Арабські революції як провісник світової рецесії?

У липні 2008 року світові ціни на нафту сягнули рекордної позначки - 148 доларів за барель.

Тоді лише кілька експертів передбачали, чим може закінчитися таке фантастичне зростання цін на ресурсні товари.

Та вже у вересні того ж року всі побачили, як розвалюються фінансова та банківська системи всього світу. За цим фондові показники впали до рекордно низьких, і розпочалася Велика рецесія, від якої світ не може оговтатися і досі.

Зараз ціни на нафту, яка має бути поставлена у березні-квітні, сягнули 100 доларів за барель. Головна причина - революції в арабському світі, які так невдало поєдналися із загальносвітовою тенденцію подорожчання ресурсів.

Тепер більшість експертів вважають, що темпи зростання світового ВВП на рівні 4%, які прогнозувалися кілька тижнів тому, можна поставити під сумнів, а через демократичних арабів відновлення після кризи триватиме набагато довше.

З іншого боку, ситуація у нафтодобувній галузі не так вже й небезпечна - блоковані лише свердловини у Лівії та частково в Єгипті. Ці об'єми нафти ОПЕК погодилася компенсувати за допомогою нарощування видобутку в Саудівській Аравії.

Проте тенденція демократичних революцій продовжує поширюватися у нові країни. На думку дослідників Heritage Institute, якщо зупиняться качалки в Аравії, яка забезпечує 20% світового нафтовидобутку, ситуація стане загрозливою.

Ціни на пальне в розвинених країнах вже почали зростати. Так, у США галон бензину подорожчав на 10% за тиждень. На заправках знову з'явилися черги.

Аналітик Mirae Asset Securities Вільям Блетчер заявив, що стрімке подорожчання нафти на 20-30 доларів може призвести до нової хвилі рецесії. На його думку, економічне зростання поки що дуже слабке, тому ціни на ресурси мають на нього великий вплив. Відтак, революція в арабському світі може мати глобальні насідки.

Проблемна зона

З початком революції в Тунісі та Єгипті ситуація на світових ринках ще не була напруженою. Аналітики компанії Black Rock в середині січня заявили, що ситуація  в арабському світі не впливає на фондові ринки - відбулася нетривала корекція. Основні індекси зростають з серпня 2010 року, і тепер їх треба трохи охолодити.

Крім того, уряди КНР та Індії вирішили притримати власний економічний розвиток, аби не допустити перегріву індустрії. Тому світові фондові біржі почали відзначати певну корекцію, проте це не повністю пов'язувалося з арабськими революціями.

Коли події в Єгипті почали набувати радикального характеру, реакція великих бірж теж була поміркованою. На це гостро відповідали тільки фондові ринки регіону. Так, основний індекс катарської біржі за кілька днів знизився на 5%.

Це пов'язують з тим, що країни Північної Африки та Близького Сходу пов'язані інвестиціями. Один тільки Катар вклав у нафтовидобувні комплекси Каїра більше 300 мільйонів доларів. Коли з'явилася інформація про можливе блокування нафтовидобутку, акції катарських компаній пішли донизу.

Світові ціни на ресурси продовжували потроху зростати, проте це було загальною тенденцією, яку спричинили кілька факторів.

По-перше, корекція на фондових ринках призвела до того, що сировинні активи стали більш привабливими, засобом збереження грошей. Тоді ж особливо виросли в ціні золото та американський долар, який вважається валютою-сховищем.

По-друге, повінь в Австралії на певний час зупинила сировинну промисловість цієї країни. Ринок, за словами Роберта Вестмора з National Australia Bank Ltd., відчув дефіцит ресурсів, адже Канберра поставляла до 10% світового об'єму металів.

Проте ситуація змінилася з початком воєнного протистояння в Лівії. Тепер експерти вже не знають, на якій позначці зупиняться нафтові ціни.

Лівійське попередження

Наприкінці лютого син лівійського лідера Сейф Аль-Іслам Кадафі попередив світову громадськість, що розгортання громадянської війни в його країні може призвести до повної зупинки видобутку нафти.

Тоді ринки почали нервувати. Ціни за барель нафти марки brent на площадках Сhicago mercantile exchange за день зросли на 2,5% і наблизилися до 100 доларів.

Це не дивно, адже на африканському континенті Лівія - третій за розміром експортер нафти після Нігерії та Анголи. За добу країна видобуває 1,6 мільйона барелів сировини. І от зараз найбільша іноземна компанія, яка проводить буріння у Лівії, ВР, повідомила, що збирається евакуювати своїх робітників.

На думку експертів з Інституту Брукінгса, європейські нафтовидобувні компанії в останні роки прагнули розвивати економічне співробітництво з країнами Північної Африки. Тепер же ці фірми зіткнулися з серйозними проблемами.

Так, акції італійської компанії Eni SpA за кілька днів знизилися на 2,4%. Італійці наполягають на прискореній розробці родовищ Лівії і мають там значні інтереси.

Позиції інших європейських компаній взагалі почали просідати під тиском кризи в Африці. За даними Bloomberg, 15 найбільших промислових конгломератів Європи за минулий тиждень втратили 1-5% капіталізації. Це сталося через побоювання інвесторів, що потік нафти через Середземне море пересохне.

Окремою темою для хвилювання стала можлива блокада Суецького каналу. Ще 15 лютого 2011 року влада Єгипту заявляла про таку можливість з боку демонстрантів. Цього не сталося, проте акції європейських газових компаній почали падати, адже через Суец іде 14% газу, який спалюється в ЄС.

Тепер компанії бояться, що канал блокують в разі виникнення революції в Саудівській Аравії. 21 лютого з'явилася інформація, що Іран ввів туди два воєнні кораблі. Вона не підтвердилася, проте ситуація в регіоні доволі напружена.

Жахи майбутнього

Окрім Лівії, революція починається і в Бахрейні. Це маленька країна, і її вплив на світову економіку незначний. Проте більшість населення східних районів Саудівської Аравії етнічно пов'язана з бахрейнцями. Відтак, експерти бояться, що заворушення почнуться в Ер-Ріяді чи на сході країни, де добувають багато нафти.

Це вже буде велика проблема для світової економіки. Саудівська Аравія дає більше чверті світового видобутку нафти. Саме тоді ціни можуть сягнути 150 доларів. Вся Північна Африка та Близький Схід добувають 36% нафти світу.

Замінити ці потужності неможливо. На початку 2011 року лідери Нігерії говорили, що готові збільшити видобуток. Проте вони знову загрузли у війні з повстанцями. Як наслідок, країна зменшила свої поставки сировини на світові ринки на 4%.

Зараз експерти можуть лише гадати, де соціальне напруження вибухне з новою силою. На думку співробітника Ради з міжнародних відносин Адама Сігула, диктаторські режими Близького Сходу були занадто закритими, тому поки нема точної інформації про настрої суспільства в тій чи іншій країні.

Соціальні вибухи в арабському світі можна порівняти з кредитною кризою у Греції. Обидві події сильно вплинули на світові ринки і не були прогнозованими. Зростання державного боргу Афін та соціальної напруги в арабському світі було видно давно, проте ніхто не думав, що все це матиме таку руйнівну силу.

У 2010 році боргові проблеми Європи стали найбільшою проблемою світової економіки. Тепер на це місце претендують проблеми на Близькому Сході та неконтрольоване зростання цін на нафту.