Мічені Нобелем: економічні гравці Маскін та Маєрсон
Під час приватизації аукціон може виявитися для влади слабким механізмом, оскільки не завжди той, хто більше платить, є ефективнішим власником. Ситуація потребує встановлення додаткових правил, які передбачатимуть переговори і оцінку реальних намірів покупця для збільшення соціального ефекту.
"Економічна правда" продовжує шлях від 2010 року до 1969 року, коли був названий перший лауреат Нобелівської премії з економіки - найпрестижнішої галузевої відзнаки, встановленої на честь 300-річчя Банку Швеції.
На початку травня ЕП написала про одного з трьох володарів нагороди 2007 року - Леоніда Гурвіча. Сьогодні - розповідь про його колег: Еріка Маскіна та Роджера Маєрсона.
Маскін та Маєрсон удостоїлися найвищої нагороди за розвиток теорії економічних механізмів Леоніда Гурвіча. Ця теорія дозволяє чітко визначати ситуації, які сприяють або заважають ефективній роботі ринків.
Методологічні підходи нобелівських лауреатів допомагають економістам створювати такі схеми регулювання, виборчі процедури та механізми проведення торгів, які справедливо враховують індивідуальні мотиви усіх учасників.
Нині теорія дизайну механізмів відіграє вагому роль у багатьох напрямках економічних, соціальних та політичних наук.
Сфера наукових інтересів
Дослідження Еріка Маскіна та Роджера Маєрсона були логічним продовженням дискусій старої гвардії вчених про переваги і вади ринкової економіки порівняно з адміністративно-командною.
Провідні економісти світу - Хайек, Мізес, Гурвіч - прийшли до висновку, що ринкові правила гри є ефективними за умови, що кількість продавців та покупців настільки велика, що жоден окремий учасник суттєво не впливає на ситуацію.
В інших випадках потрібні додаткові механізми, що усувають вади ринку, оскільки кожен учасник обиратиме найвигіднішу для себе стратегію.
У теорії ігор механізми - це правила взаємодії економічних суб'єктів, що визначають, як вони можуть діяти, і якими будуть наслідки будь-якого набору дій. Наприклад, механізм приватизаційного аукціону визначається такими правилами.
Кожен учасник подає заявку на купівлю у держави виставленого об'єкта і дає інформацію про свої можливості, наміри і ціну. Уповноважений орган влади зважує отримані пропозиції. Переможцем стає покупець, що зробив найкращу пропозицію.
Маскін і Маєрсон дотримуються запропонованого Гурвічем визначення механізму як взаємодії між суб'єктами та центром, що складається з трьох етапів.
Перший - суб'єкт надсилає до центру конфіденційні повідомлення. Другий - центр визначає результат найкращого варіанту взаємодії. Третій - центр оголошує результат і в разі необхідності втілює його в життя.
Головні обмеження, що перешкоджають ефективній роботі економічних чи політичних механізмів, лежать в інформаційній та стратегічній площинах.
Інформаційний бар'єр полягає у тому, що без введення додаткових стимулів люди надають неправдиву інформацію, що призводить до "несприятливого відбору". Стратегічним обмеженням виступає моральний ризик, оскільки люди потребують стимулів, щоб діяти чесно, згідно з окресленими правилами.
Вибори - чудовий приклад гри для пояснення концепцій несприятливого відбору та морального ризику. Так, оманливі обіцянки конкуруючих кандидатів часто призводять до несприятливого відбору з точки зору суспільного благополуччя, оскільки найбільшу довіру здобувають ті, хто найвправніше маніпулює правдою.
Моральний ризик виявляється у намаганні учасників перегонів порушувати правила, використовуючи весь арсенал методів для підтасування голосів.
Маскін і Маєрсон намагалися розробити теоретичні основи для створення таких механізмів, які б забезпечили найменший сукупний вплив несприятливого відбору та морального ризику на результат взаємодії.
Суть вчення
Процес прийняття колективних рішень часто включає в себе механізм голосування, однак правила голосування можуть бути різні. Залежно від умов рішення приймаються одностайно, простою чи кваліфікованою більшістю.
Схожа ситуація в економіці - існує безліч можливих правил функціонування ринків та компаній. На більшості ринків ціну встановлюють продавці, деякі ринки діють за принципом аукціонів, в інших ціни визначаються в ході торгових переговорів.
Теорія дизайну механізмів дозволяє знайти правила гри, що приносять оптимальний результат і в політичній, і в економічній сферах. Теорія механізмів вчить, як добиватися результатів, коли задача - отримати прибуток, збільшити вартість фірми чи віддати її ефективному власнику - наперед задана.
Принцип "виявлення", який наприкінці 1970 років досліджували Маскін та Маєрсон, дозволив описати результати усіх можливих станів рівноваги усіх можливих ігор, що можуть бути створені різними механізмами.
Маєрсон визнаний нобелівським комітетом лідером у застосуванні теорії механізмів до ігор з неповною інформацією, тобто ситуацій, у яких різні учасники не знають про цілі, наміри та дії один одного.
Учений показав, як можна швидше визначити оптимальні варіанти здійснення аукціонів, торгових угод та регулювання. Відтак, у своїх працях він значно розширив сферу використання "принципу виявлення".
Внесок Маскіна полягав у формулюванні і частковому вирішенні протилежної задачі: як визначити множину таких механізмів, при яких бажаний суспільно-ефективний результат буде рівновагою у грі, заданій цими механізмами.
Теорія, що описує і вивчає властивості таких механізмів, називається теорією імплементації і є однією з найскладніших сфер сучасної економічної науки.
Маскін намагався дослідити проблему потенційної появи у механізмах рівноваг нижчого порядку, які суперечать намірам їх дизайнерів. Наприклад, якщо існує три групи виборців, кожна з яких прагне проголосувати за свого кандидата - X, Y та Z, то зазвичай виграє та група, у якій чисельність виборців буде більшою.
Однак існує варіант, що послідовники Y, знаючи, що кількісна перевага на стороні X, приймають рішення приховати свої істинні вподобання і голосують за Z, який їм подобається більше, ніж Х. Таким чином, шляхом спотворення правдивих суджень група прихильників Y досягає більш бажаного для себе результату.
Даний ефект Маскін називає маніпулюванням з боку гравців і направляє зусилля на пошук правил гри, у яких закладені стимули говорити правду. Вчений здійснив важливий вклад як у чисту теорію розробки механізмів, так і в її використання у прикладних задачах, що стосуються аукціонів, монополій та соціального вибору.
Маскін і Маєрсон були одними з тих, хто здійснив революцію в економічній науці наприкінці 1970 років, створивши світогляд, у рамках якого нині працюють послідовники інституціональної та ігрової теорії.
Якщо раніше економічна наука концентрувалася на проблемі розподілу обмежених матеріальних ресурсів, то тепер вивчає комплекс проблем, пов'язаних з асиметричною інформацією та моральним ризиком у різних інститутах.
Використання результатів досліджень
Ідеї нобелівських лауреатів щодо необхідності та вигоди формального аналізу взаємовідносин учасників гри при наявності прихованої інформації стали фундаментом для різних сфер сучасної економічної науки.
Серед них - теорія галузевих ринків, теорія аукціонів та приватизації, теорія фірм та контрактів, теорія суспільного вибору, теорія імплементації.
Учені показали важливість подолання обмеженості за стимулами на прикладах.
У сфері виробництва: менеджерів можна стимулювати якісно виконувати свої обов'язки через передачу у власність суттєвої частки бізнесу.
У сфері торгівлі: продаж золота через біржу сприяє утвердженню адекватніших цін з точки зору суспільної вигоди, ніж торгівля даним ресурсом банками, які схильні в односторонньому порядку встановлювати високу маржу.
У сфері інвестицій: внаслідок дії морального ризику інвестори можуть вимагати надійних політичних гарантій, щоб знизити спокусу уряду конфіскувати їхній бізнес.
Під час приватизації аукціон може виявитися для влади слабким механізмом, оскільки не завжди той, хто більше платить, є ефективнішим власником. Ситуація потребує встановлення додаткових правил, які передбачатимуть переговори і оцінку реальних намірів покупця для збільшення соціального ефекту.
Зрештою, нобелівські лауреати 2007 року завдяки теорії дизайну механізмів довели, що ринок часто є найбільш придатним для взаємодії механізмом, навіть якщо не справджуються ідеальні умови, описані класиками економічної думки.
Досьє лауреатів
Ерік Маскін народився 1950 року в Нью-Йорку. Здобув освіту в Гарвардському університеті. Працює у Прінстоні у Вищій школі соціальних наук. Експерт у сфері оптимізації процедур економічного розподілу, теорії ігор та економічних стимулів.
Роджер Маєрсон народився 1951 року у Бостоні. Навчався у Гарвардському університеті. Працює в університеті Чикаго. Експерт з розробки економічних механізмів, теорії ігор та суспільного вибору.
Науковці про Маскіна і Маєрсона: Костянтин Сонін, Фуад Алескеров