"Карантинні пільги" для бізнесу: якою є справжня ціна перерви на пандемію
Як держава планує допомогти бізнесу пережити коронавірус, чи будуть такі заходи ефективними, і хто від цього найбільше програє.
Пандемія коронавірусу поставила бізнес перед необхідністю зменшити ділову активність або припинити її взагалі. Хто з 2,6 млн українських підприємців це переживе, наразі сказати важко.
Верховна Рада ухвалила антикризовий законопроєкт, покликаний підтримати бізнес і мінімізувати негативні наслідки кризи.
Як держава планує допомагати бізнесу, чи достатньо цих заходів, і які це матиме наслідки для державних фінансів?
Пігулка від кризи
Обмежувальні заходи та призупинення роботи через коронавірус призведуть до збитків багатьох компаній світу. Розуміючи можливий негативний ефект на економіку, деякі країни запустили програми з підтримки бізнесу.
Так, Данія надасть відстрочку із сплати ПДВ, Британія знизить податки і виділить кредити малому бізнесу, у Франції підприємці можуть отримати відстрочку при сплаті податків і зборів до соціальних фондів.
Україна приєдналася до цього списку: 17 березня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №3220, який надав бізнесу низку преференцій.
Що передбачає закон. Календар податкових змін
З 1 березня до 30 квітня 2020 року
Не потрібно платити податок на землю та нерухомість. Платники, які вже подали декларацію, зможуть внести в неї уточнення за відповідні місяці.
Громадяни звільняються від штрафів і пені за прострочення виплат за споживчими кредитами. Борг не скасовується, кредит треба буде погасити.
Від сплати єдиного соціального внеску звільняються ФОП, фермери та "особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність". До останніх належать науковці, артисти, викладачі, адвокати та нотаріуси, деякі інші працівники.
Пояснення BRDO: "Звільнення від сплати ЄСВ поширюється також на платників, які не отримували дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу".
Скасовуються штрафи за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ.
З 1 березня до 31 травня 2020 року
Не діють штрафи за порушення податкового законодавства.
Це не стосується порушень довгострокових договорів про страхування життя та недержавних пенсій.
Штрафи будуть нараховуватися за продаж без згоди податкової майна, що перебуває у податковій заставі, за порушення при виробництві, обліку, обігу пального та спирту, за порушення при нарахуванні ренти, ПДВ та акцизів.
Платникам податків не буде нараховуватися пеня. Нарахована, але не сплачена за цей період пеня буде списана.
З 18 березня вводиться мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок бізнесу. Перевірки, які були розпочаті до 18 березня 2020 року і досі незавершені, тимчасово зупиняються.
Пояснення податкової служби: "Заборона не стосується перевірок з бюджетного відшкодування. До 30 березня 2020 року податкова оприлюднить оновлений план-графік перевірок".
До 1 липня 2020 року
Продовжується термін подання річної декларації про майно і доходи. Суму визначених до сплати податків можна переказати до 1 жовтня 2020 року.
Громадяни звільняються від сплати пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг.
До 1 квітня 2021 року
Зсуваються терміни обов'язкового використання касових апаратів (РРО). Процес теж відбуватиметься поетапно, але почнеться пізніше.
Запровадження електронних касових апаратів відкладається до 1 серпня 2020 року, розширення їх застосування для окремих видів діяльності — до 1 січня 2021 року.
До 1 квітня 2021 року відтерміновується запровадження обов'язкового використання РРО для всіх платників єдиного податку другої — четвертої груп.
Податкові пільги та спрощення — логічний крок в умовах кризи. Востаннє Україна робила це у 2014 році в умовах АТО. Тоді парламентарі також послабили вимоги до сплати штрафів, звітності та перереєстрації компаній.
Майже завжди наслідок таких змін — тимчасова дезорієнтація бізнесу і підвищена потреба в оперативних роз'ясненнях податкової.
Уже зараз в підприємців виникають питання про те, чи будуть скасовані штрафи за несвоєчасну сплату податку на прибуток за 2019 рік, та чому підтримка поширюється лише на споживчі кредити і не стосується корпоративних.
ЕП збирає питання підприємців в соціальних мережах і планує відповісти на них за допомогою уповноважених органів пізніше. Додаткові питання можна поставити тут.[BANNER1]
Чого хотів бізнес
За останній тиждень багато профільних асоціацій та експертних платформ у своїх зверненнях до президента, парламенту та Кабміну озвучили низку антикризових пропозицій для бізнесу.
Схвалені парламентом заходи збігаються з рекомендаціями бізнесу, але не повністю. Одним з головних прохань бізнесу було зниження податкового навантаження на фонд оплати праці.
У своєму зверненні низка організацій на чолі з Інститутом податкових реформ запропонувала знизити податкове навантаження для найбільш соціально незахищених верств населення та працівників із зарплатами до двох мінімальних зарплат (9 446 грн).
Експерти пропонують запровадити для них неоподатковану суму у розмірі 100% від МЗП.
На думку експертів, зниження податкового навантаження повинно відбуватися разом з іншими заходами, які мінімізують можливість зловживання цією нормою.
Інша пропозиція передбачає зменшення максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску для зарплат до розміру п'яти МЗП (23 615 грн) з обмеженням зростання максимальних пенсій.
Серед інших пропозицій експертів — звільнення від сплати ЄСВ ФОП, кредитування малих підприємців у максимально спрощеному форматі в рамках програми "5-7-9".
Депутати не заборонили податківцям звертатися до бізнесу із запитами про надання податкової інформації і не скасували оподаткування доходів від банківських депозитів фізичних та юридичних осіб. Ці заходи пропонувала ЄБА.
Терміни на подання скарг в рамках адміністративного оскарження податкових рішень також залишилися без змін.
"Вжитих заходів замало. Бізнес не має запасу міцності для існування в умовах вимушених обмежень. Якщо карантин затягнеться і спалах вірусу в країні буде високим, витримають не всі, а відновлення буде довгим", — повідомили ЕП в Cпілці українських підприємців.
На думку СУП, мораторій потрібно продовжити до кінця 2020 року, а бізнес, який підпадає під обмежувальні заходи, але продовжує сплачувати зарплату співробітникам, треба звільнити від сплати ПДФО та ЄСВ.
Серед пропозицій влади поки нема важливих послаблень для промисловості. У цій галузі працівників неможливо перевести на дистанційну роботу, зазначають в СУП.
"Ці підприємства є виробниками харчових продуктів і товарів першої необхідності. Їхня робота зараз надважлива", — резюмують у спілці.[BANNER2]
Ефект на бюджети: місцеві програли, державний виграв
Вибірковий підхід влади до податкових преференцій можна коротко описати так: допомогли бізнесу, мінімум нашкодили державному бюджету і невідомо що зробили з пенсійним фондом.
У пояснювальній записці до проєкту закону йдеться, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків. Це не так.
Ефект від нових правил відчують місцеві бюджети. Запроваджені пільги стосуються податку на нерухомість та плати за землю. Ці податки надходять до місцевих бюджетів, і міста найшвидше відчують недобір.
За попередніми розрахунками Асоціації міст України, сума втрат місцевих бюджетів за цими податками становитиме щонайменше 6,3 млрд грн.
З урахуванням запроваджених карантинних заходів втрати місцевих бюджетів можуть становити 15,6 млрд грн або 5,3% річних надходжень загального фонду місцевих бюджетів (без офіційних трансфертів), йдеться в розрахунках АМУ.
Причиною цих втрат буде те, що через скорочення припливу туристів міста отримають менше коштів від туристичного збору, а через послаблення ділової активності — від єдиного податку.
Постраждає і державний бюджет.
ЕП вже писала про те, що зниження бізнес-активності через карантин вплине на доходи та видатки бюджету, але Мінфін поки що утримується від перегляду кошторису.
Донедавна бюджету загрожувала й інша діра. Фінансовий результат НБУ за 2019 рік може бути гіршим, ніж прогнозувалося, і бюджет не отримає заплановані 40,7 млрд грн.
Від цієї загрози депутати держбюджет врятували. В ухвалений закон про підтримку бізнесу парламентарі внесли норму, яка змінює правила розподілу прибутку Нацбанку.
На перший погляд, це технічна зміна, яка не стосується підтримки бізнесу. Проте додане слово "середньорічний" дозволить убезпечити бюджет від можливої дірки до 15 млрд грн.
"Досі НБУ розподіляв прибуток на кінець року. З формулюванням "середньорічний" НБУ заплатить стільки, скільки закладено в бюджеті", — пояснює співрозмовник ЕП в уряді.
Джерела ЕП в Нацбанку підвердили це і додали, що дане питання було узгоджене з МВФ під час останнього візиту місії.
Відчує на собі зміни і Пенсійний фонд. Єдиний соціальний внесок — основне джерело його доходів.
Пільги із сплати єдиного внеску можуть призвести до скорочення доходів ПФ. Нестачу доведеться покривати коштами з держбюджету, тобто грішми всіх платників податків. Наскільки масштабною виявиться ця діра, покаже час.