Напередодні економічного колапсу. Шок безробіття

Від масового безробіття українська влада за останні роки майже відвикла.

 Але до весни, прогнозують експерти, армія звільнених з українських підприємств може дорости до 15% усього працездатного населення, а це - приблизно 4 мільйони осіб.

І тут постає питання: що для держави реальніше - залучити в умовах кризи більше коштів до Фонду соцстрахування від безробіття, чи знайти такі-сякі робочі місця в промислових регіонах, у "містах одного заводу"?

Не кажучи вже про армаду київських "білих комірців", для яких навіть вихід з кризи не гарантує повернення робочих місць.

Вісті з фронту

Нинішні показники безробіття - поки не надто інформативні. Справжній аврал, за прогнозами експертів, почнеться у січні.

Справа в тому, що роботодавці, які хочуть звільняти робітників за законом, мають їх попередити про це за два місяці. І от у першій декаді січня для більшості підприємств цей термін якраз закінчиться.

Але навіть показники Державної служби зайнятості, що свідчать лише про ту частину безробітних, яка звернулась до її відділень, досить промовисті. Нижче наведено оперативні дані цієї установи, ексклюзивно надані "Економічній правді".

Якщо в першій половині листопада щоденний приріст осіб, що шукають роботу за сприяння служби зайнятості, становив 5-7 тисяч, то наприкінці місяця та на початку грудня - вже 10-12 тисяч.

Станом на 11 грудня 2008 року чисельність осіб, що шукали роботу через державну службу зайнятості, становила 779,8 тисячі і, порівняно з даними на початок місяця, зросла на 85,0 тисяч.

Найвищий приріст незайнятих громадян спостерігається у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Полтавській, Тернопільській і Харківській областях.

При цьому звільнення працівників відбувається в основному за 36-ю статтею 36 п.1 Кодекса законів про працю, тобто за згодою сторін.

У зв'язку з реорганізацією виробництва або скороченням чисельності працівників (ст.40 п.1) протягом листопада було вивільнено 6,5 тисяч працівників. Найбільша чисельність звільнених спостерігалась у Дніпропетровській області (689 осіб), Донецькій (542 особи), Харківській (485 осіб) областях та м. Києві (660 осіб).

Серед звільнених працівників переважають такі професії: охоронник, машиніст крана, економіст, слюсар-ремонтник, водій, електромонтер, сторож, листоноша, бухгалтер.

Судячи з переліку професій можна припустити, що найбільше звільнених припало на будівельну та економічну сфери, в яких соціальний захист відсутній як явище.

Металургійні та інші великі промислові підприємства, з давніми профспілковими традиціями, і головне - з жорсткими інвестзобов'язаннями, чекають відведені законом 2 місяці.

Позитивним є те, що більшість звільнень відбувається за згодою сторін. Адже формулювання "за власним бажанням" не дозволяє протягом перших 3 місяців отримувати допомогу з безробіття. На цьому "прокололося" чимало звільнених офісних працівників.

Вдаримо дорогами по безробіттю

І влада, і опозиція, і незалежні експерти радять запроваджувати один і той самий райдужний сценарій: розпочинати будівництво доріг, необхідних для Євро-2012, залучати до нього безробітних за схемою громадських робіт, і тим самим - потроху виводити з застою і промисловість, розвиваючи внутрішнє споживання її продукції.

"Тисячі кілометрів доріг. Якщо робити хоча б по три смуги в обох напрямках - то це мільйони робочих місць у нас з'являться", - мріє голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці, голова Федерації профспілок Василь Хара (Партія регіонів).

Але така схема не вирішує багатьох нагальних питань: працевлаштування жінок, високооплачуваних працівників, а також соціального забезпечення тих, кого відправлено до неоплачуваних відпусток.

"У світі є широкий досвід створення таких собі пересувних міні-містечок. Коли будують автобан, то в невеликих фургончиках значна частина людей рухається уздовж будівництва. І там умови можуть бути досить пристойні", - розповідає директор економічних програм центру Разумкова Василь Юрчишин.

За словами експерта, за такою схемою мандрують уздовж дороги не лише самі будівельники, але і їх сім'ї.

"Так облаштовуються Фінляндія, Канада - північні території, і частина людей одразу залишається, адже навколо дороги будуються ресторани, місця відпочинку, ремонтні майстерні, логістичні пункти - це вже більш дорогі і кваліфіковані робочі місця", - додає він.

Більше того, в разі масового переселення перенасиченої робочої сили сходу могло би частково вирішитись питання моногалузевих міст, життя яких залежить від міжнародного попиту на неякісні товари.

"Переселення - це теж проблема, тому що люди не мають сьогодні географічної мобільності. У нас не створено за роки незалежності нормального ринку житла, і люди прив'язані до місця проживання. І навіть коли вони втрачають роботу", - коментує директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.

Однак не віриться, що настільки масштабні проекти можуть вміститися в головах українських можновладців. А значить, громадські дорожні роботи можливі тільки у вигляді нової хвилі заробітчанства. Тільки замість Києва, Москви або Європи, звідки наші земляки зараз масово повертаються, їх залучатимуть у значно більших кількостях пересувні дорожні містечка.

Між тим заробітчанство, як відомо, не сприяє міцності родини: чимало "гастарбайтерів" заводить собі другу сім'ю. І замість взаємопроникнення Сходу і Заходу Україна ризикує отримати "шлюбну" кризу. Менше з тим: безробіття це не стосується.

Людмила Шангіна додає, що працювати можна не лише в ім'я футбольних чемпіонатів. Скажімо, село також потребує соціальної інфраструктури. За її словами, антикризова програма президента Франції Ніколя Саркозі передбачає будівництво лікарень та державного житла.

Водночас, прогнозує Василь Юрчишин, найближчого часу ніякі подібні проекти неможливі. І можна вести мову тільки про "подачки" звільненим громадянам у вигляді соцдопомоги.

"Економічна правда" поцікавилася в державній службі автомобільних доріг "Укравтодор", чи велися з ними хоч якісь переговори щодо масового впровадження громадських дорожніх робіт. Адже цій структурі днями Кабмін додатково виділив 198,3 мільйони гривень на фінансування будівництва й реконструкції автодоріг в 2008.

Окрім того уряд схвалив залучення кредиту від Міжнародного банку реконструкції і розвитку в 400 мільйонів доларів.

Однак у прес-службі "Укравтодору" запевнили, що досі про громадські роботи не йшлося, а гострої потреби в робочій силі нема. "У нас вистачає підрядних організацій", - зазначила прес-служба.

Кого цікавлять проблеми офісного планктону

Експерти одноголосно заявляють, що влаштувати за спеціальністю нинішню кількість безробітних фінансистів, журналістів та маркетологів майже неможливо. А тим більше - забезпечити їм попередній рівень зарплатні.

"У разі відсутності підходящої роботи клієнту може бути запропоновано пройти професійне перенавчання або підвищення кваліфікації, якщо потрібно - то і послуги з профорієнтації, професіографічне тестування", - радять експерти державної служби зайнятості.

Якщо таким співробітникам пощастило, і вони мали "білу" зарплатню, то на них чекає непогана соцдопомога. Її розмір не може перевищувати середню зарплату в даному регіоні. У жовтні у Києві середня зарплата становила 3 212 гривень.

Для порівняння, мінімальний розмір допомоги по безробіттю з 1 жовтня становить для незастрахованих осіб - 360 гривень, а для застрахованих - 500 гривень.

Отже, власникам київських квартир цілком реально звести кінці з кінцями навіть за соцдопомогою. А от "понаєхавшим" на оренду квартири не вистачить. Тим більше, що в їхній Тернопільській області середня зарплата становить всього 1 419 гривень на місяць.

"Є міністерство праці і соціальної політики. Я не можу сказати, скільки сотень фахівців зараз у цьому міністерстві і його структурах. Це його завдання - шукати відповідь на ці питання. Є науково-дослідні інститути, які мусять знати, куди спрямувати трудові ресурси", зазначає Людмила Шангіна.

За її переконанням, після перепідготовки вирішення проблеми "білих комірців" цілком можливе.

"Інфраструктура - це може матися на увазі все, аж до телекомунікацій. Можна створити потребу у дуже різних спеціальностях, коли держава сприятиме створенню саме таких робочих місць. У ці галузі треба спрямувати кошти - кредитні, які завгодно, радить експерт.

Саме нові технології, за її словами, можуть посприяти і східним регіонам. "Диверсифікація моногалузевих міст - це азбука, це проходили уже всі країни без нас. З цим навіть у Радянському Союзі намагалися впоратися. Треба розвивати в цих містах високі технології", впевнена експерт.

Отже, бухгалтери перевчаться на програмістів і поїдуть на Донбас піднімати цілину силіконових долин. А що робити місцевим жінкам, чоловіки яких поїдуть будувати дороги в Полтавську область?

"А для жінок - можна ще відновити легку промисловість та сферу послуг, де-не-де ще навіть приміщення не продані", з готовністю відповідає Василь Хара.

Продовження щодо ситуації з тотальними безоплатними відпустками, а також щодо планів різних органів влади з подолання безробіття, читайте незабаром.