Перемога Приватбанку над Коломойським, слідча комісія на УЗ, "Нафтогаз" нарощує частку на ринку: підсумки тижня для ДП

Приватизація

Фонд держмайна оскаржить рішення суду про конкурс на "Центренерго". Фонд держмайна буде оскаржувати в суді рішення Господарського суду Києва, яким був скасований наказ про визнання конкурсу на "Центренерго" у 2018 році таким, що не відбувся.

Позивачем виступає Укрдонінвест, який був одним із двох учасників аукціону.

Раніше повідомлялося, що 21 січня 2021 року Господарський суд Києва скасував рішення ФДМ від 13 грудня 2018 року, яке завершувало процес приватизації Центренерго.

Суд заявив, що необхідно завершити розпочату процедуру, яка має на меті продаж держпакету в компанії (78,3% акцій) не менше ніж за 6 млрд грн.

Корпоративне управління

Офіс Національної інвестиційної ради при президенті пропонує створити Держфонд фондів і Національний інвестфонд з частками великих держкомпаній для первинного публічного розміщення акцій.

Керівник Офісу Ольга Магалецька заявила, що очікуваний ефект від запуску Держфонду фондів перевищує 1% ВВП. Держфонд фондів інвестує в інші фонди замість безпосереднього інвестування в акції та облігації компаній.

Механізм роботи – фінансування інвестиційних фондів, які вже отримали інвестиції від обмеженого переліку першокласних іноземних інвесторів, як от ЄБРР і IFC.

В управління Національного інвестфонду на 1 етапі планують передати акції 10-15 великих держпідприємств, надалі ця кількість може бути збільшена.

За словами Магалецької, основне завдання такого інвестфонду – підвищення ефективності держпідприємств через корпоратизацію управління.  Зокрема, НІФ зможе призначити своїх представників у наглядові ради компаній.

Незрозуміло як буде організовано корпоративне управління створюваних фондів.  Поки не було запропоновано жодних пояснень щодо того, як керівні органи отримають необхідний їм досвід або як вони будуть захищені від політичного тиску.

Законопроєкт, якийрозкриває розмір винагороди керівників і членів правління державних компаній. Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 3952 "Про внесення змін до окремих законодавчих актів, що забезпечують розкриття інформації про розмір винагороди в держкомпаніях".

Він стосується винагороди вищого керівництва і членів наглядової ради держпідприємств.

Технічно, законопроєкт пропонує розкривати політику, структуру і розмір винагороди та інших пільг для:

• керівників і заступників керівників, юридичних осіб публічного права державних підприємств і державних некомерційних організацій;
• постійних або тимчасових членів виконавчих органів (тобто генеральних директорів і членів правління) або наглядових рад підприємств, понад 50 відсотків яких прямо або побічно належать державі або регіональним спільнотам.

Цей список фактично охоплює майже всіх генеральних директорів і керівників вищої ланки держпідприємств. Примітно, що він не поширюється на державні банки.  Діюче формулювання також, схоже, не поширюється на членів наглядових рад державних унітарних підприємств.

Механізм, запропонований у законопроекті, полягає в тому, щоб заборонити обмеження доступу до цієї інформації і зобов'язати адміністраторів цієї інформації розкрити її. Відповідно до передової практики корпоративного управління, винагорода керівників і членів ради директорів великих держпідприємств зазвичай розкривається в їх річних звітах.

Державні банки

ПриватБанк виграв справу проти АЗС Коломойського. Банк таким чином отримав право викупити 247 АЗС у групи "Приват" Ігоря Коломойського.

Згідно з судовими матеріалами, в 2016 році 15 компаній, пов'язаних з екс-власниками Приватбанку, уклали з банком договори фінансового лізингу, за якими отримали від Приватбанку 247 АЗС. А в подальшому ці компанії передали зазначені АЗС в оренду для 38 компаній-операторів (які є позивачами у згаданій справі).

На кінець третього кварталу 2020 року об'єм портфеля кредитів і дебіторської заборгованості за фінансовим лізингом, який банк пов'язує з колишніми акціонерами, становив 217,3 млрд грн.

Прибуток Приватбанку впав більш ніж на 7 млрд грн в 2020 році. Таким чином у 2020 році він становив 25,3 млрд грн. Як повідомляє прес-служба банку, 10,2 млрд грн було зарезервовано на покриття можливих пандемічних та правових ризиків, які вплинули на показники чистого прибутку.

Чистий комісійний дохід банку збільшився на 3% – до 18,8 млрд грн, що склало більшу частину прибутку банку.

Чистий процентний дохід збільшився на 10% за рахунок здешевлення фондування.  А чистий кредитний портфель банку знизився на 8% до 55 млрд грн через припинення збільшення кредитних лімітів на карантинний період і більш консервативних вимог до позичальників.

ПриватБанк почав кредитування малого і середнього бізнесу під держгарантії.

Як повідомляє прес-служба банку, бізнес-клієнти, які відповідають критеріям, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів №1151 від 25 листопада 2020 року, тепер зможуть отримати фінансування від ПриватБанку частково під держгарантії.

Кредитування під держгарантії також можна буде поєднувати з фінансуванням у рамках програми "5-7-9%", по якій ПриватБанк уже видав понад 2300 бізнес-кредитів.

ПриватБанк очолює більше не Крумханзл. Контракт Петра Крумханзла на посаді Голови правління ПриватБанку закінчився 23 січня 2021 року, і з наступного дня його повноваження припинено. Відповідну інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті ПриватБанку та сайті SMIDA.

Також, згідно з інформацією НБУ, станом на 29 січня 2021 року Крумханзл більше не входить до складу керівників ПриватБанку.

Раніше Шерон Іскі, голова наглядової ради ПриватБанку, висловила подяку Крумханзлу: "Від імені Наглядової ради та від свого імені я хочу подякувати Петру за те, що він очолював ПриватБанк протягом трьох років надзвичайних викликів та за його великий внесок, завдяки якому ПриватБанк здобув чимало значних досягнень".

Петр Крумханзл перебував на посаді Голови правління з 12 лютого 2018 року. Закінчення його контракту вимагає проведення конкурсного відбору на посаду нового голови правління ПриватБанку.

Як повідомляв SOE Weekly у попередньому випуску, до призначення нового Голови правління обов'язки Голови правління буде виконувати Анна Самаріна, заступник голови правління та фінансовий директор ПриватБанку.

[Це означає, що наглядова рада ПриватБанку розгляне нову кандидатуру на посаду Голови правління. В теорії, серед таких кандидатур може бути й сам Крумханзл. Наразі невідомо про плани ПриватБанку щодо нового Голови правління та плани самого Петра Крумханзла. – SOE Weekly].

Кредитна угода на 30 мільйонів євро між IFC та Укргазбанком. 25 січня "Укргазбанк" і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали кредитну угоду, за якою банк отримає кредит в 30 млн євро з правом IFC конвертувати її в частку в акціонерному капіталі фінустанови.

Кредитна угода передбачає позику терміном на 5 років, IFC отримує можливість конвертувати його в частку в акціонерному капіталі фінустанови у розмірі до 20%.

За словами заступника міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрія Драганчука,  угода є частиною плану реформування державного банківського сектору по скороченню частки держави в банківській системі України до 25% до 2025 року [приблизно з 54% сьогодні. – SOE Weekly].

Кредит також сприятиме подальшій приватизації банку. Це відповідає одному із зобов'язань України за програмою stand-by МВФ.

Інфраструктура

Парламент створює Тимчасову слідчу комісію на Укрзалізниці. Таке рішення було прийнято для оцінки підприємства та розслідування можливого порушення законодавства, в результаті якого погіршилися його показники і техстан.

Комісія також буде перевіряти закупівлі, що стосуються профілактики коронавірусу, реалізацію реформи компанії і раціональне використання державного майна.

Також буде піддаватися перевірці і професіоналізм правління та наглядової ради.  Крім того, комісія контролюватиме, наскільки добре "Укрзалізниця" реалізує заходи щодо реформування та підтримує свою операційну діяльність.

Комісію очолить Юлія Гришина, до її складу увійдуть 13 депутатів, термін повноважень – один рік.  Верховна Рада заслухає звіт комісії на пленарному засіданні не пізніше, ніж через шість місяців з дня формування комісії.

Незрозуміло, яку методологію буде використовувати комісія для оцінки "Укрзалізниці", її керівництва або наглядової ради, якщо така є.  Також неясно, який вплив матимуть висновки комісії, якщо такі будуть.

Парламент не грає формальної ролі в корпоративному управлінні окремих держпідприємств, також не ясно, кому будуть надані рекомендації комісії і чи будуть вони виконані, якщо взагалі будуть.

Гришина – член Комітету Верховної Ради з освіти, науки та інновацій, сфера діяльності якого не пов'язана ні з державними підприємствами, ні з економічною політикою.

Енергетика

Частка роздрібного ринку Нафтогазу становить 9%. За словами генерального директора "Нафтогазу" Андрія Коболєва, компанія постачає газ 9% населення України.  Коболєв також повідомив, що рівень платежів населення в портфелі Нафтогазу близький до 100%, і що клієнти Нафтогазу оплачують до 35% вартості газу авансом.

Ціна на газ "Нафтогазу" на лютий. Компанія встановила ціну на рівні 6,86 грн за кубометр.  Вона нижча, ніж встановлена раніше Кабінетом міністрів максимальна ціна – 6,99 грн.  Для абонентів тарифного плану "Річний" з минулого року ціна на газ не зміниться і залишиться на рівні 4,73 грн, 5,24 грн і 6,45 грн за кубометр.

Оборонна промисловість

Законопроект про перетворення Укроборонпрому. Верховна Рада на засіданні 29 січня прийняла за основу законопроект про трансформацію ГК "Укроборонпром". Законопроєкт підтримали 227 депутатів, проти – 22, утрималися –  47, ще 41 нардеп не голосував.

Проєктом, зокрема, передбачається врегулювання проведення реформування концерну та його учасників у три етапи, – відзначають в пояснювальній записці.

Перший етап реформування передбачає підготовку учасників Концерну до реорганізації.

"На даному етапі ГК "Укроборонпром" залишається уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в ОПК (до моменту перетворення в акціонерне товариство)", – зазначають автори законопроекту.

Наглядова рада Концерну складається з 7 членів, 2 з яких призначаються Президентом України, 2 – Кабінетом Міністрів України, а 3 – незалежні.

Другий етап реформування передбачає перетворення учасників Концерну на господарські товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.

Третій етап реформування передбачає безпосередньо перетворення Концерну в акціонерне товариство, зокрема – ухвалення відповідного рішення Кабміном і затвердження статуту.

На думку SOE Weekly, пропонований закон ще не відповідає стандартам ОЕСР з корпоративного управління держпідприємством і вимагає внесення істотних поправок у відповідність до Керівництва для держпідприємств.

Зокрема, нинішня редакція законопроєкту:

• цементує конфліктуючі ролі держави як власника, політика та органу регулювання, оскільки відкриває простір для втручання політиків, зокрема галузевого міністерства;
• залишає місце для політичного втручання і хабарництва, оскільки не гарантує незалежності наглядової ради від власника і політика;
• дозволяє легко замінити керівництво і, відповідно до пропонованої системи корпоративного управління, робить передачу активів під час трансформації, як це пропонується в даний час, серйозним ризиком.

Китайські акціонери Мотор Січ і Ярославський оголошують про "позачергові збори акціонерів".  Вони мають намір змінити наглядову раду і обрати нове керівництво. Оголошення висвітлили на веб-сайті, який був нещодавно створений спеціально для цієї зустрічі.

На сайті SMIDA не було оголошення про позачергові збори Мотор Січ. Національна комісія фондового ринку заявила на своєму офіційному сайті, що збори проводяться з грубими порушеннями з боку певних акціонерів, а права інших акціонерів Мотор Січ були порушені.

В'ячеслав Богуслаєв, генеральний директор Мотор Січ, опублікував на офіційному сайті компанії заяву про те, що збори акціонерів були незаконними, оскільки їх скликали "певні юридичні особи", які не повідомили компанії, і акціонери не могли отримати інформацію про збори, порядок денний або  пропоновані рішення. Богуслаєв заявив, що це був рейд на "Мотор Січ".

Відповідно до "сайту загальних зборів", їх мета полягала в заміні наявної наглядової ради і призначенні нової. Нова рада буде складатися з дев'яти членів, зокрема з кількох громадян Китаю і представників Ярославського.

На "сайті загальних зборів" також повідомлялося, що група DCH Ярославського проведе конкурсний відбір на 11 керівних посад в "Мотор Січ".  В оголошенні не пояснювалося, чому відбір буде проводити група DCH, а не Мотор Січ, і хто призначить нове керівництво.

Приватні компанії виконують більше половини держоборонзамовлення. За даними Укроборонпрому, в 2020 році частка приватних компаній, що виконують держоборонзамовлення, склала 54%, що більш ніж удвічі перевищує частку 2015 року в 23%.

Іншими словами, знизилася частка державних оборонних підприємств, що знаходяться у підпорядкуванні Укроборонпрому.

За словами Мустафи Найєма, директора з активів корпоративних прав та держоборонзамовлень, Укроборонпром в 2020 році виробив і відремонтував озброєння та обладнання на 30,2 млрд грн.  До цього підприємства Укроборонпрому виробляли понад 44 млрд грн на рік.

Інші державні активи: іпотека

Кабмін прийняв постанову про доступну іпотеку. 27 січня Кабінет Міністрів прийняв постанову про доступну іпотеку.  За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, ставка по кредитах встановлена ​​на рівні 7% річних.  Очікується, що програмі буде сприяти Фонд розвитку підприємництва.

За даними прем'єр-міністра Шмигаля та апарату президента, ряд банків з осені минулого року почали надавати іпотечні кредити під 10%, але президент поставив за мету знизити процентні ставки до 7%.

У постанові передбачено, що Фонд розвитку підприємництва компенсує різницю між процентною ставкою банку та цільовою ставкою 7% річних по іпотечних кредитах.  Фонд надаватиме компенсацію позичальникам, які мають іпотеку в національній валюті в уповноваженому банку.

На житло, яке побудоване після 2015 року, можна буде отримати іпотеку на максимальний термін – 20 років.  Також встановлено мінімальний початковий внесок у розмірі 15% від вартості житла.

Повідомляється, що ця програма діє в рамках "Програми доступних 5-7-9% кредитів".  В апараті президента повідомили, що постанову буде доопрацьовано Міністерством фінансів протягом двох днів і передано на підпис прем'єр-міністру до 29 січня.

Незрозуміло, чому це повідомлення було направлено Адміністрацією Президента, оскільки постанова приймається Кабінетом Міністрів.  Крім того, в той час, коли випускався тижневик SOE Weekly, остаточне формулювання рішення не було доступне.

Крім того, нещодавно створений UFHC, який, за даними Міністерства фінансів, також пропонує доступні фінансові інструменти, що дозволяють отримати іпотечний кредит під 7% річних або нижче на термін до 20 років, за участю Уряду, що залучає банки в процес кредитування.

Також існують інші державні установи, такі як Державна іпотечна установа та Державний фонд підтримки житлового будівництва молоді.