Камера, мотор, поїхали! Як влаштована порночат-індустрія

"Відчуваєте самотність, втомилися від порно і шукаєте компанію?". "Порночат з дівчатами на будь-який смак". "Еротичний онлайн-вебкам-чат". "Найбільша вебкам-спільнота світу, тисячі моделей онлайн".

Такі невигадливі заклики легко б’ють в ціль і залучають на сайти мільйони клієнтів, які готові розлучитися з грошима заради незвичного спілкування.

Дівчата і хлопці роздягаються, задовольняють себе перед камерою, спілкуються, втілюють найдивніші сексуальні фантазії співрозмовника й отримують за це гроші.

В народі це називається "вебкам" — послуги з присмаком "полунички". Вони стають все більш популярними і затребуваними в мережі.

Йдеться про індустрію, масштаби якої неможливо осягнути. Вона оперує мільярдними потоками і "працевлаштовує" сотні тисяч "моделей", які обслуговують мільйонні армії користувачів.

Як влаштований цей бізнес, скільки заробляють його учасники, як це стосується України, і яке покарання можна отримати за "вебкам", досліджувала ЕП.

Вебкам-бізнес — це спілкування у відеочаті, де за додаткову плату модель роздягається, позує і виконує сексуальні прохання. Відрізняє його від звичайного порно-бізнесу те, що це ексклюзивне спілкування, доступне тільки учасникам чату. Воно не поширюється в мережі і не передбачає фізичного контакту моделі з партнером.

Про порночат-індустрію

Роботу у вебкам-індустрії часто порівнюють з роботою борделів, але це не зовсім так.

Вебкам — це діяльність, яка повністю існує в мережі.Спілкування можливе тільки в онлайні. Моделі записують ці відео самостійно вдома або у студіях, спеціально створених посередниками для додаткового заробітку.

Таким чином, в індустрію залучені три гравці: платформи, на яких розміщується відео, моделі, які створюють контент, і посередники, які організовують роботу моделей в офлайні.

Портали-монополісти

У вебкам-індустрії є портали-монополісти, які забезпечують онлайн-майданчики для студій і дівчат.

Оскільки такі сайти беруть на себе всі ризики, вони реєструються у тих юрисдикціях, де така діяльність не заборонена або дозволяє зберігати власників у секреті. Зазвичай це окремі штати у США або офшорні зони, наприклад Кіпр або Беліз.

Це дозволяє власниками таких ресурсів без проблем вивести зароблені віртуальні гроші із сайту і не потрапити до рук правоохоронців у країні перебування.

Творці таких платформ дбають і про безпеку в мережі. Вони використовують спеціальні хостингові компанії, які надають свої технічні майданчики. Там контент шифрується і захищається від блокування.

За даними департаменту боротьби із злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, Національної поліції, українські студії переважно використовують ще й зарубіжні сервери.

Основний заробіток вебкам-порталів — відсоток від заробітку чатів, які створюють студії і дівчата на їх платформах. Зазвичай це 50-70% від прибутку моделей і студій.

Платформи також підключають сайти-партнери і продають свій інтернет-трафік. Вебкам-портал розміщує у себе посилання на партнерські сайти, і якщо користувачі заходять на сайт партнерів через лінк, опублікований на сторінці вебкам-порталу, той отримує за це певний заробіток.

Валютою сайтів є "токени" — умовна позначка грошей. Інакше кажучи, 1 дол буде відображатися на сайті як 1 токен. На кожному ресурсі це співвідношення різне. Наприклад, 1 токен може дорівнювати 50 центам або 75 центам.

Щоб отримати токени, треба заплатити реальні гроші на спеціальний рахунок, вказаний на сайті. Зараховані гроші будуть відображатися у профілі користувача у вигляді токенів.

Платити можна звичайними банківськими картками, можна використовувати електронні гаманці, платіжні системи Payoneer та FirstChoicePay, подарункові картки, смс і навіть біткоїни.

Будь-які фінансові транзакції завжди здійснюються через спеціальну зашифровану сторінку, а грошові перекази за допомогою платіжних систем Payoneer або FirstChoicePay дозволяють зберегти анонімність при виведенні коштів.

Порахувати дохід такого тіньового бізнесу неможливо. Є тільки приблизні оцінки.

Ще у 2013 році Дуглас Рітчер, консультант одного з найбільш відвідуваних вебкам-сайтів LiveJasmin, в коментарі журналісту "Нью-Йорк таймс" оцінив річний дохід галузі вебкамінгу більш ніж 1 млрд дол.

За інформацією одного з найбільших ресурсів в індустрії MyFreeCams, на їхній сайт заходить близько 30 млн унікальних відвідувачів на місяць, він має 20 млн зареєстрованих користувачів і 200 тис моделей.

Аналітична платформа Similarweb дає можливість приблизно оцінити масштаби відвідування таких сайтів, але статистика рахує всі перегляди, включаючи випадкові і повторні відвідування сторінки.

Одним з лідерів ринку є портал Chaturbate, у січні 2019 року він зібрав 434,66 мільйони переглядів, а середній час перебування користувачів на сайті становив майже 11 хвилин.

Ще на одного з лідерів ринку — веб-портал LiveJasmin — за вересень 2018 року припадає 282,64 млн переглядів. Правда, середній час відвідування становив лише півтори хвилини, показник відмов — 62%.

Ще один популярний ресурс — Bongacams — за цей же час отримав 127,32 млн переглядів, але середній час відвідування становив уже 3,42 хв. Відмов від перебування на сайті порівняно менше — 47%.

Менш масштабним, але теж популярним ресурсом є портал Streamate, у якого 7,55 млн переглядів за вересень. Проте середній час перебування тут суттєво більший — 8,27 хв, показник відмов — 100%.

Щоб запустити такий агрегатор, потрібно багато сил та інвестицій. Більшість гравців індустрії обирають іншу роль: створюють студію-посередника між дівчатами і вебкам-порталами або працюють моделлю самостійно.

Щоб дізнатися, як організований процес з обох сторін, ЕП поговорила з нинішніми і колишніми працівниками цієї сфери.

З боку моделі

Для заохочення моделей до роботи у вебкам-індустрії творці платформ часто маніпулюють, кажучи про простий спосіб реєстрації.

"Щоб почати роботу в вебкам-моделлю, вам необхідно всього три речі: комп'ютер або планшет, веб-камера і підключення до мережі", — зазначається на сайті.

Насправді все не так просто. Адміністратори сайту "забувають" згадати про кримінальну відповідальність, що загрожує дівчині, яка реєструється на такому порталі.

Модель може зареєструватися на сайті самостійно і працювати на себе, а може почати співпрацювати зі студією, яка виконає реєстрацію за неї і підготує всі умови для роботи.

У разі самостійної реєстрації і реєстрації через посередників модель повинна надати свої паспортні дані. Більше того, деякі платформи вимагають верифікувати цю інформацію через фото з документами в руках. Ці дані зберігаються в системі сайту і недоступні для користувачів.

Клієнти не мають права ставити питання про особисте, про місце проживання або справжнє ім'я моделі, а деякі сервіси навіть штрафують учасників за спроби обмінятися особистими даними.

Дівчина або хлопець можуть вибрати категорію, у якій хочуть працювати: флірт, який не передбачає сексуальних дій, або еротика, де потрібно роздягатися.

І модель, і студія реєструються на одному і тому ж порталі. Для цього передбачені два різні акаунти: особистий та груповий.

Якщо дівчина або хлопець через оголошення в інтернеті починають працювати на посередників, то це знімає з них усі організаційні моменти, але студія, з якою вони співпрацюють, забирає додатковий відсоток від заробітку.

У такому випадку модель буде змушена ділити прибуток з двома посередниками: вебкам-порталом, на якому зареєстрована студія, і з самою студією, яка організовує знімання.

Для дівчат така форма співпраці найбільш ризикована. Виходячи із судової практики, студії, які були закриті на території України, часто залучали до роботи неповнолітніх і піддавали дівчат насиллю.

Ціна питання

Оплата здійснюється похвилинно: чим довше клієнт перебуває у чаті, тим більше заробляє модель. Завдання дівчини або хлопця зробити так, щоб співрозмовнику подобалася розмова і він не хотів піти в інший чат.

Чат може бути виключно приватним, в якому клієнт спілкується з моделлю тет-а-тет, або груповим, де модель спілкується одночасно з декількома користувачами. Особисте спілкування коштуватиме дорожче.

Зазвичай ціна за спілкування становить кілька доларів за хвилину. Сайт забирає 30-70% від заробітку моделі. Деякі платформи встановлюють знижки на процент, який беруть з моделі, щоб заохочувати їх заробляти більше. За активну роботу сайт забирає в моделі не 70% заробітку, а лише 50%.

Наприклад, вебкам-сервіс WebCamCash виставляє різну комісію залежно від заробленої суми: до 700 дол — 10%, 1 200 дол — 9%, мінімальна комісія становить 5% із ставки 10 000.01 дол і вище.

Моделі також заробляють на чайових, які відвідувачі можуть залишати їм на свій розсуд, і на системах заохочень за активну роботу і залучення клієнтів. Подарунки для моделей розігрують самі портали, обираючи серед своїх співробітниць найбільш активних та прибуткових.

Відомий вебкам-сайт MyFreeCams оцінює дохід своїх топ-моделей більш ніж 50 тис дол на місяць, а середній показник становить 10 тис дол на місяць.

Скоріше за все, це завищені показники. Сайт у такий спосіб намагається залучити якомога більше моделей. Більш реальну суму називають користувачі дискусій на форумах — 5 тис дол на місяць.

Тимчасом сайт Bongamodels хвалиться найкращими працівниками місяця, які заробили 11 703, 12 781 і 13 646 дол.

Інша платформа, LiveGirl, платить 1 дол за хвилину й оцінює середній щомісячний дохід дівчини, яка працює по дві години на день, 10 тис дол.

Інший приклад: київська домашня онлайн-порностудія, яку кілька років тому закрили у Києві, оцінювала хвилину спілкування з моделями 10-25 дол.

Робочий графік веб-моделі, яка працює на певну студію-посередника, ділиться на періоди від 7 до 14 календарних днів, а кількість проведених годин на сайті дівчата регулюють самостійно.

Для додаткового захисту конфіденційності платежі моделям приходять від компаній з назвами, не пов'язаними з веб-моделінгом.

З боку студії

Принцип роботи студії — створення власного бізнесу на базі чинної платформи.

Акаунт студії реєструється за тим же принципом, що й аккаунт моделі. Необхідно обрати назву, ввести паспортні дані адміністратора групи і після цього можна підключати дівчат до каналу.

Щоб залишатися анонімними, організатори студій часто вдаються до хитрощів: реєструють студію на паспорт першої дівчини, яка буде там працювати. Таким чином усю відповідальність за діяльність студії бере на себе модель.

Творець студії бере відсоток від заробітку моделі, але частину прибутку автоматично забирає сайт. Крім того, адміністратор групового акаунту може контролювати бесіди дівчат у чатах.

Якщо дохід від студії не надто високий, гроші за діяльність групи можна виводити через звичайні платіжні системи, які пропонує платформа, не вказуючи призначення платежу.

Якщо ж дохід значний і може викликати підозри, адміністратори створюють фіктивні компанії на території України, які займаються, наприклад, IT-консалтингом. Результати такої діяльності не можна перевірити, тож це дозволяє виправдати будь-яку суму, яка надходить на рахунок.

Часто такі студії організовують у звичайних квартирах, де адміністратори забезпечують процес знімання. Деякі посередники розвивають бізнес, консультуючи інших таких посередників.

Як карають вебкамінг в Україні

В останні роки в українському інформаційному полі з'являється все більше новин про викриття онлайн-порностудій. У 2018 році правоохоронці затримали моделей та організаторів домашніх студій у Києві, Харкові, Дніпрі, Миколаєві.

Затриманим зазвичай інкримінують порушення статті 301 Кримінального процесуального кодексу "Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів".

"У режимі онлайн під час спілкування з клієнтом виготовили з метою збуту та розповсюдили через мережу інтернет відео із зображенням власного оголеного тіла та демонстрацією своїх статевих органів", — зазначається в одному із судових рішень в Єдиному реєстрі.

Після ознайомлення з цим рішенням ЕП зв'язалася з адвокатом підсудної, яка фігурувала у цій справі. Як виявилося, за приватне онлайн-спілкування дівчину засудили на п'ять років.

За словами адвоката Олега Іщенка, з юридичної точки зору кваліфікувати такі дії як порнографію неправильно. Процес онлайн-спілкування в мережі не передбачає поширення цього відео, тому тут нема порушення згаданої статті, переконаний він.

"Під порнографією потрібно розуміти продукт, який можна використовувати неодноразово. Під час онлайн-трансляції одна людина спілкується з обмеженою кількістю людей. Фактично, це форма сексу. Кваліфікуючи це діяння як порнографію, ми намагаємося заборонити секс", — вважає Іщенко.

Натомість у Національній поліції такі злочини кваліфікують як розповсюдження порнографії, а саме онлайн-спілкування не є злочином: "Онлайн-спілкування в мережі інтернет не є карним діянням в Україні. Законодавство України забороняє виготовлення, збут та розповсюдження предметів порнографічного характеру".

Цей та інші такі випадки свідчать про відсутність розуміння, чим є вебкам-індустрія. Випадки з викриттям домашніх студій частішають, а на питання, як кваліфікувати такі злочини, однозначної відповіді нема.

Замість висновку 

З розвитком технологій секс-бізнес змінює форми, переходячи у віртуальний світ. Зупинити такі стихійні процеси неможливо, але можна перестати вдавати, що це незначний маргінальний ринок, на який довго не звертали уваги.

Вебкам-індустрія — це величезна тіньова сфера економіки, яка оперує гігантськими сумами. Розуміючи, як цей бізнес працює і чим він є, легше сформувати своє ставлення до нього і почати правильно його класифікувати.