Вибори-2019. Що кандидати пообіцяли українському бізнесу

Незабаром в Україні відбудуться президентські вибори, а восени стартує парламентська гонка. Країна вступає у час невизначеності, коли буде формуватися новий і ще неочевидний напрямок державної політики.

Яким буде економічний курс на найближче п'ятиріччя? Питання, відповідь на яке хотіли б отримати усі представники бізнесу.

Зрештою, у підприємців теж є свій порядок денний для кандидатів у президенти. Напередодні Спілка українських підприємців (СУП) в коаліції з 72 бізнес-асоціаціями сформувала топ-10 пріоритетів, які зачіпають чимало "больових точок" у співпраці бізнесу з владою.

Йдеться про покращення інвестиційного клімату в країні, детінізацію економіки та зменшення тиску держави на бізнес, який чесно платить податки.

Ініціативи, про які піде мова далі, були презентовані шістьом кандидатам в президенти, які, за соціологічними опитуваннями, є лідерами виборчих перегонів.

Запрошення отримали Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко та Андрій Садовий. Останній, як стало відомо пізніше, зняв свою кандидатуру на користь одного з кандидатів. До участі у діалозі запрошувалися самі кандидати, їхні штаби та команди.

Які економічні реформи збираються впроваджувати претенденти на головне крісло країни та наскільки економічні блоки програм кандидатів збігаються з ініціативами бізнесу?

Відповіді на ці питання прозвучали у публічній площині в рамках форуму "Відповідальний діалог бізнесу та політиків". Тепер ми публікуємо результати.

Отже, як п'ятірка кандидатів відреагувала на основні пропозиції? Що вони підтримують, що підтримують, але не вписали в програму, що підтримують частково і що взагалі не підтримують?

Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній

Боротьба за цей законопроект триває кілька років. Ще в липні 2018 року президент визначив цей документ як невідкладний, проте він досі не ухвалений.

Оскільки це ключова вимога бізнесу до влади, майже всі кандидати та їхні представники висловили одностайну підтримку запровадженню ПнВК. Категорично проти висловився лише представник Олега Ляшка.

натиснути для збільшення

Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці

Важкий податковий прес, який добре відчуває на собі "білий" бізнес, суттєво зменшує його конкурентоздатність в умовах перебування значної частки економіки в тіні та невпинного відпливу робочої сили за кордон.

Проте у своїх передвиборчих програмах не всі кандидати згадали про передумови для створення робочих місць та нарощення темпів виробництва в країні.

Підприємці спитали кандидатів про їх плани у цьому напрямку. "За" виступають Порошенко, Зеленський, Гриценко та Садовий. Не підтримали цей пункт Тимошенко та Ляшко.

Зниження ставки єдиного соціального внеску до 22% уже дало економічний ефект: завдяки зниженню навантаження надходження з податку на доходи фізичних осіб щорічно збільшуються на 40 млрд грн.

Ініціатива СУП передбачає поступове зменшення єдиного соціального внеску до 0%.[BANNER1]

На першому етапі нарахування ЄСВ обмежується шляхом зменшення максимальної бази для нарахування ЄСВ до двох мінімальних зарплат (МЗП).

На другому етапі — до однієї МЗП, на третьому — ЄСВ скасовується. На перших двох етапах ЄСВ сплачується безпосередньо в бюджет. Витрати на виплату пенсій фінансуються безпосередньо з бюджету коштом ЄСВ, частини податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та інших надходжень до бюджету.

Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів. Ліквідація податкової міліції

Це питання представники бізнесу та кандидати обговорювали найдовше. П’ять кандидатів підтримали запровадження нового органу. Не згадав цю реформу в переліку важливих Олег Ляшко.

Запровадження безпаперових технологій: заборона державним органам вимагати інформацію, яка є у державних базах даних

Відмова від застарілих паперових атавізмів є каталізатором процесу переходу до цифрової економіки через запровадження електронного документообігу та дедалі більшу кількість електронних послуг, знищення складних бюрократичних механізмів.

Цей пункт визначили пріоритетним кандидати в президенти Володимир Зеленський, Анатолій Гриценко та Андрій Садовий.

Реформа контрольних органів

Проведення цієї реформи передбачає реалізацію трьох елементів. Перший — запровадження персональної відповідальності представників органів держнагляду (контролю). Другий — ризико-орієнтований підхід до перевірок. Третій — проведення відкритих конкурсів на керівні посади.

Бізнес-спільнота стурбована неправомірними діями та рішеннями представників контрольних органів.

Офіційна статистика свідчить, що порушення виявляються у 72% перевірок. Проте в судах у більшості випадків ці рішення скасовуються на користь платників податків.

СУП ініціювала проект закону "Про вдосконалення системи державного управління для зменшення випадків ухвалення незаконних рішень щодо суб'єктів господарювання" стосовно впровадження персональної відповідальності представників органів держнагляду (контролю).[BANNER2]

Запропонована законопроектом система передбачатиме запровадження адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за один незаконний розпорядчий акт, позбавлення права обіймати посаду на одинадцятий випадок притягнення судом до відповідальності за незаконні акти, а також автоматичне позбавлення повноваження підписувати розпорядчі акти після 20-ти встановлених судом фактів незаконності документів.

Цю реформу підтримали Петро Порошенко, Анатолій Гриценко, Володимир Зеленський та Андрій Садовий. Необхідність обмеження перевірок коротко згадується у передвиборчій програмі Олега Ляшка.

Запровадження сучасного трудового права

Тут йдеться про законодавство, засноване на свободі трудового договору, про спрощення формальностей та зменшення штрафних санкцій за порушення трудового законодавства.[L]

Чинний Кодекс законів про працю дістався країні у спадок від УРСР і залишається "реліквією" минулої епохи, що давно не відображає українських реалій.

З моменту запровадження у 1971 році в документ було внесено понад півтисячі правок, але це не викреслило з нього застарілих та недієздатних норм.

Крім того, роботодавці та працівники давно потребують сучасного регулювання трудових відносин, що включатиме працевлаштування на умовах ненормованого робочого часу, гнучкий режим роботи, можливість дистанційної праці.

Своїх позицій щодо цього пункту не зазначили Юлія Тимошенко та Олег Ляшко.

Збереження спрощеної системи оподаткування. Сприяння легальному мікробізнесу і малому підприємництву

Цей пріоритет підтримали Гриценко, Зеленський, Тимошенко, Садовий. У команді Порошенка також підтримали ініціативу, зазначивши, що додатково необхідно вводити фіскалізацію операцій.

Учасниками СУП є понад 700 компаній, які працюють в легальній площині. Це різний за сферою діяльності та розміром бізнес — від сільського господарства до e-commerce, від великого до мікробізнесу.

* * *

Українські підприємці працюють в умовах надмірного адміністративного та податкового навантаження, застарілого трудового законодавства, нестачі професійних кадрів унаслідок трудової міграції та неконкурентних правил гри поруч з тіньовим сектором.

Бізнес зацікавлений будувати відкритий діалог з політичною елітою та готовий об’єднувати зусилля для формування сприятливого бізнес-середовища.

Ми отримали підтримку ініціатив бізнесу з боку окремих кандидатів, а після президентських виборів уважно спостерігатимемо за їх втіленням.

Примітка. Зустрічі, організовані СУП, не можна розглядати як підтримку того чи іншого кандидата або політичної сили представниками Ради директорів СУП чи адміністрацією спілки. Топ-10 ініціатив бізнесу були сформовані в рамках тимчасового (на період виборів) об'єднання 73 бізнес-асоціацій в Національну бізнес-коаліцію. Мета об'єднання — домогтися підтримки та подальшої реалізації єдиної бізнес-адженди кандидатами та політичними силами.

Тетяна Паламарчук, в. о. виконавчого директора СУП