Залишилися лічені години до дня тиші. Передвиборчі обіцянки лунають з кожного кутка, проте партії-кандидати не поспішають конкретизувати свої плани стосовно економічної політики, обмежуючись загальними тезами про майбутнє "покращення".

За два тижні до виборів ЕП розіслала партіям з найвищими показниками соціологічних досліджень запити, які можуть розкрити їх плани щодо розвитку економіки.

Редакція скористалася результатами останніх на той момент опитувань. За їх даними, тоді у парламент проходили такі партії: "Слуга народу", "Опозиційна платформа "За життя",  "Європейська солідарність", "Голос" та "Батьківщина".

Додатково ЕП взяла для аналізу ще дві партії, які на той момент були близькі до порогової позначки: "Сила і честь" та "Громадянська позиція".

Не вдалося вийти на зв'язок тільки з "Опозиційною платформою "За життя", тому її точка зору не представлена у цьому аналізі.

Кандидати відповіли на дев'ять запитань щодо основних векторів державної економіки, серед яких — регуляція ринку землі, реформа системи оподаткування, пенсійної системи, соціальних стандартів.

Ринок землі

Усі партії, крім "Батьківщини", підтримують відкриття ринку сільськогосподарських земель. Правда, моделі цього відкриття і строки впровадження реформи у кожної партії свої.

"Європейська солідарність" виступає за те, щоби власники землі були захищені Земельним кадастром та мінімальними цінами на землю.

"Голос" за введення ринку з 2020 року з обмеженнями на концентрацію земель в одних руках. На думку партійців, право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юридичні особи з кінцевими бенефіціарами українцями.

У партії "Слуга народу" повідомили, що на скасування мораторію на продаж аграрних земель і відкриття ринку знадобиться не більше року. Там додали, що вже готують потрібні законопроекти, у тому числі — про захист прав держави, інвесторів та власників.

"Громадянська позиція" виступає за відкриття ринку одразу після інвентаризації земель. Право купувати аграрні землі, на думку партії, повинні отримати лише громадяни України чи підприємства, засновані громадянами України.

Особи, які мають подвійне громадянство чи не жили в Україні останні п'ять років, не мають права купувати сільськогосподарські землі.

"Сила і честь" пропонує відкрити ринок земель з 2020 року і передбачити граничні норми щодо площі земель у власності однієї особи та можливість пріоритетного викупу державою земель, що реалізуються. Партія також хоче заборонити доступ до земель резидентам країни-агресора.

Спрощена система оподаткування

Іншим важливим питанням для економічної політики є спрощена система оподаткування. З одного боку, вона зменшує податкове навантаження на бізнес, з іншого — є способом ухилення від сплати податків.

МВФ свого часу наполягав на її ліквідації, однак будь-які спроби переформатувати систему породжують великий суспільний резонанс. Як тут бути?

Усі партії переконані, що варто залишити спрощену систему оподаткування, однак погляди на те, у якому вигляді — різняться.

Партія "Громадянська позиція" виступає за дерегуляцію "спрощенки".

"Батьківщина" вважає, що "спрощенка" потребує перегляду способів її застосування, зокрема, зміни критеріїв щодо обороту компаній.

"Голос" виступає за збереження "спрощенки" з одночасним запровадженням сучасних моделей РРО та системи кешбеків для протидії схемам з ухилення від оподаткування.

Позиції партій щодо того, якою повинна бути ставка ЄСВ, різняться. З 1 січня 2016 року ставка ЄСВ становить 22% від розміру мінімальної зарплати.

"Європейська солідарність" виступає за збереження ставки на тому ж рівні.

У "Батьківщині" вважають, що через зниження ЄСВ до 22% зменшилися нарахування до Пенсійного фонду. Партія пропонує запровадити персоніфіковану пенсійну систему, за якої усі пенсійні внески накопичуватимуться на особових рахунках людей.

"Голос" — за зниження податкового навантаження на зарплату, починаючи з ПДФО та військового збору. У рамках поступового довгострокового переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи ЄСВ повинен перерозподілятися від внесків до солідарної системи до внесків у накопичувальну систему.

Решта партій виступає за зниження ставки податку з компенсаторами бюджетних втрат, а "Сила і честь" — за його ліквідацію в майбутньому.

З цікавого: "Громадянська позиція" в коментарі ЕП емоційно наголосила, що ЄСВ повинні "платити всі і навіть керівництво "Нафтогазу".

Соціальні стандарти

Усі партії дотримуються думки, що базові соціальні стандарти (мінімальна зарплата, пенсії, прожитковий мінімум) повинні зростати пропорційно до росту економіки.

"Європейська солідарність" уточнює, що мінімальна пенсія не повинна бути меншою за прожитковий мінімум.

Майже всі партії підтримують запровадження другого рівня накопичувальної пенсійної системи. Основна відмінність — коли саме.

На думку "Громадянської позиції", це повинно відбутися "негайно".

"Голос" — за перехід із солідарної системи на накопичувальну "одразу після імплементації реформ на небанківському фінансовому ринку". Прийнятна дата — 2021 рік.

"Слуга народу" обіцяє запровадити другий рівень пенсійної системи протягом п'яти років своєї роботи.

"Сила і честь" уточнила, що вона не лише за другий рівень пенсійної системи, а й за розвиток третього — добровільного накопичувального.

"Європейська солідарність" ухилилася від прямої відповіді на це питання. Партія повідомила, що вона "підтримує фахову дискусію" на цю тему.

Податок на виведений капітал

Через багатомільярдні бюджетні втрати в перші роки запровадження питання введення ПнВК поки що буксує. Проти цієї реформи виступає МВФ.

Разом з тим, усі партії виступають за заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Правда, кожна партія бачить реформу податку на прибуток по-своєму.

"Батьківщина" — за запровадження податку з кінцевої реалізації, який існує у багатьох країнах. Такий підхід, на думку партії, допоможе уникнути бюджетних втрат.

"Голос" і "Слуга народу" вважають цю заміну доцільною, але звертають увагу на те, що вона можлива за наявності фінансового ресурсу в бюджеті.

"Сила і честь" — за введення ПнВК з 2020 року, а "Громадянська позиція" пропонує зробити це після суттєвого зменшення навантаження на зарплату.

Що з податковою міліцією

Партії одностайні щодо майбутнього податкової міліції: її потрібно ліквідувати і створити новий орган. Більшість партій схиляється до того, що її повинна замінити Служба фінансових розслідувань.

Тарифи

Окремої уваги заслуговує позиція партій стосовно формування ціни на газ. Кожна партія запропонувала свій варіант зниження або обрахунку ціни.

Так, "Голос" та "Сила і честь" — за ринкову ціну і за її зниження через ринкові механізми — нарощування власного видобутку та зменшення споживання завдяки заходам з енергоефективності.

Читайте також

Чи зможуть кандидати в президенти виконати свої економічні обіцянки

Вибори-2019. Що кандидати пообіцяли українському бізнесу

Дефолту не буде: про що Зеленський говорив з бізнесом. Головне

"Батьківщина" планує знизити ціну до 3,55 грн за куб м. На думку прибічників Юлії Тимошенко, ціна повинна визначатися за формулою, яка би враховувала собівартість видобутку, доставки та рентабельність, обмежену 30%.

Партія "Слуга народу" візьме курс на скасування усіх "формульних" ціноутворень на енергетичні ресурси (вугілля, газ, "Роттердам+", "Дюссельдорф+").

У Зеленського планують відмовитися від імпортного паритету при формуванні ціни на газ і запровадити внутрішню українську газову біржу, де визначатиметься ціна на газ для всіх споживачів. Зараз підхід до визначення ціни на газ в прив'язці до ціни імпорту передбачений програмою співпраці України з МВФ.

"Громадянська позиція" вважає, що в поточній ціні на газ є корупційна складова, яка становить 10-15%, тому потрібно "запровадити справжній газовий ринок без олігархів". Щоправда, жодного слова про безпосередній розрахунок ціни партія не дала.

+ підтримує, - не підтримує, = позиція висловлена нечітко або відсутня

Усі партії виступають за те, щоб залишити державну підтримку низки галузей економіки. Які галузі економіки партії вважають пріоритетними для підтримки?