Рада впустила Україну до СОТ
Український парламент ратифікував протокол про вступ України до цієї організації. За це проголосували 411 народних депутатів, більшість яких (164 особи, за десяти, що не голосували, й одного відсутнього) належала до Партії регіонів. У повному складі "за" віддали свої голоси фракції Блоку Володимира Литвина і НУ-НС, із БЮТу не голосувала одна особа, а фракція КПУ проігнорувала рішення парламенту щодо вступу в СОТ у повному складі.
Традиційно саме комуністи зосталися найбільш незадоволеними СОТівськими документами, і протягом усього обговорення протоколу намагалися відкласти його на невизначений час, пропонуючи спочатку розглянути 10 законопроектів, які парламент ще має ухвалити для синхронізації українського законодавства з вимогами Світової організації торгівлі.
Першим таку пропозицію висловив зовсім на початку засідання комуніст Петро Цибенко, далі її підхопив колишній і багаторазовий віце-спікер Адам Мартинюк, який назвав ухвалення цих законів "викручуванням рук".
Але, врешті-решт, протокол ратифікували з першої спроби. Також парламент доручив Кабміну за 30 днів розробити план дій щодо адаптації вітчизняної економіки до вимог СОТ.
Найбільше питань нардепів, як завжди в темі СОТ, викликала підтримка сільського господарства, яка, за словами заступника міністра економіки Валерія П'ятницького, що виступав доповідачем від уряду, має становити за нинішніх умов не менше 9 млрд 24 млн грн на рік.
Що ж до зниження митних тарифів, то, за інформацією Мінекономіки, середнє мито на аграрну продукцію відповідно до протоколу про вступ України до СОТ має дорівнювати приблизно 11%, на промислову - близько 5% тощо. Проте на традиційні для українського виробника товари, наприклад цукор, ввізні ставки залишаються доволі високими - на рівні 50%.
Зі згаданих 10 законопроектів, разом із протоколом про вступ до СОТ, депутати ухвалили рівно половину (зміни до законів "Про страхування", "Про захист товаровиробника від демпінгу та зростаючого імпорту", "Про зовнішньоекономічну діяльність". Із тих, що стосуються захисту прав інтелектуальної власності, - "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності").
Решта ж потребують термінового розгляду, інакше, як вважають експерти, цілком можливо, що Україна так і не потрапить до лав учасників Світової організації торгівлі.
"За невиконання цієї умови Україна може не набути членства в Світовій організації торгівлі. Адже навіть після вступу до організації нам доведеться чітко відстежувати всю законодавчу роботу, щоб не допускати якихось невідповідностей до норм СОТ", - говорить заступник директора департаменту співробітництва із СОТ Мінекономіки Лілія Мельник.
Або принаймні можуть у майбутньому ініціювати міжнародні спори, як вважає Валерій П'ятницький.
"Якщо ми не приймаємо (законів), це означає, що ми не виконуємо міжнародної угоди (Маракейська угода про діяльність СОТ) і порушуємо взяті на себе зобов'язання. В такому разі окремі країни на нас можуть подати скаргу щодо конкретного пункту порушення", - сказав заступник міністра економіки.
Тож на черзі ще п'ять законів, що стосуються скасування "нульової" ставки для м'ясо-молочних підприємств (і заміни її відповідним компенсаторним механізмом із акумуляцією коштів на спецрахунках), технічні зміни, пов'язані з термінологією тощо, до законів "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", зміни до Закону "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них", а також зміни до митного тарифу.
Останній стосується зменшення ввізного мита на м'ясо та харчові нутрощі (з 21,5% до 12,3%), молоко та молочні продукти (з 24,9% до 10,01%), продукцію борошномельно-круп'яної промисловості (з 23,4% до 10,3%), а також на готові харчові продукти з м'яса, риби та ракоподібних (із 17,3% до 8,9%) та ін. На думку спостерігачів, він має стати найтяжчим для парламенту через традиційно велику кількість лобістських інтересів і різних політико-економічних суперечок щодо захисту вітчизняного виробника, пов'язаних із цим документом.
До того ж, після завершення процедури вступу до СОТ Україна повинна сплатити одноразовий внесок до робочого фонду СОТ та щорічний членський внесок. Останній за неповний 2008 рік, як сказано в записці Комітету ВР із питань євроінтеграції, становить 350 тис. швейцарських франків. Щодо одноразового внеску до технічного фонду, то він має визначатися залежно від співвідношення обсягу зовнішньої торгівлі України та сукупного обсягу зовнішньої торгівлі країн-членів СОТ. Проте як зазначено в документі, на всі ці витрати має вистачити 2 млн 163 тис. грн, передбачених у Держбюджеті-2008.