Європейський суд визнав мораторій на торгівлю землею незаконним. Що далі?
22 серпня набуває чинності рішення Європейського суду з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України", відповідно до якого мораторій на продаж земель визнається таким, що порушує права людини.
Рівно три місяці тому суд рекомендував Україні переглянути нормативні акти та ухвалити більш збалансоване законодавство, але за цей час нічого не було зроблено.
Хто найбільше програє від існування мораторію, та як рішення ЄСПЛ може змінити статус-кво в земельному питанні?
Мораторій — 9 літер і 18 років обмеження економічної свободи
Вже майже 18 років в Україні існує мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Обмеження, яке мало стати тимчасовим і було ухвалене 2001 року, з кожним днем продовжує ускладнювати життя майже 7 мільйонів простих землевласників через обмеження їхньої економічної свободи.
Відсутність ринкової вартості оренди та ціни на землю, ускладнені умови використання землі для отримання кредиту під заставу в банку, проблеми з успадкуванням та обміном земельних ділянок. Цей список негативних ефектів мораторію можна продовжувати вічно.
Що означає мораторій для звичайного землевласника?
Неможливість вільно розпоряджатися землею робить її низьколіквідним активом. Саме через це вартість оренди землі занижується, а землевласник отримує мізерні доходи.
По-перше, українські землевласники не мають можливості продати, обміняти землю або взяти кредит під її заставу. Самостійний обробіток також є неможливим для багатьох землевласників, оскільки дуже часто це люди похилого віку (середній вік власників паїв — більше 60 років), або люди, що переїхали в іншу місцевість.
Також часто паї не є цілісним земельним масивом, а складаються з дрібних ділянок, що унеможливлює їх обробіток. Єдиний варіант, який залишається у землевласників — здати землі в оренду.
По-друге, обмеження права вільно розпоряджатися землею призводить до знецінення землі як активу. Це пов'язано з тим, що землевласники не мають альтернатив використання власного активу, що дозволяє орендарям тиснути на землевласників і домогатися зниження вартості оренди.
В середньому українські землевласники отримують 50-70 дол (хоча в окремих випадках вартість оренди може становити і більше 100-120 дол), що значно нижче, ніж у європейських країнах, де ринок землі успішно функціонує (для прикладу ціна оренди у Франції — 224, Болгарії — 250, Данії — 595, Нідерландах — 878).
По-третє, більша частина землевласників (56%) здає паї в оренду, низька вартість якої є причиною мізерних доходів від землі. За розрахунками Світового банку, вартість оренди одного гектару в Україні повинна становити близько 250 дол.
Враховуючи те, що середній розмір паю в Україні сягає 3-4 га, землевласники недоотримують в середньому 600-800 дол за рік. Мізерний дохід, який власники отримують від своєї землі, є проблемою, що впливає на платоспроможність населення, можливість заощаджувати та інвестувати в майбутнє своїх домогосподарств.
"Майже успішні" спроби змінити статус-кво
На необхідності зняття мораторію неодноразово наголошували провідні експерти та частина політичного істеблішменту. Більше того, 55 депутатів підписали звернення до Конституційного Суду про неконституційність мораторію. Хоча суд і відмовив у задоволенні клопотання про відкриття конституційного провадження.
Крім цього, Міжнародний валютний фонд в своєму меморандумі, опублікованому 2 березня 2017 року, вперше виніс питання про скасування мораторію на перший план.
Зокрема, в ньому йшлося про необхідність розгляду питань пенсійної та земельної реформи, однак термін був відкладений через важливість досягнення суспільного компромісу в ключових питаннях.
Тому, на жаль, зусилля щодо скасування мораторію на продаж землі довгий час закінчувались нічим — мораторій знову і знову продовжували.
Однак ініціативи та спроби зрушити ситуацію з мертвої точки були присутні як серед експертів так і серед звичайних землевласників. Наприклад, проект farmland.in.ua, створення якого ініціювали ще у 2015 році, допомагав власникам паїв підготувати документи для подачі позовів до ЄСПЛ, що дозволило створити противагу з боку незалежних міжнародних інституцій українським політикам з популістичними заявами.
За час роботи порталу було опрацьовано більше 500 заявок від землевласників та зібрано близько 14 позовів до ЄСПЛ, з яких вже подано 11. Надаючи консультаційну допомогу пайовикам, експерти вчергове наголошували на неконституційності та дискримінаційній природі мораторію.
Рішення ЄСПЛ — шанс встановити чіткі правила гри
22 травня 2018 року стало відомо про рішення Європейського суду з прав людини щодо справи "Зеленчук та Цицюра проти України", яке стане новим кроком до скасування мораторію.
Зокрема, в рішенні говориться про те, що абсолютна заборона купівлі та продажу сільськогосподарської землі в Україні є порушенням права людини на приватну власність, закріпленого в статті 1 Європейської конвенції з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ також наголошується на необхідності дотримання справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та правами власності позивачів.
У рішенні також йдеться про непостійний та частково суперечливий характер підходу держави до питання скасування мораторію. Суд також рекомендує державі в "розумні строки" ухвалити більш збалансоване законодавство, що може дозволити вийти з фази "законодавчої стагнації" в сфері земельної реформи.
Таким чином, міжнародний прецедент засудження на найвищому рівні мораторію як протиправного обмеження — створений.
Для українських землевласників дане рішення створює можливість відстоювати власне право розпоряджатися своїм активом.
Так, відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення ЄСПЛ стають джерелом права в Україні з моменту, як сплине тримісячний строк від дати винесення рішення.
Тобто, починаючи з 22 серпня 2018 року українські землевласники, які хочуть захистити свої майнові права (обмежені внаслідок мораторію), зможуть посилатись у своїх позовах до національних судів на рішення ЄСПЛ.
Якщо держава у "розумні строки" не скасує мораторій, ЄСПЛ буде присуджувати майбутнім позивачам грошові компенсації, а це мільярдні втрати для держави.
Як показує практика, "розумні строки" у таких справах — це 1-2 роки.
Тобто, кожен позов до ЄСПЛ, що буде поданий протягом наступних років, це додатковий тиск на українську владу.
Після рішення ЄСПЛ землевласники опинились у виграшній ситуації. Якщо держава скасує мораторій— землевласники отримають можливість вільно розпоряджатися своїм активом. Якщо ні — вони зможуть отримати справедливу компенсацію від держави.
Українська влада ж опинилась в абсолютно програшній ситуації, оскільки незаконність мораторію визнала міжнародна інстанція, що немає упереджених інтересів в Україні та є незалежним арбітром. Тепер час грає не на її користь.
Дмитро Ливч, проектний менеджер EasyBusiness, експерт Реанімаційного пакета реформ
Матеріал підготовлено за участю Андрія Дяківа, економічного аналітика EasyBusiness