Чи переживуть інвестфонди кризу?

"Варто економіці США чхнути, решта світу підхоплює застуду", - стверджує старий економічний вислів. Зараз, коли США переживають найсильнішу з часів "Великої депресії" фінансову кризу, національні фондові ринки серйозно "штормить".

2008 року український ринок цінних паперів лідирує за збитковістю. У вересні українські публічні інвестфонди втратили 24,4 мільйонів гривень, хоча за підсумками дев'яти місяців їм усе-таки вдалося залучити 114,79 мільйонів гривень.

За даними сайту investfunds.com.ua, у січні-вересні публічні фонди збільшили обсяг коштів в основному за рахунок портфелів корпоративних фондів (305,4 мільйонів гривень), обсяг притягнутих коштів інтервальних зменшився на 9,36 мільйонів гривень.

Найбільших збитків зазнали відкриті інвестиційні фонди (-184,04 мільйонів гривень), які демонструють негативну динаміку з червня. Їхня уразливість пояснюється твердими рамками диверсифікованості, обумовленими вимогами  українського законодавства (не більше 40% активів - в акціях).

Машина часу для інвестфондів

"Цей рік стане повчальним для інвесторів усього світу. Мало хто з них зміг ще влітку 2007 року прорахувати наслідки іпотечної кризи в США. Однак у часи криз не тільки втрачаються великі гроші, але і заробляються, тому найдосвідченіші інвестори користуються сформованою ринковою ситуацією", - говорить генеральний директор КУА "Райффайзен Аваль" Вадим Мосійчук.

Щоб захистити капітал інвесторів від знецінювання, управлінці відкритих фондів скорочують частку акцій до мінімуму, використовують інструменти з фіксованою прибутковістю (не менше 60% портфеля відкритих фондів вкладено в депозити й облігації), а також вкладення в акції другого і третього ешелонів.

Однією з проблем для представників інвестиційного бізнесу стала постанова Нацбанку, що обмежує дострокову видачу банківських депозитів. Після звернення УАІБ, НБУ дозволив дострокову видачу депозитів відкритим і інтервальним ІСІ.

Фінансова криза змусила замислитися про роль інвесткомпаній в економіці окремо взятої країни. Так, професор Нью-йоркського університету Нуріель Рубіні вважає, що модель незалежної інвесткомпанії "від початку порочна". На його думку, кожна така фірма має об'єднатися з банком, створюючи надійну депозитну базу й одержуючи ширший доступ до позик Федеральної резервної системи.

Якою ж повинна бути ідеальна модель української інвестиційної компанії? І який вплив кризи на вітчизняні інвестиційні фонди, залежно від того, у які групи вони входять? Чи перебувають банківські компанії по управлінню активами (КУА) у виграшному положенні порівняно з небанківськими?

Тут думки вітчизняних експертів розходяться. "Злиття інвесткомпанії і банку неприпустиме з погляду ризик-менеджменту", - підкреслює президент фондової компанії "Автоальянс-інвест" Анатолій Отченаш.

На думку генерального директора КУА OTP Capital Марини Мендзебровської, "успішність кожного окремого фонду на сьогоднішній день залежить скоріше від майстерності управлінців, а не від того, до якої групи належать КУА... Хоча у великих фінансових груп більший запас міцності - їм легше пережити кризу".

Для Мендзебровської прикладом ідеального розвитку бізнесу є модель, відповідно до якої КУА створюється одним з лідируючих банків, що має розвинуту філіальну мережу і відділення Private banking. КУА концентрується безпосередньо на управлінні активами, а також забезпечує навчання для банківських менеджерів з метою забезпечити високий рівень сервісу для інвесторів.

Вереснева покупка комерційним банком Bank of America інвесткомпаній Merrill Lynch є яскравим прикладом тенденцій об'єднання інвестиційного і комерційного банкінгу.

Керуючий директор КУА "Драгон Ессет Менеджмент" Дмитро Ісупов вважає єдиною перевагою банківських компаній з управління активами дистрибуцію. Через банківську мережу зручно продавати такі фінансові продукти, як цінні папери інвестиційних фондів.

Разом з тим, це складні продукти, що вимагають сервісу і кваліфікованого персоналу. Можливо, за 3-5 років, коли буде впроваджено електронний підпис і ці продукти можна буде реалізовувати в режимі онлайн-торгівлі, КУА будуть знаходитися в рівних умовах. А поки для маленьких компаній створення власних офісів - занадто дороге задоволення.

"Оскільки КУА "Драгон Эсет Менеджмент" є "дочкою" інвестиційної компанії "Драгон Капітал", ми продаємо сертифікати ПІФів через роздрібні офіси "Драгон Капітал", що здешевлює вартість оренди", - розповідає він.

Утім, поки кілька найважливіших законодавчих і нормативних документів, що стосуються сфери інвестування і фондового ринку, перебувають у стадії розробки і затвердження, говорити про ідеальну модель української інвестиційної компанії рано.

"Більшості КУА не вдається досягти точки беззбитковості в перші рік-два своєї діяльності. Тому, незалежно від того, є КУА банківською чи небанківською структурою, головним фактором у її розвитку в кризовий період є готовність її власників інвестувати в діяльність цієї структури, незважаючи на збиткові показники в кризовий період", - вважає генеральний директор КУА "Міленіум Ессет Менеджмент" Ніна Кравченко.

Як упоратися з "ведмедем"

У листопаді "ведмежий" тренд на ринку збережеться. На думку аналітиків КУА "Міленіум Ессет Менеджмент", попит на українські цінні папери з боку нерезидентів буде відсутній ще 9-12 місяців. У найближчі 2-3 місяці можна розглядати питання придбання цінних паперів закритих фондів акцій, що у перспективі декількох (3-5) років принесуть прибуток більший, ніж депозит.

За оцінками інвестиційних аналітиків Tiger Asset Management, потенціал зростання акцій більшості українських компаній перевищує 80-150%, що є сильним аргументом для обґрунтування інвестиційних рішень.

Визначити дату точного досягнення ринком "дна" утрудняються всі експерти. Песимісти окреслюють його рівень значенням індексу ПФТС у 200 пунктів. Однак, поки "дно" ще не досягнуте, інвесторам краще почекати з вкладеннями в інвестиційні фонди.

Поліпшити "погоду" на фондовому ринку може прийняття законопроектів "Про недержавне пенсійне забезпечення" і "Про внесення змін до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди)".

Марина Мендзебровська виділяє три ключових фактори для відновлення ринку інвестфондів: створення фондів грошового ринку і фондів облігацій після прийняття змін до закону "Про ІСІ", оскільки вони найбільш цікаві інвесторам на ринку, що падає.

По-друге, дозвіл купувати в портфелі фондів іноземні цінні папери, допущені до торгів на одній з провідних іноземних бірж, також передбачений змінами закону "Про ІСІ". По-третє, спрощення процедури оформлення операцій покупки-продажу цінних паперів інвестиційних фондів через відділення банків.

Інші аналітики думають, що розвитку інвестфондів будуть сприяти введення податку на прибуток, отриманого від розміщення коштів на депозиті (тобто, зрівняння в оподатковуванні інвестфондів і банківських депозитів), а також поява великого внутрішнього інституціонального інвестора, для чого необхідне якнайшвидше введення другого рівня пенсійної реформи.

Фінансова криза призведе до зменшення кількості КУА: їхня може поменшати в два-три рази з нинішніх 340 компаній по управлінню активами. Однак експерти упевнені, що кількість публічних фондів буде зростати.

Аналітики КУА "Райффайзен Аваль" оцінюють, що обсяг ринку відкритих фондів до кінця поточного року складе 400 мільйонів гривень, до кінця 2009 - 1 мільярд гривень, 2010 - більше 2 мільярдів гривень.

З ними практично солідарні й експерти КУА "Tiger Asset Management", які думають, що, з урахуванням розмірів і особливості української економіки, зростання ринку інститутів спільного інвестування (ІСІ) виглядає реальним на 40-50% щорічно.

За даними "Tiger Asset Management", в Україні на початок 2008 року обсяг активів в інвестиційних фондах на душу населення дорівнював 9 доларам, у той час як у Росії цей показник складав 211 доларів. Так що орієнтири для росту є.