Рятуючи бюджет, уряд забув про економіку?

"Економічна правда" продовжує аналізувати виконання бюджету України за 2009 рік та проект бюджету на 2010 рік. Про посилення фіскального тиску на економіку читайте у першій частині матеріалу.

Триваюче зростання дефіциту бюджету змушує Кабмін вдаватися до вкрай небезпечних заходів із стабілізації ситуації. Зокрема, уряд продовжує шукати додаткові механізми посилення фіскального тиску на економіку. Тому варто окремо зупинитися на найбільш значимих напрямках.

Законодавче закріплення практики стягнення авансових внесків податку з прибутку підприємств

У законопроекті про внесення змін до закону про оподаткування прибутку підприємств, який подав член фракції БЮТ Олег Ляшко, встановлено "особливий порядок нарахування й сплати авансових платежів з податку на прибуток".

Це не перша спроба уряду "реформувати" даний податок, що, очевидно, пов'язано із закономірним падінням надходжень до бюджету.

На початку 2009 року Кабмін висунув досить дивну ідею: замінити даний податок податком з обігу. З економічної точи зору, така пропозиція є нонсенсом, бо податкова система не може включати одночасно ПДВ і податок з обігу.

Згідно з проектом Ляшка, протягом звітного року платники податку, за винятком нерезидентів і виробників аграрної продукції, платять у бюджет у перший і третій місяці кожного календарного кварталу авансові внески податку на прибуток у розмірі 1/12 суми нарахованого податку на прибуток за попередній рік.

Така ініціатива досить небезпечна в принципі, а особливо - в умовах кризи. Це звужує невеликі оборотні кошти підприємств. Внаслідок запровадження цієї норми авансові стягнення податку сягнуть 2/3 прибутку за попередній рік.

Крім введення авансових платежів, законопроект пропонує ще одну радикальну новацію.

Парламентарі хочуть зобов'язати платників уже 2009 року скласти податкову декларацію й сплатити податок за результатами одинадцяти місяців 2009 року.

До слова, у зв'язку із цим, депутат повинен був внести зміни в ряд інших нормативно-правових актів, оскільки у них не прописаний інститут 11-місячних декларацій, як і терміни її подання. Подібна ініціатива спрямована на те, щоб технічно мінімізувати звуження бази оподатковування податку на прибуток.

Підвищення ефективності реалізації нарахованої, але не стягнутої до бюджету частини податкових зобов'язань

Головними складовими цієї частини податкових зобов'язань є податковий кредит, податковий борг та тіньові операції, які звужують базу оподаткування. Очевидно, що уряд намагається боротися з мінімізацією оподаткування та ухилянням від сплати податків, проте негативні наслідки зачіпають і добросовісних платників.

Для звуження використання податкового кредиту уряд у липні затвердив розпорядження "Деякі питання адміністрування податків і зборів" та "Про врегулювання деяких питань з ПДВ".

Зокрема, Кабмін заборонив компаніям використовувати прострочені податкові накладні. Це автоматично зменшило обсяг податкового кредиту, на який вони могли претендувати. Також уряд посилив тиск на підприємців, розширивши інструменти адміністративного впливу і перелік підстав для перевірок.

Крім того, Кабмін закріпив практику анулювання реєстрації платників ПДВ за виписку податкових накладних без декларування податкових зобов'язань, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує установлену законом суму.

Серед іншого варто відзначити реанімацію ініціативи створення електронного реєстру осіб, пов'язаних з платниками податків, яку уряд доручив реалізувати ДПА.

Ще одним актом, який посилив фіскальний тиск на підприємців, стала постанова "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток".

Документ розширив базу оподаткування, заборонивши при формуванні показників податкової звітності з податку на прибуток за дев'ять місяців 2009 року відносити до валових витрат від'ємне значення перерахунку заборгованості в іноземній валюті, за винятком погашеної частини заборгованості.

Такий же підхід стосується і сум від'ємного значення, отриманих від перерахунку валюти, яка обліковується на банківських рахунках платника або у його касі.

Названі нормативно-правові акти викликали різкий протест з боку підприємців, оскільки ці рішення не тільки перекривали тіньові і законні механізми мінімізації оподаткування, а й посилювали тиск на абсолютно всіх платників.

Після місяця бурхливих протестів президент зупинив найбільш спірні положення усіх трьох урядових рішень. Проте Кабмін готує черговий пакет, який штучно розширить базу оподаткування.

Серед нових ініціатив - заборона віднесення до валових витрат збитку, отриманого підприємством при придбанні акцій компаній і подальшому продажу їхнього майна.

Також Кабмін має намір позбавити страхові компанії права зменшувати оподатковуваний дохід на суму перестрахування. Зараз страхові компанії платять 3% з валових премій, але у випадку перестрахування податок сплачує страхова компанія, що приймає на себе страхові ризики.

Крім того, Мінфін розробляє зміни до деяких законів з питань оподаткування  деривативів, за допомогою яких також хоче зменшити можливості мінімізації оподаткування при проведенні операцій з похідними цінними паперами.

Уряд почав активно боротися і з податковими боргами. Розпорядження "Про додаткові заходи щодо мобілізації доходів бюджету у другому півріччі 2009 року" передбачає комплекс рішучих заходів щодо зменшення обсягу боргів.

Зокрема, Кабмін доручив місцевим державним адміністраціям сформувати спеціальні комісії з питань погашення податкового боргу із заслуховуванням керівників підприємств-боржників. Також адміністрації мають щомісячно інформувати уряд про результати погашення компаніями податкового боргу.

Державній податковій адміністрації цією ухвалою доручено у триденний термін інвентаризувати податковий борг в розрізі територій, великих підприємств-боржників, періодів виникнення, динаміки стягнення та міри безнадійності.

Крім того, уряд зобов'язав податківців опублікувати перелік компаній, які мають податковий борг, а також довести до своїх адміністрацій у регіонах щомісячний норматив скорочення боргу у розмірі, не менше ніж 10% від його загальної суми. У разі невиконання цього нормативу ініціюватиметься зміна керівників податкової.

Уряд також доручив ДПА подати йому пропозиції щодо звільнення з посад керівників державних підприємств, які мають податковий борг.

Аби не завдати збитків бюджету, документ передбачає розширення практики звернення до суду і визнання недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, що мають податковий борг.

Зменшення обсягів відшкодування ПДВ експортерам

На 1 вересня 2009 року прострочені суми відшкодування ВВП за 2009 рік сягнули 4,9 мільярда гривень - з початку 2009 року показник зріс на 64,9%. Загальний обсяг невідшкодованого ПДВ становить 19,3 мільярда гривень, що на 50,6% більше, ніж на початку 2009 року.

Для порівняння: у 2006-2008 роках борг ДПА перед експортерами складав 6-7 мільярдів гривень. До слова, у проекті бюджету на 2010 рік планові обсяги відшкодування ПДВ при запланованому зростанні експорту на 9,5% зменшено майже на 40% - з 36,5 мільярда гривень до 20,9 мільярда гривень.

Подальше збільшення податкових ставок

Очевидно, що і надалі Кабмін підвищуватиме ставки окремих податків. Зокрема, уряд пропонує в черговий раз підняти акцизи на сигарети, збільшивши ставку з 20% до 36%. Крім того, Кабмін не полишає надії запровадити податок на нерухомість та підвищити ставки єдиного податку.

частину дефіциту бюджету уряд планує покрити за рахунок прихованої емісії.

Верховна Рада подолала вето президента на закон, який вносив зміни до держбюджету-2009. Даний закон зобов'язує НБУ, крім прибутку за 2008 рік у розмірі 4 мільярдів гривень, який регулятор уже сплатив до бюджету, додатково внести 2009 року не менше 9,8 мільярда гривень прибутку за 2009 рік.

Отримані надходження пропонується витратити на підготовку до "Євро-2012". Незважаючи на благі цілі, механізм вилучення грошей з НБУ досить суперечливий.

Згідно із законом про Нацбанк, регулятор за підсумками року у випадку перевищення доходів над видатками вносить у держбюджет позитивну різницю.

З метою хронологічного збалансування видатків і доходів бюджету, нарахування і сплата податку на прибуток здійснюється поквартально. На підставі цього НБУ традиційно розбивав свій платіж на частини.

Однак 2009 року "на прохання" уряду він погасив усі зобов'язання перед бюджетом за 2008 рік вже у першому кварталі 2009 року, що дозволило послабити тиск на бюджет. Отже, НБУ до кінця 2009 року не повинен сплачувати жодних внесків.

Проте уряд вирішив стягнути з НБУ такий же платіж і за 2009 рік. Для збільшення суми парламент вказав, що в умовах фінансово-економічної кризи портфель регулятора поповнився додатковими активами.

По-перше, з жовтня 2008 року по травень 2009 року Нацбанк надав банкам 63 мільярди гривень кредитів для підтримки їхньої ліквідності на термін від 119 до 365 днів за ставкою 12-18% річних.

По-друге, Мінфін щокварталу сплачує регулятору відсотки за облігаціями внутрішньої державної позики за ставкою 17,5-20%.

По-третє, згідно з держбюджетом-2009, для оздоровлення банківського сектора Мінфін додатково випустить ОВДП на загальну суму 44 мільярди гривень, які Національний банк зобов'язаний викупити упродовж п'яти днів після одержання пропозиції про їхній викуп. За цими паперами уряд також виплачує відсотки.

Закон, що набрав чинності, дозволяє уряду вирішити відразу кілька проблем. Крім того, що Кабмін одержав "безкоштовний" ресурс для фінансування підготовки "Євро-2012", він дав можливість збалансувати державний бюджет, частково вирішивши проблему наростаючого дефіциту.

У той же час, платежі НБУ, як би вони не називалися, і під яким би приводом не стягувалися, по суті, є емісією коштів. Вона породжує в економіці чимало ризиків, зокрема, прискорення інфляції та посилення тиску на національну валюту.

Також для покриття дефіциту бюджету уряд продовжує залучати боргові ресурси. Окрім реалізації ОВДП з космічними відсотками та отримання кредитів від МВФ і СБ, Кабмін хоче випустити облігації для населення.

Мінфін має намір реалізувати казначейські зобов'язання у документарній формі серії А строком обігу 12 місяців, номінальною вартістю 500 гривень, відсотковою ставкою 16% річних та щоквартальною виплатою купонного доходу. Погашення здійснюється разом з виплатою за останнім купоном.

Продаж казначейських зобов'язань фізичним особам буде здійснюватися в установах Ощадбанку на всій території країни вже у вересні-жовтні 2009 року.

Загалом, продовжуючи залучати колосальні кошти, уряд перекладає частину власних проблем на своїх послідовників, чим закладає макроекономічні ризики на середньострокову перспективу.

Ситуацію ускладнює той факт, що основна частина грошей іде на споживання та нецільові видатки, які не тільки не приносять доходів, але й "з'їдають" кошти, залишаючи майбутньому поколінню лише непокриті зобов'язання.

Таким чином, існуючі ризики, доповнені неконструктивними діями влади, продовжують продукувати дисбаланси у бюджетно-податковій сфері.

Очевидно, уряд сподівається, що економіка країни уже подолала спад, і зростання ВВП у 2010 році автоматично знизить напругу. Проте гіпотеза про відновлення економіки непереконлива, тому покладатися на покращення ситуації без наявності альтернативних варіантів - це авантюра.

У даному контексті бюджет на 2010 рік має бути максимально песимістичним і враховувати гірший прогноз макроекономічної динаміки, що дозволить уряду виграти час та ресурси для адекватних рішень.

Проте запропонований урядом фінплан-2010 свідчить, що Кабмін взагалі не розглядає інших сценаріїв розвитку економіки, крім стабільного зростання.

Зараз це головний ризик для фіскальної стабільності у 2010 році, бо навіть мінімальне падіння економіки сформує колосальний розрив між зобов'язаннями і доходами уряду, подолати який можливо буде лише через радикальні злами.

Читайте також інші публікації цього автора на "Економічній правді":

За крок до бюджетно-податкової кризи

Металургія виходить з кризи?

Тимошенко хоче дійти до кожного села

Економічний цикл по-українськи: криза як причина піднесення

Банківська система України: час розплачуватися за помилки

Рекомендації МВФ ведуть Україну в тупик?