Світова економіка входить у рецесію. Це не найкращі часи для таких держав, як Україна: експорт зменшується, національна валюта дешевшає, зростає вартість запозичень, ускладнюється доступ до міжнародних кредитів.

Чи варто зараз українській владі оголошувати дефолт за своїм боргом? Коротка відповідь — ні.

Звісно, дефолт — це комплексна подія. Його вартість може відрізнятися у різні часи і для різних країн, але наявні дані демонструють деякі чіткі закономірності.

Економісти МВФ Боренштейн та Паніцца підкреслюють кілька базових економічних наслідків дефолту: падіння ВВП і торгівлі, майже повне виключення з ринків капіталу, підвищення вартості запозичень та збільшення імовірності банківської кризи.

Дослідження економістів з університету в Бонні дозволяє оцінити, наскільки великим буде падіння: після дефолту ВВП знижується на 5% і залишається пригніченим упродовж багатьох років. Україні ж необхідне економічне зростання.

Сукупне падіння ВВП внаслідок дефолту

Вертикальна шкала — відсоток від ВВП, горизонтальна — роки, пунктирна крива лінія — добрі часи, суцільна — погані часи

Круцес та Требеш дають свіжі оцінки того, на який час країна, що оголосила дефолт, залишається виключеною із світового ринку капіталу.

На графіку нижче видно: чим більший розмір дефолту (або "стрижка", тобто частка боргу, за якою країна оголосила дефолт), тим довший період виключення. Середній час виключення — близько п'яти років.

Чи зможе Україна повернути доступ до світового ринку капіталу швидше — питання відкрите. Утім, навряд чи за умови серйозного дефолту (а незначні дефолти не мають сенсу) цей процес займе менше двох років.

Вірогідність залишитися виключеними із світових ринків капіталу

Вертикальна шкала — вірогідність залишитися виключеними, горизонтальна — років після реструктуризації

Боренштейн та Паніцца також оцінюють політичну вартість дефолту: зниження підтримки правлячої партії на перших виборах після дефолту на 16%, 50-відсоткове збільшення ймовірності заміни керівника уряду, 33-відсоткове збільшення ймовірності заміни міністра фінансів чи глави центрального банку.

Іншими словами, дефолт може означати закінчення політичної кар'єри тих, хто його оголосить.

Однак це середні показники, а в українському контексті наслідки дефолту можуть виявитися значно неприємнішими.

По-перше, велика частка боргів України — перед іншими урядами (наприклад, урядом США) або міжнародними організаціями (Міжнародним валютним фондом, Світовим банком). Як Україна може розраховувати на отримання від партнерів допомоги, включаючи військову техніку, якщо відмовиться виконувати свої зобов'язання перед ними?

По-друге, через коронавірусну кризу Україна переживає великий економічний спад. Через падіння податкових надходжень уряду доведеться позичати, щоб підтримувати поточний рівень видатків, включно з витратами на оборону та охорону здоров'я.

Звичайно, уряд може скоротити видатки, щоб збалансувати бюджет, але Велика депресія та приклад Греції свідчать, що робити це в умовах слабкої економіки — самогубство. Отже, уряд повинен мати доступ до ринків капіталу, щоб позичати кошти та покривати короткострокові втрати. Оголошення дефолту перекриє доступ до цих коштів.

По-третє, Україна мусить платити за війну з Росією. Дуже мало країн оголошували дефолт під час війни. Війни коштують дорого, а для збереження економіки уряду доводиться брати позики для забезпечення військових та купівлі зброї. Як Україна це робитиме, якщо у неї не буде доступу до світових ринків капіталу?

По-четверте, значну частину державного боргу утримують українські банки. За даними НБУ, вони утримують 41% державних облігацій, переважна частина з яких — у державних банків. Отже, дефолт за ними не має сенсу, оскільки їх доведеться докапіталізовувати з бюджету.

Криза державних боргів у єврозоні показує, що перспективи безрадісні. Дефолт підриває фінансову систему, отже, поглиблює кризу.

Це може створити диявольське замкнене коло. Дефолт знищує банківський капітал, призводячи до банківської кризи, яка негативно впливає на економіку. Падіння економіки призводить до зниження податкових надходжень, збільшує вірогідність дефолтів та скорочення бюджету. Це робить фінансову систему ще більш уразливою, і цикл продовжується.

Криза 2014-2015 років в Україні дозволяє уявити, що станеться після дефолту: дика втеча з банків та гривні і майже неминуче суттєве зростання інфляції.

Структура державних облігацій за видами власників

Джерело: НБУ

Дефолт коштуватиме Україні дуже дорого. Чи є кращі альтернативи? Так, програма з МВФ. Вона не лише допоможе уряду втриматися на плаву, а й відкриє доступ до інших джерел фінансування. Отже, країна зможе пережити цю негоду із значно меншими втратами.

VoxUkraine, cпеціально для ЕП

Фото на головній: ua.depositphotos.com