В цю середу на засіданні уряду розглядалася ситуація на ринку нафтопродуктів. В зв’язку зі зростанням вартості нафти в світі, трейдери в Україні також почали підвищувати ціни на пальне. Розпочалася традиційна весняна вистава під назвою "уряд стабілізує ціни".

"Нам треба гнучко реагувати на такий виклик, - наголосив прем'єр-міністр Микола Азаров. - Адже ростуть ціни і збільшується ввізне мито на нафту, яка завозиться в Україну. Це робить нафтопереробку на вітчизняних заводах нерентабельною. Через таку ситуацію уже зупинились нафтопереробні заводи в Лисичанську і Одесі. Зменшились загальні обсяги переробки нафти в Україні".

Напередодні Міністерство енергетики та вугільної промисловості внесло до Кабінету міністрів законопроект, який пропонував тимчасово знизити акцизи на нафтопродукти. До подібних заходів вже вдавалися в минулому році, коли зростання світових цін на нафту співпало із підвищенням акцизного податку всередині країни. Але в уряді швидко відмовились від такого кроку.

"Цей законопроект був свідомо програшним, - вважає заступник директора НТЦ "Псіхея" Геннадій Рябцев. - Мені взагалі незрозуміло, чому Мніенерговугілля взагалі подавало цей проект на розгляд Кабміну . Його б ніхто не прийняв в зв’язку з тим, що це значно зменшує податкові надходження. Напередодні Євро-2012, коли дорога кожна копійка, під час економічної кризи жодний уряд не наважиться на зменшення обсягів надходжень, в першу чергу від акцизів. Тому що це одне з основних джерел наповнення бюджету".

Як з'ясувалося, був знайдений ще більш шкідливий для бюджету варіант. Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Володимир Макуха повідомив, що уряд відмовився можливість тимчасового зниження акцизів "на користь альтернативних варіантів, які допоможуть стабілізувати ціни на нафтопродукти на внутрішньому ринку".

Поки що невідомо, про який саме варіант йде мова. Поки відоме, що не виключається можливість тимчасового скасування податку на додану вартість на імпорт нафти в Україну, та про створення умови для завезення нафти в мінімальному обсязі 1 млн тонн.

Це може означати один з двох варіантів, обидва з яких приводять до втрати бюджетом грошей.

Перший – йдеться насправді не про відміну сплати ПДВ як такого, а про відстрочення його сплати. Зараз при імпорті нафти сплачується 90% ПДВ при митному контролі. Решта 10% ПДВ надходить до бюджету вже після переробки сировини, коли підприємство звітує перед органами ДПС про обсяги и види виробленої продукції. Якщо пропонується цей варіант, то зараз же йдеться про те, щоб дозволити сплачувати ПДВ після того, як нафтопродукти були реалізовані.

Цей варіант пільг розглядався в листопаді минулого року. Тоді на засіданні Кабміну представники Міненерго намагалися "з голосу" протягнути законопроект, який запроваджує подібне відстрочення.

В реальності, цей варіант загрожує тим, що "Нафтогаз" отримає відстрочку зі сплати ПДВ, але не буде платити податок дуже довго – наприклад, до наступної весни. А потім, можливо, йому ще В кінцевому підсумку, у програші буде лише бюджет.

Другий варіант – мова насправді йде про відміну ПДВ або введення так званої "нульової ставки".

Як сказав "ЕП" представник "Нафтогазу", бюджет в жодному разі не буде у програші - ПДВ буде все одно сплачений. Але не з нафти, а з нафтопродуктів.

На перший погляд, схема дійсно дуже безпечна, і бюджет не втрачає геть нічого. Але кілька років державний бюджет вже втратив сотні мільйонів гривень саме через подібну оборудку.

Олексій Івченко. Фото "Комерсант"

За часів Олексія Івченка (2005-2006 роки), НАК "Нафтогаз України" ввозив в Україну газ з нульовою ставкою платежу за ПДВ. Аргументи були тими ж самими – бюджет нічого не втрачає, тому що його платять кінцеві отримувачі газу.

Але склалося так, що "Нафтогаз" продавав газ посередникам – фірмам, що скоро перестали існувати. Ті посередники вже перепродавала газ споживачам. У підсумку, держава не отримала геть нічого, а великий прибуток з операцій зник. Цікаво, що коли прем’єром став Віктор Янукович, він почав переслідувати тих, хто заробляв на цій оборудці. Але, можливо, тепер вона взята на озброєння діючою владою.

Цікаво, що пропозиція Міненерго має чималу підтримку. Всі, хто виступають на підтримку відстрочення ПДВ, роблять вигляд, що воно більше ніж потрібне.

Першими пропозицію підтримали нафтовики - ще до того, як про неї стало відомо (20 березня). На думку президента "ТНК-ВР Коммерс" Дід’є  Казиміро (публікація від 16 березня), скасування НДС для нафтопереробки в Україні при ввезенні сировини та на вироблені нафтопродукти розглядається в компанії "ТНК-ВР Коммерс" як один з найбільш прийнятних варіантів підтримки НПЗ.

Підтримали цю пропозицію також інші експерти. "Відміна ПДВ на імпорт нафти – це не проблема, - вважає Рябцев. - Тому що ПДВ не відміняється, він буде сплачуватись з нафтопродуктів, коли ми будемо їх купляти на АЗС. Тобто він просто зсувається".

Підтримка з боку "ТНК-ВР Коммерс" не випадкова. Саме ця компанія має переробляти нафту, яку завозитиме НАК "Нафтогаз".

Держкомпанія вже залучалася до "порятунку" ринку в минулому році. Тоді була підписана угода між НАКом та Лисичанським НПЗ про можливість переробки саме 1 млн т нафтової сировини. Однак, було перероблено лише 150 тис тонн нафти, а нафтопродукти реалізуються на ринку й досі.

"Тут скоріше спрацьовують старі комунікації між керівництвом Міненерговугілля з компанією ТНК-ВР в ім’я взаємної вигоди, що має мало спільного з ціновою стабілізацією, - вважає директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар. - "Танкісти" в минулому році "завинили" міністерству тим, що переробляючи нафту на Лісічанському НПЗ, по суті, продукти переробки вивозили в Російську  Федерацію для подолання тамтешньої паливної кризи. Тому таким чином, роблячи послугу "Нафтогазу", ТНК-ВР робить реверанс. А люди з міністерства раді використовувати його".

Щодо інших нафтопереробних заводів, то Рябцев сумнівається, що вони відновлять свою роботу навіть якщо відстрочити сплату НДС не тільки держкомпанії, а й усім переробникам.

Ще в минулому році лунала жорстка критика уряду і Міненерговугілля за те що, такий варіант "порятунку" ринку вилився в збитки для "Нафтогазу".

По-перше, тоді продавцями нафти виступали посередники, що збільшувало ціну і без того дорогої сировини. Це сам по собі дивний факт, який мав викликати зацікавлення правоохоронців, але не викликав. Чомусь.

По-друге, НАК "Нафтогаз" мав сплатити гроші за процесінг, тобто переробку нафти на НПЗ. В 2011 така послуга коштувала на Лісічанському НПЗ 288 гривень за тону. Коли НАК вийшов на ринок з інтервенціями, гравці ринку констатували, що ціни зависокі. Залишки минулорічних обсягів переробки реалізовуються на ринку лише зараз.

З великою ймовірністю, подібна ситуація може повторитись і в цьому році. Тим більше, що цикл від нафти до готових нафтопродуктів триватиме місяці зо три. Отже, до стабілізації цін напередодні посівної він не має жодного відношення.

Таким чином, за популістську кампанія з порятунку селян та автомобілістів від високих цін заплатять вони ж, та державний бюджет.

Резервом для "порятунків" може стати боротьба з контрабандою, за рахунок чого можна було б збільшити обсяг легального ринку та збільшити збір акцизного податку. Виведення з тіні 20-30% ринку, в які оцінюється цей сегмент, дасть ще до 5 млрд грн на рік додаткових надходжень у бюджет. А нинішні намагання уряду всіх врятувати більше схожі на бажання "зпиляти" частину бюджету, а не наповнити його.