Що буде з Ощадбанком, Приватбанком та Укргазбанком до 2022 року. Проект стратегії

Про документ

11 лютого 2016 року. Міністр фінансів Наталія Яресько на засіданні уряду презентує "Засади стратегічного реформування державного банківського сектору".

Вона перелічує проблеми держбанків щодо прозорості, спеціалізації, ризиків політичного та адміністративного впливу на наглядові ради. Міністр також розповідає про плани створити відмінний від Мінекономіки номінаційний комітет, який обиратиме незалежні кандидатури до наглядових рад.

Після трихвилинної презентації та кількох запитань від членів уряду тодішній прем'єр Арсеній Яценюк підтримує Яресько, і міністри переходять до обговорення інших питань.

Тоді ж Кабмін дає протокольне доручення держбанкам оновити власні стратегії розвитку відповідно до ухваленого рішення.

Проте пройде десять місяців і це вже не матиме значення. В ніч з 18 на 19 грудня 2016 року пул державних поповнив Приватбанк. Після його націоналізації частка держави у банківському секторі зросла до 60%. Ухвалені раніше плани втратили актуальність.

Після цього Мінфін заявив про підготовку нової стратегії розвитку держбанків і залучив для цього міжнародних консультантів з компанії McKinsey. Ще рік пішов на її підготовку.

Про нову стратегію протягом року в міністерстві розповідали небагато, аж доки у грудні перший заступник міністра фінансів Оксана Маркарова та міністр фінансів Олександр Данилюк не заявили, що вона готова.

"Нова стратегія передбачає скорочення присутності держави в банківському секторі. У секторі корпоративного управління планується створити незалежні наглядові ради в Ощадбанку та Укрексімбанку", — заявила Маркарова, не вдаючись у деталі.

Утім, ЕП вдалося ознайомитися з документом, точніше — з останньою версією проекту, тож текст ще може змінитися. ЕП пропонує подивитися на головні зміни, які чекатимуть на держбанки, і на те, як держава планує ними управляти.

Державні плани

Стратегія розрахована до 2022 року включно. Виходячи з документу, у найближчі п'ять років держава зосередиться на досягненні в банківському секторі низки показників ефективності — KPI.

Перше. Держава хоче встановити фінансову стабільність через контроль за інфляцією, ризиками, ліквідністю та капіталом.

KPI — покращення регуляторного середовища, ринок капіталу, дотримання вимог "Базель III" — понад 10% у системі, рівень інфляції — менше 6% до 2020 року.

Друге. Підвищення доступності фінансування для пріоритетних галузей економіки.

Йдеться про кредитування довгострокових інфраструктурних проектів, підтримку малого і середнього бізнесу в галузях з високим адміністративним навантаженням, кредитування експорту та торгівлі.

KPI — рівень проникнення кредитування МСБ — 4% ВВП, залучення кредитів у довгострокові інфраструктурні проекти.

Третє. Поширення фінансових сервісів, доступ до банківських послуг для жителів cіл.

KPI — підвищення рівня проникнення банківського сектору до 65%.

Четверте. Скорочення обігу готівки з метою мінімізації тіньової економіки.

KPI — обіг готівки в економіці нижче 10%.

П'яте. Створення умов для окупності інвестицій.

KPI — продати 20% акцій щонайменше трьох банків приватному інвестору, забезпечити рентабельність капіталу згідно з бізнес-планами держбанків (вище 12% до 2022 року).

Шосте. Розвинуте корпоративне управління. Впровадження принципів управління ОЕСР до 2019 року.

Сьоме. Прибрати тиск проблемних активів на банківські баланси.

KPI — частка проблемних позик у кредитному портфелі банків — менше 10% з 2019 року.

Восьме. Мінімізувати вплив держави як акціонера на банківський сектор.

KPI — держава контролюватиме менше 20% банківських активів до 2022 року.

Дев'яте. Забезпечити конкурентні умови роботи державних банків.

KPI — зниження вартості депозитів до 1 п. п. вище рівня інфляції.

Ключове

Загалом за наступні чотири роки держава планує вирішити два ключові завдання: знизити частку проблемних активів і вибудувати нову модель управління ними.

Боротьба з поганими активами. На держбанки припадає 57% NPL — прострочених кредитів — у банківському секторі, 93% з яких — корпоративні. Ця цифра збігається з оцінками Нацбанку. Він заявив, що банківська система України у 2017 році встановила світовий рекорд за розміром проблемних кредитів.

Стратегія передбачає запровадження так званих NPL instrument solution — інструментів, які знизять частку проблемної заборгованості.

Мінфін розглядав кілька можливих опцій. Наразі він схиляється до варіанта, за якого погані активи залишатимуться на балансі банків і будуть управлятися незалежним комітетом. Подробиць щодо його ролі у документі нема.

Управління держбанками. Модель управління держбанками базується на чотирьох ключових принципах.

Перший — принцип незалежності. Він передбачає створення незалежних наглядових рад у всіх держбанках. Зараз вони є лише у Приватбанку та Укргазбанку.

Другий передбачає підписання контрактів з досвідченими управлінцями, які вибудують операційну діяльність банків, вдосконалять інфраструктуру та забезпечать вихід держави з банків не пізніше 2022 року.

Робити це планується через продаж українських активів міжнародним банкам та міжнародним фінансовим інституціям, а також через вихід українських банків на IPO. Продаж українських активів приватним інвестфондам та місцевим інвесторам — можливі, але менш привабливі для України сценарії.

Третій — строгий контроль за виконанням поставлених цілей.

Четвертий — створення спецпідрозділу з управління та нагляду за державними активами. Субординація така: Кабмін — Мінфін — спецпідрозділ з управління державними банківськими активами — банки.

Конкретики тут небагато. Зазначається лише, що спецпідрозділ представлятиме права та інтереси держави як акціонера.

Банки

Приватбанк

Майбутнє Приватбанку, за стратегією, виглядає прогнозовано. Продаж банку можливий не раніше 2022 року.

Банку пропонується зосередитися на розвитку роздрібного сегмента із значною підтримкою малого та середнього бізнесу. Також "Приват" може працювати у корпоративному сегменті, однак цей напрямок для банку буде менш пріоритетним.

Стратегія Приватбанку базується на підтримці росту роздрібного напрямку — частку ринку потрібно зберегти на поточному рівні. Банк також повинен скоротити пасиви.

Попереду у Приватбанку — активізація роботи з малим та середнім бізнесом, що передбачає оновлення функцій продажу та розробки продуктів для МСБ та розвиток напрямку роботи із середнім бізнесом.

Серед завдань установи — управління ризиками та простроченими кредитами, що повинно відновити вартість останніх, а також управління та оптимізація операційних витрат, яка передбачає роботу з мережевою конфігурацією та чітке сегментування бізнесу.

Ключові параметри банку у 2022 році: чистий дохід — 8,4 млрд грн, RоE — коефіцієнт рентабельності власного капіталу — 25%, C/I — cost/income, співвідношення витрат до доходів — 48%, TRS — 81 млрд грн.

Ощадбанк

Ощадбанк залишиться універсальним банком з удосконаленими операційними процесами та оптимізованою роздрібною мережею. Мінфін планує вихід Ощадбанку на IPO наприкінці 2021 року.

Банк також повинен залишитися лідером у корпоративному сегменті, підтримуючи на поточному рівні частку корпоративного кредитування, і нарощувати пасиви юросіб. Ощадбанк у майбутньому — лідер на ринку іпотеки.

У планах — скорочення його філіалів з 3 300 до 1900-2100. На філіали, що залишаться, чекає зміна розташування та ребрендинг.

Один з пріоритетів — напрямок IТ: розробка централізованої системи підтримки, поліпшення цифрових каналів, підвищення ІТ-безпеки.

Операційна модель банку — централізувати функції підтримки та вдосконалити бізнес-процеси. Ризиковані та прострочені кредити пропонується тримати на низькому рівні.

Ключові параметри Ощадбанку у 2022 році: чистий дохід — 4,7 млрд грн, RоE — 15%, C/I — 63%, TRS — 43 млрд грн.

Укргазбанк

Укргазбанк планується приватизувати швидше за інші. До кінця 2018 року держава готова продати його міноритарний пакет. Пропонується закріпити нинішній бренд банку — Екобанк — та забезпечити фінансування 30% проектів у сфері енергоефективності.

На Укргазбанк чекає впровадження корпоративного управління, що передбачає структурування корпоративної ієрархії за міжнародними стандартами. Додаткові цілі — удосконалення ліквідності та платоспроможності банку, підтримка клієнтського кредитного портфоліо.

Ключові параметри Укргазбанку у 2022 році: чистий дохід — 0,3 млрд грн, RоE — 6%, C/I — 82%, TRS — 6 млрд грн.

Укрексімбанк

Щодо Укрексімбанку можливі дві опції.

Перша передбачає, що банк сфокусується на експортно-імпортних операціях та розвитку некредитних продуктів, наприклад, експортних гарантій.

Також банк зменшить обсяг неорієнтованих на експорт кредитів, зосередившись на підтримці стратегічних галузей, наприклад, оборони.

Перевага такого варіанту — розвиток клієнтської бази, сприяння розвитку економіки. У той же час він передбачає більш низький рівень ефективності установи порівняно з іншими банками і вищу частку поганих кредитів.

Ключові параметри Укрексімбанку у 2022 році: чистий дохід — 2 млрд грн, RоE — 14%, TRS — 23 млрд грн, додатковий чистий дохід, створений експортерами у 2018-2022 роках, — 9 млрд грн.

Друга опція передбачає, що банк продовжить працювати за чинною бізнес-моделлю і поступово готуватиметься  до продажу. "Плюс" такого варіанта — підвищення ефективності банку. "Мінус" — банк не буде фокусуватися на добробуті населення та зростанні економіки.

Ключові параметри Укрексімбанку у 2022 році: чистий дохід — 2,7 млрд грн, RоE — 19%, TRS — 29 млрд грн.

Що далі

Поки стратегія породжує багато запитань, оскільки чи не кожна її теза потребує конкретизації та ухвалення додаткової законодавчо-нормативної бази.

Крім того, простежуються можливі лінії конфліктів між прописанами у стратегії цілями та чинним законодавством.

Наприклад, як діяльність Укрексімбанку узгоджуватиметься з Експортно-кредитним агентством?

Як створення незалежного комітету з управління проблемними кредитами узгоджується з намірами створити спеціалізовану компанію з управління активами — КУА? Якщо Мінфін відмовився від ідеї щодо КУА, то якими будуть функціонал та підзвітність комітету?

Інший суперечливий момент стосується "Укрпошти". Раніше Мінфін заявив, що не підтримує придбання "Укрпоштою" банку, однак готовий підтримати її стратегічне партнерство з держбанками. Про цю "стратегічну підтримку" в документі нема жодного слова.

Ще одне питання — як АМКУ реагуватиме на створення державного спецпідрозділу, який координуватиме роботу держбанків? Наскільки законною буде така підтримка та координація з точки зору конкуренції?

Помітні стримані наміри держави щодо подальшої спеціалізації держбанків. Наприклад, у сегменті корпоративного кредитування банки все ж залишаються конкурентами.

Це свідчить про те, що державі складно зробити вибір: далі знижувати конкуренцію, відсікаючи від банків частину їх бізнесу, що зменшує їхню бізнес-цінність, чи зберігати їх функціонал разом з певним рівнем конкуренції. Основні конкуренти в майбутньому — Ощадбанк та Приватбанк.

Мінфін обіцяє презентувати стратегію на одному з найближчих засідань Кабміну.

Її якість та реалізація залежить від того, який пакет нормативно-правових ініціатив та аналітичного обґрунтування Мінфін представить разом із стратегією. А зміна підходів до корпоративного управління у держбанках залежить від того, як швидко парламент схвалить відповідний законопроект.