— Світ змінюється і змінюються підходи до бізнесу. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що бізнес без екологічних цілей приречений на провал?

— Днями я прочитав статтю в The New York Times. Там розповідається про наше з вами найближче майбутнє: усі продукти, які ми споживаємо, будуть вироблятися з огляду на викиди парникових газів та їх вплив на навколишнє середовище.

От ви купили футболку чи сукню, а на їхніх бірках буде вказано, скільки води використали для їх виробництва і яку кількість СО₂ при цьому викинули в атмосферу. Ми можемо не звертати на це уваги, але це позначається на нашому житті і здоров'ї.

Бізнес не може залишатися осторонь, бо споживач теж звертає увагу на екологічні проблеми.

Подивіться сайт Worldmeter. Вас точно вразять цифри щодо кількості викидів, темпів вирубки лісів, обсягів земель, що зазнали впливу ерозії. Ці цифри вже зараз мають враховувати компанії у своїх бізнес-стратегіях.

— Уряд анонсував екозміни в українській економіці в найближчі десять років. Мова йде про необхідність адаптації умов ведення бізнесу до Європейського зеленого курсу, зокрема досягнення вуглецевої нейтральності.

Чи готові українські компанії до зміни курсу розвитку?

— Я вважаю, що це питання не просто назріло – воно перезріло. Не лише в Україні, у світі загалом. Ми вже маємо критичні тренди щодо глобального потепління. Це стосується будь-якої країни на нашій планеті.

Заяви українського уряду щодо "зеленого" курсу правильні, але є два ключові параметри. Можна робити правильні заяви і не робити реальні кроки, а можна створювати внутрішню систему мотивації для бізнесу з впровадження екологічних проєктів.

Українська економіка, на жаль, є однією з найменш енергоефективних та найбільш енергоємних у світі, тому заяви правильні. Меседжі правильні, але потрібно робити практичні кроки з точки зору мотивації.

Усе, що стосується реальних інструментів з декарбонізації української економіки, на превеликий жаль, стоїть на місці.  

МХП давно займається цими питаннями та успішно їх вирішує.

Ми працюємо за моделлю циркулярної економіки, альтернативи якій не бачимо. Вона передбачає підвищення ефективності бізнесу й одночасно зниження впливу на навколишнє середовище.

МХП поставила ціль стати вуглецевонейтральною компанією до 2030 року. Це означає, що ми маємо виробляти відновлювані чисті енергетичні ресурси, які на 100% повинні споживати самі.

— Що ваша компанія для цього робить?

— У грудні 2019 року агрохолдинг МХП в рамках реалізації своєї стратегії зі сталого розвитку ввів в експлуатацію першу чергу біогазового комплексу "Біогаз Ладижин" встановленою потужністю 12 МВт.

Об'єкт розташований неподалік міста Ладижина у Вінницькій області і є одним з найуспішніших приватних інвестиційних проєктів України та Німеччини. Він реалізовується двома чергами із запланованою енергетичною потужністю 24 МВт.

Це найбільший біогазовий комплекс у світі з переробки органічних відходів від курчат-бройлерів. Він дозволяє перетворювати курячий послід на чисту "зелену" енергію та органічні добрива за найвищими світовими екологічними стандартами. Ми прагнемо до мінімальної кількості відходів.

Крім того, з нашим партнером – німецькою компанією Ellmann Engineering – плануємо запустити виробництво та використання "зеленого" водню.

Інтеграція технологій "зеленого" водню та біометану – це справжній прорив у чистій енергетиці.

Зараз компанія МХП виробляє біогаз, але завдяки інноваційним технологіям ми зможемо отримувати біометан, який є відновлюваним аналогом природного газу. На нього є величезний попит у ЄС.

Тема "зеленого" водню виникла два-три роки тому. Україна, на жаль, тут теж відстає, хоча в нас є кілька компаній, які розуміють, що і як треба робити. Для цього потрібні великі інвестиції та напрацьовані проєкти. В МХП все це є.

Такі проривні проєкти, як наш біогазовй завод, змінять енергетичну парадигму в країні через п'ять-десять років.

Крім того, що ми споживаємо власний енергетичний ресурс, ми хочемо побудувати біодизельний завод, щоб замінити звичайне дизельне пальне біодизелем другого покоління, який ми хочемо виробляти з відходів.

Модель чистого екологічного виробництва й адаптації інноваційних змін у компанії МХП визначена до 2030 року.

— Сільське господарство – серед найбільших забруднювачів атмосфери через значну кількість парникових газів, які генеруються в результаті інтенсивного обробітку землі та з боку тваринництва. Чи є вихід?

— Коли я дізнався, що агросектор – серед найбільших забруднювачів атмосфери, то був шокований і не повірив. У моїй уяві на першому місці могли стояти важка, хімічна промисловість, енергетика, але не АПК.

Саме тому аграрні компанії повинні контролювати викиди СО₂ і скорочувати їх. МХП давно почала рух у цьому напрямку, і про наші проєкти я частково розповів.

Для сільського господарства критично важливо рухатися до органічного виробництва, бо це сприяє зниженню викидів вуглецю.

Ми почали виробляти органічні добрива, завдяки яким можна розкислювати ґрунти та відновлювати їхню родючість, закладати фундамент для успішного майбутнього України як глобального аграрного гравця.

У чому одна з ключових проблем АПК України за останні 50-60 років? У нас катастрофічно зменшилися обсяги органічних речовин, які ми вносимо в землю. Органічні добрива відновлюють гумусну складову.

Ми міняємо технологію обробітку ґрунту, постійно моніторимо якість ґрунтів. У 2020 році інтенсифікували співпрацю з фермерами, які працюють навколо нас: давали їм безкоштовно наші органічні добрива після біогазового виробництва.

Уже є суттєві результати. Якісні характеристики врожаю покращилися. На мінеральній, тобто хімічній, системі живлення урожайність пшениці становить близько 5 тонн з гектара, а при використанні органічних добрив – понад 6 тонн з гектара.

У першому випадку фермери отримували четвертий клас пшениці, а з органічними добривами – третій.

— Ви співпрацюєте з багатьма партнерами та компаніями з аграрного сектору. Чи готові вони змінювати свої підходи в бізнесі в напрямку екологізації?

— Українське сільське господарство історично орієнтоване на екологічно чисте виробництво. Ми споконвіку використовували біомасу та органічні добрива, у нас були вітрові та водяні млини в хліборобній галузі. Екологічність – у нашій ментальності.

В аграрній сфері наші партнери готові змінюватися. Разом з тим, критичність екологічної ситуації глобальна, планетарна. Мінятися доведеться всім, не лише компаніям з аграрного сектору.

Починати треба із себе. Зараз біля ставків чи в лісосмугах можна побачити гори сміття. Його нам не з Марса присилають, люди самі його генерують.

— "Зелена" енергетика та чисте виробництво – це тренд чи вимога сучасності?

— Це наша реальність і наше майбутнє. Ми не можемо не змінюватися як індивіди, компанії, спільноти, країни і як цілий світ. Ми мусимо бути чистими та інноваційними, щоб дивитися вперед. Це дороге задоволення, але іншого шляху немає.

Компанія МХП вже на цьому шляху. У чому її сила? У тому, що ми знаходимо внутрішні ресурси для екологічного розвитку, маємо унікальну вертикальну інтеграцію циркулярної моделі економіки.

У цій моделі ми живемо вже кілька років і пишаємося тим, що в багатьох напрямках є дуже конкурентними порівняно з багатьма європейськими та глобальними компаніями.

У нас є багато викликів, внутрішніх і зовнішніх проблем, але принаймні ми розуміємо, що мусимо рухатися і змінюватися. Ми мусимо бути чистішими, тому вже використовуємо "зелену" енергію.

— Що стимулюватиме процес "зелених" змін?

— Україна – частина світової спільности. Так чи інакше ми будемо рухатися до сталого розвитку та мінімалізації впливу на довкілля. Європейський Green Deal або "зелений курс" стимулюватиме Україну до декарбонізації економіки.

ЄС вирішив запровадити карбоновий податок, а для українського АПК Євросоюз – великий ринок збуту продукції. Саме тому українським компаніям доведеться бути відповідальними щодо викидів парникових газів.

Якшо хочеш, щоб твоя продукція була конкурентною, і не треба було платити величезні карбонові податки, тоді доведи, що під час виробництва ти не забруднював навколишнє середовище!

Якщо не зможеш цього зробити, тоді платитимеш податок, а твоя продукція стане неконкуренною через ціну. Нас усіх чекає екологічна революція свідомості.

Фото: Олександр Венедіктов