Виживання "Нафтогазу": як це може бути

Понеділок, 3 серпня 2009, 09:38 -
НАК можна порятувати до президентських виборів - виконавши зобов'язання перед Єврокомісією і отримавши кредит. Якщо обмежитися тільки цим, то після президентських виборів залишиться сподіватися лише на збільшення споживання газу промисловістю.

Як сказано у першій частині дослідження "Економічної правди", збільшення статутного капіталу НАК "Нафтогаз України", яке зараз намагається здійснити уряд, є прикладом досудової санації підприємства.

Згідно з законодавством, цю процедуру уряд зобов'язаний проводити, якщо він не планує оголошувати банкрутство НАК.

На думку голови Національної правової палати Володимира Гошовського, процедура досудової санації передбачає не лише грошове вливання у "Нафтогаз", але й реорганізацію холдингу.

"Повинен бути чіткий план досудової санації. На жаль, такого плану сьогодні нема, незважаючи на те, що НАК знаходиться у стані стійкої неплатоспроможності за діючими контрактами з "Газпромом", - сказав він.

Так далі жити не можна

Без такої системи заходів уявити виживання "Нафтогазу" доволі складно. Адже щомісяця для розрахунків за газ доводиться залучати емісійні кошти, що, у свою чергу, призводить до втрати золотовалютних резервів Національного банку.

Складно усвідомлювати, що у другому півріччі 2009 року НАКу доведеться імпортувати набагато більше газу, ніж у першому. За даними Інституту трансформації суспільства, Україна за цей період купила 8,7 мільярда кубометрів газу, з яких 4,6 мільярда кубометрів було спожито, а не закачано у сховища.

Окрім них, за цей час спожито 10,8 мільярда кубометрів газу українського видобутку. А загальне споживання склало 27,3 мільярда кубометрів. Отже, решта - 11,9 мільярда кубометрів - це паливо, що раніше належало RosUkrEnergo, а також, частково, газ "Укрнафти".

"Грошей нема: використано всі ресурси. А щоб вкрасти газ, другого Фірташа теж уже нема", - зазначає директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін.

У другому півріччі споживачам знадобиться стільки ж газу, як у першому. Тобто, імпортувати доведеться щонайменше 15 мільярдів кубометрів газу лише для поточних витрат, а також заплановані "Нафтогазом" 6 мільярдів кубометрів для закачування у сховища.

Навіть якщо врахувати, що ціна газу у першому та другому кварталах - 360 і 272 долари за тисячу кубометрів відповідно - була суттєво вищою, ніж прогнозується у третьому кварталі - 198 доларів, все одно доведеться запланувати набагато більші витрати на його придбання.

Водночас, особливого притоку коштів взимку жоден аналітик спрогнозувати не може. Особливо якщо згадати незадовільні розрахунки за газ окремих промислових підприємств, зокрема, тих, що входять до групи "Індустріальний союз Донбасу".

Окрім того, як видно з таблиці, внаслідок економічної кризи споживання газу промисловими підприємствами стало меншим, ніж підприємствами теплокомуненерго, і прибутки перших більше не покривають втрати других.

Постачання та споживання газу через НАК "Нафтогаз України", млрд. куб. м.

 

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Всього

Споживання
(у тому числі:)

6,98

5,52

5,43

2,75

1,76

22,44

Промисловість

1,29

1,1

1,08

0,81

0,77

5,05

ТКЕ

2

1,56

1,52

0,52

0,2

5,8

Населення

2,99

2,35

2,3

1,13

0,56

9,33

Постачання
у т.ч.

2,19

2,48

2,39

3,61

3,68

14,35

Імпортований газ

0,55

1

0,95

2,3

2,38

7,18

Газ власного видобутку

1,64

1,48

1,44

1,31

1,3

7,17

Тобто, навіть у випадку стовідсоткових розрахунків за газ усіх споживачів нинішні контракти при існуючих обсягах споживання та тарифах є збитковими.

Багато хороших планів

Розглядати варіант повної втрати золотовалютних резервів не варто, бо він занадто песимістичний. Таким чином, доведеться припустити, що якісь реформи нафтогазового ринку таки будуть проводитися. Щонайменше, після президентських виборів - до парламентських у такому темпі НАК вже не дотягне.

Існує кілька рівнів таких реформ, що можуть покращити фінансовий стан державного монополіста. Найоперативніші із них було запропоновано робочою групою, створеною у Секретаріаті президента.

Більшу частину цих напрацювань прем'єр-міністр Юлія Тимошенко пообіцяла Єврокомісії виконати, однак наразі зробила це лише усно.

Іншим документом, покликаним реформувати галузь, є відомі "брюссельські" домовленості від 29 березня, які уряд поки-що успішно ігнорує. Нагадаємо, вони передбачали розділення "Нафтогазу" на кілька компаній згідно з профілем діяльності.

Однак усі ці заходи зможуть лише частково компенсувати збитки від нинішніх газових контрактів. Уникнути їх не вдасться, не розірвавши контракти, а також не віднайшовши засоби впливу на облгази щодо їх вчасних розрахунків. Альтернативою є лише підвищення цін для тих чи інших категорій споживачів.

"Найбільший недолік нинішніх контрактів - відсутність адекватного зростання транзитної ставки слідом за ціною газу. Реструктуризація НАКу без перегляду контрактів не змінить загальний баланс для України, він все одно залишиться негативним. Щоб контракти перестали бути збитковими, треба не реструктурувати, а контракти інші підписувати", - відзначив у коментарі "Економічній правді" старший аналітик інвесткомпанії Astrum Сергій Фурса.

Нарешті, найрадикальніший захід, які пропонується переважно політичними експертами, - це перегляд діючих контрактів на постачання газу та його транзит, але вже без банкрутства НАКу.

"Можна порушити кримінальну справу проти керівників "Нафтогазу" Дубини і Діденка за фактом зради національних інтересів і під цим приводом оголосити контракти недійсними. Ющенко перед виборами може це зробити", - радить Соскін.

А президент київського міжнародного енергетичного клубу Q-club Олександр Тодійчук додає: "Єдине, що здатна зробити Україна, - це показати через експертів усьому світу дискримінаційну суть цих угод".

Розділяй і владарюй

Розділення "Нафтогазу" може відбуватися за кількома сценаріями, але ключовою вимогою Євросоюзу є виділення у справді незалежну структуру оператора газових мереж ДК "Укртрансгаз".

Можливим також є виокремлення ДК "Укргазвидобування". "У процесі проведення процедури досудової санації її план може передбачати навіть часткове роздержавлення таких підприємств з метою залучення інвестицій для відновлення платоспроможності "Нафтогазу", - зазначив Гошовський.

Те саме може чекати і пакети акцій компаній "Чорноморнафтогаз", "Укрнафта" та "Укртатнафта". Двом останнім це, можливо, дозволить нарешті вирішити давні корпоративні конфлікти.

У такому разі "Нафтогаз" зможе зосередитися на реалізації блакитного палива і навіть ліквідувати власну профільну "дочку" - "Газ України". Адже, за словами окремих експертів, вона також часто затримує кошти на своїх рахунках.

В цілому, розділення НАКу на газотрейдера та оператора трубопроводів, за словами Фурси, сприятиме зростанню прозорості обох компаній, а отже, поліпшить підсумкові фінансові результати.

"Компанія, яка буде займатися транзитом, не відчуватиме тиску "спонсорства" внутрішніх споживачів. Це перший і найсуттєвіший ефект від реструктуризації. Але, відповідно, і газовий дилер не отримає прибутку від транзиту", - зазначає аналітик.

Директор департаменту консалтингу інвестиційної компанії Concorde Capital Андрій Герус додає, що така реформа забезпечить модернізацію газотранспортної системи та її утримання у належному стані, покращить обслуговування і погашення кредитів, виданих на модернізацію ГТС.

"Відповідно, щоб нормально функціонували інші підрозділи НАКу, потрібно буде встановити адекватні тарифи, щоб не було перехресного субсидування одних статей за рахунок інших", - вказує аналітик.

Як пояснив представник президента з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський, перетікання фінансів відбувається завдяки тому, що дочірні компанії НАКу мають консолідовані рахунки з материнською структурою. Отже, для виконання вимог Єврокомісії необхідно змінити статути відповідних установ.

Створене транспортне підприємство виконуватиме контракти щодо транзиту газу, у яких закладені досить невисокі тарифи. Вони, за оцінками експертів, не покривають реальних витрат.

Однак найголовнішим результатом реорганізації НАКу для Європи буде доступ до вільного транспортування потрібних їй обсягів палива за ринковими цінами, а також можливість його зберігання в українських газосховищах.

"Українські сховища зараз використовуються лише як буфер при забезпеченні газом Європи. Проте щороку, навіть у зимові місяці, 5-7 мільярдів кубометрів ми можемо здавати в оренду. Брюссель вимагає такого комерційного доступу не тільки до трубопроводів, але й до сховищ", - зазначає Тодійчук.

А навіть невеликі інвестиції, за його словами, допомогли б додатково збільшити ємність ПСГ з 32 до 37-39 мільярдів кубометрів.

"На європейських енергетичних форумах чиновники чітко дають зрозуміти, що від лібералізації газового ринку України залежить майбутня політика ЄС щодо неї. Якщо не буде виконана брюссельська декларація, Європа вже найближчої зими залишить нас сам-на-сам з Росією", - розповів експерт.

Куди доповзе ціна на газ

Порівняно невелике, 20-відсоткове підвищення цін на газ для населення та теплокомуненерго цієї осені таки неминуче. Політики говорять про це неохоче, наголошуючи на необхідності забезпечити пільги малозабезпеченим громадянам.

Напевно, вони побоюються критики з боку опозиції, представники якої заявляють, що такий крок ледь чи не вдвічі збільшить неплатежі з боку населення, а отже - не допоможе залучити кошти.

Проте Тодійчук зазначає, що для сім'ї пенсіонерів, яка живе у газифікованому приватному будиночку, сума виплати зросте лише на 30-40 гривень на місяць.

Підтримують підвищення тарифів й інші експерти.

"Кількість неплатників зросте максимум на 20%, бо люди раціональніше ставитимуться до енергетичної ефективності навіть удома. Якщо, звичайно, не буде політичних закликів не платити на новими тарифами. 20% - не критичне підвищення цін", - зазначає Герус.

Окрім того, нагадує Соскін, протягом останнього року продаж газу населенню став менш рентабельним.

"Населення платить 350 гривень за тисячу кубометрів. Рік тому це складало 70 доларів, а зараз - близько 40 доларів. Країна, яка так сильно залежить від імпорту енергоносіїв, не має права девальвувати валюту", - стверджує експерт.

Натомість, подорожчання газу для теплокомуненерго таки здатне спричинити зростання неплатежів.

Це можливо, якщо формування їхніх тарифів, як і планується, передадуть від місцевих органів влади до НКРЕ, і якщо цей орган перед виборами не підвищить вартість послуг, а грошей на компенсацію різниці у бюджеті, як завжди, не буде.

Нарешті, ймовірним є підвищення з початку 2010 року цін на газ для промисловості, яка й так витягує на собі суттєву частку рентабельності НАКу. Ці ціни і нині, за свідченнями деяких експертів, є вищими, ніж у Європі.

Такий крок відчують на собі, передусім, хімічні підприємства. Якщо в попередні періоди бурхливого зростання цін на добрива їхні скарги були радше блефом, то тепер велика частка їхніх потужностей простоює навіть при нинішньому рівні цін.

"Вплив на металургію - обмежений, частка газу в собівартості тут складає 5-7%. Сильно залежать від вартості газу виробники цементу, можуть постраждати цукровари. Але зростання вартості палива неминуче", - зазначає Фурса.

Силіконовий НАК

Першого серпня Євро комісія повідомила, що міжнародний пул кредиторів готовий надати Україні кредит на суму 1,7 мільярда доларів для закупівлі газу та реформування газового сектору.

Але зобов'язання перед Єврокомісією, які треба виконати до осені для отримання кредиту  спрямовані скоріше на "косметичне" поліпшення стану НАКу.

Для цього в "Нафтогаз" необхідно влити кошти, більшу частину яких планується залучити за рахунок збільшення статутного капіталу монополіста, яке так само відбувається за рахунок золотовалютних резервів.

До того ж, первинно цей процес відбувається за рахунок облігацій внутрішньої державної позики, за які газ купити не можна.

"Уряд каже, що накачує м'язи НАКу, але насправді накачує туди силікон", - іронізує Тодійчук.

Окрім того, між владними інститутами існують розбіжності щодо того, як використати ці кошти. Адже "Нафтогаз" може не переводити ОВДП у живі гроші, а просто погасити ними борг перед "Ощадбанком", а далі для закупівлі газу використовувати нові кредити. Цю схему лобіює Кабмін.

Натомість секретаріат президента радить одразу перетворювати облігації в гроші за допомогою того ж "Ощадбанку", а борг перед ним залишити незмінним.

"НАКу краще рефінансувати заборгованість і платити за газ із довших позик, ніж намагатися купити газ за ОВДП, зберігаючи високий рівень боргового навантаження. Така схема позитивно вплине і на "Ощадбанк", - зазначив Фурса.

Тимчасом Герус радить бути більш поміркованим.

"Істина десь посередині: частково повернути кошти держбанкам, щоб поправити їх нормативи, а частину використати для закупівлі газу. Окрім того, в кінці вересня у "Нафтогазу" має бути погашення євробондів на 500 мільйонів доларів. Якщо їх не вдасться реструктурувати, на них теж, скоріш за все, має бути виділена певна сума", - каже він.

Нарешті, прем'єр-міністр може й просто проігнорувати ці зобов'язання, враховуючи проведення переговорів з російськими потенційними кредиторами. Адже їх вимоги щодо газового сектору - протилежні до європейських.

Що ж у підсумку?

По-перше, НАК можна порятувати до президентських виборів - виконавши зобов'язання перед Єврокомісією і отримавши кредит. Якщо обмежитися тільки цим, то після президентських виборів залишиться сподіватися лише на збільшення споживання газу промисловістю.

По-друге, діяльність НАКу можна зробити прибутковою, реформувавши газовий сектор за схемою, запропонованою Брюсселем. Це виведе із зони ризику всі профілі діяльності "Нафтогазу", крім торгівлі блакитним паливом.

По-третє, підвищення цін для різних категорій споживачів може частково вирішити питання браку коштів навіть на далеку перспективу. Проте, невигідність контрактів все одно висітиме над НАКом фінансовим тягарем.