Про що мовчить Суботін
Після інтерв’ю Віктора Суботіна Економічна правда вирішила перевірити та прокоментувати деякі факти, озвучені президентом ВАТ ″Турбоатом″. Незважаючи на певні плюси в роботі керівника підприємства, такі, як комп’ютеризація бухгалтерської звітності та підвищення заробітної плати працівникам до середнього по місту рівня, є і певні мінуси.
Після інтерв'ю Віктора Суботіна Економічна правда вирішила перевірити та прокоментувати деякі факти, озвучені президентом ВАТ ″Турбоатом″. Незважаючи на певні плюси в роботі керівника підприємства, такі, як комп'ютеризація бухгалтерської звітності та підвищення заробітної плати працівникам до середнього по місту рівня, є і певні мінуси.
Віктора Суботіна було призначено на посаду в.о. гендиректора харківського заводу ″Турбоатом″ 24 квітня 2007 року наказом голови ФДМ Валентини Семенюк. Це викликало неоднозначну реакцію в робітників та експертів, адже новий голова підприємства національного значення ніколи раніше не працював у галузі машинобудування та у виробничій сфері взагалі.
До 1990 року Віктор Суботін обіймав посади секретаря Московського райкому комсомолу Харкова та секретаря Харківського міського комітету ВЛКСМ з госпчастини.
Після розпаду СРСР він зайнявся банківським бізнесом: організував та очолив ″Регіон-банк″, а за деякий час - банк ″Добродій″, який 1995 року було перейменовано в ″Мегабанк″.
2005 року Суботін поповнив лави Соціалістичної партії. До 2007 року він був першим секретарем Харківського обкому СПУ. Цей факт надав призначенню Суботіна відверто політичного характеру.
За інформацією джерел з СПУ, контроль над ″Турбоатомом″ був однією з ключових умов вступу соціалістів до антикризової коаліції з Партією регіонів та КПУ 2006 року, а поява Віктора Суботіна на харківському підприємстві було нічим іншим, як реалізацією кулуарних коаліційних домовленостей.
Призначення керівника підприємства відбулося без згоди наглядової ради, тобто з процедурними порушеннями. Наказ Валентини Семенюк двічі, Господарським судом Києва 17 травня 2007 року та Господарським судом Харківської області 3 липня, визнавався незаконним.
У відповідь наглядова рада ВАТ ″Турбоатом″ за порадою Міністерства промислової політики призначила іншого в.о. генерального директора заводу, Віталія Івахно.
Однак новий керівник не зміг вступити на посаду, оскільки, незважаючи на присутність судових виконавців, не був фізично допущений на територію підприємства охороною, яка діяла на підставі указів Віктора Суботіна.
Інша справа, яким чином новий керівник уже потім намагався встановити контроль на заводі. Скажімо, за наказом тодішнього голови МВС, соціаліста Василя Цушка, охороняти ″Турбоатом″ був відряджений загін спецпідрозділу ″Титан″.
Результати діяльності Віктора Суботіна на посту голови ″Турбоатома″ хоч і можна вважати більш вдалими, ніж у його попередників, але вони дуже далекі від ідеалу. Представники ФДМ відзначають очевидну корумпованість керівництва підприємства.
У грудні 2007 року Контрольно-ревізійним управлінням та Державною податковою адміністрацією Харківської області за підсумками аудиту діяльності ВАТ ″Турбоатом″ були виявлені масштабні фінансові порушення, допущені керівництвом заводу.
Зокрема, в акті ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ ″Турбоатом″ засвідчено, що протягом останніх трьох років (7 місяців з яких, а не 2, були під керівництвом Суботіна) підприємство утримувало на депозитах ВАТ ″Мегабанк″ близько 45 млн. дол.
Відсотки по депозитах, за даними перевірки, в національній валюті склали 3% річних, а по депозитах у іноземній валюті, згідно депозитних договорів - 1-4% (значно нижче за ті, про які казав Віктор Суботін на інтерв'ю).
Це призвело до недоотримання підприємством відсотків на суму близько 24 мільйонів гривень та, відповідно, зменшення відрахувань до бюджету у вигляді дивідендів приблизно на 8 мільйонів гривень.
За Суботіним, всі перераховані порушення відбулися під час володарювання його попередників:
- Ви - голова спостережної ради "Мегабанку" та гендиректор "Турбоатому". За розслідуванням КРУ, у банку розміщені депозити за нижчими від ринкових ставками...
- Перше, що я зробив на посаді гендиректора "Турбоатому" - погасив кредит "Мегабанку". Сьогодні підприємство не має заборгованості. Одночасно з моїм призначенням ми підняли ставки за депозитами до ринкових. КРУ перевірило і відзначило рівень ставок, який був упродовж періоду, що перевірявся, і довідка була опублікована. За період моєї роботи директором ставки піднялися десь у 1,3-1,5 рази. Звичайні ставки, під які ми розміщаємо і в інших банках.
Але тримати вільні кошти на депозитах, коли необхідно величезні суми інвестувати у модернізацію виробництва, реконструкцію цехів та території - не найкраще рішення.
Згідно з актом перевірки, в той час, як ВАТ ″Турбоатом″ вилучав оборотні кошти на депозитні рахунки і в субординований борг, компанія залучала кредитні ресурси загальною сумою в 68,8 млн. грн., що призвело до додаткових витрат.
У своєму інтерв'ю Суботін стверджує, що для того, щоб уникнути непорозумінь, одразу погасив борг перед банком. Але це виглядає ще безглуздішим, адже прибуток "Турбоатому" за 2007 рік був удвічі менше боргу - лише 34 млн. грн.
Щодо заморожених на депозитах коштів картина ще менш зрозуміла- в той час, як на рахунках у банках ″Базис″ та ″Мегабанк″ знаходилося 45 млн. дол., оборот заводу складав близько 60 млн дол. А вільні кошти можна було направити на реконструкцію заводу та модернізацію виробництва, виконання більшої кількості контрактів.
Також у ході перевірки було встановлено ряд інших правопорушень. Зокрема, передача в суборенду майна підприємства, що призвело до недоотримання заводом доходів на суму 670 тис. грн., невідповідність дебіторської та кредиторської заборгованості перед контрагентами, порушення під час складання актів списання основних засобів (на документах була відсутня дата та номер техпаспорта), невикористання прав на переоцінку основних засобів виробництва (на балансі підприємства знаходилося 11 829 одиниць основних засобів з нульовою остаточною вартістю, первинна вартість яких складала понад 38 млн. грн.)
В цілому в акті ревізії вказано 14 порушень, переважна більшість яких не була виправлена новим керівником, хоча з моменту його призначення до публікації звіту перевірки пройшло більш як півроку.
За результатами перевірки, у лютому 2008 перший віце-прем'єр Олександр Турчинов доручив голові ФДМУ звільнити Віктора Субботіна. Однак пані Семенюк-Самсоненко заявила, що виконає доручення тільки у разі, якщо воно не суперечитиме Господарському кодексу. У підсумку доручення уряду виконано так і не було.
Найбільшим скандалом для Віктора Субботіна стала ″індійська криза″.
- Рік тому "Турбоатом" опинився у центрі скандалу після аварії на індійській атомній електростанції Kaiga. Нагадаємо, тоді вийшла з ладу турбіна, і українська сторона довго зволікала з її ремонтом. Який стан справ у цьому питанні на сьогодні?
- До нас в замовника зауважень не було й нема. Ми були генпідрядником, зобов'язалися поставити обладнання власного виробництва і виступили агентами з договору комісії на поставку генератора "Електроважмашу"... Минулого літа запустили "Кайгу-3", і за якийсь час зламався генератор. Ми брали участь у переговорах. Нажаль, це мало публічний характер, це завжди заважає. Але на сьогодні усі питання вирішені, "Кайга-3" відремонтована і запущена замовником...
Нагадаємо, що 26 серпня 2007 року на третьому блоці індійської АЕС ″Кайга″ сталася аварійна зупинка, спричинена поламкою встановленої харківським заводом турбіни. Поламану деталь було поставлено іншим підприємством, ″Електроважмашем″, але ″Турбоатом″ виступав генеральним підрядником, тобто відповідальним за контракт.
Оскільки в Індії не було спеціалістів для ремонту турбіни, саме ″Турбоатом″ мусив провести передбачені контрактом відновлювальні роботи, чого не було зроблено протягом аж трьох місяців, тоді як щоденний збиток АЕС складав 400 тис. дол.
Оскільки на той момент контракт не було закрито, турбіна знаходилася у тестовому режимі. Тому індійська компанія звернулася зі скаргою до керівних органів Індії, що викликало великий резонанс і підпсувало репутацію як заводу, так і України в цілому.
Пізніше, на засіданні в Міністерстві промполітики, представник ″Електроважмашу″ розповів, що генеральний директор ″Турбоатому″ не забезпечив присутності українських технічних спеціалістів на атомній станції, і більше того, перешкоджав відрядженню інженерів ″Електроважмашу″ на місце інциденту в перші дні після аварії.
Аналітики відзначають, що шанси ″Турбоатома″ на перемогу в нових тендерах в Азії після аварії в Індії різко знизилися. Між тим, ринки Індії та Китаю мають найбільший у світі потенціал зростання. Вже нині щороку в Індії продається енергетичного обладнання на понад 4 млрд дол.
Тому належне виконання саме контракту з АЕС ″Кайга″ було критично важливим для повноправного виходу на цей ринок. Це особливо прикро, бо втрата багатоміліоннх контрактів була викликана не об'єктивними причинами, а переважно менеджерською некомпетентністю та небажанням якомога швидше врегулювати конфлікт.
В інтерв'ю Віктора Суботіна також вийшло непорозуміння з деякими цифрами:
- На початку року у пресі неодноразово лунали звинувачення, що прибуток "Турбоатому", при запланованих на 2007 рік 43 млн. грн., склав у підсумку 34 млн., Виходило, що показники впали в порівнянні з 2006 роком...
- Звідки взялася ця інформація? Ми з цим обов'язково розберемось, повірте, адже йде мова про репутацію державного підприємства, яке працює на міжнародних ринках. Наші ж показники постійно публікуються у ЗМІ, завжди є можливість перевірити цифри. 7 мільйонів план був, а фактично результат склав 34,8 мільйонів гривень.
Насправді цю інформацію взято з інтерв'ю самого директора Турбоатома "Українським новинам". Немає нічого кримінального в недовиконанні плану, але навіщо звинувачувати ЗМІ?
Експерти відзначають, що, незважаючи на певні позитивні зрушення, завод залишається далеко позаду себе самого 10 років тому. Нажаль, тільки шляхом приватизації можна залучити у розвиток підприємства значні кошти та повернути його на попередній рівень.
Тут варто відзначити, що саме держава в особі ФДМУ має провести приватизаційний процес з максимальною користю для держави. Тобто, убезпечитися від того, щоб підприємство потрапило у власність російських компаній, а значить, від збільшення енергетичної залежності України.
Правильне складання інвестиційного договору (зобов'язань інвестора перед державою) також може принести багато користі країні.