Уряд дозволив закуповувати газ, якого нема

Уряд дозволив шістьом хімічним підприємствам - "Сєвєродонецькому об'єднанню "Азот", Одеському припортовому заводу, "Концерну "Стирол", "Дніпроазоту", "Рівнеазоту" та Черкаському "Азоту" - купувати газ напряму у нерезидентів.

Ця постанова Кабміну прийнята 3 червня і найближчими днями має бути опублікована. Ініціювали рішення, за даними Мінпромполітики, самі виробники. Проти нього активно виступає "Нафтогаз України", який вже законтрактував ці обсяги газу, а реалізувати не зможе.

За оцінками Мінпромполітики, ідеться про 5,84 мільярда кубометрів газу на рік, які споживалися до кризи. Щоправда, зараз цей обсяг вдвічі менший внаслідок кризи.

Без такого заходу українські добрива не є конкурентоспроможними на світових ринках, пояснив "Економічній правді" заступник директора департаменту хімічної промисловості відомства Микола Семиряшко.

За його словами, ціна тони аміаку, з якого потім синтезуються всі інші добрива, складає близько 200 доларів на FOP. На її виготовлення іде тисяча кубометрів газу, який зараз хіміки купують за пільговою ціною 1 899,25 гривні, або близько 250 доларів. А в цілому собівартість аміаку складе більше 300 доларів.

"Держава пішла на те, щоб дозволити їм купувати газ, можливо, в Туркменістані, Узбекистані чи Росії у якихось посередників. Газу зараз багато - і Європа не бере, і ми не беремо. Можливо, вони знайдуть газ по 100 доларів чи по 150. Тоді ціна добрива буде 200 доларів. Якщо Росія продає для своїх підприємств газ по 70 доларів, то для нас знайти такі пропозиції - справа техніки", - запевняє чиновник.

Політики, в свою чергу, вже розкритикували цей крок Кабміну. Так, уповноважений президента з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдан Соколовський припустив, що це рішення може відновити тіньове завезення газу в Україну. Однак експерти сумніваються не тільки в можливості зловживань, а й взагалі в працездатності запропонованого механізму.

Газ цистернами

"Я поки що не бачу передумов для того, щоб якісь нерезиденти постачали газ до України. Щодо поставок з Середньої Азії - колись такі схеми були, і вони працювали. Але на шляху до цього стоятимуть інтереси "Газпрому", який перекупив фактично весь середньоазійський газ", - запевняє експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко.

За його оцінками, росіяни не допустять продажу палива в обхід "Газпрому". А якщо купувати середньоазійський газ через цю компанію, то формула ціни, якою вона користується при закупівлі, не дозволить отримати товар дешевше, ніж він зараз коштує для України.

Водночас, уряд не може розраховувати на власне паливо "Газпрому", адже він таким чином просто "здасть" внутрішній ринок.

"Може скластися інша ситуація в інші періоди, але 2009 року такі закупівлі неможливі. На мою думку, фахівці Мінпромполітики нічого не розуміють в торгівельних операціях з газом", - наголосив Омельченко.

Дійсно, підприємства-споживачі одноголосно відмовляються коментувати тему можливих партнерів та ціни.

З приводу можливих зловживань Микола Семеряшко каже, що імпорт палива перебуває під особливим контролем "Нафтогазу" як сторони, зацікавленої у відсутності порушень.

"Підприємства звітуватимуть за спеціальною формою. Труба одна, тому вони будуть укладати угоди з "Укртрансгазом". А в нас, у міністерстві, є дані, скільки виробляється аміаку. Тут буде спільний контроль: і наш, і "Укртрансгазу", і податкової, і митників, адже після помпування газу його треба розмитнити", - говорить чиновник.

За його словами, поставки палива контролюються й тепер: той газ, який використовується як сировина, і зараз продається цим  підприємствам за зниженими цінами. Та й перепродаж газу можливий також лише за допомогою існуючих газопроводів.

"Якби газ ішов цистернами, то можна було б цистерну перегнати сусідньому заводу. Але тут у труби є кран, і "Укртрансгаз" усе контролює", - переконує Семеряшко.

Втім, чиновник не зміг назвати єдиного відомства, яке б контролювало імпорт. А колективна відповідальність нічого не гарантує.

Економіка без натхнення

Українські підприємства реагують на урядову ініціативу без оптимізму.

"Ідея дуже позитивна. Але з боку Кабміну ми досі не бачили жодного паперу. Це ж треба переступити через те досить обмежене коло постачальників, які торгують газом на російсько-українському кордоні", - зазначає спеціаліст-енергетик концерну "Стирол" Олександр Шатохін.

За його словами, навіть якщо така постанова буде, то доведеться ще пережити довгу паперову тяганину з митницею. Адже в Україні досі розмитнювали паливо тільки "Нафтогаз" та "РосУкрЕнерго".

"Я вам прокоментую роботу Мінпромполітики. Кабмін ще 14 квітня встановив знижку на газ для хіміків. Постанова вступила в дію з 1 травня. І до цього часу Мінпромполітики ніяк не проб'є через Кабмін перелік підприємств, які мають на це право. Він досі буксує в Мінфіні, і ми платимо за газ за звичайними цінами", - говорить Шатохін.

Особливо ж невдоволений майбутньою постановою "Нафтогаз". "Наша компанія забезпечує десяту частину надходжень до держбюджету. Тому будь-які її збитки можуть завдати прямої шкоди економіці країни", - повідомила "Економічній правді" прес-служба компанії.

"Нафтогаз" наголосив, що вже зараз зазнає збитків, бо продає хімікам паливо за тарифами, нижчими за закупівельні ціни першого півріччя. НАК сподівається покрити збитки у другому півріччі, коли буде менша закупівельна ціна, однак відчуває нестачу коштів саме зараз.

Отже, компанія не втратить прибутку, адже на цих обсягах газу вона не заробляє. Проте основні негаразди криються у контрактах "Нафтогазу" від 19 січня, а точніше - в закладеному там принципі "бери або плати".

Якщо порахувати ціну 5,84 мільярда кубометрів газу на рік навіть за ціною, оголошеною Юлією Тимошенко, - 228 доларів за тисячу кубометрів, то 80% цієї суми, які повинен оплатити "Нафтогаз", якщо не закупить зазначений обсяг, складуть близько 1 мільярда доларів.

Водночас, навіть знижка для хімічних підприємств у розмірі 100 доларів, що дасть ціну 150 доларів за тисячу кубометрів, принесе НАКу лише 584 мільйони збитків.

Однак жоден з опитаних посадовців не став коментувати таку схему. Очевидно, уряд сподівається на те, що принцип "бери або плати" не працюватиме. А отже, обсяги закупівлі можна буде зменшити ще на 6 мільярдів, а росіяни "пробачать".

Досить смілива позиція.