Як "Росава" на сонці: чи поверне Жеваго державі півтора мільярда

Градус напруги у відносинах найбільшого виробника шин в Україні компанії "Росава" та Офісом великих платників податків ДФС підвищується. Фіскали прораховують нові варіанти, які дозволять стягнути з компанії 1,3 млрд грн пені за неповернення валютної виручки, "Росава" намагається цього уникнути.

ЕП з'ясувала, що далі робитиме ДФС і чи є шанси на сплату пені.

Як виводили виручку

"Росава" — найбільший в Україні виробник шин. Компанія також торгує деталями для автота експлуатує Білоцерківський шинний завод. Вона входить у фінансово-промислову групу народного депутата Костянтина Жеваго "Фінанси та кредит".

У 2017 році "Росава" збільшила збиток на 73,8% до 717,8 млн грн, скоротивши чистий дохід в 1,7 разу до 875,3 млн грн.У "Росави", як і в інших компаній групи Жеваго, давні стосунки з правоохоронними органами.

У жовтні 2017 року СБУ встановила, що у 2012-2015 роках службові особи банку "Фінанси та кредит" за попередньою змовою з власниками банку та кіпрською Nasterno Commercial Ltdвивели з банку активів на понад 1 млрд грн.

У матеріалах цього провадження фігурує епізод про виведення на британську Bridgeholm Commercial LLP 52,7 млн дол валютної виручки. У липні 2017 року ДФС отримала від СБУ листа про неповернення "Росавою" цих коштів.

У 2011 році "Росава" уклала з резидентом Великобританії компанієюBridgeholm Commercial LLP контракт на поставку німецького обладнання для виробництва автомобільних шин. "Росава" переказала валюту через банк "Фінанси та кредит", бенефіціарним власником якого є Жеваго. Британці контракт не виконали.

Згідно з українським законодавством, у випадку з неповерненням валюти можливі три варіанти розвитку подій. Перший —підприємству нараховується пеня. Другий —компанія подає заявку у МЕРТ на продовження термінів виконання контракту. Третій—компанія вимагає виконання контракту від свого контрагента в суді.

"Росава" звернулася до Мінекономіки. "З 2011 року до 2016 року МЕРТ продовжувало компанії терміни виконання контракту, з 2016 року припинило це робити. Підприємство замість суду з контрагентом обрало варіант бездіяльності", — розповідає голова Офісу великих платників податків ДФС Євген Бамбізов.

За його словами, оскільки банк "Фінанси та кредит" і "Росава" належать одній особі, банк, порушуючи норми українського законодавства, не повідомив ДФС про існування незакритої справи з повернення 52,7 млн дол валютної виручки. За результатами перевірки була нарахована пеня — 1,3 млрд грн.

Після цього справа потрапила в суд. 5 квітня 2018 року Окружний адмінсуд Києваухвалив рішення на користь ДФС і підтвердив правомірність нарахування пені.

У Державній фіскальній службі вважають, що контракт ніхто і не збирався виконувати. Мовляв, це була схема виведення валюти. Однак офіційно довести це складно: Британія не розкриває бенефіціарів свого нерезидента.

На рішення суду "Росава" відреагувала швидко.30 квітня 2018 року, за п'ять днів до набуття чинності цим рішенням, збори акціонерів компанії ліквідували юридичну особу ПрАТ "Росава". Відповідні зміни внесені в Єдиний державний реєстр.

Пізніше компанія пояснила, що рішення загальних зборів акціонерів передбачає не ліквідацію, а реструктуризацію підприємства. Мовляв, воно відповідає вимогам ринку щодо розділення різних сегментів: виробництва шин та їх реалізації.

Білоцерківський шинний завод продовжить працювати, оскільки реструктуризація передбачає повне збереження робочих місць, збільшення обсягів виробництва, додаткові інвестиції в підприємство, підсумувало керівництво компанії.

Ліквідація чи реструктуризація

Такий маневр для "Росави" має сенс. Він дозволяє компанії заплутати юридичний слід і позбавити ДФС можливостей стягнути пеню. Кінцем життя юридичної особи є припинення її діяльності, яке здійснюється двома шляхами.

Перший — реструктуризація, тобто передавання майна, прав та обов'язків правонаступникам внаслідок злиття, приєднання, поділу або реорганізації. Реструктуризація допускає процедуру санації — фінансового оздоровлення.

Другий — ліквідація, яка передбачає задоволення вимог кредиторів шляхом продажу майна підприємства.

"Основна мета реструктуризації — виживання підприємства, його пристосовування до вимог ринку, підвищення конкурентоспроможності, розділення активів і господарських процесів між різними компаніями. Однак при реструктуризації неможливо вивести правонаступників з-під пресу боргів, це завдання вирішує ліквідація", — пояснила юрист АФ Pragnum Олена Мічуріна.

Оскільки "Росава", за її словами, не перший рік збиткова, а борг підприємства обчислюється мільярдами гривень, то ліквідація з великою ймовірністю має на меті уникнення боргів. Податківці і кредитори отримають "пусте" підприємство, оскільки вільні від боргів активи будуть виведені на інші фірми.

"Такі дії "Росави" є грою в одні ворота. "Реструктуризація" дозволяє відзвітувати про збереження активів, робочих місць і залучення додаткових інвестицій. При цьому все "зайве" — податкові борги, банківські позики і зобов'язання — залишається у підприємстві, що ліквідується", — пояснює Мічуріна.

Запит ЕП про те, як саме відбуватиметься реструктуризація і хто відповідатиме у її рамках за виплату пені, у "Росаві" проігнорували.

Завод за пеню

Маневр з ліквідацією дав результат. Наразі на "Росаву" не поширюються норми Податкового кодексу, і Офіс великих платників податків не може описати активи боржника та провести їх примусову реалізацію для погашення боргу.

"Ми можемо лише заявити свої кредиторські вимоги, які погашаються ФГВФО у шостій черзі задоволення вимог кредиторів", — пояснює Бамбізов.

Юристи вказують на ще один важливий момент: фіскалам потрібно поквапитися.

Партнер ЮО ID Legal Group Олег Добровольський каже, що за Цивільним кодексом,строк заявлення кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняє діяльність, не може становити менше двох місяців і перевищувати шість місяців з дня оприлюднення повідомлення про припинення діяльності юридичної особи.[L]

Це означає, що граничний термін прийняття вимог від кредиторів — 3 липня 2018 року. Саме до цього дня ДФС мусить оформити свої кредиторські вимоги.

Вартість основного активу "Росави", шинного заводу, фіскали оцінюють 6 млрд грн. Левова частка цієї суми, 1,3 млрд грн, припадає на суму пені.За словами Бамбізова, офіс планує застосувати більш жорсткий сценарій стягнення пені.

"Стягнення боргів можливе за результатами кримінальних проваджень, відкритих податкової міліцією. За цим фактом податкова міліція кримінальне провадження ще не відкривала. Ми отримали рішення суду і побачили реакцію "Росави". Готуємо пакет документів і невдовзі задіємо цей механізм. Нам може допомогти СБУ — саме вона зафіксувала виведення валютної виручки", — каже Бамбізов.

Шанси на стягнення боргу

На думку опитаних ЕП юристів, "кримінальний варіант" справу не пришвидшить: цей спосіб стягнення податкової пені суперечливий та інертний.

"На відміну від стягнення за рішенням суду або за податковим повідомленням-рішенням, для кримінального переслідування замало факту несплати податків. Потрібно довести мотив та вину. Для цього слід провести слідчі дії та експертизи", — зазначає старший юрист Investment Service Ukraine Артем Пришедько.

Кримінальний кодекс передбачає відповідальність посадових осіб за умисне доведення підприємства до банкрутства. "Обтяжливими обставинами при цьому є корисливі мотиви. Проте кримінальна відповідальність може бути застосована лише тоді, коли контрольний орган доведе: навмисно вчинені дії посадовців призвели до неповернення валютної виручки", — уточнює Добровольський.

Відповідальність — це штраф від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 34-51 тис грн — з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

На думку Пришедько, ця процедура може лише затягнути розслідування та ускладнити стягнення податкових зобов'язань у кримінальному провадженні.