Рік – плюс, ФОП – мінус: як малий бізнес пережив перший рік карантину

12 березня минув рік від початку карантину на території України. З 18 березня 2020 року карантин посилили, оголосивши надзвичайний стан і кількамісячний локдаун.

Тоді зачинилися кав’ярні, магазини, що торгували непродовольчими товарами, перукарні, кінотеатри, перестали їздити пасажирські поїзди та літати літаки.

За цей рік модель карантину кілька разів переглядали. Уряд то пом'якшував обмеження, то знову занурював країну в новий локдаун.

Чи не найбільше карантин ударив по малому бізнесу. Маленькі крамниці та кав'ярні на кілька місяців втратили джерело доходу. На відміну від великих підприємств, вони не мали "фінансової подушки", аби пережити коронакризу.

Хоча держава робила певні спроби допомогти підприємцям, багатьом з них так і не вдалося пережити карантинний рік.

Як сильно малий бізнес постраждав від обмежень за перший рік карантину та як готуються до другого року?

Колапсу не сталося

Урядовці наввипередки повідомляють, що українська економіка виявилася стійкою до коронакризи. Товари українського експорту майже не постраждали, тоді як обсяги та ціни імпорту суттєво "просіли". ВВП за 2020 рік скоротився "лише" на 4%.

"Попередні статистичні звітні показники за 2020 рік свідчать, що Україна гідно витримала іспит впливу пандемії COVID-19", – повідомив міністр економіки Ігор Петрашко.

Однак навіть за "оптимістичними" показниками падіння економіки стоять тисячі втрачених робочих місць та закритих підприємств.

За даними Державної служби зайнятості, рівень безробіття у 2020 році зріс з 8,1% до 9,3%. Безробітних стало на 182 тис осіб більше. У січні 2021 року допомогу з безробіття отримували 481 тис українців – на 38% більше, ніж у січні 2020 року.

Зростання безробіття через карантин поєдналося з падінням кількості нових вакансій на найбільших платформах з пошуку роботи. У перші тижні локдауну кількість вакансій упала вдвічі, хоча в березні 2021 року вона повернулася на звичний рівень.

Підприємства скорочували витрати, щоб не зачинитися. Однак долі закриття багатьом уникнути не вдалося.

За даними платформи Opendatabot, з березня 2020 року по березень 2021 року в Україні закрилося 215,3 тис фізосіб-підприємців (ФОП). Це майже на 50 тис закритих бізнесів більше, ніж в аналогічні місяці 2019-2020 років.

Найбільше підприємств закрилося у сферах складського господарства і транспорту (майже 11 тис), оптової торгівлі (5,6 тис), телерадіомовлення (2,69 тис).

Кількість людей, які вирішили відкрити ФОП під час карантину, становила 240,9 тис, що на 5 тис менше, ніж в аналогічні місяці до карантину.

Найбільше нових ФОПів відкрилося у сфері програмування (понад 30 тис), надання інформаційних (6,39 тис) та інших індивідуальних послуг (5,44 тис). Також активно відкривалися ФОПи у сфері доставки та охорони здоров'я.

Пік закриття ФОПів припав не на час першого жорсткого локдауну, а на кінець 2020 року – перед запровадженням другого локдауну. Найактивніше зростала кількість підприємств улітку 2020 року, коли карантинні обмеження суттєво пом'якшили.

На перший погляд, малий бізнес стійко пережив кризу. Про це свідчать дані Державної податкової служби (ДПС): за 2020 рік обсяги сплаченого ФОПами єдиного податку зросли на 2,6 млрд грн. Однак втрималися на плаву не всі.

Продуктові магазини та аптеки не постраждали

Під час локдаунів продуктові магазини, аптеки, банківські відділення та автозаправки продовжували працювати майже без змін у роботі. Обмеження стосувалися лише кількості людей, що можуть одночасно перебувати в торговельному залі, та й то ці правила переважно ігнорувалися.

Попри це, українці старалися рідше ходити в магазини. За даними Google та Apple, відвідуваність аптек та продуктових магазинів у перші тижні карантину впала на третину.

Суттєве просідання відбулося і під час різдвяного локдауну. Навіть у березні 2021 року українці ходили в продуктові та аптеки рідше, ніж до кризи. Однак це не завадило ФОПам, що працюють у цих сферах, наростити доходи.

За даними ДПС, у 2020 році підприємці, що працюють у сфері продажу продтоварів, заплатили на 12,9% більше єдиного податку, а ФОПи, що продають тютюнові вироби та напої у спеціалізованих магазинах, – на 23% більше.

У рік пандемії українці витрачали більше грошей в аптеках. ФОПи, що працюють у сфері продажу фармацевтичної продукції, наростили сплату податків на 10%.

У другій половині 2020 року доходи цих підприємців і сплачені ними податки почали зменшуватися.

"Може здатися, що коли у світі пандемія і всі хворіють, то в аптечного бізнесу все добре. На жаль, це не так.

Ми відчули сплеск продажів лише у березні 2020 року, а в квітні почувалися так само, як решта бізнесів. Виручка за рік упала більш ніж удвічі", – каже власник одеської мережі аптек Citimed Павло Шандра.

Падіння продажів він пояснює так: чимало бізнесів на час карантину зачинилися і відправили працівників у неоплачувані відпустки, а через падіння доходів клієнтів упав і попит на аптечну продукцію.

Зменшилися витрати на непродовольчі товари

Під час карантину українці почали купувати менше одягу. Багатьом зменшити витрати на шопінг допомогла дистанційна робота: виходити з дому та відвідувати офіс вони стали набагато рідше.

Інша причина – закриття торговельно-розважальних центрів, які кілька місяців жорсткого карантину не працювали.

Податкові відрахування ФОПів, що продають одяг, за рік зменшилися на 3%. Від більшого падіння їх урятував успішний початок 2020 року. Проте до кінця року ці підприємці не зуміли вийти на докарантинні обсяги продажів.

Трохи краща ситуація в продавців ювелірних виробів. За рік вони зуміли наростити доходи і в кінці 2020 року вийти на докризові обсяги продажів. Хоча влітку падіння податкових відрахувань цими підприємцями сягало 40%.

Підприємці, які торгують косметичними засобами, майже не відчули впливу карантину і заплатили до бюджету майже на 13% більше податків, ніж у 2019 році.

"За цей рік доходи виросли десь на 10%. Хоча в пік карантину закривалися салони краси та суттєво впав попит на професійні косметичні засоби", – повідомив ЕП власник магазину косметичних засобів PRO Makeup Олексій Сторожук.

За його словами, втрати від закриття салонів краси під час першого локдауну компенсувало підвищення попиту серед населення на непрофесійні засоби для догляду і на косметику.

Падіння ресторанного бізнесу

Коли говорять про малий бізнес, який найбільше постраждав від карантину, то завжди згадують заклади громадського харчування. На час весняного локдауну вони зачинялися, а потім могли працювати лише на винос.

У квітні 2020 року депутат з фракції "Слуга народу", заступник голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що в Україні було ліквідовано 12 тис кафе, барів та ресторанів або 40% від їх кількості.

"До карантину в нас було 30 тисяч закладів громадського харчування. 12 тисяч з них ліквідовані. Не в сенсі "закрилися на карантин", а в сенсі "ліквідувалися як підприємства", – заявляв він.

Рятувалися від наслідків локдауну ресторани та кав'ярні переважно скороченнями працівників. Наприклад, заклади холдингу "!Fest" за підсумками першого року карантину не змогли повернути на роботу близько 20% працівників.

"Локдаун насправді – не стільки про бізнес, скільки про людське. Рік тому в наших закладах у Львові було 2,5 тисячі працівників. Карантин – це, в першу чергу, неможливість дати роботу людям, виконати всі зобов'язання, які ми взяли. Перший локдаун був для нас великим ударом", – пригадує керівник PR-відділу холдингу "!Fest" Тарас Маселко.

Водночас деякі ресторани, наприклад "Велюр" депутата з фракції "Слуга народу" Миколи Тищенка, не лише не ліквідувався, а й продовжував приймати поважних відвідувачів.

Можливо, так робив не лише "Велюр", і удар коронакризи по ресторанному бізнесу дещо перебільшують, однак за перший рік карантину в Україні закрилося лише 612 підприємців у сфері громадського харчування.

Львівський холдинг "!Fest" закрив один ресторан, проблеми з дохідністю якого були ще до коронакризи.

Податкові відрахування ФОПів, що працюють у сфері громадського харчування, наприкінці 2020 року майже вийшли на докризовий рівень.

Завдяки вдалому початку 2020 року та швидкому відновленню в його останні місяці загалом податкові відрахування закладів харчування до місцевих бюджетів зросли на 5% порівняно з 2019 роком.

Чорний рік для туризму

Справді сильно карантин ударив по туристичній галузі. Закриття кордонів та зупинка пасажирського авіатранспорту перекроїли плани тисяч українців, хоча й позитивно позначилися на платіжному балансі.

У 2020 році витрати українців на закордонні подорожі впали майже вдвічі – з 8,5 млрд дол до 4,7 млрд дол.

Туристичні агентства підраховували збитки. За рік вони заплатили на чверть менше податків з доходу. Рятувала ситуацію від повного закриття ліберальна політика Туреччини, Єгипту та деяких інших країн, що залишалися відкритими для українців.

"Із середини березня до кінця червня кордони були закриті, і туристичний бізнес простоював. Польоти почали відновлюватися лише на початку липня і то з обмеженим асортиментом. За 2020 рік ми втратили близько 70% клієнтів", – зазначає виконавчий директор Української асоціації туристичних агенцій Павло Григораш.

Розквіту внутрішнього туризму не сталося через транспортні та готельні негаразди.

"На жаль, внутрішній туризм сильно не виграв. Ситуація з коронавірусом була суворою і непередбачуваною. Залізниця й готелі то закривалися, то не закривалися. Люди не знали, чого чекати, тому їм було важко планувати", – додає Григораш.

Невизначена ситуація з карантинними обмеженнями вдарила і по ФОПах, які займаються пасажирськими перевезеннями.

Суттєво просіли й доходи готелів та інших закладів тимчасового розміщення, про що свідчить статистика їхніх податкових відрахувань. Хоча біда зачепила не всіх.

"Готелі, орієнтовані на внутрішній туризм (здебільшого курортні та заміські), виграли завдяки закритим кордонам та карантинним обмеженням. У нашій мережі 20 готелів з 25 курортні. 2020 рік був для них найприбутковішим після 2015 року", – зазначає засновник мережі готелів Ribas Hotels Group Артур Лупашко.

Вийти в плюс у рік карантину вдалося переважно готелям у курортних містечках Карпат та на чорноморському узбережжі. У великих містах, зокрема в Одесі, валовий дохід готелів зменшився майже вдвічі. У Києві та Львові готелі були збитковими.

"Зараз ми просто не відкриваємо нові заклади, бо в цьому немає сенсу. Потоки людей у туристичному Львові суттєво зменшилися. Особливо сильним ударом для міста є втрата іноземного туриста. Наразі під час зимових та весняних свят переважна більшість наших відвідувачів – це внутрішні туристи", – додає Маселко.

Допомога від держави

"У мене несподівана класна новина. Уряд запропонував допомогу компанії FEDORIV у зв'язку з карантином і пандемією, бо ми – малий бізнес. Нам покриють 90% оренди, зарплат, членських внесків у бізнес-асоціаціях, а також оплати юридично-бухгалтерського обслуговування з листопада 2020 року до червня 2021 року.

Крім того, нам виділили додатковий грант на диджиталізацію нашого бізнесу. Сльози радості заважають говорити", – написав у фейсбуці маркетолог і власник креативного агентства Fedoriv Андрій Федорів.

Є тільки одна важлива поправка, іронізував підприємець: "Це уряд Німеччини. Йдеться про FEDORIV Gmbh, яка кілька років успішно працює в Берліні".

Після оголошення карантину українська держава теж намагалася допомогти малому бізнесу, але він цих потуг майже не помітив. Найбільше пощастило найменшим підприємцям – ФОПам першої групи спрощеної системи оподаткування.

Лише на єдиному соціальному внеску вони за перший рік карантину зекономили 8 177,18 грн. З урахуванням інших виплат від держави загальна сума допомоги сягнула 25,78 тис грн на кожного підприємця.

Ця сума включає звільнення від ЄСВ, виплати щонайменше на одну дитину віком до десяти років та карантинні 8 тис грн, які підприємці отримували напередодні січневого локдауну.

Іншим підприємцям пощастило менше. ФОПи третьої групи могли претендувати на карантинні 8 тис грн, якщо під час січневого локдауну припиняли роботу, а сума прощеного ЄСВ для них становила 3 119,18 грн.

Інший вид допомоги – пільговий кредит у межах програми "5-7-9%", за якою держава компенсує частину процентної ставки. Такі позики отримали понад 10 тис підприємців на загальну суму 24 млрд грн.

Що далі

Більшість опитаних ЕП представників бізнесу дивляться на 2021 рік з обережним оптимізмом та очікують якщо не відновлення докризових обсягів продажів, то щонайменше відсутності великих фінансових потрясінь.

"Ми налаштовані оптимістично. Навіть за негативного сценарію, коли продажі будуть падати, ми плануємо компенсовувати це розширенням мережі закладів", – каже Шандра.

Нові карантинні обмеження малий та середній бізнес зустрічає набагато більш підготовленим, ніж перший локдаун.

"Ми розробили кілька сценаріїв і готові до всього. Розраховуємо на зростання, особливо зважаючи на прогнози економістів, що економіка країни "відштовхнулася від дна" і почалося кількарічне зростання", – говорить Сторожук.

Більш підготовленими нові обмеження зустрічають і туристичні агенції.

Наразі обмеженість напрямків для закордонного туризму компенсовує зростання попиту на подорожі до Туреччини та Єгипту. На початку 2021 року кількість туристичних авіарейсів у ці країни зросла на 65% порівняно з 2019 роком.

Не опускають рук і власники ресторанів. До нових обмежень у Львові, Києві та Одесі вони ставляться з розумінням і планують надолужити втрати в тепліші періоди, коли відкриються тераси.

Представники готельного бізнесу налаштовані песимістичніше. Їх віру в краще майбутнє підриває висока ймовірність відновлення закордонного туризму.

"Ми не очікуємо, що 2021 рік буде кращим. Скоріш за все, пляжні напрямки середнього і високого сегментів отримають менше гостей, ніж у 2020 році. Туристичні держави адаптувалися і роблять усе, щоб отримати нашого туриста. Готелі низького сегменту матимуть підвищений попит", – вважає Лупашко.

Його слова підтверджує Нацбанк. Там очікують, що у 2021 році українці витратять на закордонні подорожі на 28% більше валюти, ніж у 2020 році, – близько 6 млрд дол.

Фото на головній ua.depositphotos.com