Довести законність грошей при поповненні картки на 5 тисяч – це не міф. Що передбачає новий фінансовий моніторинг

В мережі другий день жваво обговорюються нововведення Національного банку щодо фінансового моніторингу. Зокрема, українців турбує питання неможливості поповнення картки на суму більше 5 тисяч гривень без ідентифікації особи.

Проте це лише одне з нововведень. Зміни торкнулися також безготівкових платежів, готівкових переказів, оплати в інтернеті та навіть грального бізнесу.

Напередодні Національний банк роз'яснив нові вимоги до здійснення платежів і переказу коштів та ідентифікації клієнтів під час таких операцій.

Як правильно здійснювати безготівкові платежі? Чи можна переказати з картки на картку суму більшу, ніж 5 тисяч гривень? Які документи треба надавати банку, здійснюючи платіж чи готівковий переказ? Як тепер платити за товари в онлайн-магазині?

Щоб перейти до відповідей на найбільш поширені питання щодо нових правил фінмоніторингу, прогорніть стоірнку вниз 

Навіщо потрібен фінмоніторинг

Поняття фінансового моніторингу супроводжує фінансові послуги з 2001 року – з часів терористичних актів 11 вересня у США. Того року в Україні з'явився перший закон про фінмоніторинг, завданням якого було запобігти фінансуванню тероризму та масовому розповсюдженню зброї.

Згодом цілі закону розширилися протидією ухиленню від сплати податків та протидією легалізації коштів, отриманих злочинним або незаконним шляхом. Більшість країн світу імплементували ці правила.

НБУ обіцяє, що з новою редакцією закону для 95% клієнтів українських банків не тільки нічого не змінюється, а й полегшуються деякі процеси. Операції 95% клієнтів банків, за даними НБУ, мають низький рівень ризику.

"Клієнти, які здійснюють звичайні операції в рамках звичайної діяльності відчують менше уваги з боку банків. Під звичайними операціями і звичайними клієнтами маються на увазі пенсіонери, студенти, працівники, що отримують зарплати, підприємці, що здійснюють діяльність в межах обсягів, заявлених на момент відкриття рахунків", – заявила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

Високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Наприклад, йдеться про політиків чи олігархів. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми.[BANNER1]

Кого стосуються нововведення

Новий закон змінює параметри обов'язкового фінмоніторингу. Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли уповноважений орган – Держфінмоніторинг – про всі операції від 150 тисяч гривень, а серед підстав для цього було аж 17 ознак. 

Новий закон збільшує граничний поріг суми до 400 тисяч гривень та зменшує перелік ознак операцій до чотирьох. Звітувати потрібно про такі операції: зняття готівки; перерахування коштів за кордон; операції політиків та інших публічних осіб; переказ коштів до країн, які не імплементували фінмоніторингове законодавство взагалі.

Закон суттєво розширює коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу, тобто установ, які надають фінансові послуги та проводять ідентифікацію клієнта. 

"До таких суб'єктів додаються поштові оператори, емітенти електронних грошей, ріелтори, юристи, представники грального бізнесу і букмекерських контор, ті, хто надає податкові консультаційні послуги", – заявила Рожкова.

До кінця 2020 року діятиме перехідний період, протягом якого компанії-власники терміналів та організації повинні подбати про інструменти ідентифікації клієнтів.

Такими інструментами можуть стати технічні засоби, що допоможуть клієнтові ідентифікуватися за допомогою банківської картки, смс-повідомлення, паспорту тощо. 

Подбати про ці технічні рішення компанії-власники терміналів повинні за власний кошт. Існує ймовірність, що це призведе до підвищення комісій для користувачів терміналів.

Поповнити картку: mission is possible

Головна зміна для пересічного споживача стосується поповнення або переказу готівкою. Відтепер ця операція обмежена лімітом у 5 тисяч гривень для користувачів, що не пройшли ідентифікацію.

Це означає, що анонімно не можна надсилати понад 5 тисяч гривень без відкриття рахунку, поповнювати рахунки інших людей, поповнювати рахунки в платіжних терміналах на цю суму і платити за отримані товари або послуги, наприклад, при доставці з післяплатою.

До прикладу, поповнити банківську картку за номером готівкою у терміналі Приватбанку або Ощадбанку без використання власної картки можна виключно на суму до 5 тисяч гривень.

Так само поповнення готівкою своєї або чужої банківської картки у касі банку без пред'явлення паспорту обмежене лімітом у 5 тисяч гривень.

Частіше всього ідентифікація особи відбувається за допомогою картки з введенням пін-коду, смс-повідомлення чи документу, що засвідчує особу.

"Клієнт не повинен підтверджувати походження коштів, якщо пересилає понад 5 тисяч гривень готівкою через відділення банку. Для цього потрібен лише паспорт. Закон нічого не змінює в принципах запитування документів про походження коштів. Це стосується не тільки грошових переказів, а і поповнення власних рахунків або оплати товарів і послуг", – заявив директор департаменту платіжних систем НБУ Олексій Шабан.[BANNER2]

Для переказів з картки на картку обмеження у 5 тисяч гривень не діють, оскільки особа пройшла ідентифікацію, надаючи банку документи при відкритті рахунку. Банківська карта – це вже ідентифікований продукт, і банк має інформацію про власників карток.

Якщо ви робите переказ 10 тисяч гривень своїй мамі, дитині, другу або колезі з картки на картку – операція пройде як і до нововведень. Жодних додаткових верифікацій проходити не треба.

"Банки бачать типову поведінку для клієнта і на підставі операцій обсягом 10-20 тисяч гривень у банку не виникатиме додаткових питань. Банки знають обсяги операцій, властиві власнику рахунку", – додав Шабан.

Нові правила не стосуються оплати комунальних послуг, сплати податків, штрафів та інших обов’язкових державних платежів, оплати товарів чи послуг і поповнення кредитних карток до 30 тис грн. У цьому випадку ідентифікація особи не потрібна.

Діджиталізація

Новий закон дає суттєву перевагу клієнтам банків – ідентифікувати клієнтів стане простіше. Віднині для відкриття рахунку в банку не потрібно йти у відділення банку. Можна скористатися відеозв’язком. Цим способом можна засвідчити свою особу менеджеру банку. 

Документи можна сфотографувати або відсканувати і надіслати в банк електронною поштою.

Ще онлайн-ідентифікацію можна зробити за допомогою системи Bank-ID. Втім, наразі до неї приєдналися лише 14 банків.

Відповіді на найбільш поширені запитання. Пояснює НБУ

❓Почнемо з простенького. Що тепер з оплатою комуналки?

Нічого нового. Ідентифікація платника комунальних послуг не потрібна, як і інших простих платежів.

❓Хочу перевести родичу 10 тис. грн з карти на карту. Чи є якісь обмеження?

Ні. Жодних змін для переказів з карти на карту. Вільно переказуйте як 10 тис. грн, так і 25 тис. грн (у межах сум, дозволених банком). У банку вже є вся інформація про власника карти. Це ідентифікований клієнт.

❓А якщо у мене 10 тис. грн готівкою? Як краще переказати, і чи потрібна додаткова перевірка?

Зробити цю операцію можна у відділенні банку. Для цього потрібен буде паспорт.
Інший спосіб – переказ через термінали самообслуговування, банкомати з функцією прийому готівки. Якщо такий пристрій має зчитувач даних з картки, то операцію можна зробити і на 10 тис. грн і на 20 тис. грн.

Якщо ж такого зчитувача немає, і верифікацію провести не можна, то все в межах ліміту до 5 тис. грн. Ті фінансові компанії, що не обладнали термінали зчитувачами, матимуть час це зробити до кінця року.

❓А як щодо поповнення кредитки через термінал?

Аналогічно. До 5 тис. грн без ідентифікації. Від 5 тисяч – у відділенні або через ПТКС, що технологічно може забезпечити перевірку платника.

❓Я орендую квартиру за 10 тис. грн на місяць. Раніше я переказував ці гроші власнику квартири на карту. Тепер мені потрібно дробити платіж?

Дробити платежі на частини не потрібно. Для переказів з карти на карту закон нічого не змінює.

Якщо ви будете поповнювати картку через термінал, то все залежить від того, чи є у такого терміналу ліміт. Якщо він встановлений на рівні 5 тис. грн, то більше ви переказати не зможете.

❓Добре. Тоді я двічі переведу по 5 тис. грн на карту. Її не заблокують?

Ні. Це низькоризикова операція. Поодинокі перекази на 10 чи 20 тис. грн не цікавлять тих, хто їх перевіряє. І потреби у підтвердженні походження коштів тут немає.

Закон про фінмоніторинг про інше. Банки мають фокусуватись на найвищих зонах ризику – операціях понад 400 тис. гривень, а також на незвичайних операціях клієнтів. Наприклад, клієнт займається 10 років торгівлею овочів, а потім переказує гроші за оплату металолому на сотні тисяч гривень. Це дивна, непритаманна операція. Варто звернути увагу на цей екзотичний випадок.

❓Купую телевізор в інтернет-магазині за 40 тис. грн. Які тут "підводні камені"?

Якщо платите картою – нічого нового. Якщо доставка телевізора буде через поштового оператора, а оплата накладеним платежем – то згадуємо про правила роботи з готівкою. Поштовик попросить у вас особисті документи.

❓Як бути із переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти?

Ви вже ідентифікований клієнт, якщо у вас є валютний рахунок в банку. Жодних лімітів та обмежень законом про фінмон не встановлено.

❓ Хочу переказати 10 тисяч гривень міжнародною системою переказів. Чи потрібна ідентифікація?

Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.

❓Йду у відділення банку зробити переказ на 100 тис. грн або відкривати депозит на 150 тис. грн. Взяв паспорт. Довідка про доходи потрібна?

Ні, не потрібна. Ми завжди казали банкам, що клієнти не повинні надавати інформацію про джерела походження коштів за простими операціями на "допорогові" суми.

Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих операцій – понад 400 тис. гривень. Підхід до вивчення джерел походження не змінився.[BANNER3]

❓А якщо переказ на 500 тис. грн? А джерел походження немає. Чи заблокують рахунок, а кошти на ньому – "заморозять"?

Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію. Ви ж коли відкривали рахунок, то й заповнювали анкету, вказували інформацію про себе та доходи. Банк знає історію операцій клієнта і знає, які операції є звичними для нього.

Погодьтеся, дивно, якщо студент, який щомісяця отримує стипендію одну тисячу гривень, а потім купуватиме квартиру за мільйон гривень?! Водночас абсолютно нормальною це буде операція для клієнта із середнім або вищим за середній рівнем доходів.

❓Як користуватися електронним гаманцем? Чув, що відтепер потрібна ідентифікація. А для поповнення мобільного рахунку теж потрібна?

Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців потрібна. Але не таких гаманців, що використовуються для оплати мобільних послуг. Для них зроблено виняток в законі.

Перевіряти потрібно власників гаманців, які купують через них товари чи платять за послуги. Для цього також є час до кінця року. Потрібні документи: паспорт та ідентифікаційний код. Операції через е-гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

❓❓❓Бонусне питання. Якщо ви ріелтор або бухгалтер, якщо ви граєте в азартні ігри, або купуєте смарагди за десятки тисяч гривень, і чули, що новий закон про фінмоніторинг вас зачепить, але не знаєте як саме.

Ці питання – компетенція інших фінансових регуляторів, зокрема Міністерства фінансів. Але ми впевнені, що незабаром ви отримаєте відповідні роз’яснення. До кінця року вам дадуть час на приведення своєї роботи у відповідність до вимог закону.