Тимошенко не поступається, Ющенко вагається, Дубина зник, Газпром мовчить

Але поставки на українській території, які вже третій рік здійснює УкрГазЕнерго (СП РосУкрЕнерго і "Нафтогазу України"), мають цілковито повернутися до Нафтогазу. До вечора не було відомо, що на це сказав Газпром. Окрім того, не було зрозуміло, чи український прем'єр погодилася на такий значний компроміс, як існування РосУкрЕнерго.

Як відомо, заява Юлії Тимошенко про наміри відмовитися від послуг газових посередників і повернутися до прямих контрактів між Газпромом та "Нафтогазом України" (а підвищення ціни на газ, можливо, компенсувати збільшенням тарифу на його транспортування по українській території до Європи) спричинила черговий газовий скандал між Україною й Росією. Президент Ющенко дотримується значно поміркованішої позиції: щоби змінити схему газопостачання, треба спочатку домовитися з Газпромом про формулу ціни на газ, а тарифів на транзит чіпати взагалі не варто.

Позиція російської компанії не зрозуміла: одні керівники Газпрому кажуть, що готові відмовитися від РосУкрЕнерго, інші виголошують заяви, наче списані з прес-релізів компанії-посередника. Узгодження позицій української влади значно ускладнилося через те, що протягом дня з Москви, де в понеділок відбуваються переговори Газпрому і "Нафтогазу України", не надходило жодних звісток.

Раніше українські політики неофіційно, а потім і публічно звинувачували українського президента в особистій зацікавленості в існуванні РосУкрЕнерго. Деякі представники Партії регіонів відверто казали, що Тимошенко хоче перехопити контроль над фінансовими потоками у газовій сфері, бо цей чинник є запорукою перемоги на майбутніх президентських виборах. Тому, мовляв, президент перешкоджає прем'єру. Юлія Тимошенко спростовує ці чутки заявами про намір зробити газовий ринок прозорим. Віктор Ющенко, який дуже довго не помічав цієї теми, нарешті в суботу чітко заявив, що він, президентська родина й оточення не мають нічого спільного з бізнесом газових посередників.

Але, очевидно, РосУкрЕнерго все ж має важелі впливу, якщо спровокувала гучний міжнародний скандал, причини якого вже майже тиждень з'ясовують у Києві й Москві. За версією української сторони, проблеми створила компанія "УкрГазЕнерго", яка, як тепер виявилося, щомісяця підписувала з "Нафтогазом України" угоди про обсяг постачання газу, а також акти технічної передачі палива. За цими документами здійснювалася плата за спожитий газ, пояснюють керівники Нафтогазу. Проте з листопада УкрГазЕнерго ніяких документів не підписує, а тому сплатити за спожитий газ не  можливо.

Для чого було ускладнювати щомісячними процедурами організаційно складний процес постачання газу - не відомо. Керівник української державної компанії Олег Дубина підозрює, що це дозволяло окремим особам проводити свої тіньові оборудки. Так, на початку минулого року в актах на останні місяці позаминулого фігурували нові ціни на газ - не 90, а вже 135 дол. за 1 тис. куб. м. Можливо, такий самий кульбіт планували вчинити і тепер: вписати в акти на постачання газу в листопаді-грудні ціну 2008 року: не 135, а вже 179,5 дол. за 1 тис.куб. м. Маржа становить мільйони, пояснює керівник прес-служби "Нафтогазу України" Валентин Землянський.

Що фінансові справи на газовому ринку є таємничими і заплутаними - відомо давно. Одним із актуальних наслідків давньої проблеми стала, наприклад, несподівана вимога до України сплатити за поставки газу у січні за ціною 314 доларів, бо то, мовляв, був не центральноазіатський дешевий газ, а російський - дорогий. Джерела в уряді зловтішаються: РосУкрЕнерго таким чином довело, що компанія в Україні не займається благочинністю, що не можна довіряти навіть контрактним зобов'язанням РосУкрЕнерго (у яких ціна на весь 2008 рік указана на рівні 179,5 дол. за 1 тис.куб. м), що, нарешті, президент Ющенко помиляється, коли каже, що посередник здатен забезпечити Україну найдешевшим у Європі газом.

Цікавий хід у цьому контексті вчинив керівник Нафтогазу Олег Дубина, котрий запропонував РосУкрЕнерго викупити весь запланований на цей рік для України газ за вказаною у контрактах ціною. Він стверджує, що посередники відмовилися від заздалегідь обумовленої в документах оборудки, посилаючись на економічну недоцільність. "Логіки в цьому немає жодної - лише викрутаси", - вважає прес-секретар української компанії Валентин Землянський.

Тим часом в уряді...

Зранку в понеділок, коли Газпром знову повернувся до погроз обмежити постачання газу, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко раптом скликала велику прес-конференцію в Будинкові уряду.

Позаяк напередодні переговори голови Нафтогазу Олега Дубини з керівництвом Газпрому закінчилися нічим, а в понеділок нової інформації не надходило, одразу було зрозуміло, що головною стане газова тема. Проте Тимошенко таки вдалося здивувати журналістів.

Ще біля входу в Будинок уряду можна було помітити, що на подвір'ї зібралася велика кількість чорних мерседесів, ауді та інших авто зі спецномерами, якими їздять міністри. Коли журналісти вже зібралися біля урядового прес-центру, двері зали засідань розкрилися - з неї почали виходити члени Кабінету Міністрів. Виявилося, що у понеділок в уряді відбувалося щось на зразок позапланового і ніде не анонсованого засідання. А по його закінченні, всупереч сталій традиції, жоден із урядовців не захотів сказати журналістам ані слова.

- Я нічого не коментую, - відповідав міністр оборони Юрій Єхануров на питання про те, чи були збори, з яких він ішов, засіданням уряду. - Питайте мене про НАТО або про щось іще, решту вам розповість Юлія Володимирівна.

Аби з'ясувати все, чекати довелося недовго: за 15 хвилин прем'єр Тимошенко сама оголосила - справді, в понеділок о десятій ранку відбулося засідання уряду, з газових питань.

Головним повідомленням, яке приготувала Юлія Тимошенко, було те, що уряд вирішив не погоджуватися на вимоги РосУкрЕнерго стосовно сплати поставок газу за останні два місяці 2007 року за цінами 2008-го. Уряд також не дав згоди заміняти дорогим російським газом брак поставок дешевших центральноазіатських енергоносіїв.

"Я офіційно заявляю, що уряд не піде на цей шантаж РосУкрЕнерго й УкрГазЕнерго. Ми не будемо укладати договорів за листопад-грудень 2007 року за цінами 2008 року і не будемо брати в РосУкрЕнерго інший газ, окрім середньоазійського", - сказала прем'єр.

Далі Тимошенко штрикнула шпилькою в бік своїх попередників, оголосивши, що НАК "Нафтогаз", керований урядом Віктора Януковича, збирав зі споживачів платню за останні три місяці 2007 року, проте ні копійки не сплатив газовим посередникам, накопичивши перед ними загальний борг у сумі 1 млрд 72 млн доларів. Ще одне звинувачення на адресу колишніх урядовців стосувалося того, що вони не подбали про своєчасне підписання з УкрГазЕнерго щомісячних договорів на постачання газу українським споживачам.

Усю п'ятнадцятихвилинну промову прем'єр-міністра було прошито звинуваченнями в шантажі з боку газових посередників та грізними заявами про наміри не піддаватися тиску. Нарешті Тимошенко оголосила, що цього ж дня планує обговорити з президентом Віктором Ющенком питання ліквідації спільного підприємства РосУкрЕнерго і Нафтогазу - компанії "УкрГазЕнерго", яка постачає імпортний газ більшості українських промислових споживачів. Прем'єр сказала, що сподівається на підтримку в цьому питанні з боку глави держави.

Проте, з огляду на нинішню ситуацію, питання цієї підтримки залишається суперечливим. Одразу після виступу Тимошенко прес-служба Секретаріату президента видала заяву Віктора Балоги, в якій той повідомляє, що мав телефонну розмову із головою Газпрому Олексієм Міллером.

"Ми докладно обговорили аргументи, на яких наполягає російська сторона. Ігнорувати їх не можна. Водночас є реальні можливості для швидкого вирішення спірних моментів. Щоправда, для успіху цієї справи потрібно повністю вилучити з неї політичну складову", - трохи туманно заявив Балога.

Тож видається, ніби Секретаріат та президент ведуть якісь свої переговори з росіянами без участі українського уряду. Чи погодиться президент на пропозицію усунути УкрГазЕнерго - ще невідомо.

Але на прес-конференції Тимошенко прозвучало, що кілька днів тому президент - за офіційним запитом голови правління УкрГазЕнерго Ігоря Вороніна - доручив Генпрокуратурі перевірити діяльність уряду у вирішенні газових питань.

Експерти також сумніваються в успішності спроб Юлії Тимошенко усунути із вітчизняного ринку хоча б одного посередника.

"Навряд чи власники РосУкрЕнерго погодяться на ліквідацію УкрГазЕнерго. Перед тим, як ставити питання про ліквідацію УГЕ, слід було би підготувати нову нормативно-правову базу про поставки газу за новим порядком. І я думаю, що УГЕ почуває себе зараз на українському ринку дуже сильно, а в Нафтогазу немає жодного прямого контракту на постачання, аби усунути цього посередника. Щоб перейти на прямі угоди з Газпромом, знадобиться, як мінімум, півроку", - вважає експерт Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Володимир Омельченко.

Якщо хтось і припускає можливість того, що власники РосУкрЕнерго пожертвують компанією УкрГазЕнерго, то всі підкреслюють, що такий розвиток подій має мізерні шанси на здійснення.

"На мою думку, може існувати лише один, при цьому дуже малоймовірний шанс на те, що РУЕ погодиться на усунення з українського ринку УГЕ, - говорить експерт компанії "Конкорд Капітал" Володимир Нестеренко. - Якщо Тимошенко зможе запропонувати Газпрому якусь альтернативну схему газопостачання, що не включає УГЕ, і довести, що вона їм буде цікавішою, ніж та, що існує зараз. Якщо прем'єр зробить це, то зможе заручитися підтримкою Газпрому (який є одним із найбільших власників РУЕ), і тоді можна буде розраховувати на те, що Юлії Тимошенко вдасться позбутися хоча б одного посередника".

Разом із тим, прем'єр-міністр заявила, що має намір звернутися до міжнародних моніторингових установ, аби ті допомогли Україні перевірити фінансові потоки РУЕ та УГЕ за межами України. Як саме і на яких підставах Юлія Тимошенко збирається перевірити фінансову діяльність двох напівприватних компаній, та ще й за допомогою іноземних аудиторів, - не відомо. Адже для цього потрібна або згода самих власників компаній (що, зрозуміло, навряд чи відбудеться), або ж санкція правоохоронних органів, що теж малоймовірно за відсутності якихось більш-менш ґрунтовних підстав.