Як зупинити "газову війну" між ОСББ і "Нафтогазом". Рецепт регулятора

Про що йдеться

Раніше ЕП розповідала про те, як в липні 2019 року "Нафтогаз" виставив претензії ОСББ, з якими державна компанія уклала прямі контракти на постачання газу. Суть претензії — ОСББ спожили менше газу, ніж замовили.

Як відомо, в Україні ОСББ, що мають власні котельні, все частіше укладають прямі договори з "Нафтогазом" на постачання палива протягом опалювального сезону.

Для співвласників ОСББ це вигідно, адже постановою Кабміну на НАК покладені "спеціальні обов'язки" (ПСО — Public Service Obligation), які передбачають суттєве зниження ціни на газ.

Інші постачальники пропонують газ за значно вищою ціною, а також часто працюють з передоплатою 30-40%. Через це "Нафтогаз" для багатьох ОСББ стає безальтернативним варіантом.

Проте щось у їхніх відносинах пішло не так. НАК виставив претензії за договорами й обґрунтував їх збитками, що виникли через недобір газу. Більшість ОСББ назвали такі "збитки" "Нафтогазу" недоведеними та платити відмовилися.

При цьому розмір претензій до одного ОСББ варіювався від кількох тисяч гривень до 50-80 тис грн за місяць.

У цих договорах ОСББ, як і інші споживачі, вказують замовлений обсяг газу на кожен місяць дії договору, і мають право його коригувати до кінця місяця. У договорі міститься й норма про відшкодування збитків постачальнику у разі відхилення більш ніж на 5% від замовленого обсягу.

Коли у березні 2019 року відбулися зміни на ринку газу, зокрема, введення добового балансування, норма про компенсацію збитків за недобір чи перебір палива актуалізувалася. У травні "Нафтогаз" розіслав акти-претензії тим ОСББ, які у березні спожили менше замовленого обсягу газу та не скоригували ці обсяги додатковою угодою.

Проте на початку липня лише 10% ОСББ, яким надійшли акти-претензії, оплатили фінансові вимоги "Нафтогазу". Інші, вважаючи збитки НАК необґрунтованими, вирішили захищати свої права і звернулися в тому числі до Національної комісії з питань енергетики та комунальних послуг.

Комісія розробила постанову, якою планує унеможливити такі конфлікти.

Кроки ОСББ

Голова правління ОСББ "Деміївська слобода" Влада Русіна, яка також отримала акт-претензію від "Нафтогазу", надіслала відповідь на виставлений акт до НАК, обґрунтовуючи незгоду як щодо суті претензії, так і щодо обрахунку розміру збитків.

"Нафтогаз" ніяк не відреагував на наш лист. Утім, з їхнього боку теж ніякої активності нема", — говорить Русіна.

Вона звернулася до інших голів ОСББ, спільноти ОСББ та громадського об'єднання "Всеукраїнська рада голів ОСББ" з проханням допомогти організувати зустріч з представниками "Нафтогазу" для перемовин.

Зрештою, у липні зустріч представників "Нафтогазу" та ОСББ таки відбулася завдяки Мінрегіону, який відгукнувся на прохання ОСББ-спільноти. На зустрічі були і представники НКРЕКП.

На думку Русіної, розроблена регулятором постанова, опублікована 1 серпня, є наслідком, зокрема, обговорення проблеми сторонами. Ще одним фактором були листи від голів ОСББ регулятору. Таким чином, громадянська активність дала свої плоди.

Що пропонує НКРЕКП

Проект постанови передбачає внесення змін до "Правил постачання природного газу". Зокрема, доповнюється категорія споживачів, до яких постачальник газу не може звернутися з претензією про компенсацію збитків, якщо фактичне споживання відхилялося за замовленого обсягу.

Наразі такий виняток поширюється лише на побутових споживачів. НКРЕКП пропонує доповнити цей перелік усіма споживачами, що отримують газ на умовах ПСО. До таких, зокрема, належать ОСББ та ЖБК з власними котельнями, що укладають прямі договори з "Нафтогазом".

Таким чином, якщо проект буде ухвалений до початку нового опалювального сезону, то юридичних підстав для таких фінансових претензій з боку НАК до ОСББ та інших споживачів за ПСО уже не буде.

Симптоматично, що й сам "Нафтогаз" підтримав вказані зміни, закликавши регулятора ухвалити їх максимально швидко. В офіційній заяві НАК зазначив, що штрафи є обтяжливими для самої компанії, яка вимушена відволікати значні ресурси на їх адміністрування.

Більше того, у компанії наполягали, що питання вирішення конфлікту з ОСББ є для неї першочерговим, тому вона сама зверталася до НКРЕКП з пропозицією вирішити ситуацію на законодавчому рівні.

Серед причин — плани компанії на вихід у "роздріб", де ОСББ можуть бути "адвокатами впливу".

Водночас, до ухвалення постанови, зазначають у компанії, вона буде змушена і далі накладати штрафи, адже цього вимагає законодавство.

Чи справді НАК мусив надсилати акти-претензії, однозначної відповіді нема. Русіна наводить офіційну відповідь НКРЕКП на свій запит. Там регулятор підкреслює, що стягнення збитків у цій ситуації — не обов'язок, а право постачальника.

Хай там як, а проект НКРЕКП із стриманим оптимізмом сприймають обидві сторони. Текст документа оприлюднили для громадського обговорення до 2 вересня, тому вже невдовзі його можуть ухвалити.

"У юридичній площині ця постанова вирішує проблему. У практичній — за умови її виконання НАК", — говорить правозахисник Антон Троян, що працює з ОСББ.

Він стверджує, що кінцевим результатом буде не постанова, а новий договір, який "Нафтогаз" запропонує ОСББ на наступний опалювальний сезон. Саме договір повинен містити зміни, запропоновані НКРЕКП.

Утім, питання щодо виставлених претензій постанова не вирішує. Троян наголошує, що за умовами договорів НАК застосовує збільшений позовний термін — п’ять років. Хоча зараз НАК до суду на ОСББ не звертається, але на майбутні п'ять років перебіг подій прогнозувати складно.

У будь-якому випадку така ситуація повинна стати гарним уроком для всіх стейкхолдерів. У першу чергу — для державних органів, що формують законодавство і прогнозують наслідки від його змін.

Зрозуміло, що всі наслідки від переходу на ринкові умови у газовій сфері передбачити було неможливо. Ситуація, що виникла між ОСББ й "Нафтогазом", є, скоріше, саме таким несподіваним наслідком, до якого були не готові не лише ОСББ, а й сам "Нафтогаз".

Разом з тим, швидка реакція НКРЕКП та обох сторін конфлікту демонструє, що держава може виправляти власні помилки і йти назустріч громадськості.

Зрештою, нормативні акти часто потребують коригування, зважаючи на практику, тому описаний кейс цілком може бути прикладом, як держава спромоглася це зробити доволі оперативно.