Українська правда
Перспективи для інвестицій всередині країни

"Балконьєри" та енергопаразити. Як українці крадуть одне в одного тепло та гроші

Балконьєри та енергопаразити. Як українці крадуть одне в одного тепло та гроші
Фото Галини Титиш, Facebook

Коли приходять квитанції за тепло на кілька тисяч гривень, підозра падає на уряд та монополістів. Проте хитрують з нарахуваннями не лише вони: часто мешканців обкрадають їх же сусіди.

Коли заходить мова про квитанції за тепло на кілька тисяч гривень, то спершу підозра падає на уряд та монополістів.

Міські теплокомуненерго, мережі та олігархів небезпідставно звинувачують у бажанні заробити більше на власній монополії. Проте критики монополій забувають, що хитрують з нарахуваннями не лише вони.

Рядові українці активно махлюють з постачанням тепла до своїх квартир, використовуючи незаконні врізання в систему централізованого теплопостачання.

Останні зовні виглядають як невинні модифікації — тепла підлога, "рушнички", додаткові батареї, однак робити це заборонено. Такі дії мають не лише технічні, а й фінансові наслідки. Часто за споживання тепла власником балкона з трьома додатковими батареями та теплою підлогою платять його сусіди.

Всевидяще око тепловізора

Киянин Святослав Павлюк багато років професійно працює у сфері енергозбереження. Він — один з найбільш помітних адвокатів повного обліку тепла у кожному українському багатоквартирному будинку.

Кілька років тому Святослав зробив експеримент: разом з колегами пройшовся з тепловізором по кварталу, де був розташований його офіс. Результати прогулянки вразили: тепловізор показав, що теплотраси гріють навколишнє середовище і втрачають величезну кількість тепла.

Тоді ж Святослав провів експеримент: на зимовому Подолі за температури -8 градусів успішно засмажив яєчню на поверхні каналізаційного люка. При цьому він нагадав киянам, що за всі втрати у тепломережах платять саме вони.

П'ять років потому той самий експеримент можна повторити — втрати мережі на вулиці Подолу не змінилися, каже Павлюк. 

 
Тепловізор — пристрій, що дистанційно вимірює температуру об'єктів. На генерованих ним зображеннях колір відповідає певній температурі об'єкта.

Тепловізор дозволяє швидко визначити, де є найбільші втрати тепла, а де вони мінімальні. Цей пристрій дає можливість побачити більше, ніж просто зображення будинку з температурами різних поверхонь. Наприклад, він дозволяє легко ідентифікувати батарею, встановлену за вікном або на балконі.

Тепловізор показує теплові плями батарей і теплих підлог, хоча візуально їх може бути не видно, а також відчинені вікна та кондиціонери. Це дозволяє зрозуміти, чому жителі того чи іншого будинку отримують квитанції з великими сумами.

Яскравий приклад — тепловізорне знімання будинку на вулиці Кирилівській, 15 у Києві. Його мешканці недавно скаржилися на надто великі суми платежів, до 8 тис грн. Як виявилось, серед причин таких платіжок — незаконні і необліковані врізки в систему теплопостачання, трохи недбальства,  відсутність можливості  економити і лічильник, встановлений у сусідньому будинку, куди мешканці не пускають.

 
Будинок на вулиці Кирилівській, 15. Відчинені вхідні двері — одна з причин надмірних втрат тепла
Тут і далі фото Святослава Павлюка
 
Будинок на вулиці Кирилівській, 15

Коментуючи результати цієї зйомки, Святослав відзначає, що такі цифри цілком відповідають недбалому ставленню жителів будинку до власних витрат тепла.

"Цифра 8 тис грн за опалення, звичайно, здоровенна, але тепловізор — штука безпристрасна. Людям, які жахнулися рахунків, раджу, крім скарг, зважати і на свій будинок. Підвали — перегріті, мансарда прогрівається і, мабуть, ділиться на всіх.

На одному із самовільно засклених балконів я б пошукав таку ж самовільну батарею. Стоматологічна клініка на першому поверсі перегріта ще більше, ніж будинок, а окремого лічильника тепла там, швидше за все, нема, а нарахування ділять на всіх.

Зрештою, який сенс так гріти приміщення, де нікого нема на вихідних?

Особливо мені сподобалися настіж відчинені двері під’їзду: взяв чорт корову, хай бере і теля. Це, мабуть, не до будинку, але теплотраса, яка протікає на тій вулиці, дає температуру наземних люків 20-40 градусів вище нуля".

Енергетичні паразити

Прості прогулянки з тепловізором по місту дають розуміння, що тепло втрачається у великих кількостях у теплотрасах та будинках. При цьому якщо будинок не має лічильника тепла, то монополісти мають всі можливості покласти на його мешканців не лише витрати у будинку, але й втрати у теплотрасах.

Однак ситуація стає цікавішою, коли в будинку є лічильник тепла. Тоді мешканці платять за пристроєм. Індивідуальні лічильники тепла в Україні — рідкісний виняток, тому затрати ділять між мешканцями пропорційно до площі їх житла.

Проте деякі квартири споживають непропорційно більше, ніж сусідні помешкання. Секрет простий: їх мешканці встановлюють додаткові батареї, додаткові "рушнички" у ванній, теплі підлоги у санвузлі чи вітальні. Зовні ці втручання у централізовану теплову мережу непомітні, а от тепловізор "бачить" їх дуже добре.

 
 
Лоджія з незаконно встановленою батареєю (світла пляма під вікном), за яку платить весь будинок
 
На цьому знімку видно, як температуру регулюють відчиненими вікнами. Платить за величезні втрати тепла весь під'їзд

Втручання в систему постачання тепла — типовий енергетичний паразитизм. При відсутності квартирного обліку тепла понаднормові витрати враховуються лише на рівні будинкового лічильника. Тож коли хтось встановив собі теплу підлогу або додатковий "рушничок", ці додаткові витрати тепла оплачуватимуть всі мешканці.

 
Типове енергетичне марнотратство: взимку зовнішня стіна будинку має температуру 24 градуси
 
Ці батареї забезпечують взимку температуру в під'їзді 24 градуси
 
Підземні гаражі з підігрівом. За збігом над ними йдуть труби опалення будинку
 
Вершина енергетичного паразитизму: на першому поверсі — офіс з увімкненим кондиціонером на охолодження, ліворуч — дві квартири з відчиненими вікнами
 
Типова лоджія з типовою незаконно встановленою батареєю
 
Знімок присвячений легенді про економію від часткового утеплення. Квартира утеплена, в приміщенні стає тепліше, проте через відсутність регуляторів на батареях мешканці регулюють температуру відчиненими вікнами
 
На лоджії видно дві додаткові батареї. Їх поставили, щоб компенсувати тонку стінку лоджії
 
Щоб на саморобному балконі не було холодно, мешканець завів трубу опалення в перекриття. Тепер за це платить весь під'їзд
 
Це зображення показує різницю поведінки людей у квартирах, де можна регулювати температуру і де не можна. Ліворуч — мешканець, який якимось дивом встановив індивідуальний газовий котел і гріє, скільки йому треба. Праворуч — стіна квартири з центральним опаленням. Різниця температури стіни — 1 градус. Права квартира явно перегріта. Різниця у питомому споживанні тепла — 6-10%. При цьому мешканець зліва точно не мерзне

"Балконьєри"

Цей випадок енергетичного паразитизму набув особливого розмаху у великих українських містах і особливо помітний він у Києві. Значна кількість городян намагається розширити житлову площу квартир завдяки балконам.

"Цар-балкон" у Києві — зовсім не диво. Проте, зносячи стіну між балконом та кімнатою, господарі здебільшого замовляють ще одну модифікацію: переносять батарею під вікно балкону і роблять її більшою. Тонка стіна балкону пропускає більше тепла, а платить за додаткові втрати тепла весь будинок. Якщо ж будинкового лічильника нема, то платять усі споживачі, підключені до тієї ж теплотраси.

 
"Цар-балкон". Фото Галини Титиш
 
Хитрий мешканець багатоквартирного будинку опалює балкон від системи централізованого опалення. Швидше за все, будівельники запропонували власнику зробити на балконі "теплу підлогу"

Нерідко власники квартир незаконно розширюють балкони, навіть якщо вони розташовані на першому поверсі. При цьому змінюються опалювана площа квартир і кількість батарей, за що теж доплачують сусіди.

Замість епілогу

Українцям потрібно домовлятися про облік ресурсів, які вони спільно споживають. Перш за все — про облік тепла. Інакше не лише енергетичні монополії, а й "балконьєри" та енергопаразити будуть красти тепло та гроші в інших громадян.

Київ енергетика енергоефективність енергозбереження