Українська правда

Як Нікополь, Марганець та Покров позбулися централізованого опалення

Як Нікополь, Марганець та Покров позбулися централізованого опалення

У 2016 році три міста Дніпропетровщини вирішили відмовитися від централізованого опалення і перевести житло та соціальні об'єкти на опалення електрикою та альтернативною енергією. Як це було і як живуть ці міста нині — у матеріалі ЕП.

У 2016 році три міста Дніпропетровщини — Нікополь, Покров та Марганець — вирішили відмовитися від централізованого опалення і перевести житло та соціальні об'єкти на опалення електрикою та альтернативною енергією.

Проблема масового переходу на електричне опалення в тому, що старі мережі та підстанції не витримували навантаження і потребували повної заміни.

Як цим містам вдалося пережити перший опалювальний сезон, та наскільки вони готові до цієї зими, дізнавалася "Економічна правда".

Відмовитися від опалення вулиць

Усі три міста розташовані у 30-кілометровій зоні Запорізької АЕС. Найбільшим з них є Нікополь, де проживає близько 120 тис мешканців. У Марганці — майже 50 тис жителів, у Покрові, в минулому Орджонікідзе, — понад 40 тис.

За словами радника голови Дніпропетровської ОДА Юрія Голика, влада цих міст ще десять років тому почала активно видавати дозволи мешканцям для переходу на індивідуальне опалення.

"У 2016 році, коли ми почали масово переходити на індивідуальне опалення, менше 30% абонентів у цих містах залишалося з центральним опаленням. Уявіть стару котельню, яка споживає газ і опалює 20 квартир у 60-квартирному будинку. Тариф не покриває витрат, а борги щороку зростають", — каже він.

Заборгованість Марганця перед "Нафтогазом" становила 80 млн грн, Покрова — 60 млн грн, Нікополя — 176 млн грн. Борги накопичувалися у місцевих комунальних підприємствах, створюючи додаткові витрати для бюджету міст.

Інші причини переходу цих міст на автономне опалення — зношеність міських тепломереж та центральних котелень, яка сягала 88%, а також підвищення ціни на газ. Значна частина енергії витрачалася на обігрів не домівок, а вулиць.

"Аварійність на магістральних теплопроводах у 2015 році зросла в п'ять разів порівняно з попереднім опалювальним сезоном. Ремонтні бригади працювали цілодобово. Через зношеність міської тепломережі іншого виходу, ніж перехід на автономне опалення, у нас не було", — зазначає перший помічник міського голови Нікополя Сергій Донець, який відповідає за сферу ЖКГ.

 
Перший помічник міського голови Нікополя Сергій Донець

За його словами, після закінчення опалювального сезону 2014-2015 років 76% населення Нікополя вже мали індивідуальне опалення.

"З понад 40 тис абонентів лише 8,5 тис користувалися послугами центрального опалення. Мали автономне опалення і близько половини закладів соціальної сфери — школи, дитсадки, лікарні", — каже помічник мера.

Спеціалісти міськради розрахували, що замінити центральне опалення слід електрикою. Якби перевагу надали газу, то лише встановлення індивідуального обладнання обійшлося б учетверо дорожче. Крім того, при нинішніх тарифах обігрівати приміщення електроенергією дешевше, ніж газом.

"Якщо у трикімнатній квартирі встановлений двозонний лічильник і оформлена субсидія, то опалення коштуватиме 400-500 грн за місяць. Витрати на отримання 1 Гкал тепла з використанням електрики вдвічі менші, ніж при опаленні газом", — наголошує Донець.

За його словами, 8,5 тис абонентів тепломережі — це ті, хто свого часу не встановив собі індивідуальне опалення через відсутність грошей. У зв'язку з цим міська рада вирішила профінансувати встановлення індивідуального електричного опалення соціально незахищеним категоріям населення.

Рішення переходити на електричне опалення було вимушеним і у Покрові.[L]

"Одна котельня забезпечувала теплом 80% міста. Щоб підтримувати її роботу, щороку потрібно було витрачати 25-30 млн грн. Весь бюджет розвитку Покрова — 25 млн грн. У міста був вибір: витрачати гроші на опалення або фінансувати ремонт доріг та підтримувати інфраструктуру", — зазначає Голик.

У місті вирішили віддали котельню в оренду інвестору, який замінив обладнання та встановив модульну опалювальну установку на пелетах. Ця та дві нові котельні, побудовані інвестором, обігрівають заклади соціальної сфери. У кількох гуртожитках за кошти інвестора замінили внутрішні теплові мережі.

Допомога на електричне опалення

У Нікопольській міськраді вирішили допомогти малозабезпеченим перейти на індивідуальне електричне опалення. Якщо дохід сім'ї був меншим за 1 930 грн на одну людину, міськрада субсидувала встановлення обладнання. В інших випадках індивідуальне опалення люди встановлювали за власний кошт.

"Ми провели роз'яснювальну роботу, створили спеціальну комісію для отримання дозволів на відключення мешканців від центрального опалення. Упродовж першого етапу такі дозволи отримали близько 5,5 тис мешканців.

Понад 4 700 з них отримали допомогу на встановлення обладнання для індивідуального електричного опалення. Загалом з міського бюджету виплатили 29,1 млн грн матеріальної допомоги", — зазначає Донець.

Міськрада відібрала десять фірм з ліцензією на встановлення електричного опалення та досвідом роботи і розробила рекомендації для мешканців. Також з міського бюджету жителі можуть отримати допомогу на перехід на двозонний облік, що дозволяє платити удвічі менше за струм, спожитий з 23:00 до 7:00.

Як зазначили у "ДТЕК Дніпрообленерго", для приватних будинків та квартир з індивідуальним опаленням є можливість користуватися пільговим тарифом: 90 коп за кВт-год (45 коп вночі з двозонним лічильником) при споживанні до 3 тис кВт-год на місяць у період з 1 жовтня до 30 квітня.

"Ми розрахували, що для придбання, встановлення та оформлення документації на такий лічильник потрібно ще близько 1 тис грн. Тому проголосували на сесії за те, щоб профінансувати це з бюджету міста", — розповів перший помічник міського голови.

За даними "ДТЕК Дніпрообленерго", на електричне опалення у Нікополі перейшли 25% побутових споживачів, споживання електроенергії збільшилося на 30-35% залежно від місяця. У Марганці — 35% і 60-65% відповідно.

Однак у кожному місті спостерігалася своя специфіка. У Покрові підсилення електромережі не було таким кардинальним, як у Нікополі та Марганці, тому що місцева влада дозволяла встановлювати газове опалення та оформляти субсидії. Споживання електроенергії у Покрові підвищилося лише на 15%.

"У Покрові ми пояснювали, що електрика — добре, але газ — краще, бо електромережі міста не розраховані на таку потужність. В результаті майже всі жителі Покрова перейшли на газові конвектори, а жителі Марганця — на електричне опалення", — розповів Голик.

Посилити електромережі

Перехід на електричне опалення істотно збільшив навантаження на мережі. Як зазначили у "ДТЕК Дніпрообленерго", навантаження на електромережі у Нікополі зросло на 150-160%, у Марганці — на 200%, у Покрові — на 35%. Старі електромережі цих міст потребували негайної модернізації.

"Основною проблемою було масове відключення мереж. У Нікополі глобальною проблемою став дефіцит потужності для живлення центральної частини міста.

При сильних морозах доводилося застосовувати "віялові" відключення. В іншому випадку обладнання пошкодилося б і споживачі протягом тривалого періоду залишались би без електрики та опалення", — розповів генеральний директор "ДТЕК Дніпрообленерго" Вадим Кухтій.

Пізніше у Нікополі оновили понад 88 км електромереж за кошти інвестиційної програми "ДТЕК Дніпрообленерго". Загальна вартість проекту — 76 млн грн. Також у Нікополі збудували розподільчий пункт майже за 11 млн грн.

У Марганці роботи з модернізації міських електромереж коштували майже 25 млн грн. Там замінили понад 46 км ліній електропередач. У Покрові заміна електромереж триває, вартість робіт становить 3,3 млн грн.

За словами Донця, енергетики спрацювали добре: проблеми з електрикою були, але більше доби жителі Нікополя без струму не залишалися.

"Траплялося, що без електрики були до 6 тис абонентів, горіли два трансформатори, вистрілювали підземні кабелі, але ці проблеми вдавалося вирішувати в межах доби. У нас був фінансовий резерв", — підкреслює Донець.

У будинках, які обслуговують комунальні ЖЕКи, модернізували електромережі за кошти міста. Будинки, які управляються ОСББ, 50% профінансувала міськрада. У квартирах мешканці проводили заміну проводки за власні кошти.

Міську тепломережу довжиною близько 120 км міська рада Нікополя вирішила продати на металобрухт. Виручка перевищила 8 млн грн. Ці кошти витратять на модернізацію внутрішніх будинкових електромереж.

Децентралізована "соціалка"

У Нікополі 138 соціальних об'єктів. Їх перевели з централізованого теплопостачання на автономне за сім місяців. У 35 закладах встановили опалювальне обладнання за кошти інвестора, в інших — за кошти міста.

 
Утеплені резервуари для гарячої води, що входять до індивідуальної опалювальної системи суду

"На конкурс подалися дев'ять фірм. Після презентацій робоча група вибрала п'ять. Дві фірми відмовилися працювати, а з трьома міський голова підписав меморандум. У ньому прописали: якщо до визначеної дати з боку інвестора не буде жодних дій, ми з ними розірвемо договори", — зазначив Донець.

В результаті усі інвестиційні проекти реалізовувала одна компанія. Який вид опалювального обладнання встановлювати у міськраді, вираховували не за ціною подальшої експлуатації, а за вартістю обладнання та підведення мереж.

"Були заклади, куди потрібно було тягнути електричний кабель за 800 метрів, а поруч — газопровід. Тоді вирішували робити газове опалення", — каже радник.

Один з прикладів переобладнаної інфраструктури — дитсадок №4 у Нікополі на 175 дітей. Двоповерхова будівля опалюється електроенергією. Температура повітря сягає 22°С. У будівлі встановлене опалювальне обладнання потужністю 240 кВт. До дитсадка провели окремий кабель, щоб вистачало потужності.

 
Обладнання для підігріву води

"У нас встановлені дві цистерни: на вулиці і на даху. З цистерни гаряча вода подається у батареї. Вночі система нагріває воду, а вранці вмикаються три насоси, які розподіляють воду по кімнатах. Коли ми приходимо, у приміщеннях вже тепло", — розповідає в. о. керівника дитсадка Катерина Богданова.

 
Система опалення дитсадка

За її словами, витрати на опалення скоротилися наполовину. У тому числі завдяки тому, що вода нагрівається вночі, коли діє нічний тариф.

У кожному закладі встановлена автоматична система контролю тепла. Інформація з датчиків, розташованих у найхолодніших кімнатах, збирається у єдиній системі і доступна в спеціальній програмі для перегляду.

 
Датчик контролю тепла

"Я обираю на своєму планшеті будь-який дитсадок і бачу, яка температура у бочці і в кімнатах, де перебувають діти", — розповідає помічник мера Нікополя.

 
Автоматична система дистанційного контролю тепла

За його словами, раніше діти сиділи в куртках, а зараз почуваються комфортно. У садочках та школах навіть знизився рівень захворюваності.

Досвід не для всіх

Досвід міст, які відмовилися від централізованого теплопостачання, загалом позитивний, але поширювати його на інші міста без підготовки не варто. На думку експерта з енергозбереження Олексія Хабатюка, спочатку слід вирішити проблеми старих систем електромереж та електричної генерації.

"Масовий перехід на опалення за прикладом Нікополя та Марганця в найближчі роки не є перспективним. У поточній структурі генерації це робити недоцільно. Можна розглядати лише теплові насосні установки", — зазначає експерт.

За його словами, без реконструкції локальних електромереж та мереж високої напруги такий крок може призвести до великих аварій. Крім того, на думку експерта, існують ризики, пов'язані з ціною на електроенергію.

"Зараз є велика різниця між нічним та денним тарифами. Також ціна на електроенергію більш низька завдяки перехресному субсидуванню — для населення вона удвічі нижча, ніж для промисловості. У найближчі роки електроенергія для населення суттєво подорожчає", — застерігає Хабатюк.

Кошти, які бізнес платить за дешеву електроенергію для побутових споживачів, суттєві: лише за 2016 рік бізнес заплатив 45,6 млрд грн крос-субсидій. Вирівнювання цін може зробити електричне опалення невигідним.

Володимир Рихліцький, журналіст руху "Сильні громади"

Дніпро енергетика ЖКГ енергоефективність енергозбереження