СПЕЦПРОЄКТ

Якісне регулювання

За підтримки компанії JTI

Про проєкт

Яка мета державного регулювання бізнесу? Коли закінчиться ера "законодавчого спаму"? Як довго бізнес працюватиме за радянськими нормами? Ці та інші питання – у спецпроєкті Економічної Правди "Якісне регулювання" за підтримки компанії JTI.

Основні принципи якісного регулювання полягають у тому, що регулювання має бути збалансованим, процес – прозорим, а кількість регуляторних актів – мінімальною. Мета проєкту – показати основні проблеми регуляторного процесу в Україні, розповісти про найкращі міжнародні практики та пояснити, чому важливо враховувати думку бізнесу та прораховувати наслідки запровадження нових ініціатив.

Як Україна планує боротися з пластиковим посудом

Україна збирається дати бій одноразовому посуду та іншим товарам з пластику. Бізнес загалом підтримує такі прогресивні зміни, але просить узгодити їх з вимогами ЄС та галуззю вторинної переробки.

Бізнес хоче посилити відповідальність чиновників за неправомірні рішення. Як це вплине на якість регулювання?

Ухваливши неправомірне рішення під час перевірки, представник контрольного органу може зашкодити підприємству, а сам за це не відповість, нарікають компанії. Бізнес просить встановити більш дієвий механізм покарання за такі дії. Чи повинна ця ініціатива стати законом?

Як держава регулюватиме криптовалюту та що зміниться в Україні

В Україні мав би з'явитися закон про криптовалюту, проте президент його ветував. Що пішло не так?

"Закон про закони": чи чекає на Україну регуляторний прорив

194 – саме стільки народних депутатів на чолі з тодішнім заступником голови парламенту, а нині – його головою Русланом Стефанчуком зареєстрували в липні 2021 року законопроєкт про правотворчу діяльність.

Бюро економічної безпеки: як зміниться взаємодія держави з платниками податків

Згідно з результатами дослідження аудиторської компанії PwC, в Україні за 2019-2020 роки 51% організацій постраждали від шахрайства. Лідером серед економічних злочинів стало незаконне привласнення майна – його назвали 47% опитаних.

Без часу на підготовку: чому нові регуляторні правила "на завтра" небезпечні

Передбачуване регулювання і пояснення його необхідності – один з принципів встановлення правил гри для бізнесу, яким радить керуватися Організація економічного співробітництва та розвитку.

Регулювання трудових відносин по-новому: ФОПам починати хвилюватися?

Цьогоріч українському Кодексу законів про працю виповниться 50 років. Цей ювілей в уряді вирішили відзначити вдосконаленням трудового законодавства та його адаптацією до сучасних потреб.

Розлучення з "ГОСТами": як Україна впроваджує нову модель стандартизації

Україна відсвяткувала 29-ту річницю незалежності, але деякі виробники у своїх маркетингових стратегіях досі користуються принципом "у нас все за "ГОСТом". Щодо деяких груп споживачів це досі працює, хоча насправді "ГОСТи" або, правильніше, ДСТУ (державні стандарти технічних умов) в Україні скасовані.

Ризики інституційного хаосу: як трансформації міністерств та держорганів впливають на бізнес

За останній рік кілька великих міністерств пережили перебудову: їх спершу об'єднали, а потім роз'єднали або планують роз'єднати. Кожна нова політична команда переформатовує державні органи, перетасовує їхні функції, змінює структуру Кабінету міністрів.

Електронні сервіси: курс на прогрес

Хоча в цілому держава рухається в напрямку диджиталізації послуг, а часом навіть з хорошою швидкістю, не всі відомства в цьому русі рухаються в ногу.

По десять варіантів: чому народні депутати генерують так багато альтернативних законопроєктів

Верховна Рада нинішнього скликання почала роботу доволі продуктивно – в славнозвісному турборежимі було ухвалено багато давно очікуваних бізнесом і суспільством законів.

Всім добра за ваші гроші: одіозні законопроєкти від нардепів

Одна з 16 тисяч депутатських поправок до банківського законопроєкту №2571-д пропонує змінити його назву на "антиколомойський". Її вніс депутат від "Слуги народу" Дмитро Чорний.