Криза змусить боротися з офшорами?

Світова криза змусила уряди багатьох країн розглянути нові стимули для підтримки економіки та зміцнення фінансового контролю, і серед різних варіантів основними обрано податкові інструменти.

І якщо у попередні роки дистанція між тіньовими схемами податкових ухилень та протидією з боку фіскальних органів була доволі значною, то сьогодні настав час її суттєво скоротити.

Боротьба з податковими оазисами

31 березня 2009 року в Брюсселі завершився третій щорічний податковий форум. Ця конференція є платформою для широкого діалогу теоретиків та практиків з проблем оподаткування в Європі.

Основний підсумок останнього форуму - суттєві зміни у податковій політиці країн-членів ЄС. Вона, зазначали учасники заходу, повинна забезпечувати справедливу податкову конкуренцію, а також стати більш прозорою за рахунок покращання обміну інформацією.

Ключова теза плану боротьби із кризою - протидія ухиленню від оподаткування. Офшорні компанії потраплять до "чорних списків" і для них будуть розроблені комплексні інструменти та санкції.

За такими кроками є конкретні інтереси урядів різних країн світу: щорічно за непрозорими схемами у офшорах "губляться" 900 мільярдів доларів, а сьогодні там накопичено близько 11,5 трильйона доларів.

Більше чверті офшорних центрів належить Великобританії, а третина обсягів грошового "прання" тече швейцарськими фінансовими руслами.

Думка про те, що швейцарська економіка є чистою, - лише жарт, це економіка, яка управляється брудом. Таку позицію висловив директор британського центру податкових досліджень Ричард Морфі.

За океаном справи не краще. Так, за оцінками американських експертів, 83 найкращі національні корпорації, включаючи Citibank та Morgan Stanley, активно використовують офшорні юрисдикції у своїй діяльності.

Свідченням того, що економічна криза підштовхнула уряди розвинутих країн до конкретних кроків щодо боротьби з офшорами, є дії США проти одного з найбільших банків Швейцарії - UBS.

Розслідування, розпочате через позов служби доходів США, уже принесло попередній результат.

Банк хоча й спирається у своєму захисті на законодавчу норму, що гарантує банківську таємницю, все-таки погодився сплатити штраф у розмірі 780 мільйонів доларів та розкрити інформацію стосовно 250 американських клієнтів.

Більше того, широкий розголос процесу розслідування призвів до зниження у лютому 2009 року вартості акцій UBS на 15%, а це для однієї з найбільшої фінансової установи старої Європи є дуже негативним сигналом.

Насправді ухилення від оподаткування за допомогою офшорів більше загрожує не західному світові, а країнам з перехідною економікою.

З одного боку, обтяжлива податкова система вичавлює прибутки за кордон до офшорів. З іншого - допомога МВФ не завжди сприяє успіху в системних реформах економіки країни-реципієнта, однак точно збільшує її зовнішній борг.

В Україні ж справжня боротьба на офшорно-податковому фронті ще не розпочиналася.

Максимальний прогрес був досягнутий за рахунок запровадження у законі про оподаткування прибутку підприємств коефіцієнта 0,85, який застосовується до суми валових витрат щодо операцій з офшорними територіями - список таких територій укладається урядом.

Ця норма навряд чи є ефективною для держбюджету, адже прибуток, який залишається у податкових гаванях за рахунок різниці в ціні між українським підприємством та його контрагентом, значно перевищує втрати, що запровадив законодавець.

Справі могла б зарадити співпраця з іншими державами, але чи ведеться з ними обмін інформацією, і скільки мільярдів повернуто державі з офшорів, невідомо.

ПДВ: світовий досвід та українські реалії

Статистичні дані 27 країн-членів ЄС свідчать, що у 2002-2006 роках питома вага непрямих податків у ВВП зросла з 13,5% до 14,3%. При цьому витрати на їхнє адміністрування є меншими, ніж для прямих податків.

Враховуючи значення ПДВ як одного з основних у системі оподаткування, уряди європейських країн при плануванні та реалізації своїх дій задля наповненні казни спираються на ставлення бізнесу до різних нововведень у фіскальній сфері.

Європейська комісія у січні 2009 року запропонувала широкий пакет заходів, що змінюватимуть порядок адміністрування ПДВ у країнах-членах ЄС.

Нові заходи, як стверджують їхні розробники, збережуть для бюджетів орієнтовно 18 мільярдів євро. І це достатньо суттєво, адже махінації навколо цього податку для країн Євросоюзу оцінюються втратами у 80 мільярдів на рік.

Основні зміни торкатимуться відмови від системи адміністрування ПДВ лише за електронними накладними.

На думку авторів проекту регуляторного акту, поточні правила для оформлення та виставлення електронних рахунків вимагають спеціального електронного ключа-підпису, наявності системи електронного обміну даними, яка потребує постійної модернізації. Ситуація також ускладнюється міждержавним обміном даних.

Запропоноване рішення полягає у можливості використовувати фірмами-резидентами ЄС документообіг, пов'язаний із нарахуванням та сплатою ПДВ, не лише в електронному вигляді, а й на паперових носіях.

Однак виникає питання, навіщо було Євросоюзу в останні роки активно впроваджувати систему електронного адміністрування ПДВ, витрачати значні кошти на розробку програмного забезпечення та захист інформації, щоб сьогодні відмовлятися від обраних орієнтирів.

Інша новація стосується строків. Так, запропоновано мінімально скоротити різницю між датою поставки товарів та датою сплати ПДВ. Сьогодні за рахунок суттєвого рознесення в часі вказаних подій нечисті на руку дільці вибудовують свої тіньові схеми та ускладнюють роботу фіскальним органам ЄС.

Також слід відзначити наявність деяких спрощень для малого бізнесу. Еврокомісія пропонує використовувати дві форми рахунків ПДВ - повний та спрощений.

Останній застосовуватиметься в разі здійсненні операції між юридичними особами на суму, що не перевищує 200 євро. При цьому малим підприємством пропонується вважати компанію з річним оборотом в обсязі до 2 мільйонів євро.

Часові витрати на сплату податків в окремих країнах, годин

Джерело: The Doing Business 2009

В Україні адміністрування ПДВ є однією з основних проблем фіскальної політики.

Вітчизняні платники податків при сплаті ПДВ витрачають більше часу, ніж платники у Канаді чи Німеччині на сплату всіх податків. Також суттєво зменшують його ефективність особливості відшкодування та заплутані законодавчі норми.

З моменту прийняття закону про ПДВ його редакція змінювалась 134 рази, але простіше працювати підприємцям від цього не стало.

Під час кризи відшкодування ПДВ починає залежати від факторів, які не стосуються оподаткування, наприклад, від стану виплати зарплати. Такі тенденції свідчать, що влада намагається протидіяти кризі несистемними заходами.

У квітні 2009 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який може стати на заваді бюджетному відшкодуванню ПДВ у разі виявлення фіктивного експорту.

Автори цього документу зобов'язують українських платників податків надавати докази перетину митного кордону України при здійсненні імпортних операцій. Йдеться про відмітки митних служб країни контрагента.

Також податківцям буде надано право анулювати свідоцтво платника ПДВ фірмам, які не ведуть господарської діяльності з поставки товарів, але виписують податкові накладні і, тим самим, входять до схем незаконного відшкодування.

Отже, у разі прийняття названих законодавчих змін податкові органи отримають додаткові важелі у боротьбі зі зловживаннями, і проблема з незаконним відшкодуванням втратить свою гостроту.

Чому митниця збирає більше податкової

За підсумками виконання держбюджету за 2008 рік слід констатувати достатньо несподівані речі.

Наприклад, податківці України зібрали на 9,8 мільярда гривень, або на 14%, більше у порівнянні з бюджетними показниками 2007 року, а митники - більше на 39,6 мільярда гривень, або на 81%. Загалом митні органи 2008 року зібрали більше, ніж податкові, на 9,3 мільярда гривень.

У структурі доходів загального фонду держбюджету за 2008 рік вклад митників становить 48%, а податківців - 42%. Досі у бюджетному кошику більшу питому вагу мали податкові органи - близько 60%, але з минулого року все змінилося.

За показниками митники вийшли у лідери ще у першому кварталі 2008 року, але у подальшому такі успіхи "вилізли їм боком" - план з надходжень виконано не було.

Причина не в поганій роботі, а у різкій корекції плану надходжень шляхом внесення змін у бюджет наприкінці 2008 року. Однак, як виявилось, не для всіх зміна плану - погана новина.

Так, для Державної митної служби завдання на рік зросло з 66,4 мільярда гривень до 89,1 мільярда гривень. При цьому для Державної податкової адміністрації воно, навпаки, було зменшено з 80,8 мільярда гривень до 76,7 мільярда гривень.

І якщо обрахувати виконання плану надходжень за первинними показниками, то митники отримали б 133%, а податківці - 88,6%.

Основними причинами надзвичайно різкого зростання надходжень від митниці у 2008 році стали зміни механізмів управління з боку нового керівництва митної служби, які були спрямовані на руйнацію тіньових схем під час імпортних операцій.

Це і заходи, які викривають заниження митної вартості імпортних товарів під час перетину кордону, і розкриття схем, за якими за однією митною декларацією провозили декілька автомобілів, а також ввезення авто з використанням пільг, на які платники податків не мали права.

Крім того, відомство скасувало вексельну схему сплати ПДВ. Наприклад, у 2007 році було виписано податкових векселів на 15 мільярдів гривень, а до бюджету надійшло лише 2 мільярди гривень.

Безумовно, податкова система країни вже багато років не відповідає економічним реаліям. Під час загострення кризи влада не розробила план реформування системи, зате вона приймає різкі зміни, які згодом змінюються чи скасовуються.

Сьогодні, в умовах звуження податкової бази, варто посилити жорсткість до тіньового сектору та тих платників, які використовують різні схеми ухилянь від оподаткування, витягуючи з бюджету значні ресурси.

Розвинуті країни розуміють цю проблему і вживають результативні заходи. Українське суспільство теж чекає від влади конкретних дій, і замість реляцій про перевиконання плану прагне отримати звіт про повернення до бюджету офшорних мільярдів, нахабно вкрадених за всі попередні роки.

Костянтин Кузнєцов, незалежний економічний експерт