Український рітейл: між кризою і процвітанням
Друге півріччя навряд чи принесе супермаркетам добрі новини - індекс споживчих настроїв українців падає. Серед негативних факторів - уповільнення економічного зростання, жорстка бюджетна політика та зниження довіри до інститутів державної влади.
Роздрібна торгівля потроху оговтується від кризи. За даними Держкомстату, у серпні сектор зріс на 9,7%, а за вісім місяців роздрібний товарообіг збільшився на 4,6%.
"Показники роздрібної торгівлі покращуватимуться. Це пов'язано з ефектом низької бази порівняння, а також відновленням зростання реальних доходів населення", - говорить директор департаменту аналітики компанії Astrum Олексій Блінов.
Втім, зростання загальних показників не дозволяє стверджувати, що споживачі справді починають купувати більше. "Ми не бачимо підвищення платоспроможного попиту, з першої половини 2010 року він істотно не змінився", - говорить начальник відділу зв'язків з громадськістю та пресою корпорації "АТБ" Ганна Лічман.
Рваний попит
Хоча економіка поступово оздоровлюється, купівельна спроможність гривні падає. Причому наприкінці 2010 року ця тенденція лише поглибиться, прогнозує Блінов. За його словами, у четвертому кварталі темпи росту споживчих цін прискоряться.
Інші експерти кажуть, що попит поступово відновлюється з осені 2009 року, а разом з ним зростають і продажі. Приблизно так само можна охарактеризувати і ситуацію у самій галузі: вона не є критичною, хоча до позитиву тут ще далеко.
"Боргове навантаження на рітейлерів порівняно з передкризовим рівнем радикально не змінилося. Банки-кредитори не готові списувати позики. Нові інвестиції, за рахунок яких можна було б погасити борги, не надійшли", - вважає директор інвестиційно-банківського департаменту ІК Dragon Capital Андрій Пивоварський.
Це не єдине, що стримує розвиток роздрібної торгівлі - ключовим залишається вельми кволий споживчий попит.
"Низьку ліквідність не вдасться компенсувати новими позиками. Скажемо прямо: банки не поспішають кредитувати рітейл, у них хороша пам'ять. Іншим стримуючим фактором стане поступове повернення вартості оренди торгівельних площ на передкризові рівні", - каже заступник директора КУА "Кінто" Костянтин Пересєдов.
Симптоматично, що учасники ринку назвали подорожчання оренди головною перепоною в розвитку рітейлу у 2010 році, бо споживчий попит є пульсом всього роздрібного ринку, а він залишатиметься невпевненим.
"Відновлення споживчого попиту буде "рваним", зі сплесками і падіннями. Розвиток рітейлу у 2010-2011 роках стримуватиме боргове навантаження і низькі показники кредитування", - вважає керівник аналітичного відділу ІГ "Таск" Андрій Шевчишин.
Не відбулося у рітейлі таких очікуваних злиттів та поглинань. Іноземні компанії не наважилися переступити кордон України і вирішили обмежитися тільки деклараціями.
"Роздрібні мережі поки що не є пріоритетними цілями для фінансових інвесторів через невизначене майбутнє та прибутковість, яка ще не відновилася. Більше того, серед стратегів ми бачимо зворотний процес, коли великі європейські мережі зачиняють свої магазини у деяких країнах Східної Європи", - розповідає віце-президент з корпоративних фінансів компанії Foyil Securities Мирослав Рабенко.
Привабливість українського ринку для закордонного інвестора теж знизилася. У рейтингу компанії A.T. Kearney за 2010 рік Україна не увійшла навіть до першої тридцятки країн за перспективами розвитку роздрібного сектора.
Однак позбуватися бізнесу варто було в кінці 2008 року - на початку 2009 року. Власникам слід зачекати рік-два і продати його за зовсім іншими цінами.
Кінець маркетингу
Судячи з усього, антикризові стратегії будуть актуальними для рітейлерів протягом двох наступних років. Учасники ринку з цим погоджуються.
"Конкуренція сьогодні зосереджена в області цінових переваг. До того ж, в період кризи, коли споживач мислить здебільшого прагматично, посилюється мотивація купівлі товарів з максимальним співвідношенням ціни та якості. Це побажання задовольняється за допомогою власних торгівельних марок", - переконана Лічман.
Більшість опитаних "Економічною правдою" експертів говорить, що все вирішуватиме тільки ціна. Про маркетинг найближчим часом просто забудуть.
"Рітейлери не можуть впливати на споживчий попит за допомогою стандартних підходів. Сегментація ринку - теж не вихід, бо це знижує відвідуваність потенційних покупців. Зараз актуальна оптимізація витрат, тому торговці, які закріпилися у сегменті власних торгівельних марок, зробили правильний хід", - каже Шевчишин.
Про те, що покупці орієнтуватимуться на ціни, говорять і постачальники товарів. Вони теж вважають, що на першому місці для споживача залишиться вартість продукту, а маркетинг "загального призначення" буде відігравати другорядну роль.
"Передусім - приваблива ціна. Далі за списком - інтерес до бренду, акції, стабільність асортименту, тобто те, що називається вдалим маркетингом", - вважає начальник відділу Київського експериментального заводу побутової хімії Дмитро Павлушин.
Деякі експерти впевнені, що після зміщення попиту в бік дешевших продуктів і магазинів біля дому люди почнуть рухатися у зворотному напрямку. Якщо вони мають рацію, то на споживачів почнуть діяти і традиційні маркетингові важелі.
"Сильний бренд з високим рівнем лояльності, єдині стандарти роботи всіх торгових точок, що працюють під одним брендом, відпрацьовані бізнес-процеси, бонуси, власні торгівельні марки завжди приваблювали покупців", - говорить заступник директора з маркетингу мережі супермаркетів "ЕКО-маркет" Юлія Пузирьова.
Стримуючий песимізм
В цілому, український рітейл пережив хоча і не найкращий рік, але тектонічних змін йому вдалося уникнути. На ринок не прийшли нові великі гравці, зате ніхто з нього не пішов. Всі злиття та поглинання відбувалися за участі внутрішніх суб'єктів.
Основною тенденцією стало ще більше укріплення дискаунтерів та гравців, що працюють у форматі "магазин біля дому". Тому зараз усі мережі чекають лише одного: коли споживачі почнуть витрачати.
Друге півріччя навряд чи принесе рітейлерам добрі новини. Міжнародний центр перспективних досліджень констатує зниження індексу споживчих настроїв. До негативних факторів експерти відносять уповільнення економічного зростання, жорстку бюджетну політику та зниження довіри до інститутів державної влади.
Вже зараз зрозуміло, що макроекономічні показники на додадуть українцям оптимізму. Аналітики упевнені, що до кінця 2010 року індекс споживчих настроїв буде знаходитися "у боковому тренді". Хоча населення загалом негативно ставиться до підвищення цін на газ, цей фактор не матиме істотного впливу на споживчі настрої.
"Деяке поліпшення, яке спостерігалося з початку 2010 року, не матиме продовження, але падіння теж не буде. Індекс споживчих настроїв сильно не коливатиметься, може, навіть трохи зросте", - стверджує економіст МЦПД Олександр Жолудь.