно відповісти, оскільки під час роботи фонду кількість залучених людей суттєво змінювалася. Коли ми починали, нас було буквально троє-п'ятеро, а потім команда дуже швидко росла.

У якийсь момент нас було понад 30 осіб та понад сто волонтерів. Далі ми зрозуміли, що такий розмір команди нераціональний для фонду. Зараз постійно працюють 10-15 осіб. Ми знижуємо кількість співробітників на користь виділення людей, які працюють за конкретними напрямками, в окремі ініціативи.

— Ви сказали, що ідея створити фонд виникла у вас в Україні. Що ще ваш фонд пов'язує з Україною?

— Київ – це перше місто, куди їдуть білоруси, рятуючись від режиму Лукашенка. Тому в Києві та Одесі дуже багато білорусів, трохи менше – у Львові і Чернігові.

Коли ми зареєстрували фонд у Нідерландах, то почали реєструвати фонд в Україні. В Україні, на жаль, це зайняло значно більше часу, ніж у Нідерландах. У Нідерландах ми зареєструвалися за два тижні, в Україні – за пів року.

Спочатку ми планували оперувати фондом лише в Україні, але процес затягнувся, тому основною стала голландська юридична особа. Багато людей, яким ми допомагаємо, живуть в Україні, тому багато уваги направлено сюди.

— Скільки білорусів переїхало в Україну з політичних мотивів?

— Я навіть не буду пробувати оцінювати цю цифру. Можу сказати, що вона точно вимірюється десятками тисяч. Напевно, справедливо буде говорити про серйозний потік біженців, якщо називати речі своїми іменами.

Ми працюємо тільки з маленькою-маленькою частиною цих людей. Напевно, колись статистичні органи України покажуть ці цифри, бо в Білорусі їх з очевидних причин дістати неможливо.

Недавно в мережі прочитав такий жарт: "Заходят белорусский блогер, белорусский журналист, белорусский правозащитник і белорусский программист, а бармен их спрашивает: "Хлопці, що будете?".

Усі їдуть передусім до Києва, бо ЄС закритий через ковідні обмеження, а в Росію ніхто не їде, бо коли їдеш з Білорусі в Росію, то нічого не змінюється.

— Кому ви допомагаєте в Україні?

— Людям, які переїхали з Білорусі за політичними мотивами. Це стартова фінансова підтримка для того, щоб було простіше знайти житло і роботу, щоб легше було вийти на самозабезпечення. В Україні у нас є партнери, які надають юридичні консультації, щоб адаптація відбувалася в легальному полі.

Доходи, витрати, хто отримує допомогу

— Розкажіть про джерела фінансування фонду.

— Фінансування відбувається передусім через краудфандинг. Гроші фонду жертвують білоруси з усього світу. Це становить понад 90% фінансування. Жертвують в основному приватні особи – прості люди і власники бізнесу.

Розмір донату може бути різним: від 5 доларів до 100 тисяч доларів. Максимальний розмір одним платежем становив 50 тисяч доларів. Деякі люди задонатили понад 100 тисяч доларів і понад 150 тисяч доларів кількома частинами. Середній розмір донату становить близько 7 доларів.

В основному донатять представники білоруської діаспори. Дуже активні діаспори в Росії і США, напевно, просто за фактом кількості білорусів у цих країнах. Далі йдуть європейські країни. Доволі активні Нідерланди та Україна.

— Яка у вас структура витрат?

— У 2020 році в нас було близько 3% адміністративних витрат і 97% виплат.

Найбільше коштів отримали люди, звільнені з підприємств через політичні мотиви. Багато виплат отримали люди на заводах, які потрапили під економічні репресії. Їх могли не звільняти, але позбавляли премії. Вона могла становити половину зарплати, що завдавало серйозного удару по їх бюджету.

Також у нас був напрямок, який ми називаємо "релаканти". Це люди, які отримували "підйомні" виплати. Їх розмір в середньому становив 1 500 євро.

Виплата розбивалася на дві частини: 900 євро і 600 євро. Перша частина виплачувалася після схвалення заявки, друга – коли людина звітувала про витрати. Людина могла витрачати гроші на транспорт, житло, медичні послуги.

— За якими критеріями ви обираєте одержувача виплат?

— З 2021 року ми змінили підходи, тому це питання актуальне для 2020 року. У нас було кілька категорій людей, які могли претендувати на допомогу. Потім ми створили трирівневу систему верифікації, яка перевіряла справжність паперів.

На першому рівні людина повинна була підходити під наші критерії, на другому рівні – мусила підтвердити ці критерії документами, на третьому рівні документи перевірялися на справжність. Якщо була впевненість, що людина надала правдиву інформацію, ми схвалювали отримання виплати.

Була категорія "звільнені за політичними мотивами". Людина мала надати документи про звільнення і довести, що воно було політично вмотивоване.

Потім з'явилася категорія "релаканти". Люди мусили довести, що їх переслідують: надати документи, які свідчать про порушення кримінальної справи або про систематичні адміністративні затримання і штрафи.

Була ще категорія "студенти-хлопці". У Білорусі існує інструмент тиску на молодих людей у вигляді політично мотивованої служби в армії. Тобто армія в Білорусі – це каральний орган. Армію використовують для того, щоб закрити молоду людину на два роки і тримати її де-небудь у лісах.

Коли хлопець вчиться в університеті, він має відстрочку від армії. Важіль тиску на нього – загроза відрахування з відправкою в армію. Якщо до нас зверталися такі студенти, ми їх розглядали як переслідуваних за політичними мотивами. Допомагали їм виїхати з країни і надавали підйомні гроші.

Ще одна велика категорія – учасники страйків на підприємствах. Керівники страйкомів надавали нам списки учасників для верифікації.

У якийсь момент ми підхопили спірну з ідеологічної точки зору ініціативу, але тоді вона була важливою: фінансова підтримка силовиків, які звільняються.

Ми намагалися дати їм можливість звільнитися з органів і здобути іншу спеціальність. Ми хотіли, щоб якомога більше людей покинули ряди силових органів, що знизило б градус репресій. Частково це вийшло.

— Шахрайство траплялося?

— Так. Цифру не можу сказати, але були способи нас обдурити. У трудових книжках виправляли дату звільнення, щоб підігнати її під політичну кампанію.

У Литві бізнесмен безкоштовно здавав квартири релакантам, які приїжджали до Вільнюса, а потім ходив по різних фондах, у тому числі до нас, і з усіх збирав оплату за ці квартири як допомогу релакантам.

Як влада Білорусі переслідує засновників та отримувачів виплат

— Як реагувала білоруська влада на роботу фонду?

— 20 серпня 2020 року до мене потрапив папірець за підписом генпрокурора (Білорусі. – ЕП) про порушення кримінальної справи. Він хотів подивитися рух коштів за моїми рахунками в Білорусі, за рахунками Олексія Кузьменкова і чомусь за рахунками мого батька. Там був список з кількох осіб.

Після цього білоруська влада почала активно проти нас діяти. Мої банківські рахунки в Білорусі заблокували ще, напевно, у вересні 2020 року.

Проти нас активно працювала пропаганда. Було створено кілька телеграм-каналів, які оприлюднювали компромат. По центральному телебаченню показували серіал про те, які ми погані і як ми фінансуємо опозицію.

Напевно, найбільш яскравий епізод, який можна порівняти з недавнім викраденням літака, відбувся з нашим партнером – фондом By help. Він спеціалізується на виплаті штрафів та оплаті медичних послуг для реабілітації поранених під час політичного протистояння у 2020 році.

Вони переказали гроші на рахунки білорусів, яким треба було оплачувати медичні послуги, однак слідчий комітет у листопаді 2020 року заблокував кілька сотень рахунків одержувачів. Причому там були і зарплатні рахунки.

Загалом було заблоковано 600 рахунків на загальну суму пів мільйона білоруських рублів. Це приблизно 250 тисяч доларів.

— Чи може влада Білорусі притягати до адміністративної чи кримінальної відповідальності людей, які отримують гроші з вашого фонду?

— На жаль, у Білорусі влада може все, що їй заманеться. Для цього навіть не завжди потрібно вигадувати привід.

Недавно там ухвалили поправки до кримінального кодексу.

Три роки в'язниці загрожує за повторну участь у несанкціонованих масових заходах. Ними вони можуть вважати навіть вивішування прапора на балконі.

Чотири роки – за публічну демонстрацію "екстремістської" символіки. За демонстрацію прапора на балконі можуть дати три плюс чотири роки.

Шість років – за створення "екстремістського" співтовариства або участь у ньому. Екстремістським співтовариством можуть вважати чат у Telegram.

П'ять років – за фінансування "екстремістської" діяльності, тобто за донати.

Маємо справу з відверто окупаційним режимом. Людей, які отримують допомогу, вони намагаються "пресувати", якщо можуть їх знайти. Тут хвала технологіям. Після листопадової історії By help поміняв протоколи і почав працювати і через криптовалюту. Нам сильно допомогли українські друзі.

Нам допомагають українські крипто-стартап Trustee Wallet і криптобіржа Kuna. У якийсь момент слідчий комітет Білорусі або прокуратура написала запит у Kuna, щоб вони розкрили реквізити одержувачів наших виплат.

Kuna повідомила, що не співпрацює з поплічниками диктатора, що нічого розкривати не буде і створила на своїй платформі краудфандингову сторінку для збору коштів, щоб ще більше допомогти білорусам.

— Скільки вам потрібно коштів, щоб задовольнити більшість заявок?

— Я б сказав, що 10 мільйонів доларів на місяць допомогли б вирішити частину проблем, але я знаю, що через місяць ця сума виросла б.

У нас є напрямок "підтримка сімей політичних в'язнів". У нас лише офіційно визнано політв'язнями близько 500 осіб, а фактично порушено понад 3 тисячі політично мотивованих кримінальних справ, за деякими проходять до 50 осіб.

Тобто цифра політв'язнів просто неймовірна. Часто це сім'ї з дітьми, де годувальник сидить у в'язниці. Ми потрапляємо в ситуацію, коли цій сім'ї потрібна щомісячна виплата, щоб якось існувати. Для 500 сімей по 500 євро – ось тільки на цей напрямок потрібно чверть мільйона щомісяця.

Крім того, фонд розвиває інші напрямки. Ми потрапили в ситуацію, коли держава стала failed state (неспроможна). Вона втратила можливість виконувати свої функції. Держава не може забезпечувати роботу державних інститутів, які відповідають за охорону здоров'я, освіту, безпеку.

Є невелика група білоруських активістів, які намагаються вирішити ці проблеми. Ми розвиваємо онлайн-освіту і телемедицину. Реальні обсяги фінансування будуть зрозумілі в процесі реалізації цих проєктів. Наразі ми говоримо про порятунок країни, яка дуже швидко котиться в прірву.