Невиліковний Аграрний фонд. Хто продовжує заробляти на державній компанії

"Економічна правда" продовжує досліджувати темний бік життя державних підприємств аграрного сектору. Недавно ЕП писала, як чиновники виводять кошти з Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ), і яких збитків компанія зазнала через махінації.

Цього ж разу мова піде про Аграрний фонд. Для пересічного громадянина це нудна і безлика структура. Проте, людина "в темі" одразу розуміє, які величезні можливості для збагачення дає компанія, що займається закупівлею, зберіганням та перевезенням зерна у великих обсягах.

В часи Віктора Януковича Аграрний фонд разом з ДПЗКУ і "Укрспиртом" очолювала списки найкорумпованіших підприємств.

Правда, основні оборудки в ті часи проходили через державну спеціалізовану установу "Аграрний фонд". Зараз - через ПАТ "Аграрний фонд", який попередня влада створила два роки тому. Тепер ці державні установи працюють паралельно і "новачок", схоже, нічим не поступається своєму старшому тезці.

Так, у 2015 році ПАТ "Аграрний фонд" розмістило більше півмільярда гривень в банках, які після цього "лягли" – як результат, в них зависла чимала частина коштів підприємства. Поряд з цим із установи продовжують "вимивати" кошти і у інший спосіб - зокрема, переплачуючи за послуги перевезення.

Золотий квиток

Щорічно АФ закуповує до 1 мільйона тонн зерна, чимала частка якого перевозиться автомобільним транспортом. В першому півріччі 2015 року цим видом транспорту фонд перевіз 155 тисяч тонн.

Отримати контракт на перевезення такого обсягу вантажу – це "золотий квиток". Проте є компанії, які також можуть отримати, наприклад, ще і річний абонемент у VIP-ложі.

Так, левову частку усіх автоперевезень для Агрофонду в першому півріччі здійснила одна компанія - ТОВ "Зернотрейд". Ця компанія перевезла 74 тисяч тонн зерна для АФ, в тому числі 50 тисяч тонн із зони АТО.

Послугами "Зернотрейду" державна компанія почала користуватися фактично після зміни менеджменту. Саме тоді, коли на посаду голови правління АФ був призначений Андрій Радченко. А саме 25 лютого нинішнього року.

За даними податкових документів, які є в розпорядженні ЕП, п'яту частину доходів за перші п'ять місяців 2015 року "Зернотрейд" заробив саме на замовленнях Аграрного фонду.

Виручка ТОВ "Зернотрейд", січень-травень 2015, тисяч гривень

Якщо ж взяти дані за березень-травень, враховуючи, що згаданий перевізник з'явився на горизонті АФ лише наприкінці лютого, то виходить, що за цей період замовлення державного ПАТ "Аграрний фонд" взагалі забезпечили 70% доходів "Зернотрейду".

Утім, отримання великого шматка замовлень фонду - це лише верхівка айсбергу.

У розпорядженні ЕП є копії договорів між АФ і "Зернотрейдом" та акти наданих послуг, які свідчать про маніпуляції із відстанню маршрутів.

Так, у березні АФ уклав із "Зернотрейдом" договір на перевезення жита із с. Кожанка Київської області до Кременчука. В документі вказані точні адреси пунктів прибуття і відправлення. За договором відстань між ними становила 450 км.

У той же час, за даними автомаршрутів Google Maps та спеціалізованого ресурсу della.ua, відстань між вказаними в документі об'єктами не перевищує 360 км.

В прес-службі АФ заявляють, що даний маршрут, начебто, був прокладений через міста Біла Церква, Кагарлик, Сміла, Знам'янка з метою уникнення перетину великовантажними автомобілями річки Дніпро в Києві, а також пов'язаних з цим обмежень. Однак, навіть за такого маршруту відстань на 50 км нижча за заявлену в договорі.

ЕП зверталася і до інших логістичних компаній. За їх розрахунками, відстань маршруту становила не більше 350 км.

У розпорядженні редакції є ще один договір, який свідчить про аналогічне завищення відстані при перевезенні товару з Житомира до Києва – 170 км замість 145 км.

Ще один показовий приклад - договір АФ та "Зернотрейду" на перевезення 5 тисяч тонн пшениці із зони АТО, за маршрутом "Новоайдар-Дніпропетровськ". За документом, розрахункова відстань між складами - 515 км.

Водночас інші перевізники пропонують перевезти той же вантаж за маршрутом набагато коротшим – 370 км.

В держустанові апелюють, що їх розрахунки проводилися, виходячи з наявності незруйнованих під час бойових дій доріг та дозволених військовою адміністрацією маршрутів. В АФ також відзначають, що "обиралися безпечні шляхи пересування з метою уникнення як людських втрат, так і задіяного транспорту".

Проте, тут не все так очевидно. За інформацією ЕП, вивезення зерна здебільшого відбувалось з Новоайдару та Кальчику, які знаходяться далеко від бойових дій.

"Дане питання було на контролі у вищого керівництва і режим сприяння перетину був максимальний. Маршрути можна було прокладати максимально ефективні", - каже співрозмовник з Мінагропроду.

За його словами, перевозили зерно переважно через Ізюм. А цей маршрут, за розрахунками Google Maps та della.ua, на 100 км коротший

Загалом правоохоронним органам це легко можна перевірити шляхом звірки товарно-транспортних накладних та перепусток на проїзд через блокпости.

Ще одна важлива деталь - тарифи "Зернотрейду" суттєво завищені. ЕП надіслала до інших перевізників заявку на перевезення зерна по трьох маршрутах з такими ж самими вихідними даними, як і в договорах АФ із "Зернотрейдом". Що ми отримали?

Тарифи на перевезення "Зернотрейду" та інших перевізників, гривень за тонну

За найскромнішими підрахунками, тільки в першому півріччі за рахунок завищення тарифів і відстані маршрутів на перевезеннях "Зернотрейду" державна компанія могла втратити не менше 15 мільйонів гривень.

Нові-старі перевізники

У першому півріччі 2015 року Аграрний фонд перевіз десятки тисяч тонн зерна за допомогою ТОВ "Зернотрейд". Причому компанія була обрана без тендеру.

Конкурс на право перевезення зерна АФ був проведений лише недавно - в червні. Перемогли три компанії – "Європа-Транс Лтд", "Логістик МТС" і власне ТОВ "Зернотрейд". АФ за результатами конкурсу уклав з цими компаніями договори терміном на один рік.

Що відомо про "Зернотрейд"? Компанія зареєстрована у місті Волноваха Донецької області. У тій же Волновасі зареєстрований ще один перевізник із схожою назвою - ТОВ "Зернотранс". Обидві компанії записані на Олега і Наталію Логутових.

Має компанія своє представництво в Києві та Дніпропетровську. В столиці "Зернотрейд" орендував приміщення в бізнес центрі "Палладіум" в Голосіївському районі, а недавно переїхала у новесенький бізнес-центр на Печерську за адресою: вулиця Щорса, 36Д.

За словами співрозмовників ЕП, із "Зернотрейдом" може бути пов'язаний нардеп від "Самопомочі" Іван Мирошниченко. Зокрема, як каже представник однієї за аграрних компаній, саме в офісі цього перевізника в бізнес центрі "Палладіум" нардеп призначав кілька разів йому зустрічі.

ЕП телефонувала у новий київський офіс компанії і там нам заявили, що Мирошниченко був пов'язаний із "Зернотрейдом" партнерськими відносинами. Сам нардеп спростовує наявність будь-яких зв'язків із вказаним перевізником. Його повну відповідь читайте нижче.

Ще один переможець – компанія "Європа-Транс Лтд". Це відома компанія на ринку автоперевезень, і працює вона з 2003 року.

Згідно із даними Держреєєстру, її власниками є дві кіпрські структури: "М.С.Європа Транс Холдінгз Лтд" – 91%, і "Укрлендфармінг Плс" – 9%. Кінцевим бенефіціаром першої є громадянин Кіпру Маріос Лазароу, а другої – Олег Бахматюк.

У великих держзакупівлях ця компанія Бахматюка раніше не фігурувала. Нагадаємо, цього року структури найбільшого українського латифундиста – група компаній "Райз" - також отримали більше 50% держпідтримки від АФ в рамках форвардних закупівель зерна у сільгоспвиробників. Сума договорів сягає 1 мільярда гривень.

Третій переможець - "Логістик МТС". Цій компанії недавно виповнився лише рік. Вона зареєстрована за адресою м. Київ, вулиця Здолбунівська, 7-3, корпус 3. За цією адресою зареєстровані ще десятки компаній, і за всіма ознаками її можна віднести до класичної "прокладки".

Єдиним власником "Логістик МТС" є кіпрська "Конакра Холдінг Лімітед", яка була зареєстрована за 10 днів до створення української компанії. Кінцевим бенефіціаром "Конакри" значиться кіпріот Стюліанос Вракас, який вніс у статутний фонд "Логістик МТС" скромну суму у розмірі 2 тисяч гривень.

Андрій Радченко не бачить в цьому крамоли. "Ми ретельно перевірили документи ТОВ "Логістик МТС". Так, статутний фонд - лише 2 тисячі грн. Натомість валюта балансу підприємства за перше півріччя становила 70,6 млн грн, з них 48 млн грн – основні засоби. Компанія може задіяти 450 зерновозів як свого, так орендованого парку. Відповідно до довідки ДФС, вона немає заборгованості із сплати податків і зборів", - йдеться у відповіді керівника АФ.  

Насправді, за словами наших джерел, "Логістик МТС" - ніякий не новачок, а замаскований спадкоємець ТОВ "ДПЗКУ-МТС".

Це один з "клонів"-підрозділів Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ), які у 2011 році створила команда куратора аграрного сектора – нардепа Партії регіонів Юрія Іванющенка.

Деякий час "ДПЗКУ-МТС" та інші її "родичі" формально виконували роль підрозділів державного зернотрейдера. Хоча до держави ці "одноденки" не мали ніякого відношення. Серед їх засновників числилися "прокладки", за якими ховалися менеджери уже згадуваного Іванющенка. А пізніше, їх власником стала кіпрська офшорка "Алдзас Інвестментс Лтд", за якою стоїть російський "Внєшекономбанк".

Оборудку з клонами викрили пізніше. Втім, до цього ТОВ "ДПЗКУ-МТС" встигла отримати від ДПЗКУ та державного "Спецагролізингу" близько 150 одиниць техніки. Тут теж не обійшлося без "схем", які уже описували "Наші гроші".

Загалом, за даними Держфінінспекції, у 2011-2012 роках, згадана "ДПЗКУ-МТС", не будучи сільгоспвиробником, отримала на закупівлю техніки від "Спецагролізингу" та "Украгролізингу" 223 млн гривень, або 25% від загального обсягу державних лізингових програм.

За інформацією "НГ", в той час "Спецагролізинг" очолював той самий Андрій Радченко, який зараз керує ПАТ "Аграрний фонд". Як зазначає видання, він виходець з Вінничини, і раніше працював у місцевій ОДА. Забрали його звідти з подачі колишнього аграрного міністра Миколи Присяжнюка, який зараз в розшуку.

Хоча наближені до Радченка чиновники стверджують, що нинішній голова АФ пропрацював в "Спецагролізингу" лише 5-6 місяців, і до передачі техніки відношення не мав.

Щодо подальшої долі "ДПЗКУ-МТС", то після отримання техніки у неї раптом почалися проблеми. За три наступних роки компанія не заплатила "Спецагролізингу" ані копійки за отриману техніку. І поки держава через суди безуспішно намагалася повернути техніку і десятки мільйонів лізингових боргів, "ДПЗКУ-МТС" навесні 2015 року потрапила під процедуру банкрутства.

Естафету ж підхопила "Логістик МТС". Що про це свідчить?

По-перше, за даними Єдиного держаного реєстру підприємств, серед засновників "Логістик МТС" раніше фігурував такий собі Андрій Остапко, який більш відомий як менеджер Іванющенка та один з ключових персонажів у багатомільярдних "схемах" за участі сканадальної компанії часів Яунковича - "Хліб Інвестбуду".

По-друге, персонал "ДПЗКУ-МТС" майже в повному складі опинився в "Логістик МТС", про що свідчить її інтернет-профіль. Очолює "Логістик МТС" колишній співробітник ДПЗКУ – Валерій Стецюк.

По-третє, "новачок" використовує техніку, яка була в розпорядженні "ДПЗКУ-МТС". Про це свідчать фото зерновозів МАЗ, КАМАЗ з нестертою атрибутикою скандального попередника, які можна побачити в профілі "Логістик МТС" на транспортних сайтах.

Крім цього, в одній із зернотрейдерських компаній ЕП повідомили, що кінцевими власниками реінкарнованого перевізника є росіяни. Чи це той же самий "ВЕБ" або інші російські структури, наразі невідомо.

Загалом, таке, напевно, можливе лише в Україні – щоб державна установа оплачувала послуги компанії, яка виконує замовлення на фактично викраденій у тієї ж самої держави техніці.

КОМЕНТАР

Іван Мірошниченко, народний депутат

Мій робочий кабінет, як народного депутата України, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, буд. 2, кімн. 404. Саме у приміщенні Верховної Ради зосереджено і функціонально забезпечено мою депутатську діяльність.

До обрання депутатом 2014-го я майже 20 років створював і очолював найбільші компанії у сфері аграрного бізнесу, зокрема їхні міжнародні представництва в Україні. Я достеменно знаю національний агросектор, особливо зерновий напрямок та ринок переробки сільгосппродукції, їх зовнішньоекономічні аспекти та особливості міжнародної торгівлі.

Я реалізував в Україні десятки масштабних проектів. Разом із першокласною командою залучив до країни інвестицій обсягом близько 1 млрд доларів США. Це, зокрема, олійноекстракційні заводи ‎в Донецьку, Каховці, Маріуполі, елеватори у більшості регіонів України, портові інвестиції, тощо. Сьогодні ці активи працюють в інтересах громадян і держави. Це моя історія, якою я пишаюся. І яку за жодних не збираюся викреслювати із життя.

Я особисто знайомий із багатьма топ-менеджерами та власниками українського і світового зернового ринку. Це сотні підприємств. Переконаний, глибоке знання своєї справи, зокрема на особистісному рівні, – запорука особистого і корпоративного успіху. Відтак безглуздо шукати закулісну змову у факті знайомства з впливовими представниками галузі. І це не привід приписувати щоразу нову чужу власність.

Сьогодні – я депутат Верховної Ради. Я рівновіддалений від усіх бізнес-груп, їх власників чи керівників. Моє завдання – забезпечити поступальний розвиток галузі, відкрити дорогу інвестиціям, відновити зайнятість і загалом життя на сільських територіях. Мої інструменти впливу – написання нових законопроектів чи внесення змін у чинні.

Заради цього я щотижня зустрічаюся із десятками людей. У тому числі в офісах українських та світових аграрних корпорацій. Але від того я не стаю їх співвласником. І не набуваю майнових прав на столичну офісну нерухомість.

До речі, позапарламентське спілкування молодих депутатів-журналістів, зокрема з шановної мною "УП", із колишніми колегами не перетворює їх на медіа-магнатів. І це природно. Упевнений, журналістам, як і політикам, варто часом гамувати в собі вибіркову принциповість, упередженість та гру в одні ворота.