Коронавірус змушує світ переходити на голосове управління: що пропонують розробники
Карантин і рекомендації медиків обмежувати фізичні контакти з публічними пристроями і поверхнями спричинили зростання попиту на голосові помічники. На цій хвилі українські розробники презентують власні рішення.
Пандемія призвела до 30-відсоткового зростання попиту на пристрої, які дозволяють управляти "розумними" будинками за допомогою голосу.
Згідно з дослідженням американської консалтингової компанії ABI Research, зростання попиту спричинене страхом людей перед коронавірусом, який передається через поверхні, а не тільки від людини до людини.
Побоювання людей не безпідставні, кажуть дослідники Лондонського університету "Метрополітен". Розташовані по всьому світу публічні термінали та екрани з тачскрином є носіями широкого спектру шкідливих мікробів і бактерій.
Наприклад, на екранах терміналів для реєстрації в аеропорту існує близько 40 тис одиниць мікробів на квадратний сантиметр.
Щоб вирішити проблему фізичного контакту з публічними пристроями, компанії у світі та в Україні розробляють голосові технології.
Чому зростає попит на "розумні" колонки
Світові поставки "розумних" колонок у 2020 році збільшаться через побоювання людей заразитися коронавірусом, йдеться в дослідженні ABI Research. Через карантин мільйони людей працюють вдома, і попит на "розумні" колонки зростає через їх практичність і підвищені вимоги до особистої гігієни.
"Розумна" колонка (англ. Smart speaker) – це пристрій з динаміком, комп'ютером, мікрофоном, іноді відеокамерою і сенсорним екраном. Колонка підключена до інтернету, а вбудований комп'ютер – до хмарного віртуального голосового помічника з елементами штучного інтелекту.
Помічник працює за принципом запитань-відповідей. Він обмежено взаємодіє з користувачем, відтворює музику, аудіокниги, транслює подкасти, озвучує прогноз погоди, інформує про затори, анонсує заходи, налаштовує будильник, формує список завдань в персональному розкладі.
Пристрій може керувати іншими "розумними" гаджетами будинку. Приклади пристроїв: Amazon Echo, Apple HomePod, Google Home, Invoxia Triby, Lenovo Smart Assistant.
За оцінками Juniper Research, у 2020 році люди у всьому світі використовують близько 4,2 млрд голосових помічників. У компанії передбачають, що до 2023 року їх кількість може вирости до 8 млрд.
У 2019 році, за даними ABI Research, у світі було продано 141 млн голосових пристроїв для інтелектуального голосового управління. У 2020 році продажі цих пристроїв зростуть, зважаючи на рекомендації медиків щодо мінімізації передавання COVID-19 із спільних поверхонь, навіть усередині будинку.
"Розумніший" будинок може бути безпечнішим. Використання голосового помічника означає, що люди можуть уникати торкання "ризикованих" поверхонь смартфонів, телевізорів, вимикачів, дверних ручок. Голосові помічники також можна використовувати для замовлення товарів в інтернеті та збору даних", – розповідає директор з досліджень ABI Research Джонатан Коллінз.
Британська Voxly Digital, яка розробляє голосові програми для "розумних" колонок Amazon Alexa та Google Assistant, повідомила, що через коронавірус 48% британців почали частіше користуватися голосовими асистентами.
Колонку має вже кожен четвертий британський будинок. 21% користувачів зазначили, що після початку карантину використовують її вдвічі частіше.[BANNER1]
Небезпечні публічні тачскрин-термінали
Побоювання людей щодо контактів з поверхнями небезпідставні. Згідно з дослідженням Лондонського університету "Метрополітен", розташовані в публічних місцях термінали з тачскрином доволі небезпечні.
"Якщо ви плануєте подорожувати, то неминуче натрапите на сенсорний екран. Ця технологія стала невід'ємною частиною подорожей: від реєстрації в аеропорту до вибору фільму в літаку", – розповідають вчені університету.
Хоча ці екрани полегшили перебіг подорожі, вони також стали точкою поширення вірусів і можуть призвести до захворювання туриста.
Значна частина бактерій, що містяться на поверхнях в громадських приміщеннях, походять з людського кишечника, носа, рота, горла та калу. Згідно з дослідженнями страхових компаній, на екранах терміналів в аеропорту існує близько 40 тис одиниць мікробів на квадратний сантиметр.
Enterococcus faecalis – це бактерії, що надходять з флори шлунково-кишкового тракту людей. Інфекція E. faecalis може спричинити підвищення температури, втому, головний біль, озноб, блювоту та діарею. У більш важких випадках інфікування може призвести до менінгіту або інфекцій сечовивідних шляхів.
На сенсорних екранах також часто зустрічається стафілокок. Ці бактерії живуть на шкірі та носі у 25% населення і зазвичай не спричиняють захворювання у людей, які їх переносять. Якщо ж вони потрапляють в рану або всередину організму, то можуть спричинити зараження крові, пневмонію та отруєння.
За словами дослідників, переважна більшість бактерій, виявлених на публічних сенсорних екранах, виявилася дуже заразною.
Що пропонують українські розробники
Тенденцію зростання попиту на голосові асистенти українські IT-фахівці побачили ще кілька років тому і почали власні дослідження. Навесні 2020 року українська ІТ-компанія ELEKS створила прототип пристрою, який дозволяє використовувати голос для управління застарілою домашньою технікою.
"Ключем до вирішення проблеми фізичного контакту з публічними девайсами є можливість голосового керування. За останні десятиліття у світі було впроваджено багато систем самообслуговування із сенсорними терміналами. Переобладнання мільйонів таких приладів – завдання нелегке і недешеве", – каже заступник технічного директора ELEKS Віталій Юр'єв.
Існує кращий варіант – голосові помічники Amazon Echo або Google Assistant, які мають вбудовану голосову підтримку для управління пристроями. "Доклавши трішки зусиль, їх можна налаштувати для роботи із застарілими системами, які не передбачали використання голосу", – додає він.
Прикладом застарілих пристроїв, якими можна керувати голосом за допомогою прототипу, є кондиціонери, системи опалення, телевізори. Система працює за допомогою голосового контролера, який приймає команди, наприклад, "встановити температуру 20°C" або "перемкнути на канал 7".
Голосовий контролер підключається до Raspberry Pi (мінікомп'ютер), який надсилає відповідний інфрачервоний сигнал на керований пристрій.
Подібна стратегія може бути використана для будь-якого терміналу самообслуговування. Об'єм роботи відрізнятиметься залежно від типу взаємодії з пристроями та кількості голосових команд, які потрібно налаштувати.
Вартість і терміни виведення продукту на ринок будуть меншими порівняно з розробкою нових пристроїв. Якщо кіоск працює за допомогою планшета, потрібно буде лише оновити програмне забезпечення та додати мікрофон.
"Найбільшою проблемою буде шум, тому слід використовувати якісні мікрофони або звертатися до стратегій зниження шуму", – говорить Юр'єв.
Оскільки голосове введення даних, наприклад, PIN-коду, не є цілком безпечним, деяка частина операцій все ще потребуватиме традиційних сенсорних інтерфейсів, зауважує розробник.
У 2018 році львівський офіс компанії GlobalLogic представив подібну технологію під назвою GL SmartHome Cloud Solution. Це продуктове рішення можна застосовувати для керування опаленням, світлом та побутовою технікою.
Система була представлена у вигляді функціонального демонстраційного стенду: обладнаного мінібудинку з використанням провідних IoT-технологій.
До платформи під'єднані прилади, які раніше не взаємодіяли. Платформа має додаток для Android, що дозволяє віддалено керувати всіма елементами будинку або стежити за ними за допомогою смартфона чи комп'ютера.
Рішення, яке розроблялося для американської компанії, отримало всі сертифікації у цій країні. Продукт представлений на світовому ринку.