Податкова реформа в США: все навпаки

Відстоюючи прийнятий Податковий кодекс, уряд Миколи Азарова заявляє, що перехід на загальну систему оподаткування частини спрощенців і посилення адміністрування - єдиний спосіб підтримати бюджет.

До кінця 2010 року казні не вистачить щонайменше 4,7 мільярда гривень. Таку цифру у листі до Азарова озвучив голова ДПА Олександр Папаїка.

Втім, заокеанський досвід показує, що йти можна принципово іншим шляхом. Одночасно з українськими податковими зворушеннями схожі, але не такі гучні протести відбуваються у США. Там протестують проти ініціативи президента Барака Обами обкласти додатковим податком заможних громадян.

За пропозиціями Білого Дому, низький рівень податків на прибуток має залишитися лише для громадян, що отримують менше 200 тисяч доларів на рік. Інші з 2011 року повинні сплачувати збільшену суму - 36-39% від прибутків. Втім, у цю суму входитимуть податки на нерухомість чи освіту.

Одночасно аналітики Обами вважають, що, хоча продовження податкових канікул для середнього та малого бізнесу буде вимагати від бюджету близько 3,3 трильйона доларів за наступні десять років, на це треба погоджуватися.

Такий крок стимулюватиме економічний розвиток і зменшить безробіття, яке тримається на рівні 14,5 мільйона і псує рейтинги президента.

Багаті мають заплатити

Низькі податки для всіх верств суспільства ввів у 2001 році президент Джордж Буш. Він заявив, що його уряд готовий зменшити податки на прибутки для громадян, які мають різні рівні доходу. Тоді у бюджеті країни існував профіцит - 1,25% ВВП, а сам валовий продукт стабільно зростав.

Проте з початком кризи і падінням ВВП на 2,4% за 2009 рік постало питання про підвищення податків. В Акті відбудови економіки, остання редакція якого була прийнята у лютому 2010 року, закладалося 288 мільярдів доларів на компенсацію відмови від підвищення податків до кінця 2010 року, коли термін податкових канікул Буша завершується.

Нарешті, влада чекала проміжних виборів до Конгресу, які мали показати, чи користується партія президента підтримкою і чи треба втручатися у податкове законодавство. Виявилося, що демократи втратили більшість у нижній палаті, і з січня їм доведеться торгуватися за голоси з республіканцями.

Обама зрозумів, що треба змінити курс внутрішньої політики. Відтак він пообіцяв виділити на відбудову економіки додаткові 600 мільярдів доларів. Це схвилювало світову громадськість, яка почала говорити про спеціальну емісію долара.

Податкові ж зміни зачепили самих американців. Найбільш важливим у цих реформах є пункт, що з 2011 року люди з прибутками більше 200 тисяч доларів будуть позбавлені податкових пільг, якими вони користувалися протягом 10 років.

У телезверненні президент пояснив, що зараз бюджет не може собі дозволити покривати ці видатки. За його словами, це створить додаткове навантаження на фінплан у розмірі 700 мільярдів доларів. Таких громадян, наголосив Обама, лише 3%, та вони мають високі прибутки і можуть допомогти у відновленні країни.

Податкові пільги для громадян з середнім та низьким рівнями прибутків, за пропозицією президента, зберігаються. Ті, хто отримують менше 8 тисяч на рік, традиційно звільняються від податків, хоча, за даними Bloomberg, це дуже невелика частина населення, тому тут збитки бюджету будуть мінімальними.

Для тих, хто отримує більше, ставка податку на прибуток становитиме 10-15%, куди також входитимуть інші податки залежно від кожного конкретного випадку.

Важливим послабленням має стати введення витрат на оновлення обладнання та інвестування у капітальні фонди у розмір податкового навантаження на компанії. У бюджеті на 2011 рік вже закріплена умова, що середні підприємці можуть оновлювати обладнання на суму 125 тисяч доларів на рік і включати це у податки.

Можливості і діри

Опоненти цих пропозицій з республіканської партії згодні майже з усім, окрім скасування податкових канікул для найзаможніших громадян.

На думку аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, республіканці завжди стверджували, що багаті люди є кращими інвесторами і вони будуть рухати економіку уперед, якщо у них не відбирати гроші.

"Республіканці завжди виступали за обмеження урядових витрат, а демократи обстоюють доктрину великого уряду, а отже - збільшення податків", - каже експерт.

Однак зараз, на думку аналітиків, США не хочуть згортати уряд та скорочувати апарат, який буде відповідати за війни у світі та активну зовнішню політику.

На це, зрозуміло, їм будуть потрібні кошти. Механізмів їх залучення є кілька. На думку Жолудя, американський уряд поки має високий рейтинг довіри в іноземних інвесторів, і вони нормально викуповують його боргові зобов'язання.

Тому є шлях зовнішніх залучень, хоча зовнішній борг США досяг астрономічної суми - 14 трильйонів доларів, а за 2010 рік збільшився на 400 мільярдів доларів.

Колишній голова ФРС Алан Грінспен, виступаючи на саміті G20 у Сеулі, заявив, що Вашингтон проводить емісію долара, аби легше було обслуговувати свої величезні борги, проте проблем з новими позиками у нього все одно не буде.

З іншого боку, Обама твердо вирішив відстояти свою пропозицію про підвищення податків для багатих американців. Після того, як республіканська партія виступила з протестами, він заявив, що вимагає якнайшвидшого прийняття цього рішення у Конгресі, поки його партія має більшість у нижній палаті.

Адміністрація заявляє, що всі реформи викликані потребою зменшити дефіцит бюджету, який у 2009 році досяг 9,9% ВВП, а у 2010 році його розмір, за прогнозами, має становити 10,6% внутрішнього валового продукту.

Одними запозиченнями ззовні його вже не покрити, а збільшувати податки для середнього і малого бізнесу у час кризи завжди невигідно, адже це 97% американців, які рухають економіку країни вперед. Тому президент готовий особисто домовлятися з опонентами, аби отримати потрібну кількість голосів.