Підвищення податків та повернення перевірок бізнесу: які зміни готує уряд у 2021 році

Щоб забезпечити всі надходження до казни, разом з проєктом закону "Про державний бюджет України на 2021 рік" уряд ініціював внесення змін до податкового законодавства.

У минулому така практика була нормою: кожен уряд разом з бюджетом змінював податки, аби цей бюджет можна було виконати.

Такі зміни, як правило, стосувалися перегляду ставок рентних платежів, екологічного податку чи змін в адмініструванні податків. Пересічний громадянин їх може не помітити, а от для деяких бізнесів вони стають болючими.

Після обрання президентом Володимира Зеленського та перемоги на парламентських виборах його партії "Слуга народу" в Україні вирішили відмовитися від практики змінювати податки "під ялинку". Тим більше, що це заборонено законом.

У 2019 році цього правила дотрималися. Масштабну податкову реформу уряд тодішнього прем'єра Олексія Гончарука анонсував на весну 2020 року, а запрацювати вона повинна була у 2021 році. Однак плани нової влади перекреслили коронавірус та відставка уряду.

Про необхідність вносити зміни до податкового законодавства новий уряд згадав під час планування бюджету на 2021 рік. Там визнають, що ці зміни необхідні, перш за все, для того, аби допомогти наповнити державну казну, якій у наступному році не вистачатиме 270 млрд грн.

Що пропонує змінити уряд?

Підвищити податки

Хоча метою законопроєкту №4101, як запевняє його розробник Міністерство фінансів, є покращення умов ведення бізнесу і підвищення використання ресурсів економіки, у першу чергу, запропоновані зміни стосуються перегляду податкових ставок.

Чи не найбільш помітним для пересічного українця в разі ухвалення цього документа стане зростання акцизів, які виражені не у відсотках від вартості підакцизного товару, а у сталій сумі. Підвищення акцизів буде таким.

✔ Пиво – з 2,78 грн до 3,1 грн за літр.

✔ Ігристе вино – з 11,65 грн до 13 грн за літр.

✔ Вина та інші зброджені напої міцністю до 22% – з 8,02 грн до 8,95 грн за літр.

✔ Алкогольні напої, міцніші за 22% – із 126,96 грн до 141,69 грн за літр 100-відсоткового спирту.

✔ Сидр і перрі – з 1,06 грн до 1,18 грн за літр.

✔ Спирт етиловий – із 126,96 грн до 141,69 грн за літр 100-відсоткового спирту.

✔ Продукти з вмістом спирту – із 169,27 грн до 188,91 грн за літр 100-відсоткового спирту.

Зростання акцизів Мінфін пояснює підвищенням цін. Однак у своїх підрахунках нових ставок акцизного податку урядовці спираються на макроекономічний прогноз інфляції, складений у розпал коронакризи.

Тоді очікувалося, що у 2020 році ціни в Україні  зростуть на 11,6%. Реальна ж інфляція ледь не вдесятеро менша: від початку року ціни зросли лише на 1,2%.

За цією ж логікою уряд пропонує підвищити ставки екологічного податку та ренти за користування водними, лісовими та радіочастотним ресурсами (зокрема й мобільним зв'язком) на 11,6-12%.

Податок на викиди двоокису вуглецю (CO2) пропонують підвищити втричі – з 10 грн за тонну до 30 грн за тонну. Щоправда, відбуватиметься це поетапно – на 5 грн щороку.

Більше доведеться платити й власникам автомобілів: у зв'язку із зростанням мінімальної зарплати, Мінфін "відкоригував" поріг, починаючи з якого потрібно сплачувати транспортний податок. Його пропонують зменшити з 375 мінімальних зарплат до 200 мінімальних зарплат.

Це означає, що щорічний транспортний податок у розмірі 25 тис грн треба буде платити з більшого переліку автомобілів. Якщо у 2020 році податок сплачується з автомобіля, середньоринкова вартість якого перевищує 1,771 млн грн, то з наступного року під сплату підпадатимуть автомобілі, що коштують понад 1,2 млн грн.

Пройшлося Міністерство фінансів і по податку на прибуток підприємств. Урядовці пропонують з 2021 року обмежити збитки минулих років, на які можна зменшувати прибуток до оподаткування, до п'яти останніх років. Раніше підприємства могли не платити податок на прибуток завдяки накопиченим збиткам багаторічної давності.[BANNER1]

Перевірки повертаються

Ще у 2020 році можуть поновитися перевірки бізнесу. Введений для підтримки платників податків на період карантину мораторій, за пропозицією Мінфіну, повинен бути скасований через десять днів після набуття чинності відповідними змінами.

"У зв'язку з тим, що дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок встановлено на доволі великий проміжок часу, за період його дії значна частка суб'єктів господарювання, які мають ризики несплати податків, залишаються неперевіреними", – пояснюють у Мінфіні.

Ще недавно уряд хотів продовжити мораторій на перевірки на пів року після закінчення карантину. Однак підготовка бюджету на наступний рік змусила змінити плани.

Повернення перевірок бізнесу уряд пояснює також скаргами громадян до контрольних органів, зокрема щодо неоформлення трудових відносин, на які контрольні органи не можуть відповісти проведенням перевірки.

Мінфін не приховує, що розраховує отримати додаткові бюджетні надходження після скасування мораторію.

Згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок на 2020 рік, заплановано проведення 3 761 перевірки суб'єктів господарювання. З них завершено лише 401, за результатами яких донараховано 1,4 млрд грн.

"Окрім запланованих у третьому-четвертому кварталах 2020 року 1 644 перевірок суб'єктів господарювання з ризиками несплати податків на суму понад 7 млрд грн, ще 1 283 перевірки суб'єктів господарювання з ризиками несплати податків понад 4 млрд грн додатково мають бути проведені у цьому ж періоді (до кінця 2020 року. – ЕП)", – зазначається в документі.

Прощавай, банківська таємнице

Одним з найбільш дискусійних положень законопроєкту Мінфіну є фактичне скасування банківської таємниці.

Урядовці хочуть, щоб фінансові установи інформували податкову про стан рахунків платника, рух коштів, залишки коштів і навіть наявність банківського сейфа. Це повинно допомогти податківцям стягувати заборгованість із сплати податків.

Урядовці скаржаться, що у 2019 році податківці направили банкам понад 35 тис доручень на 5,73 млрд грн, з яких отримали лише 39,2 млн грн (0,7%). Мінфін пропонує дозволити податківцям стягувати податковий борг готівкою чи коштами на банківських рахунках боржника без звернень до суду.

Підготував уряд і приємний сюрприз. Він пропонує пробачити боржникам штрафи та пеню, якщо платники погасять основну суму податкового боргу. До 1 травня 2020 року платники заборгували до державного та місцевих бюджетів 128,1 млрд грн.

Уряд готовий пробачити 24,7 млрд грн штрафів та 18 млрд грн пені, аби отримати 85,4 млрд грн основного боргу.[BANNER2]

Ложка меду: ПДВ

Частина пропонованих Мінфіном змін стосується податку на додану вартість – найбільшого наповнювача держбюджету.

У зв'язку з посухою на півдні України, уряд пропонує звільнити від ПДВ врожаї та іншу сільськогосподарську продукцію, втрачену внаслідок форс-мажорних обставин.

Уряд також пішов назустріч бізнесу, який скаржиться на зупинки в реєстрації податкових накладних з ПДВ.

Крім узгодження деяких невідповідностей у законодавстві, які давали можливість затримувати реєстрацію накладних, пропонується надати платникам податку право подати скаргу на рішення податківців не враховувати таблиці даних платника ПДВ або дані про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Чи пройдуть зміни у Верховній Раді

Уряд готовий до підвищення податків з 2021 року навіть попри те, що це заборонено законом.

Податковий кодекс передбачає, що "зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, у якому будуть діяти нові правила та ставки".

Оскільки ставки податків не можуть змінюватися протягом року, зміни мали б почати діяти лише з 2022 року. Однак за останні вісім років принцип стабільності податкового законодавства не порушувався лише раз – у 2019 році.

Проти змін категорично виступив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев: "Вважаю неприпустимим порушення фундаментального принципу податкового права, складової верховенства права – стабільності податкового законодавства".

Більше того, напередодні місцевих виборів ухвалення податкових змін з підвищенням ставок деяких податків виглядає сумнівним. Та й наскільки це доцільно?

За розрахунками Мінфіну, ухвалення зазначених змін дозволить у 2021 році додатково зібрати 3,2 млрд грн податків: 2,7 млрд грн до державного бюджету та 0,5 млрд грн – до місцевих.

Навіть попри це дефіцит держбюджету-2021 планується на рівні 270 млрд грн. Чи вартують ці зміни до Податкового кодексу довіри бізнесу та громадян до стабільності податкової системи?