Камо грядеши...

Однак весь цинізм ситуації полягає в тому, що насправді від прийняття або неприйняття плану подальші події вже не залежать!!! Більше того, можна констатувати, що в довгостроковій перспективі цей план ляже важким тягарем як на американських громадян, так і на всю економіку в цілому.

Оцінюючи фактичну ефективність "плану порятунку", багато аналітиків очікують, що колапс, про який стало модно останнім часом вести мову, лише відсунеться в часі і може стати грандіознішим. Кожна з основних діючих осіб у цій драмі внесла свою "лепту". Глава ФРС Бен Бернанке дуже довго тягнув із ставками, розриваючись між економічним зростанням, інфляцією й банками, що стоять на краю прірви.

Міністр фінансів США Генрі Полсон утішав ринки заявами, що втрати від кризи обмежаться парою десятків мільярдів доларів. Ця сума збільшувалася на порядок кожного наступного тижня, після чого ринок перестав розуміти, що ж робити із збанкрутілими банками. І, нарешті, Джордж Буш не зміг домовиться зі своїми "друзями" щодо цінників на нафту.

Фондовий ринок США відреагував значним зростанням на заяви Джорджа Буша про те, що він має намір до кінця наполягати на прийнятті "плану Полсона" з порятунку фінансових компаній, що погоріли на спекуляціях іпотечними заставними. А вже після прийняття плану ринок обвалився ще сильніше.

На відміну від американських конгресменів, у Джорджа Буша немає попереду процедури власних виборів, щоб він міг дозволити собі загравання з виборцями, хоча пряма особиста зацікавленість у підсумках прийдешніх президентських виборів у Буша, безсумнівно, є - чужа людина в Білому домі ставитиме забагато запитань.

Авторам "плану Полсона" деякі конгресмени вже дорікають "насадженням соціалізму", відходом від принципів ринкової економіки, надмірним втручанням держави в ринок і фактичною націоналізацією. Для значної частини американців це серйозні аргументи, а тому перед урядом Буша стоїть важка задача подолання опозиції в Конгресі.

Намагаючись порятувати ситуацію напередодні президентських виборів, адміністрація Буша метушиться в пошуках рятувального кола; а в реальності відбувається тільки затягування агонії і підвищення розплати за безпрецедентну за державними витратами політику, що проводилася нинішньою адміністрацією протягом останніх 8 років.

На сьогодні держборг США наближається до 10 трлн. дол., а борги в самих США досягли 53 трлн. дол. У тому числі зобов'язання пенсійних фондів, зобов'язання з охорони здоров'я - 34 трлн. дол.

Якщо рік тому мова йшла про допомогу ринкам для збереження стабільного розвитку, за рік титанічних зусиль ФРС стало ясно, що все провалилося, і зараз уже мова йде про порятунок усієї економіки, а не одного фінансового сектора.

На тлі таких проблем Президентові США навіть довелося розкоркувати стабілізаційний фонд, що створювався 1934 року в ході Великої депресії, - близько 50 млрд. дол., гроші, звичайно, невеликі, але все одно хоч якась допомога.

"Економіка США лежить на обох лопатках... У моєму дорослому житті я ніколи не бачив настільки економічно переляканих людей, як зараз", - заявив мільярдер Уоррен Баффет в ефірі телекомпанії PBS. На його думку, стан економіки ще не досяг дна і якийсь час продовжить своє падіння, а нинішня криза ліквідності на фінансовому ринку "висмоктує кров" з інших галузей економіки.

Зараз дуже важливо усвідомлювати, що фінансова криза неминуче поширюється на реальні сектори економіки. Останні звіти компанії Ford і дані з продажу японських автомобілів у Штатах красномовно свідчать про зниження споживчого попиту і, як результат, стагнацію в промисловості.

Продажі автомобілів у США у вересні 2008 року скоротилися на 26% порівняно з аналогічним місяцем минулого року, а експорт автомобілів з азіатських країн у США скоротився на 30%, оскільки кредитна криза, що шириться, позначилася на купівельній спроможності американців.

Показники продажів автомобілів знаходяться на рівні 1991 року, втім, як і ділова активність в обробній промисловості. Настільки тяжкого стану справ із продажами автомобілів ніхто не очікував: навіть експерти з Уолл-стріт, що давно били на спалах через падіння споживчої довіри у США у зв'язку з фінансовою кризою.

Поки Конгрес зволікає з ухваленням рішення, в адміністрації залишається тільки два дієвих інструменти, щоб хоч якось відтягнути розв'язку. ФРС міркує над новим зниженням ставок, а комісія з цінних паперів і бірж (SEC) вирішила продовжити заборону на "короткі" продажі акцій.

Обмеження знімуть через 3 дні після того, як Конгрес надасть Полсону повноваження для викупу неліквідних активів, говориться в заяві комісії. Якщо ж американські законодавці не приймуть законопроект, що вже був затверджений у Сенаті, дія заборони закінчиться не пізніше 17 жовтня. "Існують обставини, за яких "короткі" продажі використовуються як інструмент для введення ринку в оману", - стверджується в заяві SEC.

Ситуація поглиблюється і на федеральному рівні. Округ Джефферсон у штаті Алабама не зміг погасити вчасно свої облігації на 83,5 млн. дол., повідомляє Bloomberg.

Влада округу визнала, що в неї немає грошей на виплати, і намагається виграти час, щоб уникнути дефолту і процедури банкрутства. Округ приготувався подати заяву про банкрутство, якщо йому не вдасться домовитися з банком JP Morgan та іншими кредиторами про рефінансування зобов'язань.

Через кредитну кризу ставки з муніципальних облігацій підскочили до 10 відсотків. Якщо дефолт округу з населенням більш ніж 700 тисяч чоловік відбудеться, то це банкрутство муніципалітету стане найбільшим у США з 1994 року (тоді дефолт по зобов'язаннях оголосив округ Орандж у Каліфорнії).

План Полсона частково полегшить навантаження на платників податків за рахунок полегшення податкового тиску на 149 млрд. дол., однак такі заходи руйнують ринкову економіку, значно збільшуючи державний борг США. Побудова боргової піраміди, як і раніше, здійснюватиметься за рахунок інтервенцій країн, що розвиваються.

Уряд Китаю, в умовах залежності від американського споживчого ринку, уже заявив про намір підтримати економіку США за рахунок викупу нових державних боргових зобов'язань.

Ужиті заходи дадуть лише відстрочку невідворотній кризі усієї фінансової системи, обсяги якої розростаються прямопропорційно новим санаціям уряду. По суті своїй, економіка США вже не в змозі забезпечити власні потреби, перекладаючи тягар на залежні країни.

У поточній ситуації можна говорити, що світова економіка переживає зміну архітектури фінансового ринку. На Заході набирає темпів процес націоналізації банків у ринковій економіці. Завершення епохи дешевих грошей і криза ліквідності - природні наслідки глобальних процесів.

        Дмитро Мошкало, віце-президент ІФГ Foyil