Чому українці переплачують за імпортні товари і хто на цьому заробляє

Українці змушені переплачувати за імпортну електроніку, ліки, автозапчастини, одяг сотні мільйонів доларів на рік, тому що в Україні негласно діє національний принцип вичерпання авторських прав на торговельну марку.

Національний принцип означає, що власник торгової марки або його представник одноосібно встановлює в країні ціну на свій товар і вказує, хто має право його імпортувати і продавати.

Щоб значно знизити ціни на більшу частину імпорту, в Україні потрібно ввести міжнародний принцип вичерпання авторських прав на торговельну марку.

Міжнародний принцип означає, що безліч імпортерів незалежно один від одного встановлюють ціну на імпортний товар залежно від попиту і пропозиції на ринку, а сам товар має право імпортувати і продавати в країні будь-яка компанія без дозволу власника торговельної марки.

Дискусії бізнес-спільноти та експертного середовища навколо теми впровадження в Україні національного або міжнародного принципів вичерпання прав ведуться не один рік. Зараз вони загострилися, тому що парламент на поточній сесії повинен розглянути два протилежні законопроекти.

Один вводить національний принцип, інший — міжнародний.

Кожен з цих законів поставить крапку в багаторічній суперечці і суттєво вплине на процес ціноутворення на імпортну продукцію, щорічний оборот якої становить десятки мільярдів доларів.

ЕП на прикладах ринків електроніки і фармацевтичної продукції показує, як в Україні негласно діє національний принцип вичерпання авторських прав на торговельну марку.

Приклад ринку електроніки: iPhone дорожчий, ніж у Швейцарії

Україна входить до четвірки країн світу з найвищою офіційною ціною на імпортований iPhone 8 64 Гб. В Україні цей пристрій на 60-70 дол дорожчий, ніж в країнах Європи, і на 256 дол дорожчий, ніж у США. Ціни в різних країнах на цю модель можна знайти на сайті Apple.

В Україні iPhone 8 64 Гб коштує набагато дорожче, ніж у Німеччині, Канаді, Малайзії, Швейцарії, Польщі, Китаї, Австралії, Франції, Іспанії, Філіппінах.

Скільки коштує iPhone 8 64 Гб

Ціну на iPhone 8 64 Гб, як і майже на всю іншу техніку Apple в Україні, встановлює офіційний авторизований дистриб'ютор техніки Apple компанія ТОВ ПІІ "Асбіс-Україна" (ASBIS Україна). Це один з найбільших імпортерів електроніки в країні.

У нього є потужні конкуренти — ІП "І-АР-СІ" (ERC) і ТОВ "МТІ", які також імпортують величезний асортимент електроніки. Однак існують підстави вважати, що тільки "ASBIS Україна" має право імпортувати в Україну смартфони Apple. Іншими словами, існують підстави підозрювати, що у компанії монополія на імпорт смартфонів Apple в Україні.

Сама "ASBIS Україна" не продає техніку Apple, вона виконує роль оптового постачальника для кінцевих продавців — українських роздрібних мереж та інтернет-магазинів. Їх перелік є на сайті постачальника.

Усіх продавців техніки Apple, яких нема в переліку, прирівнюють до торговців контрабандою.

Таким чином, "ASBIS Україна" повністю контролює канал поставок техніки Apple в Україні і "білий" канал продажів. У підсумку Україна входить до числа країн, де офіційно ввезений iPhone 8 64 Гб найдорожчий у світі.

Позиція "ASBIS України"

ЕП попросила компанію "ASBIS Україна" пояснити, чому в Україні ціна на iPhone одна з найвищих у світі та хто і як її формує.

Нижче — коментар директора департаменту з роботи з роздрібними клієнтами компанії Віталія Мельниченка.

"ASBIS працює за схемою VAD (value add distributor), фактично виконуючи всю роботу виробника з просування і дистрибуції на локальному ринку.

Продукцію ми отримуємо безпосередньо від виробника, без посередників, відповідно — домовляємося з партнерами (ритейлом) про представленість на полиці і просування.

Базову ціну на пристрої, що поставляються в кожну країну, встановлює виробник. Ми працюємо чітко у рамках законодавства України і вимог Apple. Для нас важливо не просто продавати продукцію за доступними для споживачів цінами, а й платити всі податки, щоб розвивати і компанію, і країну.

Безумовно, в різних країнах є відмінності в оподаткуванні та у витратах на логістику. Це позначається на цінах на полиці".

Причому тут національний принцип вичерпання прав

Приклад з iPhone 8 64 Гб ілюструє наслідки і механізм роботи національного принципу вичерпання прав.

Є ознаки того, що законний представник бренду Apple в Україні — український офіс міжнародної юридичної фірми Baker&McKenzie — наділив компанію "ASBIS Україна" монопольним правом імпорту та продажу техніки Apple в Україні. Тому тільки "ASBIS Україна" має право імпортувати цю техніку і тільки ця фірма вказує, хто і за якою ціною буде її продавати

Як це працює з правової точки зору?

Baker&McKenzie внесла "ASBIS Україну" в Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності. Щоб внести бренд в перелік, представник бренду заповнює заяву про сприяння захисту майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності.

У ньому представник бренду прямо вказує, яким компаніям дозволяє імпортувати товар. Більше того, він може вказати, які компанії, на його погляд, імпортують цей товар контрафактно — без його "схвалення".

Уся ця інформація вноситься до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митної служби ДФС. Весь імпорт потрапляє в країну після звірки з базою.

Таким чином, власник бренду "відсіває" незалежних постачальників, які можуть завезти в Україну товар безпосередньо з ЄС, США, Китаю за значно нижчими цінами. Власник бренду наділяє "своїх" постачальників монопольним становищем і каже їм, за якою ціною продавати товар в Україні.

Два інструменти негласної реалізації національного принципу

Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності створений для боротьби з підробленими товарами, але насправді використовується для боротьби з конкурентами.

Механізм застосування цього реєстру — це перший інструмент забезпечення негласної роботи національного принципу.

Другий інструмент — це чинний в Україні механізм сертифікації імпортних товарів. Кожен імпортний товар підлягає сертифікації: тестуванню на предмет відповідності національним стандартам.

Усе iPone, iPad, MacBook, телевізори, чайники, ліки, алкоголь десятки українських державних і приватних структур тестують на предмет відповідності національним стандартам.

Процедура сертифікації має таку особливість: якщо один імпортер отримав сертифікат на конкретну модель, наприклад, телевізор, то інші імпортери не можуть скористатися цим сертифікатом. Кожен імпортер повинен отримати "свій" сертифікат на один і той же товар, навіть якщо він вже був сертифікований в Україні.

Головне: перед початком процедури сертифікації орган сертифікації повинен мати дозвіл власника авторських прав на випробування товару. Щоб дарма не мучити бізнесменів, представники органів сертифікації відразу говорять: сертифікат на Apple, Sony і Samsung ми вам не дамо.

Приклад ринку ліків: надприбутки французької Servier

"Антимонопольним комітетом України встановлено, що ТОВ "Серв'є Україна" і його дистриб'ютори уклали угоди, умовами яких для дистриб'юторів встановлені:

— обмеження щодо територіального продажу,

— передумови обмеження паралельного імпорту,

— зобов'язання щодо звітності про обсяги, напрямки реалізації лікарських засобів, споживачів і контрагентів дистриб'юторів, залишки продукції на складах,

— непрозорі механізми надання знижок та інших переваг для окремих дистриб'юторів.

Усе це призвело до необґрунтованого підвищення вартості лікарських засобів групи компаній Servier, що реалізуються через процедури державних закупівель, у 2011-2012 роках, а також до обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання внаслідок розподілу ринків за колом покупців".

Це цитата з рішення АМКУ. Вона свідчить про те, що українська "дочка" французької фармацевтичної компанії Servier монополізувала імпорт своєї продукції в Україні і диктувала українським реселерам умови продажу своїх ліків з метою отримання надприбутків. Саме так працює національний принцип вичерпання прав.

Servier спеціалізується на препаратах для лікування кардіологічних та ревматичних захворювань, діабету і депресії.

"Servier посідає впевнену позицію на фармацевтичному ринку України: №1 — в кардіологічній галузі, №6 — серед усіх фармацевтичних компаній на ринку України. На ринку України представлено 17 препаратів", — пише компанія на своєму сайті.

Українці в аптеках купують тільки 25-30% імпортних ліків, але 70% грошей українців іде саме на імпортні ліки. Такі цифри наводить доктор фармацевтичних наук, президент громадської спілки "Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров'я" Костянтин Косяченко.

Щорічний обсяг імпорту фармацевтичної продукції обчислюється мільярдами доларів.

З 1 січня до 30 вересня 2018 року Україна імпортувала фармацевтичної продукції на 1,4 млрд дол. Це дані митної статистики ДФС. У 2017 році імпорт становив 1,7 млрд дол, у 2016 році — 1,6 млрд дол.

Україна — не Євросоюз

Головним аргументом лобістів ідеї легалізації в Україні національного принципу вичерпання прав є теза, що національний принцип діє в Європейському Союзі. Оскільки Україна взяла на себе зобов'язання поступово імплементувати законодавство ЄС, то повинна узаконити національний принцип.

При цьому лобісти не хочуть враховувати, що Україна не є членом ЄС, а також те, що в ЄС діє не національний, а регіональний принцип. У чому його суть? Якщо товар введений в обіг на території однієї з країн ЄС, то в інших країнах ЄС автоматично дозволені паралельний імпорт і дистрибуція такого товару.

Крім того, ЄС — це 28 держав, 21% світового виробництва, найбільша економіка світу, 500 млн жителів. У той же час Україна — найбідніша країна Європи з найвищими у Європі цінами на більшість імпортних товарів.

На завершення ЕП публікує таблицю з аргументами "за" і "проти" легалізації в Україні національного і міжнародного принципів вичерпання прав.

Міжнародний принцип (імпорт без згоди власника авторських прав) — товар виробника має право імпортувати в Україну будь-яка компанія, ціна на товар виробника залежить від конкуренції імпортерів і попиту на ринку, асортиментний ряд виробника залежить від попиту на ринку і конкуренції імпортерів. Законопроект №4614, ініціатор — прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Національний принцип (імпорт з дозволу власника авторських прав) — виробник вказує, хто має право імпортувати його товар і за якою ціною його продавати, який асортимент його товарів можна продавати в Україні. Законопроект №5419. Ініціатор — народний депутат Вікторія Пташник та інші депутати.