У січні почнеться неповернення кредитів

З січня у банків можна буде купити квартири та автомобілі зі значною знижкою. За оцінками спеціалістів, у першому місяці 2009 року почнуться масові відмови населення від сплати за кредитами. Причина - різке подорожчання кредитів, що вже відбулося в жовтні.

"У ризик-менеджменту закладено часовий лаг у три місяці. Він триває від моменту подорожчання виплат по кредиту до початку масових відмов платити по кредитах. Рахуємо: жовтень, листопад, грудень. У січні люди почнуть "скидати" застави", - розповів заступник голови одного з банків.

Нагадаємо, ще у вересні населенню цілком реально було взяти в кредит у доларах під 12% річних, у гривні - під 14%. Потім в середині жовтня було введено мораторій на зняття внесків і кредитну стелю.

Заскочене зненацька населення різко перестало нести депозити в банки, зате стало забирати ті, термін яких уже минув. У підсумку, банки змушені були підвищити ставки по депозитах. В окремих випадках вони перевищують 20% річних.

Слідом за цим природно подорожчали кредити. Зараз у доларах одержати їх неможливо, а в гривнях відсоткова ставка починається від 20% річних. А після переоцінки нових кредитів пішла хвиля підвищення ставок по раніше виданих. Кредитні договори зазвичай передбачають, що банк може підвищити відсоток по кредитах - з попередженням або без.

"Мені передзвонили з банку і сказали, що різко підвищують ставку по кредиту. Я сказав, що просто перестану платити за машину. У підсумку ставку підвищили, але зовсім трохи. Я точно знаю, що така ж історія - з багатьма", - розповів один з позичальників, що рік тому купив у кредит автомобіль Hyundai Matrix.

Заступник голови одного системного банку, назвав ще декілька причин, які можуть про стимулювати масові неповернення. Це девальвація, інфляція, заморожування зарплат і безробіття. Загальна суть така: витрати українських родин стали більше, а доходи або зменшилися, або залишилися на старому рівні. Щоб продовжувати платити банку, доведеться сильно заощаджувати.

Кредити у валюті з 2004 року вважалися пріоритетними для населення. Відсоткова ставка по них завжди була істотно менше, ніж по гривневих - навіть з урахуванням того, що банки обманювали позичальників ще на кілька відсотків за рахунок курсової різниці.

У підсумку, станом на початок листопада, кредити населенню у валюті складали 154 млрд. грн., а в гривні - 78 млрд. грн. Різниця - рівно вдвічі.

У жовтні відбулася девальвація гривні з 5,1 до 7 гривень, з наступним відкатом до 6 гривень за долар. Вона призвела до подорожчання обслуговування кредитів у доларах майже на 14%. Ще сильніше "влетіли" ті, хто взяв кредити влітку, коли курс був 4,6 гривні за долар. Для них куплені автомобілі і квартири одразу подорожчали в гривнях на 26%.

На побутовому рівні, куплена за 25 тисяч доларів машина стала коштувати 31,5 тисячу за старим курсом. І це не враховуючи того, що банки вже переглянули кредитні ставки.

Нічого б страшного, однак усе це відбулося на тлі початку економічної кризи. У компаніях почалися масові скорочення. Це підтверджують численні повідомлення про зупинки виробництва, відпустки за свій рахунок і скорочення робочого дня.

Пішли "під ніж" колись забезпечені банкіри. За інформацією джерел ЕП, у "Райффайзен Банку Аваль" скорочення персоналу склало 20%. Насамперед, відмовляються від працівників бек-офісу, незабаром почнуть звільняти кредитних фахівців. У багатьох банках ця тенденція повторюється. Ще більше людей звільнюять в інвестиційних компаніях і компаніях з управління активами.

Звільнені, особливо фінансисти, навряд чи швидко знайдуть собі роботу. А ще рік тому багато хто з них брав кредити, впевнено дивлячись у майбутнє.

Тим, кого не звільнили, банки і підприємства "заморозили", або знизили зарплати. Це теж стало важким випробуванням, адже подорожчали не тільки кредити. За словами експертів, з початку вересня в Києві ціни на ряд продовольчих, побутових товарів та послуг виросли приблизно на 30%. Хоча, звичайно, Держкомстат знову спростує ці дані, підрахувавши вартість валянків і картоплі в Бердичеві.

У цього ривка інфляції дві причини: мораторій на зняття депозитів і девальвація. Мораторій призвів до того, що населення стало панічно скуповувати товари тривалого використання. Девальвація призвела до подорожчання імпортних товарів, услід за якими потяглося навіть продовольство, яке традиційно дешевшає восени.

З огляду на всі ці фактори, хвиля неповернень неминуча. Нажаль, вона буде не результатом паніки. У населення банально припинилося зростання доходів, а дехто "опинився на вулиці".

В таких умовах багато хто вирішить рік-другий походити пішки і пожити на зйомній квартирі, але не обслуговувати кредити, що різко подорожчали. До того ж, згодом на ринку з'явиться все те ж саме, але набагато дешевше.

"Рік тому хтось купив квартиру в кредит за 250 тисяч доларів. Сьогодні точно така ж квартира в тому ж будинку продається за 200 тисяч. І це не остаточна ціна - продавець готовий уступати ще. Коли люди зрозуміють, що точно таку ж квартиру вони зможуть купити за 150 тисяч, то просто перестануть платити кредит і віддадуть свою квартиру банкові. Вони навіть готові будуть втратити перший внесок, тому що все одно залишаться у виграші. Незабаром банки перетворяться в могутні агентства нерухомості", - підкреслив співрозмовник-банкір.

Коментарі експертів

З проханням прокоментувати ситуацію Економічна правда звернулася до експертів:

Питання "Економічної правди": На вашу думку, наскільки великі можуть бути неповернення по кредитах населенню в цілому по банківській системі?

В Ісландії девальвація склала 280% - у три рази. В Угорщині, Польщі - десятки відсотків. В Австралії, країні з непоганим експортним потенціалом, вона складає 40%. У Південній Африці, яка має величезні природні ресурси, девальвація відносно долара складає 30-40%.

У Кореї ці заходи будуть використовуватись, бо є криза. Головним завданням всі уряди бачать збереження конкурентоспроможності економіки та робочих місць на підприємствах. І тут нам треба чітко бачити баланс між потребами конкурентоспроможності економіки і стабільністю банківської системи й захистом інтересів громадян.

На сьогодні першочерговий захист інтересів громадян полягає в збереженні купівельної спроможності гривні: захист від інфляції. А щоб була стабільність, потрібен єдиний курс. Стратегічно, достроково це можливо забезпечити лише тоді, коли буде наведено порядок в економіці.

Зміна курсу з початку року в Україні вдвічі-втричі нижче, ніж у наших сусідів. Вони не будуть мати жорстких наслідків, у тому числі для банківської системи.

Разом з тим, економічна криза, звільнення людей, зростання безробіття, безумовно, складає ризики, які банківські установи мають враховувати у своїй політиці. Саме тому банки зараз формують резерви під відповідні ризики.

Андрій Семенов, заступник голови наглядової ради банку "Хрещатик"

Думаю, що робити прогноз у цифрах у даній ситуації - те саме, що гадання на кавовій гущі. Кількість позичальників, заробітна плата яких закріплена за курсом долара, встановити неможливо. Порахувати тих, для кого критичне нинішнє підвищення курсу долара, теж неможливо. Ну, а ворожити щодо майбутнього курсу - взагалі невдячне заняття. Чітко можна сказати тільки одне: відсоток неповернень виросте.

Неповернення будуть, так само як і їхній приріст. Однак не думаю, що варто нагнітати істерію, як це зараз уже навіть модно, і в будь-якому зручному випадку лякати ринок повальним зростанням неповернень по системі.

Світлана Лотоцька, заступник голови правління банку "Фінанси та Кредит"

Це залежить від того, наскільки ризиковану політику споживчого кредитування проводив той або інший банк. Якщо оцінка фінансового стану позичальника проводилася з урахуванням доходів і реальних джерел погашення, то по такому банку статистика неповернень буде мінімальною.

Якщо в банку заплющували очі на реальні доходи клієнта і фактично кредитували спекулятивні угоди, тобто, розраховані на зростання цін на нерухомість, - статистика буде максимальною. Думаю, у таких банках можна буде очікувати до 20% росту проблемної заборгованості від портфеля споживчого кредитування.

Питання "Економічної правди": Якщо неповернення будуть значними, якими будуть основні фактори, що провокують їх?

Андрій Семенов:

Об'єктивно, першу скрипку зіграє зниження платоспроможності позичальників через зростання курсу долара й інфляції. Вагому частку зіграють горе-спекулянти, що вчасно не вийшли з активу. Хтось спробує скористатися атмосферою кризи і "під шумок" не повернути кредит.

Можна погодитися з тим, що одним з факторів неповернень буде зростання курсової різниці долар/гривня - це буде однією з причин для тих клієнтів, що кредитувалися у валюті.

Адже вони розраховували свої графіки погашення за курсом, виходячи з курсу максимум 5,1, а зараз змушені гасити кредит за курсом 6,1. Хоча зараз ряд банків пропонують для клієнтів, що кредитуються у валюті, більш низький курс покупки валюти, ніж ринковий.

Другою причиною є обмеження для клієнтів можливості перекредитування в інших банках. Раніше банки пропонували різні програми з рефінансування споживчого кредитування - іноді пропонуючи нижчі ставки, і триваліший термін кредитування.

На сьогодні така можливість практично відсутня. Банки скорочують іпотечні кредитні портфелі, і різниці в ставках кредитування практично немає. Більш того, є стійка тенденція зростання кредитних ставок: прогноз по ефективній процентній ставці іпотечного кредитування в доларах США буде прямувати до 22-24%, у гривні - до 28%.

Якщо додати до цього обмеження в обсягах кредитування, можна сказати, що програм рефінансування позичальників 2009 року практично не буде.

Третє. В умовах кризи, що розвивається, ряд галузей економіки почали сповільнювати і припиняти розвиток, що приводить до скорочення персоналу, зменшення фонду зарплати, відповідно, обмежуються можливості обслуговування уже виданих кредитів.

І четверте. Зіграють свою "роль" ті клієнти, що брали кредити на спекулятивні цілі, розраховуючи на неухильний ріст іпотеки. На сьогодні вартість іпотеки вже упала до 30%, при цьому обсяг реальних угод - мінімальний. Продати нерухомість без втрат, особливо ту, яка була придбана на початку 2008 року з метою перепродажу, практично неможливо.

Питання "Економічної правди". За вашою оцінкою, наскільки складно реалізовувати предмети застави - нерухомість, землю, автомобілі - у нинішніх умовах? Наскільки це буде складно зробити в першій половині 2009 року?

Андрій Семенов:

З урахуванням законодавства і різкого зниження попиту на ці види застави, це складно зараз. Далі, думаю, буде ще сутужніше. Цей маховик тільки набирає оберти.

Світлана Лотоцька

Законодавчо всі норми реалізації застав ретельно прописані, але в будь-якому випадку банки намагаються бути з клієнтом максимально лояльними.

Насамперед, банк використовує усі форми роботи з клієнтом, що передбачають добровільну реалізацію застави в позасудовому порядку.

Якщо ж клієнт відмовляється добровільно реалізовувати заставу, банк йде по шляху примусового порядку - судового регулювання або через виконавчий припис нотаріуса.

Також в іпотечних договорах банки передбачають так зване іпотечне застереження, що є підставою через виконавчий припис у нотаріуса (а потім через БТІ) переводити право власності клієнта на банк. Клієнт повинен знати, що у випадку відсутності добровільного бажання співробітничати по заставі навряд чи варто розраховувати на лояльність з боку банку щодо незастосування штрафних санкцій.

Другий шлях - більш витратний, як для банку, так і для клієнта. При цьому клієнт повинен знати, що всі витрати банк "покладе" на нього. Відповідно, витрати клієнта виростуть, і не виключено, що і після реалізації застави клієнт може залишитися винним банку. Термін реалізації застави (іпотека, автомобіль) може бути від 1 дня до 6 місяців, у залежності від обраного рішення.

Я не бачу різниці між механізмом реалізації застав у 2008 або в першій половині 2009 року - за винятком того, що обсяги реалізованих застав виросли. Але тут кожен банк застосовує свою тактику: хтось залучає колекторські компанії, хтось розширює свої внутрішні служби з роботи з проблемними кредитами, хтось розглядає схеми продажу проблемного портфеля. У будь-якому випадку - інструментарій великий.