Банкрутство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на сторінках преси поступово перетворюється із страшилки на своєрідну панацею, що порятує країну від кабальних контрактів на поставку газу.

"Економічна правда" жодною мірою не намагається спровокувати такий розвиток подій.

Завдання даного матеріалу - показати всі позитивні і негативні наслідки обох варіантів: банкрутства НАК або подальшої чинності нинішніх контрактів, виконання яких протягом останніх місяців може призвести до витрати валютних резервів НБУ.

Обговорювана вітчизняними експертами концепція банкрутства "Нафтогазу" зазвичай передбачає таку схему: звернення Кабміну до Вищого господарського суду щодо неможливості виконання зобов'язань НАКу перед партнерами.

У ході ліквідаційної процедури, перш за все, мають бути виведені захищені законодавством активи - нафто- та газопроводи, виплачені всі зарплати.

Наступний крок - погашення зобов'язань перед зовнішніми кредиторами, а потім - перед внутрішніми.

Таким чином, залишків коштів має вистачити на те, щоб задовольнити "Газпром" і європейських кредиторів.

Без грошей можуть залишитися лише державні Ощадбанк та Укрексімбанк - найбільші нинішні кредитори НАКу. Можливо, вони залишаться ними навіть після збільшення статутного фонду державного монополіста.

В результаті, діючі контракти на постачання та транзит газу виявляться автоматично скасованими і можна буде взятися за укладання нових. Укласти їх "Газпром" зможе з новою юридичною особою, в управління якої, імовірно, і буде переведено трубопроводи.

Що заважає ліквідувати "Нафтогаз"

Найперша перепона для такого сценарію - законодавча. Як зазначає голова Національної правової палати Володимир Гошовський, звернення до суду щодо порушення справи про банкрутство НАКу, згідно з законодавством, неможливе.

"Це означає, що Кабмін у межах своїх повноважень повинен завжди вживати необхідних заходів щодо запобігання банкрутству компанії. Тому розмови про банкрутство є недоречними та політичними", - пояснює він.

За його словами, у випадках, які для будь-яких інших компаній означають початок банкрутства, Кабмін стосовно державних енергетичних компаній проводить досудову санацію - систему заходів з відновлення платоспроможності боржника. Причому дати НАКу кошти в процесі санації може як Кабмін, так і інший інвестор.

"Останні події - збільшення статутного фонду "Нафтогазу" - можна назвати досудовою санацією. Однак обсяг державних коштів для неї встановлюється законом про державний бюджет. А от у разі залучення коштів недержавного кредитора жодних змін у законодавство вносити не потрібно", - вважає юрист.

Отже, банкрутство НАКу повинна "освятити" Верховна рада. Без цього воно неможливе не тільки з ініціативи Каміну, але й навіть за зверненням зовнішніх кредиторів. А в нинішньому складі парламенту це навряд чи можливо.

Блок Юлії Тимошенко не бажає визнавати діючі контракти провальними і, таким чином, втрачати образ ефективного переговірника. Пропрезидентські сили також не сприймають сценаріїв банкрутства, оскільки сильно переймаються міжнародним іміджем України, якому таке банкрутство, без сумніву, зашкодить.

"Якщо б ми у такий спосіб відмовилися від одних газових контрактів, то таким же чином могли б відмовитися від інших контрактів і зобов'язань. Наскільки це буде поважно для нашої репутації - ще треба додатково аналізувати", - говорить керівник Національної правової палати.

З тієї ж причини не можна залишити без виплат нікого, крім державних банків. А ще, зазначає Гошовський, кредитори додатково захищені законодавством. "Вони можуть звернутися з позовами до уряду, який не провів ефективної санації. І борги тоді ляжуть на державу", - пояснює експерт.

Відмовитися від таких претензій можуть хіба що держбанки. Окрім того, не будуть сплачені борги перед держбюджетом, які сформувалися через відстрочку із сплати податків.

"Ще можуть постраждати зовнішні зобов'язання перед такими компаніями, як RosUkrEnergo. Вона, я думаю, не мовчатиме, і це буде єдиний гравець, борги  перед яким залишаться під питанням", - робить висновок юрист.

Крізь хащі до розриву контрактів

Початок процедури банкрутства зовсім не означає автоматичного вирішення усіх питань з газовими контрактами, адже ліквідація оголошується лише після того, як встановлено, що санація підприємства не задовольнить вимог усіх кредиторів.

Згідно з законодавством, сама по собі неплатоспроможність НАКу ще не є підставою для припинення дії контрактів. Тобто тривають довгі судові слухання, під час яких газ треба закуповувати, як і раніше. Тимчасом зацікавлені сторони, такі, як "Газпром", можуть впливати на розвиток справи.

Ще взимку преса писала, що російська компанія готується спровокувати банкрутство НАКу, однак після укладання контрактів від 19 січня стало очевидно, що їй такий сценарій не вигідний, і не лише через загрозу зриву цих угод.

"Банкрутство - це розділення "Нафтогазу" за напрямками діяльності. Це європейський сценарій, який був запропонований Україні в Брюсселі і який не сподобався російській стороні", - додає один з учасників газового ринку.

Цю думку підтверджує старший фінансовий аналітик інвесткомпанії Astrum Сергій Фурса. "Можлива ліквідація "Нафтогазу" буде спрямована на розділення функцій транзиту і реалізації газу, як того вимагають представники ЄС. У випадку ліквідації НАКу такі компанії будуть створені в той же день", - зазначає він.

Отже, слухання в суді можуть тривати довго. В цей час формується комітет кредиторів, який може відмовитися від ліквідації і наполягати на санації.

Хоча більшість у ньому матимуть, звісно, державні банки, проте потрапити туди мають шанс і такі екзотичні структури, як "Укргаз-Енерго". Зараз ця компанія знаходиться у процедурі ліквідації, однак претендує на повернення коштів від свого співзасновника - "Нафтогазу".

Якщо ж держава таки протисне рішення про ліквідацію, то настає найцікавіше: зникають будь-які правові підстави для поставок газу в Україну. І виникає ситуація, типова для всіх останніх газових воєн: перекривання труби і взаємне очікування, хто зірветься першим і погодиться на чужі умови: "Газпром" чи український уряд?

Згідно з оцінками експертів, перевести ГТС на баланс нового підприємства можна досить швидко, тому суб'єкт для ведення переговорів та укладання контрактів існуватиме вже на початку конфлікту. Однак уже зараз очевидно, що росіяни можуть відмовитися від співпраці з ним і наполягати на іншому контрагенті.

Це може бути приватна компанія, аналог RosUkrEnergo, або ж "дочка" російського монополіста компанія "Газпром-Збут". Цю думку підтверджує й російський експерт, директор міжнародного інституту політичної експертизи Євген Мінченко.

"В умовах дефолту можливі пропозиції про прямі поставки газу українським підприємствам. Адже неодноразово піднімалося питання, як так виходить, що "Нафтогаз" реалізує паливо лише на умовах передоплати, але багато підприємств, у тому числі з групи "Індустріальний союз Донбасу", мають перед НАКом борги. У випадку прямих поставок такі питання не виникатимуть", - припустив Мінченко.

Разом з тим, аналітик Dragon Capital Ольга Сливінська зазначає, що рішення про доступ іноземців на внутрішній ринок - повністю в руках української влади.

"Зараз "Нафтогаз" - єдиний імпортер блакитного палива в Україну, і "Газпром-Збут" може купувати газ тільки у НАКа. Якщо створять нову компанію з управління газовими активами, то, швидше за все, таке право передадуть їй", - вважає вона.

За оцінками Мінченка, сама лише загроза банкрутства не стане дієвим засобом впливу на "Газпром", який до останнього наполягатиме на дотриманні діючих угод. А постановку питання руба - перегляд контрактів або банкрутство - експерт вважає шантажем. Він не вірить, що хтось з нинішніх політиків може до нього вдатися.

Російський аналітик також не вірить у те, що причиною сумного фінансового стану "Нафтогазу" можуть бути діючі контракти. Саме тому він не бачить для такого "шантажу" економічних підстав.

"Враховуючи подарунки на зразок 11 мільярдів кубів газу RosUkrEnergo, взагалі незрозуміло, чому у "Нафтогаза" виникли фінансові проблеми. Треба займатися енергозберігаючими проектами, інакше це неефективне господарювання всередині країни. Чому за це мають платити інші?" - запитує Мінченко.

Борги "Нафтогазу"

Окрім заборгованості західним кредиторам, НАК останнім часом встиг набрати позик у державних банків. Загалом, на початок липня 2009 року боргові зобов'язання "Нафтогазу" перед кредиторами - банківськими установами становлять понад 38 мільярдів гривень.

Заборгованість перед українськими банками - Ощадбанком, Промінвестбанком, Альфа-Банком та Укрексімбанком - складає 25 мільярдів гривень.

Банкам-нерезидентам - Standard Bank London limited, Standard Bank PLC, Depfa Investment Bank Limited, Credit Suisse International, Linton Capital Ltd та Parbeck Capital Ltd монополіст заборгував 13 мільярдів гривень.

Борги "Нафтогазу" перед фінансовими установами

Джерела: Dragon Capital, Інститут трансформації суспільства 

До кінця 2009 року "Нафтогазу" необхідно виплатити 22 мільярди гривень, з яких 18,7 мільярда - кредити державним банкам, а також 3,9 мільярда гривень, або 500 мільйонів доларів, - погашення єврооблігацій.

За словами аналітиків, сьогодні єврооблігації торгуються з 7-9-відсотковим дисконтом та 47-60-відсотковою дохідністю до погашення, що свідчить про високий ризик інвестицій у ці папері.

"Заборгованість перед держбанками, скоріш за все, буде рефінансована, тому основною задачею стане погашення євробондів", - припустив аналітик Dragon Capital Денис Саква.

"Шлейф" банкрутства в економіці

І санація, і ліквідація "Нафтогазу" неодмінно призведуть до реструктуризації компанії. Зокрема, дочірні фірми - "Укртрансгаз", "Укртранснафта", "Газ України" та "Укргазвидобування" будуть перетворені у самостійні підприємства.

Останні два, з метою отримання коштів на виплату боргів, згодом можуть бути повністю або частково продані. Така ж доля чекає і на частки "Нафтогазу" в "Укрнафті" та "Укртатнафті".

Причому умови конкурсу, а отже, і його результат будуть залежати від того, кого Вищий господарський суд призначить ліквідатором НАКу. Імовірно, за цю посаду боротимуться всі нинішні акціонери згаданих компаній.

З іншого боку, при підготовці "Нафтогазу" до банкрутства уряд може почати виводити з його власності особливо ласі активи. Тож якщо невдовзі якесь із згаданих підприємств передадуть, наприклад, у пряме управління Мінпаливенерго, можна буде впевнено чекати банкрутства.

Так само потужно ліквідація "Нафтогазу" вплине на фінансовий стан державних банків, якщо вони втратять позичені НАКу кошти. За оцінками деяких експертів, це може спричинити навіть суверенний дефолт України.

"Український уряд зараз друкує гроші і бере кредити, а як їх віддавати - незрозуміло. Тому імовірність дефолту у разі банкрутства досить велика", - зазначає Мінченко.

Під час задоволення прав вимог кредиторів, у першу чергу, погашатимуться вимоги, забезпечені заставою, а це майже всі кредити, отримані "Нафтогазом", окрім взятих у держбанках.

"Якщо ж вимоги держбанків будуть проігноровані, це призведе до погіршення банківських нормативів. Але оскільки кредити Ощадбанку, видані "Нафтогазу", самі виступають заставою для НБУ з наданого рефінансування, то у випадку банкрутства НАКу, застава - кредити газового монополіста - перейде до НБУ", - відзначив Саква.

Нарешті, треба розглянути варіант, коли державі не вдасться вплинути на комітет кредиторів. Коли він з якоїсь причини відхилить пропозицію про ліквідацію і наполягатиме на пошуку стратегічного інвестора, який отримає контроль над реорганізованим підприємством.

"Якщо це буде якийсь російський інвестор, то він зможе домовитися з російською стороною не про скасування цих контрактів, а про їх можливий перегляд. Тобто про те, що не вдалося зробити нинішньому уряду. Питання у тому, якою економічною ціною це буде досягнуто", - міркує Гошовський.

Однак Мінченко в такому розвитку подій сумнівається.

"А у що, власне, інвестувати? Трубою "Нафтогаз" не володіє, він нею тільки управляє. До кінцевих споживачів мають доступ міськ- і облгази. Я не впевнений, що "Газпром" буде зацікавлений у тому, щоб у когось разом з українським урядом ці підприємства відбирати", - сумнівається він.

Проте одне з джерел, наближених до "Газпрому", підкреслило у коментарі "Економічній правді", що причиною відмови від інвестування насправді може бути, скоріше, складний фінансовий стан російської компанії.

"Найбільш вірогідний сценарій - це якесь коло інвесторів. Тобто "Газпром" піде не сам по собі, а разом із західними банками. Хоча принципово це нічого не змінить", - зауважив експерт.

Таким чином, ліквідація "Нафтогазу" може допомогти позбутися нинішніх контрактів на поставку газу. Однак реалізація цього сценарію матиме безліч перепон, а також розбалансує економіку та зовнішньополітичні стосунки.

"Економічна правда" направила офіційні запити до НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" з проханням прокоментувати можливі сценарії розвитку подій. Російський монополіст відмовився від будь-яких коментарів на цю тему. У "Нафтогазі" обіцяли надати відповідь, однак її "Економічна правда" чекає вже третій тиждень.

У другій частині, присвяченій "небанкрутству" "Нафтогазу", читайте про те, з якими труднощами зіткнуться НАК та держава, намагаючись утримати фінансову стійкість газового монополіста.