Мільярди мільйонників. Звідки гроші в найбагатших міст і на що їх витрачають

Часто люди, які бачать проблеми у своєму місті, у першу чергу нарікають на державу. Утім, здебільшого центральна влада не має жодного стосунку ні до ям на дорогах, ні до застарілого медичного обладнання, ні до невивезеного сміття.

Розв'язувати такі проблеми повинна влада територіальної громади (ТГ), яка після реформи децентралізації має достатньо повноважень та грошей. Мова йде про десятки мільярдів гривень коштів місцевих громад. Наприклад, в Одесі цьогоріч витратять 11 млрд грн, у столиці України – 60 млрд грн.

Звідки беруться ці гроші, наскільки сумлінно виконує свої обов'язки місцеве самоврядування громад-мільйонників та на що витрачаються мільярди гривень найбільших українських міст? Дані для матеріалу отримані з Open Budget.

Звідки беруться гроші

Завдяки фінансовій децентралізації бюджети громад наповнюють загальнодержавні податки, зокрема податок на доходи фізосіб (ПДФО).

За загальним правилом ставка ПДФО становить 18% (в окремих випадках 0%, 5% та 9%). Оподатковуються зарплати, доходи ФОПів, доходи від здавання в оренду землі. Від суми сплаченого ПДФО 25% ідуть до держбюджету, 75% – до місцевих бюджетів. Останні у 2020 році отримали 177,7 млрд грн.

Місцева влада повністю розпоряджається цими грошима. Відповідають за їх використання міський голова, місцева рада та її виконком.

У січні-березні 2021 року ПДФО становив щонайменше 40% доходів громад-мільйонників. Найменше коштів від цього податку отримав бюджет Києва – 41,28%, тоді як в Одесі ПДФО становить майже половину всіх надходжень.

На другому місці – кошти, отримані з єдиного податку. З цього джерела Київ, Харків та Одеса в першому кварталі отримали 15-19% усіх своїх доходів.

Єдиний податок – податок, що сплачують суб'єкти господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування. Це основний підприємницький податок. У 2020 році надходження від його сплати становили 37,9 млрд грн.

Бюджет Дніпра єдиний податок цьогоріч наповнив на 14,7%, трохи більше місто отримало від сплати податку на майно. Його місцева влада встановлює самостійно. Найменше на це джерело розраховує Одеса – близько 10%.

Також бюджети громад-мільйонників наповнює акциз на алкоголь, тютюн і пальне, проте для Києва це джерело не пріоритетне. Столиця більше орієнтується на податок на прибуток підприємств. Це ще один податок, який до децентралізації наповнював лише державний бюджет.

Різною мірою бюджети мільйонників залежать від міжбюджетних трансфертів, тобто від субвенцій та дотацій. Це кошти, які Київ отримує від держави, а інші громади-мільйонники – від держави або області.

Найменша частка цього джерела доходів – у бюджеті столиці (9,58%), найбільша – у бюджеті Одеси (14,26%). Субвенції даються місцевим громадам на конкретні потреби, наприклад, на зарплати вчителям. Чим менший відсоток таких надходжень, тим більш фінансово незалежна громада.

Щоб посилити свою незалежність, місцева влада може заохочувати локальних підприємців і створювати для них комфортні умови. Так місцевий бюджет отримає більше грошей, адже бізнес платить податки та створює робочі місця. Чи означає це, що секрет комфортного життя в громаді – лише в грошах? Ні.

У пошуках балансу

Щоб вирішити проблеми громади і зробити життя в ній комфортним, місцева влада повинна розумно витрачати отримані кошти.

Перше правило – дотримуватися балансу між доходами та видатками. Якщо громада витрачає більше, ніж отримує, вона залізе в борги. Позичати доведеться в сусідів або в області чи держави. Тоді доведеться думати про те, як заробити достатньо грошей, щоб розплатитися з кредиторами.

Протилежна ситуація, коли доходи значно перевищують видатки, теж не вигідна владі. Це означає, що вона не змогла покращити умови життя в громаді.

Згідно з бюджетними планами на 2021 рік, якісно планує бюджет харківське місцеве самоврядування: очікувані доходи цієї громади перевищують заплановані витрати лише на 1,1%. Несуттєва різниця і в Києві – 4,5%.

В Одесі невитрачених коштів буде трохи більше: 8,6%. Дніпро ж у 2021 році ризикує опинитися в боргах: за бюджетним планом витрати перевищують доходи цієї громади на 13,2%, тобто на понад 2 млрд грн.[BANNER1]

На що йдуть гроші

Якщо доходи громади збільшилися, але мешканці не відчувають покращень, ймовірно, місцева влада виділяє кошти на інші потреби або не вміє правильно ними розпоряджатися. Дізнатися про це можна з місцевих бюджетів.

Усі громади-мільйонники найбільше коштів виділяють на освіту. Київ, до прикладу, у січні-березні витратив на цю сферу майже половину бюджету. Харків та Одеса витрачають на галузь близько 40%. Дніпро виділяє на освіту лише 35%, однак і для нього ця сфера є пріоритетною.

Такі солідні частки на освіту можна пояснити тим, що громади отримують від держави субвенцію на зарплати вчителям. Ці гроші громади не заробляють, але вони проходять через їх бюджети. З власних грошей місцева влада може доплачувати освітянам, будувати та ремонтувати школи, купувати обладнання.

Протилежна ситуація з охороною здоров'я: ця сфера пріоритетна лише для Києва. У січні-березні 2021 року столична влада направить на медицину близько 8% коштів. Цьому теж є пояснення.

Оскільки медичні послуги оплачує Національна служба здоров'я лікарям, ці кошти не проходять через місцеві бюджети. На плечах місцевої влади – медобладнання, ремонт лікарень, закупівля автомобілів швидкої допомоги.

У Києві, наприклад, у 2020 році планували купити 20 автомобілів швидкої допомоги, але, згідно зі звітом, грошей на це не виділили.

Для міст-мільйонників пріоритетна дорожньо-транспортна сфера. На неї громади виділяють від 7-8% (Дніпро й Одеса) до 15-16% бюджету (Харків та Київ). Однак є нюанс: не за всі дороги в громаді відповідає місцеве самоврядування. На дороги районного, обласного та державного значення кошти повинні виділяти район, область або держава відповідно.

Житлово-комунальне господарство теж займає вагому частку витрат для всіх, окрім столичної громади. Дніпро, Одеса й Харків виділяють на ЖКГ 9-12% бюджету. На ці кошти встановлюють освітлення, прибирають вулиці, вивозять сміття, ремонтують житло, забезпечують мешканців якісною водою.

Наприклад, жителі колишнього селища Чаплі (нині район Дніпра) понад 20 років страждають від нестачі води. Деякі його вулиці не мають водопостачання.

Мешканці скаржаться: у них висохли навіть струмки та колодязі. Тому місцева рада Дніпровської громади організувала підвезення питної води мешканцям двічі на тиждень і витратила на це у 2020 році близько 500 тис грн.

Тільки влада Києва та Харкова у 2021 році виділяє гроші на соціальний захист. На цю сферу громади в першому кварталі витратили 7,81% та 2,9% бюджетів відповідно. Кошти пішли на допомогу вразливим верствам населення, пільговий проїзд у транспорті, харчування школярів з багатодітних родин.

Цікаво, що Київ на соціальний захист планує виділити найбільшу частку бюджету серед решти громад обласних центрів.

Приблизно однакову частку бюджету (10-15%) громади-мільйонники виділяють на роботу органів місцевого самоврядування. Ці кошти, зокрема, йдуть на потреби місцевої ради і виплату зарплати її виконкому. Усі чотири громади витрачають на цю сферу більше, ніж, наприклад, на комунальну сферу.

Лише Одеса та Дніпро вважають пріоритетною сферу будівництва та регіонального розвитку. Йдеться про важливі для громади об'єкти: дитсадки, школи, лікарні, будинки для літніх людей, центри для людей з інвалідністю.

Якщо влада виділяє на це достатньо коштів, це може свідчити, що вона працює для громади не лише напередодні виборів. Обидві громади виділили на ці потреби 5-6% бюджету: Одеса – 118 млн грн, Дніпро – близько 142 млн грн.[BANNER2]

Влада бідкається?

Місцеві депутати часто запевняють, що не можуть розв'язати проблеми громади, оскільки держава не виділила на це кошти. Однак зараз центральна влада не зобов'язана опікуватися всіма сферами життя.

Ледь не половина бюджету громади наповнюється не дотаціями від держави, а податками звичайних громадян. Та й місцеве самоврядування має достатньо повноважень, щоб відремонтувати школу та полагодити вуличне освітлення.

Щоб дізнатися і контролювати, на що місцева влада витрачає кошти, необхідно звернутися до бюджетів та бюджетних планів. Їх можна знайти за допомогою інструменту Мінфіну Open Budget або на сайті місцевої ради.

Щоб вплинути на формування та виконання бюджету, можна брати участь у громадських слуханнях, подавати проєкти на громадський бюджет, підписувати петиції, влаштовувати вуличні акції та залучати ЗМІ. Тобто не бути байдужим.