Франсуа Бенароя: "BNP Paribas прагне бути містком між Україною і Європою під час відбудови країни"

"UKRSIBBANK – банк для України, що змінюється"

– 20 років тому UKRSIBBANK увійшов до родини BNP Paribas Group. За цей час Україна пережила чимало: політичні та економічні кризи, Революція гідності та початок євроінтеграції, окупація Криму Росією та початок війни на сході України, пандемія і тепер – повномасштабне вторгнення РФ. Попри ці виклики, країна продовжує трансформуватись на шляху до ЄС. Як за ці 20 років разом із країною змінювався банк? 

– BNP Paribas Group має слоган "Банк для світу, що змінюється" (The bank for a changing world). Відзначаючи 20-річчя приєднання UKRSIBBANK до BNP Paribas, ми можемо сказати, що ми також є "банком для України, що змінюється".

За ці роки справді сталось чимало криз: значна девальвація гривні, окупація Криму, початок війни на сході України й зараз – повномасштабна агресія РФ. Звісно, весь банківський сектор відображає те, що відбувається в країні загалом.

Як найбільший банк Європи за розміром BNP Paribas зацікавлений в тому, щоб UKRSIBBANK був надійним і стабільним – і підтримує банк, коли це необхідно. На початку цього шляху, коли BNP Paribas став акціонером банку, Група взяла участь у збільшенні капіталу банку, забезпечивши його розвиток і фінансову стійкість. Група також підтримувала банк своєю експертизою, ділячись досвідом і найкращими практиками, які ми застосовуємо в різних країнах світу. Сьогодні Група BNP Paribas присутня більш ніж у 60 країнах.

– Як BNP Paribas підтримує українців і бізнес під час повномасштабної війни? Які головні пріоритети?

– Коли почалася повномасштабна війна, нашою першою реакцією стала солідарність з Україною, українським суспільством і людьми, які були змушені залишити свої домівки.

Загалом за час війни ми спрямували близько 30 млн євро на різні благодійні ініціативи та програми підтримки українців і місцевих громад.

Водночас у нашій щоденній діяльності ми керувалися двома ключовими пріоритетами.

– Які головні завдання в Україні BNP Paribas Group ставить перед собою до кінця 2026 року та в найближчі роки?

– Ми пишаємося тим, що працюємо тут вже 20 років, раді бути в Україні та підтримувати розвиток країни.

Сьогодні ми працюємо над новою стратегією. Це план до 2030 року, який передбачає подальше зростання та розвиток банку. Особливо це стосується корпоративних клієнтів – як міжнародних компаній, так і великих українських підприємств, що прагнуть розширювати свою діяльність за кордоном, а також преміальних клієнтів ритейлу.

Тож ми й надалі інвестуватимемо в ІТ-рішення, цифровізацію та розвиток наших співробітників, щоб надавати той рівень якості та обслуговування, на який заслуговують наші клієнти.

Безумовно, ми хочемо бути частиною відновлення України. Ми прагнемо долучитися до відбудови країни та стати містком між Європою та Україною на шляху до цього відновлення.

"Серед пріоритетів – енергетика та інфраструктура"

– На ваш погляд, на яких секторах під час відбудови Україна має робити акцент: енергетика, агросектор, IT, milltech? Як BNP Paribas Group планує підтримувати ці проєкти?

– В усіх перелічених вами галузях Україна має конкурентні переваги.

Можна сказати, що в усіх цих сферах ми маємо значну експертизу та активну присутність. Водночас наш особливий фокус традиційно спрямований на підтримку приватних компаній і міжнародного бізнесу – це є невіддільною частиною ДНК BNP Paribas

– Ніхто з нас достеменно не знає, коли саме закінчиться війна. З огляду на це, які сценарії розвитку моделює банк?

– Ви правильно зазначили, на жаль, ніхто не знає, як довго триватиме війна. Але як банк ми маємо проводити стрес-тести та готувати трирічні стратегії розвитку, які надаємо Національному банку. 

Наш базовий сценарій, на жаль, передбачає продовження війни. І ми робимо все, щоб бути готовими й далі підтримувати наших клієнтів та економіку загалом, якщо війна триватиме у середньостроковій перспективі. 

Але водночас наша команда розробила план дій на випадок того, що ми називаємо позитивним стрес-тестом, – якщо раптом буде оголошено перемир’я і після цього розпочнеться швидке відновлення економіки. Тобто ми готові до обох сценаріїв.

"Перспектива європейської інтеграції України стає реальнішою"

– Україна поступово рухається до вступу до Європейського Союзу. Країна впроваджує необхідні реформи, але в останніх звітах ЄС наголошує на повільних темпах їх реалізації та закликає якнайшвидше перейти до практичних результатів, особливо щодо верховенства права та антикорупційної політики. Що, на ваш погляд, мають робити уряд, бізнес, медіа і суспільство, аби на приєднання України до родини ЄС не пішли десятиліття?

– ЄС у червні офіційно відкрив перший переговорний кластер з Україною, і це справді дуже гарна новина. Загалом буде шість кластерів, попереду великий обсяг роботи, тому варто діяти систематично, ставитись до цих переговорів серйозно. Важливо не лише ухвалювати необхідні закони, а й гарантувати їх імплементацію на практиці.

Щодо ролі медіа, моя скромна порада – говоріть правду, що це не буде дуже швидко, це тривалий процес, який може зайняти 6, 7, 8 років. Але навіть якщо кандидат не стає членом блоку одразу, сам процес вступу має позитивний вплив: Україна отримує більше інвестицій, додаткову фінансову підтримку від Європейського Союзу, а також стимул для проведення необхідних реформ. Тобто сам процес інтеграції вже приносить позитивні результати для держави. Також ключова роль журналістів – у боротьбі з фейками та дезінформацією.

Процес вступу до ЄС неминуче супроводжуватиметься складними дискусіями та напруженими моментами. Будуть ті, хто захоче спотворювати реальність або робити євроінтеграційний шлях України складнішим, ніж він є насправді. Саме тому журналісти відіграють ключову роль – допомагають суспільству отримувати правдиву інформацію, відокремлювати факти від маніпуляцій та об’єктивно висвітлювати процес європейської інтеграції України.

– Яким бачите майбутнє України особисто ви?

– Із завершенням війни я очікую позитивні зміни майбутнього для України: перспектива європейської інтеграції стає дедалі реальнішою. Звісно, це значною мірою залежить від того, які гарантії безпеки будуть надані.

І на основі такого майбутнього ми хочемо розвиватися й надалі залишатися найкращим приватним міжнародним банком у країні.

"У питанні податків важлива прогнозованість"

– Верховна Рада готується вчетверте запровадити 50-відсотковий податок на прибуток для банків, мотивуючи це тим, що вони продовжують отримувати надприбутки. Раніше цей податок критикувався через його непередбачуваність та застосування "заднім числом". Яка ваша думка з цього приводу?

– Ми є одним із найбільших платників податків у країні й раді робити свій внесок у розвиток економіки. Сплата податків – це наша відповідальність і внесок у підтримку держави.

Водночас банки сьогодні фактично перебувають у менш вигідному становищі порівняно з іншими галузями. Наразі саме банківський сектор має найвищий рівень оподаткування – 50%, і, крім того, банки є єдиною галуззю, яка не має можливості виплачувати дивіденди. То чому саме до банків, а не до інших секторів, ставляться саме так? І я не пригадую, щоб хтось був готовий знизити податкову ставку для банків у 2022 році, коли багато з них зазнавали збитків. Це питання справедливості, а також передбачуваності та створення сприятливого інвестиційного клімату.

Якщо країна прагне залучати інвесторів, зокрема нових іноземних інвесторів у банківський сектор, дуже важливо забезпечити передбачуваність. Інвестори мають розуміти, яким буде податкове середовище не лише наступного року, а й у середньостроковій перспективі.

Тож ми й надалі раді працювати в Україні та сплачувати податки. Але якби правила були більш передбачуваними й однаковими для всіх секторів економіки, це створило б ще кращі умови як для нас, так і для майбутніх інвесторів.

"Наш пріоритет – підтримка захисників, ветеранів і членів їхніх родин"

– UKRSIBBANK був одним з перших у впровадженні принципів сталого розвитку та ESG-стратегії в Україні. Які ESG-проєкти ви зараз фінансуєте і плануєте розвивати надалі?

– Для нас сталий розвиток є одним із фундаментальних елементів стратегії. Ми завершуємо поточний стратегічний цикл, який будувався навколо трьох основних напрямів: сталий розвиток, технології та зростання.

В Україні ми зосереджуємося насамперед на двох важливих напрямах.

Також для нас дуже важливо підтримувати наступні покоління українців, дітей – особливо, коли в умовах війни вони потребують допомоги.