Україна продовжує готуватися до Євро-2012. Втім, наразі здобутки викликають суперечливі почуття: темпи зведення та реконструкції стадіонів, транспортної інфраструктури і нових готелів далекі від ідеальних.

Ймовірно, саме тому, останнім часом особливу зацікавленість до України виявляють європейські спортивні комітети.

Як відомо, UEFA вже встигла позбавити права на проведення чемпіонату Одесу і Дніпропетровськ.

Окрім цього, європейські чиновники у травні 2009 року висунули нові ультимативні вимоги до "основної четвірки" українських міст - Києва, Донецька, Харкова та Львова. Якщо до 30 листопада в цих містах не виконають вимоги UEFA, їх позбавлять права на проведення Євро.

Польська сторона, натомість, готова замінити потенційне українське "місто-невдаху" своїм містом.

На думку міністра спорту і туризму Польщі Мирослава Джевецкі, європейські комітети можуть перенести форум зі Львова до Кракова або Хожува. Крім того, польський міністр високо оцінює можливість проведення фінального поєдинку європейської першості у Варшаві, а не у Києві.

Однак такий сценарій зовсім не влаштовує Україну, яка, за словами віце-прем'єра Івана Васюника, має намір приймати фінальну частину Євро-2012 "у повному складі".

Для цього міста повинні вирішити усі проблемні питання  щодо стадіонів, інфраструктури аеропортів, місцевого транспорту та готелів. Саме про це говорив президент UEFA Мішель Платіні у листах до голів українських міст.

Наразі ж поменшало проблем лише з підготовкою стадіонів. Це напевно, найбільший успіх України.

Беззаперечним лідером залишається Донецьк - тут стадіон уже збудований. Сучасна споруда під назвою "Донбас-Арена" обійшлася її інвестору Рінату Ахметову приблизно у 1,5 мільярда гривень. 29 серпня має відбутися її офіційне відкриття.

Завдяки інвестиціям олігарха та власника харківського футбольного клубу "Металіст" Олександра Ярославського будується спортивна арена у Харкові.

Реконструйований стадіон "Металіст" обіцяють ввести в експлуатацію у грудні 2009 року - на півроку раніше, ніж вимагає УЄФА. Футбольний майданчик буде третім в Україні за кількістю місць - 40 784 і коштуватиме понад 500 мільйонів гривень.

Незрозумілою є ситуація із столичним стадіоном, який має приймати фінал Євро-2012. Завершити реконструкцію НСК "Олімпійський" планують у грудні 2010 року. Але комісія Верховної ради з перевірки дотримання законодавства при реконструкції об'єкта висловила сумніви щодо завершення робіт у заявлений термін.

Витрати на "реанімацію" столичної арени мають скласти 2,114 мільярда гривень. Усі роботи ведуться за рахунок держбюджету. Сьогодні уже витрачено понад 300 мільйонів гривень, з яких у 2009 році - майже половина.

На об'єкті працюють 22 компанії, 1 500 будівельників, 220 одиниць техніки. Повністю демонтовано дев'ять з сорока секторів.

Однак найбільше негараздів з будівництвом стадіону у Львові. Єдине наразі вирішене питання - затвердження проектно-кошторисної документації.

Арену у Львові будують за кошти міста. Депутати міськради гарантували надання необхідної суми у розмірі 637,5 мільйона гривень. Але, за інформацією джерела в апараті мерії, коштів на такий проект у бюджеті міста нема.

Найболючішим пунктом серед вимог європейських комітетів залишається інфраструктура міст. Кожне з міст-господарів має свій список транспортних негараздів, однак найбільша проблема - стан аеропортів.

Якщо стан столичного аеропорту "Бориспіль" не викликає у європейських футбольних функціонерів особливих запитань, то летовище "Київ" у Жулянах потребує суттєвої реконструкції.

У "Борисполі" турецька компанія "Догуш Іншаат" будуватиме новий термінал D. Проект вже затверджено, формальні питання вирішені. Вартість контракту на будівництво терміналу становить 377 мільйонів доларів, з них 167 мільйонів доларів - японська кредитна лінія, ще 210 мільйонів доларів - власні кошти аеропорту.

За планами уряду, аеропорт "Київ" до 2012 року має отримати статус міжнародного. Однак, наразі у Жулянах реконструйовано лише злітну смугу.

Харківський аеропорт, який теж має статус міжнародного, потребує ремонту злітно-посадкової смуги. Востаннє вона була реконструйована у 1980-х роках.

У кінці червня 2009 року уряд затвердив проекти переобладнання аеропорту та будівництва нової злітно-посадкової смуги. Згідно з планом, вартість будівництва складе 727,4 мільйона гривень.

Оператором реконструкції обрано ТОВ "Нью Сістемс АМ", яке належить тому ж Ярославському. Він обіцяє, що до жовтня 2010 року усі роботи з підготовки об'єкта закінчать, але грошей ще немає. Кошти уряд обіцяє надати у серпні 2009 року.

Зведення терміналу у донецькому аеропорту обійдеться у 500 мільйонів гривень. Донецька облрада вирішила надати 100 мільйонів. Як буде залучатися інша частина суми, поки невідомо.

За словами Васюника, будівництво терміналів у Донецьку та Львові має розпочатися у кінці вересня. Але якщо злітно-посадкова смуга Донецького аеропорту готова на 75%, у львівському аеропорті вона у занедбаному стані.

Головна проблема львівського аеровокзалу - відсутність інвестора, який будуватиме новий термінал. Однак навіть право власності на побудований термінал, згідно з новими умовами конкурсу, не привертає уваги потенційних учасників.

Приблизна вартість проекту - 105 мільйонів євро. При цьому держава досі не заплатила фірмі "Тебодин" понад 5 мільйонів гривень за розробку проекту. Їй також не сплачено 200 тисяч гривень за проведення експертизи у Києві.

Не менша проблема - стан українських доріг.

У новому "єврокошторисі" Кабмін передбачив виділення усім чотирьом містам по 192 мільйони гривень на будівництво шляхів. У свою чергу, кожен з цих місцевих бюджетів повинен знайти ще 700-800 мільйонів гривень.

За словами директора департаменту з підготовки до Євро-2012 Харківської міськради Віктора Христоєва, цих коштів може вистачити лише на реконструкцію існуючих доріг.

Доповнюють сумну картину підготовки до спортивного форуму темпи будівництва готелів.

Щонайменше 90% всіх коштів на зведення та реконструкцію цих об'єктів, за задумом держави, мають виділити інвестори. З передбачених 40 мільярдів гривень досі невідомі громадськості компанії мають "влити" 39 мільярдів.

Крім цього, до 31 серпня 2009 року власники готелів і влада міст повинні надати UEFA письмові гарантії про те, що спорудження або ремонт готелів буде завершено до листопада 2011 року.

Тимчасом в Україні триває конфлікт між туроператором Євро-2012 компанією TUI Travel та власниками готелів у Києві та Донецьку. Обидві сторони не можуть дійти згоди щодо цінової політики.

Однак навіть з існуючими "конфліктними" готелями чотирьом містам-господарям чемпіонату не вистачає 38 тисяч номерів: 21 тисячі у Києві, по 4 тисячі - у Донецьку і Харкові, 9 тисяч - у Львові.

Усі названі проблеми, переконують чиновники, "знаходяться на порядку денному в української влади". А чи все гаразд з підготовкою до Евро-2012 у сусідній Польщі?

На відміну від голови української Рахункової палати, який зазвичай різко критикує всі гілки української влади, Яцек Єзерскі більш стримано коментує результати підготовки до форуму і відмовляється коментувати заяви польських та українських чиновників.

Хоча голова вищого органу фінансового контролю (ВОФК) Польщі й зазначає, що в Україні більше негараздів у підготовці, обережність і коректність проглядається у кожному його слові.

- Пане Яцеку, у чому сенс об'єднаної роботи контрольних органів двох країн?

- Основне наше завдання - аудит держбюджету та діяльності органів виконавчої влади, центральних банків, місцевих органів щодо витрачання державних коштів. Провівши перевірку, ми надаємо владі та громадськості повну інформацію.

Наш правовий статус характеризується тим, що ми підпорядковуємося парламенту. Ми не залежимо від виконавчої гілки влади та інших державних органів. Це надає нам повну свободу дій при проведенні перевірок.

- Як довго ви співпрацюєте з українськими колегами? Які вже є результати?

- Контрольні органи обох країн співпрацюють з моменту створення Рахункової палати України.

Це співробітництво здійснюється відповідно до угоди від 1 вересня 1998 року. Ми обмінюємося досвідом з питань методології аудиту, проводимо паралельні перевірки із спільними звітами.

Попередні паралельні перевірки стосувалися прикордонних переходів, дотримання гарантій про спільний кордон, переміщення відходів через кордони України, Словаччини та Польщі у 2004-2007 роках у рамках Базельської конвенції, а також захисту від забруднень в басейні річки Буг.

У червні 2008 року під час конгресу Європейської організації вищих органів фінансового контролю (EUROSAI) ми підписали з Україною угоду про співробітництво за програмами паралельного аудиту в 2008-2011 роках щодо використання коштів Польщею та Україною на підготовку до чемпіонату Європи з футболу.

Детальні правила проведення перевірок представники обох ревізійних установ узгодили 28 листопада 2008 року у Києві.

Ми, зокрема, наглядаємо за державними органами та іншими зацікавленими сторонами, які використовують державні кошти для підготовки до чемпіонату. У центрі нашої уваги - інвестиції на зведення стадіонів, навчальних центрів і житла для футбольних команд, а також транспортної та готельної інфраструктури.

Крім того, ми перевіряємо використання коштів на упорядкування руху на прикордонних переходах, громадську безпеку, медичне обслуговування, підтримку позитивного іміджу країни і міст, які прийматимуть форум.

- Як ви вважаєте, чи може кошторис реконструкції НСК "Олімпійський" становити 3,2 мільярда гривень, як це було запропоновано головою Мінсім'ї Юрієм Павленком? Як відомо, прем'єр Юлія Тимошенко затвердила кошторис на рівні 2,14 мільярда гривень. Яка цифра сьогодні є більш реальною?

- Я не можу відповісти на це питання, бо воно належить до внутрішніх справ України.

- Чи не є вартість реконструкції "Олімпійського" завищеною на тлі кошторисів нових стадіонів у Донецьку або Дніпропетровську? Стадіон у Донецьку на 50 тисяч місць збудували за 1,5 мільярда гривень, у Дніпропетровську на 34 тисячі місць - за 0,8 мільярда. Чи є такі дорогі об'єкти у Польщі?

- У Польщі кошти на будівництво або модернізацію стадіонів виділялися бюджетами міст, які приймають першість, а також держбюджетом.

Очікується, що будівництво стадіону у Варшаві обійдеться у 1,252 мільярда злотих (3,105 мільярда гривень за курсом НБУ. - "ЕП"), у Гданську - 522 мільйона злотих (1,244 мільярда гривень), у Вроцлаві - 730 мільйона злотих (1,81 мільярда гривень).

Модернізація познанського стадіону становить 537 мільйона злотих (1,331 мільярда гривень). Вказані кошториси ґрунтуються на оцінках результатів витрат, зазначених у тендерах і технічних проектах на стадії розробки.

- Чи не загрожують іміджу чемпіонату суперечки у пресі та серед політиків щодо якості підготовки до форуму?

- Я не бачу сварки між польськими та українськими політиками щодо Євро-2012. Навпаки, оскільки це спільний проект, існує лише занепокоєння з приводу успішного проведення чемпіонату. А про це заявляли в обох країнах.

Те саме стосується і до журналістів. Вони, на мою думку, є важливою силою, що надихає організаторів прискорювати темпи робіт.

- Яке співвідношення часток коштів держави та приватних інвесторів в обох країнах?

- У Польщі джерела фінансування проектів Євро-2012 такі: державний бюджет, бюджети місцевих органів влади і кошти Європейського Союзу. В нас немає докладних даних, що стосуються фінансування усіх проектів.

Джерела приватного фонду, у першу чергу, будуть спрямовані на підготовку інфраструктури для футбольних команд, а також готелів для гостей УЄФА і футбольних уболівальників.

- Скільки державних коштів Польща витратила на підготовку аеропортів, будівництво готелів та дорожню інфраструктуру?

- Спільне фінансування Польщі та ЄС спрямовується, зокрема, на модернізацію аеропортів, а також на автомобільні та залізничні інвестиційні проекти.

Основними джерелами фінансування транспортної інфраструктури є кошти Національного дорожнього фонду, бюджетні гроші та ресурси ЄС - Фонду згуртування (Cohesion Fund) і Європейського фонду регіонального розвитку.

(Cohesion Fund почав роботу у 1993 році. Він фінансує проекти з охорони довкілля, будівництва транс-європейських мереж та транспортної інфраструктури. - "ЕП".)

Проекти в готельній індустрії привабливі для інвесторів. Роль держави і міст, що приймають Євро-2012, полягає у створенні оптимальних умов для інвестування. Це пільгові умови кредитування, підготовка землі, упорядкування дозвільних процедур.

- Рахункова палата України заявляє про низький ступінь виконання інфраструктурних проектів. А які результати у вас?

- У Польщі терміни залучення інвестицій для розвитку повітряного, автомобільного і залізничного сполучення затверджені.

Документація розроблена, підрядників визначено, фінансування забезпечене. Більшість інвестиційних проектів уже на стадії реалізації.

- Які, на ваш погляд, є істотні негаразди у польської та української сторін? Як вони можуть вплинути на підготовку?

- Всі зауваження вищих органів фінансового контролю містяться у національних звітах, а також у паралельних звітах спільного аудиту.

У Польщі до проблем і ризиків, які можуть значно вплинути на подальшу підготовку до Євро-2012, зокрема, належить відсутність відповідної загальної програми.

В Україні є наступні проблеми: затримка з будівництвом і модернізацією автомобільної, залізничної, повітряної та готельної інфраструктур, недостатній розвиток туризму та відсутність стимулів для інвестування.