Як Україна планує боротися з пластиковим посудом
Україна збирається дати бій одноразовому посуду та іншим товарам з пластику. Бізнес загалом підтримує такі прогресивні зміни, але просить узгодити їх з вимогами ЄС та галуззю вторинної переробки.
Пластикові стаканчики, виделки та ложки – досить зручна і дешева альтернатива звичайному посуду. Не треба мити – викинув та й усе.
Через ці характеристики виробництво пластикового посуду за останні пів століття зросло у світі у 20 разів, а до 2035 року, за прогнозами, може збільшитися ще вдвічі.
Ця тенденція шкодить природі: одноразові ложки-тарілки не переробляються, а при повторному використанні виділяють отруйні канцерогени.
Зокрема, на це посилаються депутати – автори законопроєкту №6077 про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання.
Разом з пластиковими виделками і стаканами під заборону можуть потрапити гігієнічні ватні палички, ємності з пінополістиролу для страв на виніс, мішалки і соломинки для напоїв, палички до повітряних кульок та деякі інші товари.
Окремо встановлюється заборона на оксорозкладний пластик одноразового використання (так звані біорозкладні пакети чи пластикова упаковка).
Оксорозкладний пластик утворює при розкладанні мікропластик, який разом з питною водою, рибою, овочами та іншими продуктами харчування потрапляє в людський організм.
На пластикові товари, які дозволяється виробляти та імпортувати, законопроєкт пропонує встановити певне маркування.
В ногу з часом, але не з директивою ЄС
ЄС у червні 2019 року ухвалив директиву 2019/904, яка з липня 2021 року ввела обмеження на обіг певної пластикової продукції та заборонила вироби з оксорозкладного пластику.
Законопроєкт №6077 має на меті запровадити відповідні обмеження на благо природи і в Україні, і в цьому сенсі досить прогресивний.
"Це перша радикальна спроба заборонити в Україні виробництво, ввезення та розповсюдження пластикової продукції одноразового використання", – коментує юристка AVELLUM Наталія Чоп.
Законопроєкт торкнеться багатьох сфер: від виробників та імпортерів пластикової продукції до виробників тютюнових виробів та ритейлу. Тому бізнес просить доопрацювати документ, щоб гармонізувати його з вимогами ЄС.
Не всі категорії пластикової продукції, яку забороняє відповідна директива ЄС, прописані в законопроєкті.
"Законопроєкт звужує категорії або містить їх неточну характеристику.
Наприклад, частина 2 статті 2 законопроєкту передбачає заборону оксорозкладної пластикової продукції одноразового використання, тоді як директива не звужує таку продукцію характеристикою одноразового використання", – вказує юрист AVELLUM Андрій Корнута.
На доопрацюванні наполягає і Європейська бізнес-асоціація. Вона надала свої пропозиції до профільного комітету.
"Оскільки Україна інтегрується з ринком ЄС, вимоги законопроєкту важливо синхронізувати та гармонізувати, щоб не створювати зайвих бар’єрів у торгівлі", – пояснює керівник регуляторного напрямку та напрямку побутової електротехніки ЄБА Вікторія Куликова.
Законопроєкт потрібно гармонізувати і з національним законодавством. Наприклад, у фільтрах сигарет є пластик одноразового використання і, згідно із законопроєктом, сигарети та фільтри мають містити відповідне маркування.
У той же час виробництво та продаж сигарет регулює закон №481. У ньому чітко прописано, що в разі впровадження будь-якого нового маркування сигарети, вироблені до введення змін, можуть продаватися без маркування.
Тобто наразі законопроєкт суперечить чинному закону.
Крім того, у законі №481 чітко вказаний перелік інформації, що може наноситися на упаковку тютюнових виробів.
"У цьому переліку немає маркування щодо пластику одноразового використання. Щоб уникнути колізії, потрібно передбачити відповідні зміни до чинного законодавства", – пояснює менеджер з регуляторних питань компанії "JTI Україна" Євген Пшеничний.
Також законопроєкт №6077 пропонує заборонити ватні палички, але крім тих, що використовуються в медичних закладах. При цьому не уточнюється критерій, за яким товари будуть вважатися виготовленими для таких цілей.
Крім того, заборона поширюється на всі палички, хоча є варіанти з паперовими та бамбуковими стіками.
Бамбуковий стік відповідає директивам ЄС, є екологічним продуктом та потребує менш затратного виробництва порівняно з паперовим, кажуть у корпорації "Біосфера".
Технологія виробництва паперового стіку для ватних палочок недосконала, та й виробляє їх лиш одна компанія в Європі.
У корпорації кажуть, що шукають альтернативні рішення для зниження вартості паперового стіку: спілкуються з виробниками, тестують різні зразки для виробництва такого стіку в Україні.
А що з переробкою?
Законопроєкт пропонує не поширювати заборону на біорозкладну продукцію, тобто пластик, що розкладається за участю мікроорганізмів на елементи природного походження.
У "Біосфері" такі товари виробляють, але матеріали для вироблення біорозкладної продукції коштують дорожче.
До речі, у ЄС діє програма держпідтримки для виробників продукції з біорозкладних матеріалів.
Вона може покривати частину витрат на купівлю підприємством лінії виробництва, зауважує генеральний менеджер бізнес-напрямку Hygiene корпорації "Біосфера" Олександр Лавров.
Є ще один спосіб боротьби з шкідливим пластиком – переробка. Європейська бізнес-асоціація закликала народних депутатів, окрім біорозкладної, не поширювати заборону на продукцію з переробленого пластику.
"Уся перелічена в законопроєкті №6077 продукція теоретично підлягає переробці на рециклінгових заводах, але за умови глибокого і точного сортування", – каже генеральний менеджер бізнес-напряму Household та рециклінгу "Біосфери" Юрій Голянич.
Правда, переробляти таку продукцію, коли інфраструктура і культура сортування відходів тільки формується, важко.
Ще одне прохання бізнесу – збільшити перехідні періоди, щоб виробники могли вчасно переорієнтувати потужності та перебудувати свій бізнес.
Залежно від категорії товарів законопроєкт визначає такі перехідні періоди: пів року, півтора року та два роки. На перший погляд, такий строк видається достатнім.
"Технологія виробництва тютюнових виробів не дозволяє гарантовано оновити маркування всієї продукції, що містить пластик одноразового використання, протягом передбачених 12 місяців.
Власне, тому українським законодавством передбачено, що зміни до маркування тютюнових виробів можуть набирати чинності не раніше, ніж через 24 місяці.
Директива ЄС теж передбачає дворічний перехідний період", – зауважує Євген Пшеничний.
Мова йде не лише про сигарети. Незрозуміла доля будь-яких товарів, виготовлених до початку дії закону.
"У законопроєкті №6077 необхідно передбачити перехідний період для продукції, виготовленої до набуття законом чинності. Інакше вона буде нелегальною", – зазначає Євген Пшеничний.
"Для виконання положень цього закону необхідні дієві механізми реалізації обмежень, передбачених у директиві.
Це системи повернення депозиту, підвищення рівня обізнаності споживачів та інші способи стимулювання відмови від пластику одноразового використання", – зауважує Андрій Корнута.
За відсутності цих механізмів реалізувати передбачені законом цілі не вийде, вважає він.
Перехід на нові види сировини (біорозкладні або паперові) потребує технічного переобладнання та пошуку надійних постачальників. Для цього потрібен час, інакше виникне дефіцит, наполягає Голянич.
ЄБА пропонує вдвічі збільшити перехідні періоди.
Завод "Біосфери" переробляє 900 тонн поліетилену щомісяця. Його потужності дозволяють переробляти більше, але бракує сировини через низьку якість сортування і відсутність інфраструктури управління відходами в країні.
"Тішить, що цифра переробки відходів з кожним роком росте. Цього року наш завод прийняв на 150 тонн більше сировини для переробки порівняно з минулим роком", – каже Юрій Голянич.
У компанії вірять, що після ухвалення законодавства, необхідного для створення індустрії сортування і переробки відходів, це стане можливим.
"Ми сподіваємося, що це відбудеться в найближчі місяці. Тоді рециклінгові заводи зможуть переробляти всі види полімерів", – додає він.
Ухвалення законопроєкту №6077 – лише один із кроків до гармонізації українського законодавства з нормами ЄС щодо скорочення обсягу відходів і захисту природи, наголошує Наталія Чоп.
За її словами, важливо також розробити ефективну систему управління відходами, рамковий законопроєкт щодо якої (законопроєкт №2207) вже понад рік перебуває на етапі підготовки до другого читання.
